Постанова

від 03.06.2020 по справі 583/424/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 червня 2020 року

м. Київ

справа № 583/424/17

провадження № 61-6879св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Карпенко С. О., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне сільськогосподарське підприємство Хухрянське ,

третя особа - приватне акціонерне товариство Райз-Максимко ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Сумської області від 01 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Ткачук С. С., Криворотенка В. І.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства Хухрянське (далі - ПСП Хухрянське ), третя особа - приватне акціонерне товариство Райз-Максимко (далі - ПрАТ Райз-Максимко ), про розірвання договору оренди землі та скасування його державної реєстрації.

Позовна заява мотивована тим, що 18 січня 2007 року між ОСОБА_1 та ПСП Хухрянське було укладено договір оренди належних позивачу земельних ділянок. 20 липня 2016 року позивач звернувся до відповідача з листом про розірвання договору оренди земельних ділянок, але йому було відмовлено через те, що відповідач передав свої зобов?язання за договором оренди земельних ділянок ПрАТ Райз-Максимко .

Відповідач грубо порушив умови договору оренди земельних ділянок, без будь-яких погоджень з орендодавцем передав право обробки орендованих земельних ділянок третій особі.

ОСОБА_1 просив розірвати договір оренди землі № 494 від 18 січня

2007 року, укладений між ним та ПСП Хухрянське , зареєстрований 25 грудня 2007 року в Охтирському районному відділі Сумської регіональної філії

ДП Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України за

№ 040761504736 та скасувати його державну реєстрацію.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області

від 25 квітня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 18 січня 2007 року № 494 укладений між ОСОБА_1 та ПСП Хухрянське , зареєстрований в Охтирському районному відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Держкомземі Україні від 25 грудня

2007 року № 040761504736.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі від 18 січня 2007 року

№ 494 укладеного між ОСОБА_1 та ПСП Хухрянське , зареєстрований в Охтирському районному відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Держкомземі Україні від 25 грудня 2007 року № 040761504736.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ПСП Хухрянське судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 280,00 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з істотного порушення відповідачем норм укладеного договору оренди від 18 січня 2007 року та вимог статей 24, 25 Закону України Про оренду землі , оскільки відбулося припинення використання ПСП Хухрянське належної позивачу земельної ділянки за цільовим призначенням з передачею її обробітку іншій юридичній особі без згоди самого орендодавця, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 12 лютого 2014 року у справі № 6-166цс13.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08 серпня

2017 року у задоволені заяви ПСП Хухрянське про перегляд заочного рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 квітня 2017 року відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 01 листопада 2017 року апеляційну скаргу ПСП Хухрянське задоволено частково.

Заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 квітня 2017 року скасовано в частині задоволення позову ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації договору оренди землі від 18 січня 2007 року № 494, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову в цій частині.

Скасовано заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області

від 25 квітня 2017 року у частині стягнення судових витрат.

Стягнуто з ПСП Хухрянське на користь ОСОБА_1 компенсацію судового збору в розмірі 640,00 грн за розгляд справи судом першої інстанції.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПСП Хухрянське компенсацію судового збору в розмірі 704,00 грн за апеляційний перегляд справи.

В іншій частині рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області

від 25 квітня 2017 року залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині скасування державної реєстрації спірного договору оренди землі, апеляційний суд виходив із того, що судове рішення про розірвання договору оренди землі є підставою для скасування державної реєстрації договору оренди землі. Крім того, позов в цій частині заявлено до неналежного відповідача.

В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що залучення третьої особи до обробітку землі у зв`язку з припиненням орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки, виходить за межі діяльності, яку може здійснювати орендар, без погодження з орендодавцем, що є порушенням умови договору оренди землі та вимог статей 24, 25 Закону Про оренду землі , що, відповідно до статті 32 зазначеного Закону, є підставою для дострокового розірвання укладеного договору.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

20 листопада 2017 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду Сумської області від 01 листопада 2017 року та залишити в силі заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 квітня 2017 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду про те, що ПСП Хухрянське є неналежним відповідачем у справі щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації спірного договору оренди землі є неправильним, оскільки у справі не може бути іншого відповідача окрім ПСП Хухринське , так як права та інтереси позивача порушена відповідачем, який незаконно передав право обробітку землі третій особі.

Скасування державної реєстрації права є способом захисту порушеного права.

Доводи інших учасників справи

У квітні 2018 року ПСП Хухрянське через засоби поштового зв?язку подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Сумської області

від 01 листопада 2017 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення

ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Охтирського міськрайонного суду Сумської області.

У березні 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Сумської області від 01 листопада 2017 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону

від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з рішення апеляційного суду Сумської області від 01 листопада 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПСП Хухрянське , третя особа - ПрАТ Райз-Максимко , про скасування державної реєстрації договору оренди землі.

В іншій частині рішення апеляційного суду Сумської області від 01 листопада

2017 року не оскаржується, а тому судом касаційної інстанції відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України не перевіряється.

Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок: площею 3,6970 га, кадастровий номер 5920388700:01:001:0578, на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІV № 001392, виданого на підставі рішення Хухрянської сільської ради народних депутатів від 29 вересня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за

№ 1761; площею 4,2850 га, кадастровий номер 5920388700:01:001:0571, на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії

РЗ № 726398, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину

НОМЕР_1 , посвідченого Охтирською районною державною нотаріальною конторою 29 січня 2002 року, зареєстрованого в реєстрі за № 182 та в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2222; площею 0,3037 га, кадастровий номер 5920388700:01:001:2520, на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії

ЯД № 178276, виданого на підставі розпорядження голови Охтирської райдержадміністрації № 9 від 02 лютого 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за

№ 010761500489.

18 січня 2007 року між ОСОБА_1 та ПСП Хухрянське укладено договір оренди землі № 494, відповідно до умов якого, позивач передав відповідачу в оренду земельні ділянки, загальною площею 8,2807 га.

25 грудня 2007 року договір зареєстрований в Охтирському районному відділі Сумської регіональної філії Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України № 040761504736.

Земельна ділянка була передана відповідачу у користування строком на 10 років за актом приймання -передачі від 22 січня 2007 року.

Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено строком на 10 років.

Відповідно до пункту 43 договору, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до пункту 38 договору оренди землі, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Орендар ПСП Хухрянське припинило використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та передало функції обробітку землі іншій юридичній особі - Хухрянській філії ПрАТ Райз-Максимко , без згоди орендодавця.

У липні та листопаді 2016 року ОСОБА_1 на адресу Хухрянської філії ПрАТ Райз-Максимко були направлені листи про небажання продовжувати орендні відносини, проте відповіді на них не отримано.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині скасування державної реєстрації спірного договору оренди землі, апеляційний суд виходив із того, що судове рішення про розірвання договору оренди землі є підставою для скасування державної реєстрації договору оренди землі. Крім того, позов в цій частині заявлено до неналежного відповідача.

Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 152 ЗК України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

З набранням чинності Законом України від 07 липня 2011 року № 3613-VІ Про Державний земельний кадастр та постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру право власності на земельну ділянку та право постійного користування нею оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без оформлення державних актів.

Особливості проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів визначені у статті 31-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Зокрема, відповідно до частини другої цієї статті Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно примірника такого судового рішення.

При цьому вказані вимоги мають бути заявлені до осіб, на ім`я яких було зареєстровано право власності (постійного користування), оскільки предмет спору безпосередньо стосується їх прав та обов`язків.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, право або інтерес позивача, який вважає себе постійним користувачем земельної ділянки, може бути порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права власності (користування) іншої особи. При цьому рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (користування) (частина друга статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18).

У свою чергу апеляційний суд наведеного не врахував, вирішуючи спір не звернув уваги на те, що позовні вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди землі є похідними від заявлених вимог про розірвання договору оренди землі, а тому вказані вимоги мають бути заявлені до осіб, на ім`я яких було зареєстровано право користування.

За вказаних обставин колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду про те, що вимоги про скасування державної реєстрації заявлені до неналежного відповідача, оскільки предмет спору безпосередньо стосується прав та обов`язківособи, на ім`я якої було зареєстровано право користування земельною ділянкою, а тому рішення апеляційного суду Сумської області

від 01 листопада 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПСП Хухрянське про скасування державної реєстрації договору оренди землі з підстав, передбачених статтею 413 ЦПК України, підлягає скасуванню із залишенням в силі в цій частині заочного рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 квітня 2017 року, як помилково скасованого.

Щодо судових витрат

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК Українипостанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

У зв`язку із задоволенням касаційної скарги, понесені судові витрати за подання касаційної скарги у розмірі 768,00 грн слід стягнути з ПСП Хухрянське на користь ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 141, 409, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Сумської області від 01 листопада 2017 року в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства Хухрянське , третя особа - приватне акціонерне товариство Райз-Максимко , про скасування державної реєстрації договору оренди землі скасувати та залишити в силі в цій частині заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 квітня 2017 року.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства Хухрянське на користь ОСОБА_1 768,00 грн судових витрат, які понесені позивачем за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков С. О. Карпенко В. М. Коротун В. І. Крат