Рішення

від 02.06.2020 по справі 335/10747/19

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯСправа № 335/10747/19 2/335/382/2020

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Косатої М.А., представника позивача адвоката Гришко І.І., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія-Таксі про стягнення заборгованості за попереднім договором, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ Вікторія-Таксі про стягнення з ОСОБА_2 на його користь суми заборгованості за попереднім договором від 06.04.2018 у розмірі 4 734 291,40 грн., що складається з суми фактично сплачених за договором грошових коштів в сумі 40 000 доларів США, що станом на 06.04.2018 є еквівалентом суми 1 042 400 грн., інфляційні втрати в розмірі 128 991 грн.,3 % річних в розмірі 44800,40 грн., штрафу у розмірі 3 518 100 грн.; про стягнення солідарно з ТОВ Вікторія-Таксі , ОСОБА_2 суми заборгованості за попереднім договором від 06.04.2018 року у розмірі 10 000 доларів США, що станом на 06.04.2018 є еквівалентом суми 260 600 грн. В позові посилається на те, що 06.04.2018 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено попередній договір купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Лук`яновою О.Б. та зареєстровано в реєстрі за № 779. 07.04.2018 року на виконання умов договору позивачем здійснено остаточний розрахунок за майно, а саме судно ХРК-0274-К, та лафет, про отримання яких відповідачем ОСОБА_2 складено розписку від 07.04.2018 року. 07.05.2018 року позивачем здійснено передплату за майно, а саме судно УЗМ-869-К, у розмірі 20 000 доларів США, про отримання яких відповідачем ОСОБА_2 складено розписку від 07.05.2018 року. Відповідачем умови договору не виконані, основні договори купівлі-продажу не укладено, майно позивачу не передано, сплачені позивачем кошти у строк не повернуто, у зв`язку з чим позивач за захистом своїх прав звернувся до суду.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою суду від 29.10.2019 р. в справі відкрито позовне провадження, судовий розгляд призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.12.2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

22.01.2020 року від директора ТОВ Вікторія-Таксі Гришко Р.І. надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника ТОВ Вікторія-Таксі з зазначенням, що позовні вимоги не визнає.

Відзивів від відповідачів до суду не надходило.

ІІ. Позиції сторін.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі з посиланням на підстави, зазначені у позові.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, відзивів на позов не надав.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія-Таксі у судове засідання з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином

На підставі ч.4 ст.223 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, у заочному порядку.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.

06.04.2018 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_1 попередній договір, зареєстрований приватним нотаріусом Лук`яновою О.Б. в реєстрі за № 779, умовами якого передбачені зобов`язання в подальшому укласти договори купівлі-продажу щодо майна, а саме: до 20 квітня 2018 року укласти договір купівлі-продажу судна ХРК-0274-К (майно-1); до 01 травня 2018 року укласти договір купівлі-продажу судна типу призначення - пантон тримаран Марі Салван (майно-2); до 15 червня 2018 року укласти договір купівлі-продажу судна УЗМ-869-К (майно-3).

П.4.1 попереднього договору передбачено, що на підтвердження дійсних намірів про наступне укладання договорів купівлі-продажу ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 отримав наступні грошові кошти: про наступне укладення договору купівлі-продажу майна-1 грошове забезпечення у розмірі 130300 грн.,що станом на 06.04.2018 року є еквівалентом 5000 доларів США; про наступне укладення договору купівлі-продажу майна-2 грошове забезпечення в розмірі 130300 грн., що станом на 06.04.2018 року є еквівалентом 5000 доларів США.

У визначений попереднім договором строк основний договір купівлі-продажу сторонами укладено не було.

ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Між сторонами виникли правовідносини з приводу укладання договору купівлі-продажу майна.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання.

Внесення завдатку як способу виконання зобов`язання може мати місце в разі наявності зобов`язання, яке повинно було виникнути на підставі договору.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 13 лютого 2013 року за наслідками розгляду справи № 6-176цс12.

Умовами попереднього договору від 06.04.2018 року, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , визначено строк укладення основного договору: до 20 квітня 2018 року щодо судна ХРК-0274-К; до 01 травня 2018 року (майно-1) щодо судна типу призначення - пантон тримаран Марі Салван (майно-2); до 15 червня 2018 року щодо судна УЗМ-869-К (майно-3).

Основний договір купівлі-продажу майна так і не було укладено.

Судом встановлено та не заперечувалось представником позивача , що в рахунок оплати вартості майна за попереднім договором позивач ОСОБА_1 сплатив відповідачу ОСОБА_2 10 000 доларів США (п.4 попереднього договору).

З урахуванням наведеного, враховуючи, що договір купівлі-продажу майна, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі не було укладено, а сторони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, отже суд дійшов висновку про те, що передана позивачем відповідачу грошова сума в розмірі 10 000 дол. США є авансом, який підлягає поверненню позивачу.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (ч. 1 ст. 614 ЦК України).

Матеріалами справи не доведено, які дії були здійснені сторонами,окрім передачі завдатку позивачем, на виконання умов попереднього договору, необґрунтованого ухилення відповідачем від укладення договору не встановлено, а належних та допустимих доказів протилежного позивачем не надано.

За таких обставин, оскільки не встановлено вини відповідача ОСОБА_2 у порушенні зобов`язання за попереднім договором від 06.04.2018 року, для застосування судом положень ст. 625 ЦК України та стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних від простроченої суми, інфляційних втрат, штрафу відсутні законні підстави.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів за розписками не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Умовами попереднього договору від 06.04.2018 року не передбачена оплата грошових коштів на підставі розписок. П. 3.4 попереднього договору передбачено, що ОСОБА_1 зобов`язується сплатити ОСОБА_2 повністю грошову суму під час оформлення основних договорів з урахуванням п.4 цього договору та прийняти майно, згідно з умовами договору.

Судом також не встановлено підстав для стягнення грошових коштів за розписками від 07.04.2018 року, від 07.05.2018 року, за ст.ст.1046, 1047 ЦК України. Судом враховуються правові висновки про застосування статей 1046, 1047 ЦК України , викладені в постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14 та від 13 грудня 2017 року у справі № 6-996цс17.

З текстів розписок не вбачається, що особисто відповідач бере на себе зобов`язання щодо повернення грошових коштів у розмірі 40 000,00 доларів на виконання розписок від 07.04.2018 р.,та 07.05.2018 р.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).

Таким чином, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 , згідно з укладеними розписками від 07.04.2018 року, 07.05.2018 року, особисто взяв на себе зобов`язання щодо повернення грошових коштів позивачу.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Позовні вимоги до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія-Таксі є недоведеними, матеріали справи взагалі не містять доказів щодо наявності правовідносин між позивачем та відповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю Вікторія-Таксі , тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

V. Судові витрати.

Відповідно до вимог ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12-13, 76-82, 141, 169, 259, 263 - 265 ЦПК України , суд,

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12-13, 76-82, 141, 169, 259, 263 - 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія-Таксі про стягнення заборгованості за попереднім договором,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за попереднім договором у розмірі 10 000 (десять тисяч) доларів США.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір - 2681 (дві тисячі шістсот вісімдесят одну) грн.81 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Дата складання повного тексту рішення:11.06.2020 року

Суддя Рибалко Н.І.