Ухвала

від 15.06.2020 по справі 320/1721/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 15.06.2020 Справа № 320/1721/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження №11-кп/807/824/20 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Єдиний унікальний № 320/1721/19

Категорія ст. 286 ч.1 КК України Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року м. Запоріжжя

Колегія суддівсудової палатиз розглядукримінальних справЗапорізького апеляційногосудуу складі суддів:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, в режимі відео конференції, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019080140000211, відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воскресенка, Приазовського району Запорізької області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, працюючого в ТОВ «АТП АСА» водієм, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України;

за участю прокурора ОСОБА_7 , представника потерпілої адвоката ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_9 , представника цивільного відповідача ТОВ «АТП АСА» ОСОБА_10

за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_11 , захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , представника цивільного позивача ТОВ «АТП АСА» ОСОБА_10 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 січня 2020 року,

в с т а н о в и л а:

в апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_11 вирок суду вважає частково незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що суд назначив ОСОБА_6 несправедливе покарання, яке явно не відповідає особі обвинуваченого, бо безпідставно не застосував до нього наряду з основним покарання, додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами та у частині відмови її у стягненні матеріальної шкоди у сумі 12193,21 грн. Зауважує, що обвинувачений ОСОБА_6 , 21.01.2019 року, грубо нехтуючи правилами дорожнього руху, маючи можливість запобігти ДТП, не уступив її, потерпілій дорогу на пішохідному переході, у той час коли вона, на зелений світ світлофору, переходила по пішохідному переходу проїжджу частину вулиці Інтеркультурна, м. Мелітополя та скоїв на неї наїзд. Внаслідок цього наїзду вона отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, а саме: закритий передньо-медіальний переломо-вивих правого плечового суглобу з відривом та зміщенням великого бугорка правої илечоннї кістки; закритий лінійний поперечний перелом медіальної кісточки лівої гомілки внутрішньо суглобового типу без зміщення уламків; закритий уламковий перелом дистального мета епіфізу лівої малогомілкової кістки внутрішньо суглобового типу без зміщення уламків, в ділянці голови, зокрема ЗЧМТ, струс головного мозку та травматичну екстракцію 1-го зуба на верхній щелепі справа та вивих 5-го зубу на нижній щелепі зліва, з приводу яких вона з 21.01.2019 року по 08.02.2019 року знаходилась на лікуванні у стаціонарному відділенні, а з 09.02.2019 року продовжувала довгий час амбулаторне лікування. За весь зазначений час ОСОБА_6 жодного разу не провідав її у лікарні, не надав матеріальної допомоги, не приніс вибачення, незважаючи на її звернення не забезпечив транспортним засобом для її перевозки до лікарні на перев`язки, під час амбулаторного лікування. Зазначені нею обставини свідчать про те, що він щиро не покаявся та не усвідомив протиправність своїх дій, яки привели до негативних для неї наслідків. Вважає, що при зазначених обставинах, у суду першої інстанції були всі підстави для застосування до ОСОБА_6 до назначеного йому основного покарання, ще додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, з метою запобігання інших ДТП у майбутньому.

Крім того, вважає, що суд безпідставно відмовив її у стягненні спричиненої її матеріальної шкоди, пов`язаної з її лікуванням за призначенням лікаря та проходження комп`ютерної томографії головного мозку і витратами на транспортні послуги у сумі 12193,21 грн.

В судовому засіданні було встановлено, що на час скоєння ДТП відповідач по справі, ОСОБА_6 , перебував у трудових відносинах з ТОВ «АТП АСА», а тому у відповідності до вимог ст. 1172 ч.1 ЦК України заподіяну ним шкоду (як матеріальну так і моральну) завдану під час виконання ним трудових обов`язків повинна відшкодувати юридична особа, тобто у даному випадку ТОВ «АТП АСА», де працює водієм ОСОБА_6 , застрахувала цивільну відповідальність, що підтверджується полісом № AM № 4828484, та після скоєння її працівником ДТП звернулась у зазначений у договорі строк, з заявою до страхової компанії.

У зв`язку з тим, що страховик, якого було притягнуто у якості співвідповідача за клопотанням ОСОБА_6 , до судового засідання 27.01.2019 року не з`явився та надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що страхова компанія може виплати шкоду тільки після набрання вироком законної сили, тобто установлення вини ОСОБА_6 , вона у судовому засіданні просила суд стягнути на її користь як матеріальну, так і моральну шкоду з ТОВ «АТП АСА», де працює водієм ОСОБА_6 , але суд безпідставно відмовив її у стягненні матеріальної шкоди, посилаючись у вироку на те, що вона може її отримати протягом 3-х років зі страхової компанії, що свідчить про те, що суд не застосував до даних правовідносин норми права, які регламентують дані правовідносини.

Просить винести ухвалу, якою вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізькій області від 27.01.2020 року відносно ОСОБА_6 скасувати, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 наряду з основним покаранням, ще додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АТП АСА», код ЄДРПОУ 32578564 на її користь матеріальну шкоду у сумі 12193,21 грн. В інший частині залишити вирок суду без змін.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , вважає, що вирок суду є незаконним в частині призначеного покарання через його суворість. В частині цивільного позову вирок суду також є незаконним через неправильне визначення судом розміру моральної шкоди, визначення розміру витрат на оплату праці адвоката потерпілої , а також у зв`язку з порушенням судом норм процесуального права при вирішені цивільного позову.

Не оспорюючи завдання моральної шкоди, вважає, що обґрунтування її розміру судом - неналежне та враховує перелічені складові лише формально.

Так, у вироку суду не зазначено, чому саме в 60 000 грн. суд оцінив фізичний біль та страждання, а також душевні страждання потерпілої. До того ж до цього висновку щодо розміру моральної шкоди суд дійшов через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Поза увагою суду залишився той факт, що потерпілою не надано доказів глибини душевних страждань, чи погіршились здібності потерпілої та чи була вона позбавлена можливості реалізації цих здібностей.

Не враховано судом й «інші обставини, які мають істотне значення.» Має на увазі знаходження на утримані ОСОБА_6 дружини - інваліда другої групи. Суд врахував цю обставину лише при обрані міри покарання та не звернув увагу на цю обставини при визначені розміру маральної шкоди, яка хоч і стягнута з підприємства де працює підозрюваний, але у подальшому буде утримуватись із його заробітку.

Крім того, з самого початку судового розгляду він заявляв клопотання про дослідження в судовому засіданні диску з відеозаписом моменту події. Таке клопотання ним заявлялась саме тому, що груба необережність потерпілої збільшила завдання моральної шкоди. З відеозапису події ДТП вбачається, що потерпіла, переходячи дорогу не впевнилась, що її рух буде безпечним, не впевнилась у відсутності транспортних засобів, що рухаються по проїзній частині, яку вона переходить. Ця обставина не знімає вини з обвинуваченого, але при дотримані потерпілою вимог правил дорожнього руху допомогла уникнути частини наслідків від ДТП.

З відеозапису події ДТП вбачається, що потерпіла раптово вийшла на проїзну частину, не впевнитись у відсутності небезпеки для себе.

Суд, не дослідив в судовому засіданні вказаний відеозапис що призвело до ухвалення незаконного вироку.

Вважає, що розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з урахуванням всіх обставин кримінального провадження не може перевищувати 10 000 грн.

Щодо витрат на правову допомогу, вважає, що їх розмір необхідно також зменшити. Про необхідність зменшення розміру витрат на оплату послуг адвоката до 5000 грн. заявлялось ним під час судового розгляду, однак свого відображення у вироку суду ця обставина не знайшла. Враховуючи, зокрема ціну позову, який пред`явлено до обвинуваченого, тобто фактично до обвинуваченню пред`явлено позов лише про стягнення судових витрат, обсяг роботи та час, а також не значну складність одноепізодної справи, де не досліджувались докази в повному об`ємі і обвинувачений з самого початку визнавав себе винним, вважає, що ці витрати необхідно було зменшити до 5000 грн.

Вважає, що покарання у вигляді обмеження волі, навіть із застосування ст.75 КК України є занадто суворим. Зазначеному положенню кримінального закону вирок суду в частині призначеного покарання не відповідає. Так, призначаючи покарання у вигляді обмеження воля суд не навів у вироку мотивів з яких менш суворий від покарання - штраф буде недостатнім для виправлення ОСОБА_6 . Наведені в апеляційній скарзі доводи свідчать, що означеним вимогам кримінально-процесуального закону вирок суду не відповідає. Просить дослідити при апеляційному розгляді диск з відеозаписом ДТП. Вирок суду змінити: в частині покарання призначити покарання ОСОБА_6 у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.286 КК України. В частині стягнення судових витрат на правову допомогу зменшити відшкодування до 5000 грн. В частині стягнення моральної шкоди зменшити відшкодування до 10000 грн.

В апеляційній скарзі ( з доповненнями) представник цивільного відповідача ТОВ «АТП АСА» ОСОБА_10 також вважає, що в частині цивільного позову вирок суду є незаконним через неправильне визначення судом розміру моральної шкоди, а також у зв`язку з порушенням судом норм процесуального права при вирішені цивільного позову. Вважає, що обґрунтування розміру моральної шкоди судом є недостатнім та не ґрунтується нанормах матеріальногоправа.У вироку суду не зазначено, чому саме в 60 000 грн. суд оцінив фізичний біль та страждання, а також душевні страждання потерпілої. До того ж до цього висновку щодо розміру моральної шкоди суд дійшов через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Поза увагою суду залишився той факт, що потерпілою не надано доказів глибини душевних страждань, чи погіршились здібності потерпілої та чи була вона позбавлена можливості реалізації цих здібностей. Не враховано судом й «інші обставини, які мають істотне значення» - знаходження на утримані ОСОБА_6 дружини - інваліда другої групи. Вважає, що груба необережність потерпілої збільшила моральну шкоду. З відеозапису події ДТП вбачається, що потерпіла, переходячи дорогу не впевнилась, що її рух буде безпечним, не впевнилась у відсутності транспортних засобів, що рухаються по проїзній частині, яку вона переходить. З відеозапису події ДТП вбачається, що потерпіла раптово вийшла на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе. Але суд, не дослідив в судовому засіданні вказаний відеозапис що призвело до ухвалення незаконного вироку.

Вважає, що розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з урахуванням всіх обставин кримінального провадження не може перевищувати 10 000 грн. Матеріали справи свідчать про те, що до початку судового розгляду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП АСА» код ЄДРПОУ 32578564 не пред`являвся, а в якості відповідача було притягнуто зовсім інше підприємство з аналогічною назвою. Вже в ході судового розгляду було подано уточнений позов, копію якого ТОВ «АТП АСА» не отримувало, пам`ятка про права не вручалась.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Клопотання від позивача про заміну відповідача до суду не надходило. Позивачем було подано додаткову позовну заяву про уточнення раніше заявленого позову, в якій замість відповідача ТОВ «АТП-АСА» код ЄДРПОУ 39620004 був зазначений відповідач ТОВ «АТП АСА» код ЄДРПОУ 32578564.

Таким чином, вирок суду в частині розв`язання цивільного позову не відповідає вимогам ст.370 КПК України.

Просить дослідити при апеляційному розгляді диск з відеозаписом ДТП. Вирок суду в частині цивільного позову скасувати. Позов потерпілої ОСОБА_11 направити на новий судовий розгляд для розгляду в порядку цивільного судочинства.

В запереченнях на апеляційну скаргу представника цивільного відповідача просить дану апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; в судових дебатах: захисника, обвинуваченого, у тому числі і в останньому слові, які підтримали апеляційну скаргу адвоката, представника потерпілої, який підтримав апеляційну скаргу потерпілої, представника цивільного позивача, який підтримав свою апеляційну скаргу, прокурора, який просив судове рішення залишити без змін; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 січня 2020 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75ККУкраїни звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного судом основного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Відповідно до п. 1, 2 ч. 1ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на ОСОБА_6 покладено наступні обов`язки:1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП АСА» на користь ОСОБА_11 суму моральної шкоди в розмірі 60000 (шістдесят тисяч) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_6 накористь ОСОБА_11 витрати,

пов`язаніз оплатою професійної правничої допомоги в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави в особі Запорізькогонауково-дослідногоекспертно-криміналістичногоцентру МВСУкраїни вЗапорізькій області витрати

на проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 19-16 від 31.01.2019 року в розмірі 1 430 (одна тисяча чотириста тридцять) гривень 00 копійок; на проведення судової-медичної експертизи № 19-21 від 13.02.2019 року в розмірі 1 716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) гривень 20 копійок. В вироку вирішена доля речових доказів по справі.

Згідно зі змістом оскаржуваного судового рішення, 21 січня 2019 року о 06 год. 54 хв. водій ОСОБА_6 керував автомобілем Mercedes Benz реєстраційний номер НОМЕР_1 в технічно справному стані, рухався по вул. Героїв України в м. Мелітополь з боку вул. П. Дорошенко в напрямку вул. В. Інтернаціоналістів в правій смузі для руху зі швидкістю приблизно 5-10 км/год.

В цей же час пішохід ОСОБА_11 рухалась по правому тротуару вул. Героїв України з боку вул. П. Дорошенко в напрямку вул. В. Інтернаціоналістів та підходила до регульованого пішохідного переходу.

На регульованому перехресті вул. Героїв України та вул. В. Інтернаціоналістів, водій ОСОБА_6 при повороті праворуч, маючи можливість запобігти ДТП, не дав дорогу пішоходу ОСОБА_11 , яка по пішохідному переходу на зелений сигнал світлофора переходила проїжджу частину вул. Інтеркультурна, на яку він повертав, після чого допустив на неї наїзд. Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості та звернулась до лікарні.

Своїми діями ОСОБА_6 порушив п.п. 16.2 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

16.2. «На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку»;

Порушення п.п. 16.2 ПДР України, вчинене водієм ОСОБА_6 , знаходиться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП та її наслідками.

Згідно висновку судової медичної експертизи № 38 від 18 лютого 2019 року у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження:

- закритий передньо-медіальний переломо-вивих правого плечового суглобу з відривом та зміщенням великого бугорка правої плечової кістки; закритий лінійний поперечний перелом медіальної кісточки лівої гомілки внутрішньо суглобового типу без зміщення уламків; закритий уламковий перелом дистального метаепіфізу лівої малогомілкової кістки внутрішньосуглобового типу без зміщення уламків; ЗЧМТ, струс головного мозку, забійна рана лобної ділянки голови, травматична екстракція 1-го зуба на верхній щелепі справа та вивих 5-го зубу на нижній щелепі зліва.

Зазначені тілесні ушкодження у ОСОБА_11 кваліфікуються наступним чином:

- закритий передньо-медіальний переломо-вивих правого плечового суглобу з відривом та зміщенням великого бугорка правої плечової кістки; закритий лінійний поперечний перелом медіальної кісточки лівої гомілки внутрішньо суглобового типу без зміщення уламків; закритий уламковий перелом дистального метаепіфізу лівої малогомілкової кістки внутрішньосуглобового типу без зміщення уламків середньої тяжкості, що спричинили за собою тривалий (більше 21 дня) розлад здоров`я;

- в ділянці голови, зокрема ЗЧМТ, струс головного мозку та травматична екстракція 1-го зуба на верхній щелепі справа та вивих 5-го зубу на нижній щелепі зліва легкі, що спричинили короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня) розлад здоров`я.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфікуються за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Колегія суддів вважає, що обвинувальний вирок суду першої інстанції відносно обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Згідно до ч. 3 ст. 349КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно доч.4ст.349КПК України,допит обвинуваченогоздійснюється обов`язково,крім випадку,якщо вінвідмовився віддавання показань,та випадків,передбачених частиноютретьою статті323та статтею381цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 351 КПК України, допит обвинуваченого починається з пропозиції головуючого надати показання щодо кримінального провадження, після чого обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник. Після цього обвинуваченому можуть бути поставлені запитання потерпілим, іншими обвинуваченими, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а також головуючим і суддями. Крім того, головуючий має право протягом всього допиту обвинуваченого ставити йому запитання для уточнення і доповнення його відповідей.

Вказаних вимог закону при розгляді провадження щодо ОСОБА_6 судом не дотримано.

Із змісту журналів судових засідань від 08.07.2019 року, 17.12.2019 року, 27.01.2020 року (т. 1 а.с. 137; 188; т. 2 а.с. 55-56) та звукозапису судових засідань (т. 1 а.с. 138; 189; обліжка т. 1) убачається, що ОСОБА_6 фактично не був допитаний, а тільки повідомив, що свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнає частково, зокрема заявив, що було темно, потерпіла переходила не там де треба.

Однак судом не було роз`яснено ОСОБА_6 та учасникам процесу повністю вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема не було з`ясовано, по-перше, чи правильно розуміє обвинувачений та інші учасники провадження зміст фактичним обставин, по друге, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції.

Враховуючи, що в апеляційній скарзі захисник зокрема звертає увагу на те, що він заявляв клопотання про дослідження в судовому засіданні диску з відеозапису події ДТП, а також те, що обвинувачений ОСОБА_6 не був допитаний відповідно до вимог ст. 351 КПК України, колегія суддів вважає, що не з`ясування судом першої інстанції добровільності позиції обвинуваченого у визнанні себе винним, відсутність його допиту, є відповідно до вимог ч. 1 ст. 412 КПК України, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, тобто таким порушенням вимог цього Кодексу, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За таких умов вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

У зв`язку з чим, колегія суддів не вдається до перевірки винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 , правильності кваліфікації його дій та оцінки інших фактичних обставин кримінального провадження, що впливають на правильність та об`єктивність призначення покарання, а тому в перевірку доводів апеляційних скарг, колегія суддів не входить.

При новому розгляді провадження суду необхідно усунути зазначені порушення, провести ретельну перевірку доводів апелянтів та в залежності від встановленого, постановити законне і обґрунтоване рішення з викладенням в ньому аналізу доказів і ґрунтовних мотивів його прийняття.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України колегія суддів,

у х в а л и л а:

апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_11 , захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , представника цивільного відповідача ТОВ «АТП АСА» ОСОБА_10 задовольнити частково.

Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 січня 2020 року відносно ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді: