Ухвала

від 11.06.2020 по справі 910/2269/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.06.2020Справа № 910/2269/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АФАЛІНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МОНОЛІТ"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРНІ ГРУП"

про стягнення 4 039 330,90 грн.

за участю представників:

від позивача: Гилицький М.І.

від відповідача : не з`явився

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АФАЛІНА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МОНОЛІТ" про стягнення 4039330,90 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 260419-1 від 26.04.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

02.09.2019 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26.03.2020.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211 та на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13.03.2020 №11/0/2-20 "Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19", судові засідання, які призначені на 26.03.2020, знято з розгляду.

27.04.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.04.2020 призначив підготовче засідання у справі №910/2269/20 на 28.04.2020.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.04.2020 відклав підготовче засідання у справі №910/2269/20 на 14.05.2020, до участі у справі № 910/2269/20 третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОРНІ ГРУП".

У судовому засіданні 14.05.2020 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.05.2020.

Протокольною ухвалою від 28.05.2020 суд відклав судове засідання по суті на 11.06.2020.

11.06.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відвід судді Турчина С.О. від розгляду справи № 910/2269/20.

У судове засідання 11.06.2020 з`явився представник позивача, представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися.

У судовому засіданні 11.06.2020, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МОНОЛІТ" про відвід судді Турчина С.О. від розгляду справи № 910/2269/20, суд відмовив у його задоволенні, з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи подане клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю "АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МОНОЛІТ" зазначає про наявність обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Турчина С.О. Так, за доводами відповідача, судові засідання у справі були проведені без участі відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МОНОЛІТ" було обмежено у наданні відзиву на позов, а також у праві на ознайомлення з матеріалами справи. У зв`язку із чим заявник стверджує, що права Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МОНОЛІТ" як відповідача були порушені, розгляд справи відбувся лише в інтересах позивача, без всебічного та об`єктивного розгляду справи, так як неявка відповідача у судові засідання була поважною та враховуючи те, що процесуальні строки продовжені, внаслідок запровадження на території України карантину, суд мав відкласти розгляд підготовчого засідання до закінчення карантину.

Частиною першою статті 39 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно із ч. 2 ст.39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

У відповідності до ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МОНОЛІТ" подало клопотання про відвід судді Турчина С.О. від розгляду справи № 910/2269/20 у день судового засідання, то питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною третьою статті 38 ГПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд зазначає, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III).

У рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МОНОЛІТ" про відвід судді Турчина С.О. від розгляду справи № 910/2269/20 не містить обставин, які підтверджують упередженість або необ`єктивність судді, а також не містить жодних доказів на підтвердження наявності таких обставин, що, у свою чергу, суперечить приписам ст. 74 ГПК України, за якими на кожного учасника судового процесу покладений обов`язок доведення тих обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зі змісту клопотання про відвід судді вбачається, що наявність обставин для відводу судді Турчина С.О. фактично зводиться до незгоди заявника із рішеннями суду щодо відмови у задоволенні клопотань відповідача про відкладення розгляду, закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, у розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, наведені заявником в обґрунтування клопотання про відвід судді Турчина С.О. обставини щодо незгоди з процесуальними рішеннями судді, не можуть бути підставою для відводу судді.

Водночас, згідно із ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Суд зазначає, що пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

За змістом ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Необґрунтовані клопотання призводять до штучного затягування судового процесу, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

У відповідності до ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Тобто, під час розгляду відповідач справи міг реалізувати свої процесуальні права шляхом подання відзиву на позов, прийняття участі у судових засіданнях, ознайомлення із матеріалами справи, тощо. Проте, відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

При цьому, відповідачем неодноразово заявлялися клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на запроваджений на всій території України карантину. Однак, суд зазначає, що у відповідності до п.4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України не передбачено продовження строків підготовчого засідання на строк дії карантину, а саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів та не є беззаперечною підставою для відкладення розгляду справи, що в свою чергу впливає на дотримання принципу розумності строків розгляду справи.

Судом також встановлено, що відповідач подавав до суду клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, однак відповідне процесуальне право заявником так і не було реалізовано.

Наведені обставини свідчать про необґрунтованість заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю "АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МОНОЛІТ" відводу судді Турчина С.О. від розгляду справи № 910/2269/20.

За результатами вирішення заяви про відвід, суд постановляє ухвалу (ч.11 ст.39 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість відводу, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю "АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МОНОЛІТ" та відмову у задоволенні відповідного клопотання про відвід судді Турчина С.О. від розгляду справи № 910/2269/20.

Керуючись ст. 35, 39, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МОНОЛІТ" про відвід судді Турчина С.О. від розгляду справи № 910/2269/20 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Відповідно до ч.3 ст.255 Господарського процесуального кодексу України заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Дата підписання ухвали: 15.06.2020.

Суддя С.О. Турчин