Постанова

від 15.06.2020 по справі 904/5902/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2020 Справа № 904/5902/19

м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Кощеєва І.М., Чус О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Пі Джі Натс Продакшн" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 (суддя Мартинюк С.В., повне рішення складено 17.02.2020) та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020 (суддя Мартинюк С.В., повне додаткове рішення складено 25.02.2020) у справі № 904/5902/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОФАРБА", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Пі Джі Натс Продакшн", м. Дніпро

про стягнення 32 038 грн 51 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5902/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ЕКОФАРБА" задоволено, з ТОВ "Ай Пі Джі Натс Продакшн" на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 27 953 грн 69 коп., пеня в сумі 3 268 грн 22 коп., три проценти річних в сумі 301 грн 56 коп. та інфляційні втрати в сумі 515 грн 04 коп.;

- додатковим рішенням від 24.02.2020 у даній справі задоволено заяву ТОВ "ЕКОФАРБА" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, з відповідача на користь позивача стягнуто витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 500 грн 00 коп.;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо настання строку оплати поставленого на підставі договору №040418-О від 04.04.2018 товару, а також щодо несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язань за цим договором в частині повної та своєчасної оплати вартості такого товару;

- при задоволенні заяви ТОВ "ЕКОФАРБА" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу господарський суд посилався на практику Європейського суду з прав людини, а також на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін;

- не погодившись з рішенням та додатковим рішенням суду, ТОВ "Ай Пі Джі Натс Продакшн" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування господарським судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення по справі просить ці рішення скасувати, прийняти нові рішення та відмовити в задоволенні позову та заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу;

- у поданій скарзі йдеться про те, що господарським судом неправильно застосовано положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, не застосовані норми ст.ст. 627, 629, 692 цього Кодексу, про те, що в порушення п. 2.2 договору поставки рахунки на оплату товару позивачем відповідачу або його уповноваженим представникам не надіслані та не передані, докази, що підтверджують надсилання або передачу відповідачу рахунків на оплату, до матеріалів справи не долучені, про те, що всі надані суду видаткові накладні в графі "отримав" містять підпис не директора ТОВ "Ай Пі Джі Натс Продакшн", без зазначення прізвищ осіб, які їх підписали, без долучення доказу, який підтверджує право на отримання товару конкретною особою, на видаткових накладних міститься відтиск печатки, на якому неможливо ідентифікувати назву підприємства, у зв`язку з чим, відповідач має сумніви щодо оригінальності та достовірності видаткових накладних та вважає, що вони не можуть бути доказами, які підтверджують поставку та отримання товару, про те, що до позову не долучені документи, які засвідчують якість товару відповідно до чинного законодавства України і підлягали передачі постачальником покупцю, про те, що позивачем в порушення умов договору не долучено до позовної заяви податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних за допомогою відповідного програмного забезпечення в порядку та строки, передбачені Податковим кодексом України, а також про те, що розмір витрат на правову допомогу не відповідає критеріям співмірності, реальності, розумності, не узгоджується зі складністю справи, є завищеним та необґрунтованим;

- позивач вважає рішення господарського суду таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що підстави, викладені в апеляційній скарзі, є штучно створеними з метою затягування строків оплати за поставлений товар, на те, що зазначені в апеляційній скарзі доводи були вперше вказані у відзиві на позовну заяву лише під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції, на те, що остання поставка товару за цим договором відбулася 16.07.2019, з того часу відповідач жодного разу не пред`явив до позивача вимог або претензій щодо ненадання документів або їх неналежного складення, на те, що п. 2.5 договору поставки в частині затримання оплати вартості товару може бути застосований у випадку наявності у товаросупровідних документах помилок або невідповідностей, допущених постачальником, однак відповідачем не зазначено, які саме помилки або невідповідності містяться в документах, на те, що передані документи відповідають умовам договору, нормам Цивільного, Господарського кодексів України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на те, що відповідач не заперечує фактичне отримання товару, а лише зазначає про ненадання позивачем певних документів, на те, що накладна №РН-0000242 від 08.07.2019 частково оплачена, а накладна №РН-0000271 від 16.07.2019 виписана та надана відповідачу разом з накладною №РН-0000272 від 16.07.2019, яка оплачена в повному обсязі та підписана з боку відповідача тією ж особою, що і видаткова накладна №РН-0000271, на те, що позивач здійснює перевезення товару, а відповідач його отримує особисто на складі постачальника, тому товарно-транспортні накладні не складалися, на те, що документи, які підтверджують якість товару, були передані відповідачу разом з товаром, оригіналом рахунку-фактури та видатковою накладною, на те, що підпис на спірних видаткових накладних є ідентичним підпису на інших видаткових накладних, які прийняті та оплачені відповідачем без зауважень, на те, що на видаткових накладних міститься печатка товариства відповідача, на якій чітко зазначені його назва та ідентифікаційний код, на те, що відсутність на спірних видаткових накладних такого реквізиту, як "інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" за наявності особистого підпису особи, яка здійснила приймання товару, завіреного печаткою товариства відповідача, не спростовує сам факт прийняття ним товару, а також на те, що саме сторона, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, має обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2020 відкрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ай Пі Джі Натс Продакшн", постановлено розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснено, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

З метою дотримання принципу розумності строку розгляду справ та збереження принципу доступу до правосуддя, враховуючи наявність відзиву на апеляційну скаргу та достатність представлених доказів, здійснюючи оцінку розумності строку, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2018 між ТОВ "ЕКОФАРБА" (постачальником) та ТОВ "Ай Пі Джі Натс Продакшн" (покупцем) укладено договір поставки №040418-О, згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов`язався в порядку та строки, встановлені цим договором, передати товар у власність покупцю у визначеній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а останній - прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених в даному Договорі.

В п. 2.2. договору сторони узгодили, що оплата здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу, яка складає 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту поставки партії товару, на підставі виставлених постачальником рахунків, за умови передачі постачальником покупцю всіх документів, передбачених даним Договором.

П. 2.3 договору передбачено, що у разі ненадання постачальником зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкової накладної в терміни, встановлені чинним законодавством, кредиторська заборгованість перед постачальником підлягає оплаті в сумі, зменшеній на суму податку на додану вартість по неодержаній податковій накладній. Якщо терміни надання зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкової накладної будуть порушені постачальником більш, ніж на 365 днів від дати, коли така накладна повинна бути складена, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штраф рівний сумі податку на додану вартість по неодержаній податковій накладній, а покупець має право зменшити суму кредиторської заборгованості перед постачальником на суму такого штрафу шляхом заліку зустрічних вимог.

Згідно з п. 2.5 договору покупець має право затримати оплату вартості товару якщо накладні на товар, податкові накладні, або інші товаросупровідні документи на цей товар не відповідають вимогам, які передбачені чинним законодавством України та даним договором, або містять помилки або невідповідності, на строк, протягом якого помилки або невідповідності будуть виправлені, або документи будуть приведені постачальником у відповідність до чинного законодавства України та передані покупцю.

П. 2.7 договору встановлено, що у випадках, вказаних в п.п. 2.3, 2.5, 2.6, затримка оплати товару не може розглядатись як несвоєчасна оплата покупцем товару, що поставляється, та не тягне застосування до покупця будь-яких штрафних санкцій та/або стягнення збитків.

Відповідно до п. 3.5 договору постачальник зобов`язується скласти і передати покупцеві наступні документи: податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних за допомогою відповідного програмного забезпечення в порядку та строки, визначені Податковим кодексом України; накладну на товар, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою постачальника; товарно-транспортну накладну, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою постачальника/перевізника; документи, які підтверджують якість товару у відповідності з діючим законодавством України та які згідно з законодавством повинні бути передані постачальником, а також інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з п. 3.6. договору поставка вважається завершеною з моменту отримання товару покупцем та отримання документів, передбачених п. 3.5. даного договору.

П. 6.2 договору встановлена відповідальність покупця за несвоєчасну оплату вартості отриманого товару у вигляді сплати постачальнику пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочки, від вартості неоплаченого чи несвоєчасно оплаченого товару, за кожний день прострочки.

На виконання умов договору позивач протягом березня - липня 2019 року поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи (арк.с. 15 - 41).

При цьому 08.07.2019 сторонами підписана видаткова накладна №РН-0000242, строк оплати за якою відповідно до п. 2.2. договору настав 22.07.2019.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар в сумі 11 165 грн 55 коп.. Залишок заборгованості за видатковою накладною №РН-0000242 складає 20 863 грн 61 коп..

16.07.2019 сторонами підписана видаткова накладна №РН-0000271, строк оплати за якою відповідно до п. 2.2. договору настав 30.07.2019.

Оплата за вказаною накладною відповідачем не здійснена.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача по оплаті вартості поставленого товару дорівнює 27 953 грн 69 коп..

18.11.2019 позивачем на адресу відповідача направлено претензію щодо погашення заборгованості, яка залишена останнім без відповіді.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою вартості товару позивачем нараховані пеня в сумі 3 268 грн 22 коп., три проценти річних в сумі 301 грн 56 коп. та інфляційні втрати в сумі 515 грн 04 коп..

В процесі розгляду справи докази погашення вказаних вище сум заборгованості відповідачем не надані.

Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 530 названого Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Ч. 2 ст. 625 Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки №040418-О від 04.04.2018 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару і ненадання ним належних і допустимих доказів, які б спростовували таке порушення, господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно додаткового рішення, то в обґрунтування заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу позивачем представлені копія договору про надання правової (правничої) допомоги № 41 від 28.11.2019, укладеного Адвокатським бюро (далі - АБ) "ВОРОНЬКО" та ТОВ "ЕКОФАРБА" і детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 09.12.2019.

Відповідно до протоколів представництво інтересів позивача в судових засіданнях, призначених на 27.01.2020, 10.02.2020 в суді першої інстанції, здійснювалося адвокатом Воронько О.О., повноваження якої підтверджуються ордером на надання правничої правової допомоги серія АЕ №1010166.

Вартість виконаних робіт в сумі 2 500 грн 00 коп. оплачена позивачем згідно з платіжним дорученням №1437 від 02.12.2019, копія якого представлена в матеріалах справи.

Отже, обставини щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 500 грн 00 коп. доведені позивачем згідно з положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру цих витрат, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 500 грн 00 коп..

Посилання скаржника на ненадання позивачем доказів, що підтверджують надсилання або передачу йому рахунків на оплату як на підставу для відмови в задоволенні позову про стягнення вартості поставленого товару колегією суддів визнані необґрунтованими, оскільки за змістом п. 2.2 договору юридичним фактом, від якого розраховується строк здійснення оплати товару, визначено момент поставки товару, а не виставлення відповідного рахунку.

Одночасно з цим слід зазначити, що рахунок-фактура за своїми ознаками не є первинним документом, а містить лише платіжні реквізити, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку-фактури, по своїй суті, не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні приписів Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунка-фактури не звільняє відповідача від обов`язку оплатити поставлений товар.

Аналогічний правовий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17.

Доводи скаржника про те, що видаткові накладні №РН-0000242 від 08.07.2019, №РН-0000271 від 16.07.2019 містять підпис не директора ТОВ "Ай Пі Джі Натс Продакшн", не прийняті до уваги колегією суддів тому, що відповідач не заперечує самого факту отримання поставленого позивачем товару та здійснення його часткової оплати.

Колегія суддів визнає необґрунтованими посилання відповідача на ненадання позивачем товаросупровідних документів, передбачених договором поставки, оскільки умовами договору не передбачено спеціального порядку фіксації передачі документів, а відповідачем не представлені до суду докази звернення до позивача з вимогою щодо передачі документів.

Інші доводи скаржника не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5902/19 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

- додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020 у справі №904/5902/19 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови з підстав, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України;

- повна постанова складена 15.06.2020

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус