Постанова

від 10.06.2020 по справі 379/585/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року місто Київ.

Справа 379/585/18

Апеляційне провадження № 22-ц/824/3948/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільнихсправ:

головуючого Желепи О.В.,

суддів: Кулікової С.В., Олійника В.І.

секретар судового засідання Миронюк І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест на рішення Таращанського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року (у складі судді Зінкіна В.І., повний текст рішення складено 13.12.2019)

в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Даценко про визнання недійсним договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся 14.05.2018 до суду з даним позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, площею 2,4084 га, кадастровий номер 3224487700:02:001:0019, що укладений 25.04.2019 між ОСОБА_1 та ФГ Даценко , номер запису про інше речове право 31566137; визнати поновленим з ТОВ Інтерагроінвест договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області площею 2,4084 га, кадастровий номер 3224487700:02:001:0019, що укладений 01.08.2012 між ОСОБА_1 та СП Світанок на умовах, що викладені в додатковій угоді від 17.03.2017 до договору № 27 оренди земельної ділянки від 01.08.2012 на строк 7 років; судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позову зазначив, що 01.08.2012 між СП Світанок та власником земельної ділянки ОСОБА_1 терміном на 5 років укладено договір № 27 оренди земельної ділянки під кадастровим номером 3224487700:02:001:0019. Земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4084 га розташована в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області та використовувалось СП Світанок за цільовим призначенням. Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстрований 29.12.2012 в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області за № 322440004004350. 09.09.2017 запис про наявність іншого речового права (права оренди) перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису 22331571. Термін дії договору оренди земельної ділянки з урахуванням дати реєстрації договору, закінчився 29.12.2017. 29.03.2017 до СП Світанок поштовим відправленням надійшла письмова заява від ОСОБА_1 датована 27.03.2017, в якій він повідомляє про те, що він є власником вищевказаної земельної ділянки і не має намірів продовжувати договір оренди на новий строк, просить передати земельну ділянку у власне користування. Відповідно до п. 3.3 Договору № 27 оренди земельної ділянки від 01.08.2012: Після закінчення строку договору, орендар має першочергове право поновлення його на новий строк в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством . Маючи намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки з орендодавцем ОСОБА_1 , СП Світанок , як орендар, 07.04.2017 за вих. № 27/19 від 17.03.2017 надіслало на адресу ОСОБА_1 , лист-повідомлення з підписаним зі сторони СП Світанок проектом додаткової угоди від 17.03.2017 до договору № 27 оренди земельної ділянки від 01.08.2012 (три примірники), відповідно до умов якої строк оренди пролонгується до 31.12.2024. Лист з додатками направлений на адресу власника листом з оголошеною цінністю та описом вкладення, який відповідач отримав 13.04.2017. 16.06.2017 до СП Світанок надійшла повторна заява від ОСОБА_1 датована 24.05.2017, яка за змістом є аналогічною з попередньою (від 27.03.2017). В своїй заяві ОСОБА_1 просить повернути земельну ділянку у власне користування. Жодних інших звернень або ж письмових повідомлень від ОСОБА_1 до даного часу не надійшло. Зокрема, жодних листів-повідомлень про прийняте орендодавцем рішення про згоду укласти додаткову угоду або ж обґрунтувань відмови в її підписанні до СП Світанок та в подальшому до ТОВ Інтерагроінвест не надходило. У травні 2018 позивач отримав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформаційну довідку про належну ОСОБА_1 земельну ділянку, а саме, що 03.01.2018, тобто через кілька днів після закінчення строку дії договору оренди землі з СП Світанок , ОСОБА_1 уклав новий договір оренди земельної ділянки під кадастровим номером 3224487700:02:001:0019, площею 2,4084 га з іншим орендарем - ФГ Даценко . Право оренди за вказаним договором зареєстровано 05.02.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 24773185. В подальшому, 03.01.2018 інше речове право було припинено. Крім того, 25.04.2019 між відповідачами було укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), зі змісту якого випливає, що строк користування земельною ділянкою встановлюється до 31.12.2029, розмір орендної плати складає 14340,00 грн. Вважає, що відповідач ОСОБА_1 надав СП Світанок недостовірну інформацію про свої наміри самостійно використовувати належну йому земельну ділянку, оскільки мав наміри укласти договір з іншим орендарем. В той же час, в 2017 році СП Світанок пропонувало ОСОБА_1 укласти договір оренди землі на значно кращих умовах. А саме, орендна плата в грошовій формі, яка була запропонована ОСОБА_1 в 2017 році від СП Світанок мала розмір в грошовій формі 13167,71 грн., що на 2167,71 грн. більше за пропозицію ФГ Даценко . Враховуючи зазначене, вважає, що наявний факт порушення переважного права СП Світанок на поновлення договору оренди земельної ділянки з орендодавцем ОСОБА_1 на новий строк. Також позивач зазначає, що СП Світанок було реорганізовано, а саме приєднано до ТОВ Інтерагроінвест з визначенням останнього правонаступником всіх прав та обов`язків СП Світанок і що знайшло своє відображення в установчих документах товариства.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Даценко про визнання недійсним договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині відмови у визнанні недійсним договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Рішення в частині відмови у задоволенні клопотання представника відповідачів ОСОБА_1 та ФГ Даценко адвоката Якименко О.В. про стягнення з ТОВ Інтерагроінвест витрат на професійну правничу допомогу - залишити без змін.

В апеляційній скарзі посилаються на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, рішення не відповідає фактичним обставинам справи, судом першої інстанції застосовано норми закону, які не підлягали застосуванню в даному випадку та не застосовано норми закону, які підлягали застосуванню, рішення прийнято на основі суперечливих висновків є необґрунтованим.

У відзиві представник відповідачів просить апеляційну скаргу ТОВ Інтерагроінвест залишити без задоволення, рішення Таращанського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача доводи скарги підтримала.

Відповідачі до суду не з`явились, просили розглядати справу без їх участі.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія КВ № 037809, виданого 28.07.2004 Таращанським районним відділом земельних ресурсів Київської області, відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,4084 га, кадастровий номер: 3224487700:02:001:0019, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області (а.с.26 том1).

01.08.2012 між відповідачем ОСОБА_1 та СП Світанок , правонаступником якого є позивач ТОВ Інтерагроінвест , був укладений договір № 27 оренди земельної ділянки площею 2,4084 га, в тому числі ріллі - 2,4084 га, кадастровий номер 3224487700:02:01:0019, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, строком на 5 років, яка використовувалася СП Світанок за цільовим призначенням (а.с.16-19 том1).

Вказаний договір оренди земельної ділянки зареєстрований 29.12.2012 в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області за № 322440004004350.

Згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер: 97303590 від 14.09.2017, державним реєстратором - приватним нотаріусом Ставищенського районного нотаріального округу Київської області Кошинською Л.О. 09.09.2017 зареєстровано інше речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 3224487700:02:001:0019, площею 2,4084 га, номер запису про інше речове право: 22331571. Підстава виникнення іншого речового права - договір оренди земельної ділянки № 27 , укладений 01.08.2012 між відповідачем ОСОБА_1 та СП Світанок (позивачем) (а.с.22-23 том1). Відповідно, строк оренди земельної ділянки закінчився 29.12.2017.

27.03.2017 ОСОБА_1 направив позивачу заяву, в якій він повідомляє, що є власником земельної ділянки і не має намірів продовжувати договір оренди на новий строк, просить передати земельну ділянку у власне користування після збирання врожаю 2017 року. Як вбачається із відтиску штампу, дану заяву СП Світанок отримало 29.03.2017 за вх. № 230 (а.с.38-39 том1).

Маючи намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки з орендодавцем ОСОБА_1 , СП Світанок , як орендар 07.04.2017 за вих. № 27/9 від 17.03.2017 надіслало на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення з підписаним зі сторони СП Світанок проектом додаткової угоди від 17.03.2017 до договору № 27 оренди земельної ділянки від 01.08.2012 (три примірники), відповідно до умов якої строк оренди пролонгується до 31.12.2024. Лист з додатками направлений на адресу власника листом з оголошеною цінністю та описом вкладення, який відповідач отримав 13.04.2017 (а.с.29-37 том1).

15.06.2017 ОСОБА_1 направив позивачу заяву, датовану 24.05.2017, в якій він повідомляє, що є власником земельної ділянки і не має намірів продовжувати договір оренди на новий строк, просить передати земельну ділянку у власне користування після збирання врожаю 2017 року. Дану заяву позивачем отримано 16.06.2017 (а.с.40-42 том1).

Після збору врожаю 2017 року належна ОСОБА_1 земельна ділянка була повернута ОСОБА_1 за погодженням з СП Світанок , на що вказують наявні у матеріалах справи дані результатів зібрання від 20.08.2017 за участю діючого на той час керівника СП Світанок ОСОБА_2 , агронома цього підприємства ОСОБА_3 , голови ФГ Тікич ОСОБА_4 , засновника ФГ Даценко Даценка В.В. та заступника директора СП Дубівське , порядком денного якого було питання про кількість земельних ділянок, які повинні були вибути із оренди СП Світанок у зв`язку із закінченням строку дії договорів та визначення єдиним масивом земельних ділянок для їх виділу з метою зручності обробітку. За результатами розгляду питань порядку денного було оформлено протокол, з якого вбачається, що СП Світанок в особі його керівника було достовірно відомо про намір окремих власників земельних ділянок і в тому числі ОСОБА_1 , строк дії оренди якого з підприємством закінчувався у 2017 році, не продовжувати останній та намір укласти такий договір з іншими суб`єктами сільськогосподарського виробництва і керівництво цього підприємства не заперечувало проти цього.(а.с.135 том2).

Ця обставина чітко вбачається з огляду на додані до протоколу списки власників земельних ділянок, які були підготовлені працівниками СП Світанок і що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , і у графі яких Віддаємо у 2017 році за № 62 значиться відповідач ОСОБА_1 (а.с.136-140 том2).

Таким чином місцевий суд встановив , що з осені 2017 СП Світанок земельною ділянкою ОСОБА_1 не користується, що підтвердили в судовому засіданні вищевказані свідки.

03.01.2018 після закінчення строку дії договору оренди землі з СП Світанок , ОСОБА_1 уклав з ФГ Даценко новий договір № 48 оренди належної йому земельної ділянки площею 2,4084 га, кадастровий номер: 3224487700:02:001:0019 (а.с.43-46 том1).

Право оренди зареєстровано 05.02.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 24773185, строк дії договору до 05.02.2025 (а.с.27-28 том1).

04.02.2019 між ОСОБА_1 та ФГ Даценко укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі № 48 від 03.01.2018 (а.с.49-50 том2).

14.05.2019 зазначене інше речове право було припинено на підставі угоди про розірвання договору оренди землі, № б/н від 25.04.2019, укладеної між ОСОБА_1 та ФГ Даценко . Відомості внесені до реєстру 16.05.2019, індексний номер рішення: 46884014 (а.с.110 том2).

25.04.2019 між ОСОБА_1 та ФГ Даценко укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) № б/н, згідно якого власник надає в користування землекористувачу, а землекористувач приймає в користування від власника земельну ділянку площею 2,4084 га, в тому числі 2,4084 га ріллі, яка знаходиться на території Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, кадастровий номер: 3224487700:02:001:0019, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з метою її використання за цільовим призначенням для сільськогосподарських потреб (а.с.111-112 том2).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу: 166785442 від 16.05.2019, державним реєстратором Гречінською Н.П., Першотравенська сільська рада Обухівського району Київської області, 14.05.2019 зареєстровано інше речове право на вказану земельну ділянку, номер запису про інше речове право: 31566137. Підстава виникнення іншого речового права: договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), серія та номер: б/н, укладений 25.04.2019 між ОСОБА_1 та ФГ Даценко , строк дії договору: до 31.12.2029 року (а.с.113 том2).

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин ) .

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі -ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, у ст. 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (ч.ч. 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 ст. 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Викладене узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 21.02.2018 в рамках справи № 917/772/17, 20.03.2019 в рамках справи № 908/2460/17.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 20.09.2018 у справі № 384/648/17-ц, провадження № 61-13391св18, пролонгація договору оренди можлива лише за мовчазної згоди власника землі (орендодавця), а при висловленні орендодавцем заперечень щодо пролонгації договору оренди землі такий договір не може вважатись поновленим.

Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що орендодавець має право заперечити стосовно поновлення згідно із ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 18.04.2019 № 625/166/18 наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено.

Суд зазначає, що висновок Верховного Суду України № 6-219 від 25 лютого 2015 року, на який посилається позивач, не може бути застосований у даній справі, оскільки відрізняється фактичними обставинами справи.

Так, у вказаній справі Верховний Суд України встановив факт належного виконання ПП Таврія умов договору оренди; дотримання ним строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, ненадіслання орендодавцем у встановлений законом строк відмови в поновленні договору на новий строк, укладення орендодавцем договору оренди з іншим орендодавцем на таких самих умовах, які запропоновані ПП Таврія та продовження використання ПП "Таврія" земельної ділянки.

В нинішній справі Таращанський районний суд встановив, що відповідачем ОСОБА_1 після отримання пропозиції СП Світанок було направлено відмову в укладенні додаткової угоди. Крім того, позивач в якості підстави позову не зазначав обставини, передбачені ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Отже доводи позивача, що порушено переважне право СП Світанок через укладання договору відповідачем ОСОБА_1 на менш сприятливих умовах, є неспроможними.

Крім того, суд критично оцінює доводи представника позивача про більш сприятливі умови, які запропонував СП Світанок ОСОБА_1 , оскільки для отримання орендної плати в натуральній формі необхідна згода орендаря, що підтверджується додатком № 1 до додаткової угоди від 17.03.2017 року (а.с. 36 том1). В грошовій формі пропозиція СП Світанок складала 8392 грн (а.с.32 том1), а пропозиція ФГ Даценко - 11000 (а.с.43 том1). Отже, навіть з врахуванням бонусів СП Світанок , пропозиція ФГ Даценко є кращою.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 22.05.2019 № 709/1899/17 при наявності вираженого волевиявлення орендодавця про відмову від продовження строку оренди та заявленої вимоги власника про повернення земельної ділянки, направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не може виступати підставою для поновлення орендних відносин між сторонами. Також Верховним Судом зазначено про помилковість позиції щодо обов`язку орендодавця обґрунтовувати причини відмови у поновленні договору оренди.

Отже, оскільки зібрані по справі докази безспірно свідчать про факт заявлення ОСОБА_1 заперечення стосовно поновлення договору оренди землі як за шість місяців до закінчення строку дії договору оренди, так і після отримання пропозиції від позивача до закінчення дії договору, суд дійшов вірного висновку про припинення переважного права позивача на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 12.06.2019 року № 910/11518/18 поновлення договору оренди землі в судовому порядку у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми. Належним способом захисту порушеного права, у цьому випадку, є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим, за своєю суттю, є встановленням факту, який має юридичне значення і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (частина 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Таким чином, позивачем ТОВ Інтерагроінвест , у даному випадку, обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав в частині визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, що укладений 01.08.2012 між ОСОБА_1 та СП Світанок на умовах, що викладені в додатковій угоді від 17.03.2017 до договору № 27 оренди земельної ділянки від 01.08.2012 на строк 7 років. Позов складений без викладення змісту додаткової угоди.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову в частині визнання поновленим договору оренди землі незалежно від інших, встановлених судом обставин.

Підстав для визнання недійсним договору емфітевзису від 25.04.2019 року судом не встановлено.

Дослідивши наявні в справі докази. колегія суддів встановила, що вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними, висновки суду відповідають цим обставинам та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не надіслав позивачу відмову від укладення додаткового договору, колегія суддів не приймає з огляду на те, що 27.03.2017 та 24.05.2020 ОСОБА_1 листами повідомив позивача про те, що він не має наміру поновлювати дію договору оренди землі та залишає за собою право самостійно розпоряджатися земельною ділянкою(а.с. 38-42 том 1).

Таким чином, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив із того, що переважне право ТОВ Інтерагроінвест на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки відсутня одна зі складових юридичних фактів, що надають право позивачу претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , а саме: відсутня воля орендодавця на укладення такого договору - ОСОБА_1 двічі повідомив ТОВ Інтерагроінвест про небажання поновляти договір оренди.

Наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди землі згідно положень частини п`ятої статті 33 Закону України Про оренду землі виключає можливість визнання поновленим попереднього договору у вибраний позивачем спосіб.

ОСОБА_1 повідомив ТОВ Інтерагроінвест , що не бажає поновлювати договір оренди земельної ділянки та заперечує проти використання його земельної ділянки позивачем. Листи про відмову поновлювати договір оренди земельної ділянки були надіслано позивачу за шість місяців до закінчення строку дії договору, що відповідає пункту 3.4. Договору оренди (а.с. 16 том 1).

Доводи про надання ОСОБА_1 недостовірної інформації про бажання самому обробляти свою землю є недоведеним припущенням позивача.

Доводи про недоведеність повернення землі ОСОБА_1 та відсутності належних доказів про передачу межових знаків, не спростовують висновку суду про дотримання ОСОБА_1 вимог Закону, щодо попередження орендаря про небажання продовжувати з ним договір оренди після закінчення його строку та відмову укладати додаткову угоду з позивачем.

Доводи про порушення норм процесуального права в частині порушення строків вирішення заяви про забезпечення позову не свідчать про незаконність рішення суду в частині вирішення спору по суті заявлених вимог.

За викладеного місцевий суд прийшов до правильного висновку, що повідомлення позивача про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди за наявності заперечень орендодавця не є підставою для поновлення договору оренди землі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та прийшов до обґрунтованого висновку.

Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути достатньою підставою для скасування оскаржуваного рішення.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційним судом встановлено, що рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому суд апеляційної інстанції залишає його без змін.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги слід покласти на особу, яка її подавала, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест залишити без задоволення.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Повна постанова складена 15 червня 2020 року.

Головуючий

Судді