Рішення

від 12.06.2020 по справі 756/8279/18

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12.06.2020 Справа № 756/8279/18

Унікальний номер судової справи 756/8279/18

Номер провадження 2/756/534/20

РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Луценка О.М.,

за участі секретаря судових засідань Пляса Б.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника третьої особи (приватного нотаріуса) Простибоженка О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гончар Тетяна Володимирівна, Оболонський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Свої вимоги мотивує наступним. 30.06.2006 між сторонами укладено договір позики грошових коштів, відповідно до якого відповідач передав позивачу 252500,00 грн., що на день укладення складало 50000,00 доларів США до 30.06.2007. 02.07.2007 сторони нотаріально посвідчили у приватного нотаріуса КМНО Лихолат І.П. заяву про те, що позивач передав відповідачу 252500,00 грн., що на день оформлення заяви складало 50000,00 доларів США, як повний розрахунок за договором позики від 30.06.2006.

07.08.2009 між сторонами було укладено договір позики грошових коштів, відповідно до якого відповідач передав позивачу 454182,00 грн., що на день укладення договору складало 59000,00 доларів США, до 07.09.2010. ОСОБА_1 07.08.2010 повернув ОСОБА_4 9000,00 доларів США, про що була складена розписка. 26.12.2011 сторони нотаріально посвідчили у приватного нотаріуса КМНО Гончар Т.В. заяву про те, що ОСОБА_1 передав ОСОБА_4 454182,00 грн., що на день оформлення заяви складало 59000,00 доларів США, як повний розрахунок за договором позики від 07.08.2008.

26.12.2011 між сторонами укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 587213,55 грн., що на день укладення договору складало 73500,00 доларів США, строком до 26.12.2013. Договір нотаріально посвідчили 26.12.2011 у приватного нотаріуса КМНО Гончар Т.В., номер за реєстром 2653.

13.12.2016 приватний нотаріус КМНО Гончар Т.В. видала виконавчий напис про стягнення боргу за договором позики, яким пропонує стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 1918998,27 грн. на підставі договору позики грошових коштів від 26.12.2011 та 1700,00 грн. витрат пов`язаних з виконавчим написом нотаріуса, всього 1920698,27 грн.

Позивач вважає вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки заборгованість не є безспірною. При його вчиненні не було ураховано повернуті суми коштів, що потягло за собою невірний розрахунок заборгованості. Вказує, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону Про Нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Враховуючи викладене просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса КМНО Гончар Т.В. від 13.12.2016, номер за реєстром 754 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 1918998,27 грн. на підставі договору позики грошових коштів від 26.12.2001 та 1700,00 грн. витрат, пов`язаних з виконавчим написом нотаріуса, всього 1920698,27 грн.

Ухвалою суду від 09.07.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі.

У судовому засіданні позивач та його представник вимоги позову підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача під час розгляду справи по суті вимоги позову не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи приватного нотаріуса КМНО Гончар Т.В. - Простибоженко О.С. у судовому засіданні вказував, що відсутні підстави для задоволення позову, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа Оболонський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про дату та час судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Відповідно до Договору позики грошових коштів від 26.12.2011 ОСОБА_4 (позикодавець) передав у власність ОСОБА_1 (позичальнику) грошові кошти у сумі 587213,55 грн., що на день підписання договору еквівалентно 73500 доларів США за курсом Національного банку України на двадцять шосте грудня 2011 року безвідсотково, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві у вказаний строк таку ж суму грошових коштів, але не меншу (на момент повного розрахунку) чим доларовий еквівалент середньозваженого курсу на міжбанківському ринку у гривнях. Відповідно до п. 1.3 Договору строк повернення грошових коштів - до 24:00 год. двадцять шостого грудня 2013 року (а.с.9).

Крім того, п. 1.4. Договору передбачено, що повне повернення позики має бути здійснено до 24:00 двадцять шостого грудня 2013 року в м. Києві. Позика вважається повернутою в момент фактичної передачі грошових коштів, що має бути підтверджено нотаріальним засвідченням справжності підписів обох сторін на заяві про факт остаточного розрахунку за Договором позики.

Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За правилами ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончар Т.В. 13.12.2016 року за № 754 вчинено виконавчий напис, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , смт Поліське Київської області, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце роботи: не працює, співзасновник ТОВ Рідний Дім ідентифікаційний номер юридичної особи 32824980, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_4, далі іменований Боржник, на користь ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , місто Бровари, Київської області, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , далі іменовано Кредитор, невиплачений в строк борг, що виник на підставі Договору позики грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончар Т.В. 26 грудня 2011 року за реєстровим номером 2653, а саме грошові кошти у розмірі 1918998,27 гривень (один мільйон дев`ятсот вісімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім гривень 27 копійок)- сума розрахунку станом на 13 грудня 2016 року, строк повернення якої настав двадцять шостого грудня дві тисячі тринадцятого року, а також витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису нотаріуса в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок. Загальна сума, що підлягає стягненню, складає 1920698,27 гривень (один мільйон дев`ятсот двадцять тисяч шістсот дев`яносто вісім гривень 27 копійок) (а.с. 191).

Звертаючись до суду з позовом підставами звернення позивач вказав, що спірний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню оскільки, відсутня безспірність заборгованості.

Так, з матеріалів нотаріальної справи вбачається, що 19.10.2016 ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса КМНО Гончар Т.В. із заявою, де просив приватного нотаріуса передати ОСОБА_1 заяву наступного змісту: Громадянин ОСОБА_1 , нагадую Вам, що двадцять шостого грудня дві тисячі закінчився строк повернення Вами позичених у мене грошей згідно договору позики, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Гончар Т.В. 26 грудня 2011 року за реєстровим 2653, в сумі 587213,55 грн., що на день підписання вказаного договору еквівалентно 73500 доларів США за курсом Національного банку України на двадцять шосте грудня 2011 року, але не менше чим доларовий еквівалент середньозваженого курсу на міжбанківському ринку в гривнях. (а.с. 177). Приватний нотаріус КМНО Гончар Т.В. направила ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , листа, відповідно до якого приватний нотаріус передає йому заяву ОСОБА_4 з повідомленням: Громадянин ОСОБА_1 , нагадую Вам, що двадцять шостого грудня дві тисячі закінчився строк повернення Вами позичених у мене грошей згідно договору позики, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Гончар Т.В. 26 грудня 2011 року за реєстровим 2653, в сумі 587213,55 грн., що на день підписання вказаного договору еквівалентно 73500 доларів США за курсом Національного банку України на двадцять шосте грудня 2011 року, але не менше чим доларовий еквівалент середньозваженого курсу на міжбанківському ринку в гривнях. .

Приватний нотаріус КМНО Гончар Т.В. направила на адресу ОСОБА_1 вищевказаний лист, однак, відповідно до поштового повідомлення конверт повернувся на адресу приватного нотаріуса (а.с. 186-187).

Відповідно до листа Українського державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта від 28.11.2016, адресованого Гончар Т.В. , останній повідомлено, що лист з оголошеною цінністю з рекомендованим повідомленням з додатковим сервісом Кур`єрська доставка №0100144576688 від 19.10.2016, адресований ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ), 21.10.2016 надійшов до ДКД 505. Як пояснюють працівники ДКД 505 під час спілкування з адресатом по телефону НОМЕР_3 для узгодження годин доставки даного відправлення, співрозмовник повідомив про відсутність одержувача в місті та додатково проінформував про відмову від одержання відправлення (а.с. 189).

13.12.2016 ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса КМНО Гончар Т.В. із заявою про вчинення виконавчого напису на договорі позики грошових коштів, посвідченого 26 грудня 2011 року приватним нотаріусом КИМНО Гончар Т.В. за реєстровим №2653. До даної заяви ОСОБА_4 додав: оригінал договору позики грошових коштів, посвідчений Гончар Т.В., приватним нотаріусом КМНО 26.12.2011 за реєстровим №2653; оригінал заяви-вимоги про виконання зобов`язання за договором позики грошових коштів та попередження про звернення стягнення на суму позики шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса на договорі позики грошових коштів, справжність підпису на якій засвідчено 19 жовтня 2016 року приватним нотаріусом КМНО Гончар Т.В. за реєстровим №636; оригінал квитанції КМА УДППЗ Укрпошти Київ 1 від 19.10.2016 про передачу заяви-вимоги про виконання зобов`язання за договором позики грошових коштів та замовлення кур`єрської доставки; оригінал листа від УДППЗ Укрпошти від 28.11.2016 року №31-1176481 (а.с. 190).

Згідно положень ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України Про нотаріат , для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України Про нотаріат визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно до 1.1. даної Глави для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

У відповідності до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (п. 3.4).

Таким чином, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.6.1999 року № 1172.

Згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, додаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

У п. 10 Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому, судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

За умовами п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні від 31.01.1992 року № 2 оскаржується тільки відмова у вчиненні виконавчого напису, а правильність вимог, зазначених у виконавчому напису, може бути оскаржена боржником лише в позовному порядку. При безспірності цих вимог суд скасовує виконавчий напис і відмовляє у їх задоволенні, а у разі часткової їх обґрунтованості - постановляє рішення про скасування виконавчого напису і стягнення з боржника на користь кредитора дійсної суми боргу. Крім того, безспірність заборгованості підтверджується документами, передбаченими Переліком, а нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

При цьому Верховним Судом України в постанові від 20.05.2015 р. у справі № 6-158цс15 також висловлена правова позиція, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, для одержання вищевказаного виконавчого напису відповідач надав приватному нотаріусу всі необхідні документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі, й копію вимоги про усунення порушень з відповідними доказами про її направлення позивачу.

Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність поданих нотаріусу документів вимогам законодавства, суду надано не було.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні , прийнятого на підставі Постанови ВССУ № 2 від 07.02.2014 року, вказано, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3425-ХII. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

У п. 10 Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгулу цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому, судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі. Як правило у виконавчому написі сума є більшою ніж у вимозі, але це пов`язано з часом, який пройшов від надіслання вимоги і вчинення виконавчого напису. Отже, якщо у письмовій вимозі боржнику повідомлено, що при вчиненні напису сума заборгованості може буде збільшена з урахуванням нарахування процентів та штрафних санкцій, то у такому випадку спірності суми немає.

Відповідно до п. 4 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 виконавчий напис має містити, зокрема, строк за який провадиться стягнення.

З виконавчого напису вбачається, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончар Т.В. 13.12.2016 року за № 754 вчинено виконавчий напис, яким запропоновано стягнути з запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 невиплачений в строк борг, що виник на підставі Договору позики грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончар Т.В. 26 грудня 2011 року за реєстровим номером 2653, а саме грошові кошти у розмірі 1918998,27 гривень. Так, у виконавчому написі чітко вказано, що строк повернення позики настав 26.12.2013.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис вчинено відповідно до вимог закону, та в межах повноважень нотаріуса, доказів на спростування такого висновку стороною позивача надано не було, а тому позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гончар Тетяна Володимирівна, Оболонський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову, судовий збір не підлягає поверненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 526, 598, 599, 627 ЦК України, Законом України Про нотаріат , Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N296/5, ст.ст. 3, 5, 13, 81, 141, 223, 258-259, 268, 272-273, 280-285, 354-353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 (адреса проживання: АДРЕСА_5 ), третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гончар Тетяна Володимирівна (місцезнаходження: 01001, м. Київ, пров. Тараса Шевченка, 13/21, офіс 42), Оболонський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 2-Д), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного рішення 12.06.2020.

Суддя О.М. Луценко