Постанова

від 11.06.2020 по справі 761/34778/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 червня 2020 року

м. Київ

справа № 761/34778/19

провадження № 61-818св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство Креді Агріколь Банк , відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 грудня 2019 року у складі судді Таргоній Д. О.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом(далі - Закон України № 460-IX).

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року Акціонерне товариство Креді Агріколь Банк (далі - АТ Креді Агріколь Банк ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі

281 706,26 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом АТ Креді Агріколь Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом)сторін для розгляду справи по суті на 29 листопада 2019 року о 09 год. 00 хв в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції,

ОСОБА_1 28 жовтня 2019 року оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали. Зокрема запропоновано заявнику надати суду апеляційної інстанції належні докази або вказати на інші підстави, які підтверджують поважні причини пропуску установленого законом строку на апеляційне оскарження, докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 384,20 грн та подати уточнену редакцію апеляційної скарги, оформленої згідно з вимогами статті 356 ЦПК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 грудня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 04 жовтня

2019 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів, підтверджуючих дату отримання ОСОБА_1 копії ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року, а лише містять докази направлення вказаної ухвали на його адресу, а тому суд апеляційної інстанції не мав об`єктивної можливості для встановлення цієї обставини, тому зобов`язав ОСОБА_1 надати такі докази, для підтвердження дотримання ним процесуальних строків оскарження судового рішення. Таким доказом мав би бути конверт з відповідним поштовим штемпелем, на якому відображена дата отримання рекомендованого відправлення, або ж виписка з поштового відділення. Проте таких доказів ОСОБА_1 апеляційному суду не надав. Крім того, апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 не виконав інших вимог ухвали Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року, зокрема, не подав уточненої редакції апеляційної скарги, не сплатив судовий збір та не вказав поважних причин для невиконання вимог ухвали, а тому дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій заявник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 13 грудня 2019 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що заявник не був присутній при постановленні ухвали про відкриття провадження у справі, внаслідок чого судом не враховано строків отримання ним копії ухвали. Заявник вважає, що строк на подання апеляційної скарги ним не пропущений, оскільки отримавши ухвалу суду першої інстанції, ним наступного дня подана апеляційна скарга.

Крім того, суд апеляційної інстанції без належного обґрунтування не врахував його клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано з Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу № 761/34778/19.

19 лютого 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 399 ЦПК України після отримання справи суддя-доповідач протягом десяти днів готує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції.

За правилами частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції (частина друга стаття 401 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 407 ЦПК України касаційна скарга на судові рішення, передбачені пунктом 1 частини першої статті 389 цього Кодексу, має бути розглянута протягом шістдесяти днів, а на ухвали, передбачені пунктами 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Короткий зміст фактичних обставин справи

У вересні 2019 року АТ Креді Агріколь Банк звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 281 706,26 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року відкрито провадження у вказаній справі.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції,

ОСОБА_1 28 жовтня 2019 року оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду від 04 жовтня 2019 року залишено без руху та надано строк десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків скарги.

Запропоновано заявнику надати суду апеляційної інстанції належні докази або вказати інші підстави, які підтверджують поважні причини пропуску установленого законом строку на апеляційне оскарження, надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 384,20 грн та подати уточнену редакцію апеляційної скарги, оформленої згідно з вимогами статті 356 ЦПК України.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, в якому зазначив, що строк подання ним апеляційної скарги не пропущено, оскільки він зразу після отримання ухвали суду першої інстанції (без зазначення конкретної дати) подав апеляційну скаргу. Щодо сплати судового збору, то ОСОБА_1 вважає, що він, не будучи впевненим, чи підтвердить суд обставин вчасного подання ним апеляційної скарги, не вважав за потрібне сплачувати судовий збір. При цьому скаржник також зазначив, що підстави апеляційного оскарження він зазначив у апеляційній скарзі в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 грудня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вказане судове рішення.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Відповідно до пункту четвертого частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).

Встановивши, що заявником під час подання апеляційної скарги та під час подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, не надано суду доказів на підтвердження дати отримання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки ОСОБА_1 пропустив п`ятнадцятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали, який обчислюється з дня її проголошення.

Разом з тим, строк на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2019 року закінчився 21 жовтня

2019 року (останній день звернення з апеляційною скаргою).

Доводи касаційної скарги щодо подання апеляційної скарги в межах строку з дня отримання ухвали, що мало б бути підтверджено матеріалами справи, є необґрунтованими, оскільки такі докази могли бути підставою для вирішення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції та обґрунтування поважності причин його пропуску, а не заміною клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Обов`язок подати таке клопотання, у разі звернення із апеляційною скаргою після спливу п`ятнадцятиденного строку, визначений частиною першою статті 354 ЦПК України.

Посилання в касаційній скарзі ОСОБА_1 на неврахування судом апеляційної інстанції його клопотання про продовження строку для усунення недоліків не заслуговують на увагу, оскільки доводи про невирішення його клопотання не впливають на правильність по суті ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Крім того, відмовою у відкритті апеляційного провадження не порушене право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя відповідно до статті 6 Конвенції, оскільки спір по суті ще не вирішено та розгляд справи не закінчено.

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 13 грудня 2019 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 13 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко