Ухвала

від 12.06.2020 по справі 334/2157/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 12.06.2020

Справа № 334/2157/20

Провадження № 1-кс/334/1237/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2020 р слідчий суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 за участі прокурора Запорізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 , представника ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_4 розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 про накладення арешту за матеріалами кримінального провадження, внесеному до ЄРДР за №12020080050001260 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356, ч.1 ст.366 КК України,-

встановив

До Ленінського районного суду м.Запоріжжя надійшло клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 про накладення арешту на майно. В обґрунтування свого клопотання прокурор вказує, що місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадження № 12012080050001260 за фактом проведення будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:037:0378, площею 0,0621 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

До Запорізької місцевої прокуратури №3 надійшла заява від ПАТ «Запоріжжяобленерго» про те, що під час здійснення перевірки на предмет дотримання вимог Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» та Правил охорони електричних мереж (далі ПОЕМ) на перехресті пр.Соборногота вул.Верхня у охоронній зоні ПЛ 150кВ (лінії №1 та №2 між опорами 16-17), на земельній ділянці із кадастровим номером 2310100000:04:037:0378 встановлено капітальну огорожу за якою ведеться будівництв з газобетону та продовжуються будівельні роботи.

Так, під час досудового розслідування встановлено, що 20.01.2020 державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_5 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 28,29,30, виданий 17.01.2020, видавник: ОСОБА_6 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу; договір купівлі-продажу, серія та номер: 4911, виданий 09.10.2019, видавник приватний нотаріус ОСОБА_7 , внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вищезазначену земельну ділянку за ТОВ «АППЕ СТРІТ», код ЄДРПОУ 43447070.

У той же час, відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно встановлено, що 27.05.2020 приватним нотаріусом ОСОБА_8 зареєстровано право власності на земельну ділянку за ОСОБА_9 .

Крім того, 24.04.2020 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ЗП 141201040416, виданий 13.04.2020, видавник: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 28,29,30, виданий 17.01.2020, видавник: ОСОБА_6 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу, технічного паспорту, серія та номер: б/н, виданий 06.04.2020, видавник: ТОВ «Регіональне бюро технічної інвентаризації» державним реєстратором ОСОБА_10 проведено державну реєстрацію права власності на садовий будинок з вбудованим гаражем, загальною площею320, 6 кв.м., опис: садовий будинок з вбудованим гаражем літ.А, ворота № НОМЕР_1 , хвіртка №2, паркан №3, септик №4, які розташовані на вказаній земельній ділянці за ТОВ «АППЕ СТРІТ».

В свою чергу, 27.05.2020 приватним нотаріусом ОСОБА_8 проведено державну реєстрацію права власності на вищезазначені об`єкти за ОСОБА_9 .

Тобто, на теперішній час власником земельної ділянки та об`єктів, які на ній розташовані є ОСОБА_9 .

Відповідно до п. б ч.1 ст. 112 Земельного кодексу України охоронні зони створюються: уздовж ліній зв`язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об`єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти.

У П.8 ПОЕМ зазначено, що забороняється в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме: будувати житлові, громадські та дачні будинки.

П.9ПОЕМ передбачено,що у межах охоронних зон повітряних і кабельних ліній,трансформаторних підстанцій, розподільнихпунктів іпристроїв безписьмової згоди енергопідприємств, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється: будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, знесення будівель і споруд.

Загальні засади прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначені статтею 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно п.9 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 № 3038 на об`єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання.

Відповідно до ч.10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Тобто, недобудовані об`єкти не можуть бути прийняті в експлуатацію, а відтак і експлуатувати.

Під час проведення огляду місця події 26.05.2020 на вищезазначеній ділянці встановлено, що на місці події працювали підрядна компанія, яка виконувала будівельні роботи.

Крім того, слідчим Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області проведено огляд місцевості, яка розташована на перехресті вул.Верхня та пр.Соборний,175 у м.Запоріжжі.

За результатами огляду встановлено, що земельна ділянка огороджена парканом, висотою 2,5 м. На земельній ділянці проводяться будівельні роботи,

За результатами огляду 06.05.2020 офіційного сайту Держархбудінспекція України встановлено, що замовником ТОВ «Аппе Стріт» в березні 2020 року подано повідомлення про початок будівельних робіт ЗП 0612007790069 щодо об`єкту: реконструкція садового будинку з вбудованим гаражем: АДРЕСА_1 .

Однак, вже в квітні 2020 року вищезазначеним товариством подано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

У той же час, головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області 04.06.2020 складено акт обстеження вказаної земельної ділянки.

За результатами візуального обстеження встановлено, що земельна ділянка огороджена парканом, на території земельної ділянки розташований об`єкт будівництва.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту-земельної ділянки від 04.06.2020 складеного Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області встановлено, що на земельній ділянці виявлено порушення дотримання вимог обмежень у використанні земельної ділянки в межах охоронної зони навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку розповсюджується обмеження у використанні земельної ділянки, що встановлюється ЗУ «Про електроенергетику».

У зв`язку із викладеним, вказана земельна ділянка та об`єкти, які на ньому розташовані є матеріальними об`єктами та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.

04.06.2020 вищевказаний об`єкт нерухомого майна визнаний речовим доказом.

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також у зв`язку з невідкладністю та першочерговістю проведення слідчих дій, а також враховуючи, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вказаний об`єкт нерухомого майна відповідає критеріям п. 2 ст. 167 КПК України, а саме є достатні підстави вважати, що він зберігає на собі сліди скоєння злочину, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказаний об`єкт.

У судовому засіданні прокурор наполягаючи на фактах, викладених у клопотанні, просив суд задовольнити клопотання з підстав, викладених у ньому.

Представник ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора.

Вислухавши доводи та пояснення прокурора, думку заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У клопотанні прокурор просить суд з метою попередження подальшого розпорядження об`єктом нерухомого майна та проведення будівельних робіт на ній накласти арешт на садовий будинок з вбудованим гаражем, загальною площею 320,6 кв.м., опис: садовий будинок з вбудованим гаражем літ.А, ворота № НОМЕР_1 , хвіртка №2, паркан№3, септик №4 за адресою: АДРЕСА_1 , які розташовані на земельній ділянці із кадастровим номером 2310100000:04:037:0378, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2048718823101, шляхом заборони користування та розпорядження майном.

Відповідно до ч.2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор мотивує накладення арешту на вищевказане майно тим, що воно має суттєве значення для встановлення обставин, з метою попередження подальшого розпорядження об`єктом нерухомого майна та проведення будівельних робіт на ній.

Згідно з ч. 1 ст.131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 171КПКУкраїни встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170цьогоКодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Крім цього при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Статтями 8, 9 КПК України до основних засад кримінального провадження віднесені законність та верховенство права, зміст яких полягає у тому, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Щодо накладення арешту на вищевказане майно, то крім самої лише констатації у клопотанні, що вилучене майно підлягає арешту з метою збереження речових доказів та недопущення їх втрати, відчуження, пошкодження, зміни або знищення клопотання не містить переконливих доводів, що це майно може бути певним чином знищено або ж воно зникне, що воно може бути пошкоджено, передано, перетворено чи відчужено, що зашкодить кримінальному провадженню, та що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст.173КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, якими є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

До того ж, як зазначено в Узагальненні судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07 лютого 2014 року, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна щодо осіб, які не є в даному кримінальному провадженні ні підозрюваними, ні обвинуваченими, ні особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Тому навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні.

Крім того, санкція ст..356, ч. 1 ст.366КК України не передбачає конфіскації майна. Даних щодо цивільного позову, заявленого по справі також не надано.

З аналізу клопотання слідчого, слідчий суддя не вбачає підстав вважати, що арешт майна в даному кримінальному провадженні є необхідним, оскільки доводи, наведені в клопотанні, не відповідають критеріям розумності та співмірності застосування арешту майна, що свідчить про недотримання слідчим вимог встановлених КПК України щодо необхідності такого арешту та не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, що відповідно до ч. 1 ст.173КПК України є підставою для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 про накладення арешту за матеріалами кримінального провадження, внесеному до ЄРДР за №12020080050001260 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356, ч.1 ст.366 КК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів до Запорізького апеляційного суду.

Суддя: ОСОБА_1