Рішення

від 12.06.2020 по справі 640/12502/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2020 року м. Київ № 640/12502/19

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Твіга Ідея Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про зобов`язання вчинити дії-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Твіга Ідея Україна ( м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 23/8, код ЄДРПОУ 39481791) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ39439980), в якому просить суд зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві відобразити в інтегрованій картці ТОВ Твіга Ідея Україна , як платника податків щодо податку на додану вартість облікові показники (операції) щодо виключення нарахованої позивачу суми податку на додану вартість за ППР від 20.04.2018 №0005151401 та №0005161401 для забезпечення відображення відсутності податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 30 847,18 грн, який визначено у податковій вимозі №268390-17 від 05.05.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно та протиправно визначив за товариством податковий борг, а також протиправно відобразив його в інтегрованій картці платника податку, оскільки податкові повідомлення-рішення, які стали підставою для нарахування такого боргу, скасовані у встановленому законом порядку за рішенням суду.

Ухвалою суду від 23 липня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що контролюючим органом, відповідно до чинного законодавства було нараховано штрафні санкції позивачу за період з 03.07.2018 (день отримання рішення про розгляд заперечень) по 11.09.2018 року (моменту звернення позивача до суду), оскільки вважає, що в цей період у платника податку сума боргу по податковому повідомленні-рішенні №0005151401, №0005161401 була узгоджена.

Розглянувши наявні документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Матеріалами справи встановлено, що при проведенні камеральної перевірки дотримання податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість, встановлено факти порушення платником ТОВ "ТВІҐА ІДЕЯ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 39481791) граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, зазначених по узгодженим донарахованим сумам грошового зобов`язання, згідно податкового повідомлення-рішення форми Р №0005151401 від 20.04.2018, що призвело до виникнення автоматично розрахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 52040,58 грн.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України, в порядку пункту 76.3 статті 76 Кодексу за результатами камеральної перевірки складено акт від 15.02.2019 № 4001/26-15-12-13-20.

Позивачем до ГУ ДФС у м. Києві було надано заперечення від 26.02.2019 №26-01 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 26.02.2019 №45071/10) до акту про результати камеральної перевірки від 15.02.2019 № 4001/26-15-12-13-20. 1

ГУ ДФС у м. Києві, за результатами розгляду заперечення від 26.02.2019 №26-01 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 26.02.2019 №45071/10) частково спростував висновки до акту перевірки від 15.02.2019 № 4001/26-15-12-13-20 в частині порушення платником своєчасності сплати грошового зобов`язання, згідно ППР форми Р №5151401 від 20.04.2018 з фактичною датою сплати - 27.09.2018 в сумі штрафної санкції-13919,38 грн., а в частині порушення граничних термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання згідно ППР форми Р №5151401 від 20.04.2018 з фактичною датою сплати в період до 12.09.2018 - залишив без змін, про що повідомив підприємство листом від 06.03.2019 №42204/10/26-15-12-13-18.

На підставі висновків перевірки з урахуванням висновку по розгляду заперечення до акту, згідно підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового Кодексу, ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 12.03.2019 №00205711213 про застосування до ТОВ "ТВІГА ІДЕЯ УКРАЇНА" штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 38121,20 грн. (10%).

Відповідно до податкової вимоги від 05 червня 2018 року №268390-17 та листа ГУ ДФС у м. Києві від 10 червня 2019 року встановлена наявність у позивача податкового боргу у розмірі 30 847,18 грн.

Не погоджуючись із наявність такого боргу, позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, ознайомившись із доводами сторін, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За підпунктом 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, за наслідками податкового контролю.

Пунктом 74.1 статті 74 Податкового кодексу України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Відповідно до п.п. 19-1.10 п. 19-1.1 ст. 19 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують функції забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.

На виконання вимог Податкового кодексу України, з метою реалізації п.п. 19-1.10 п. 19-1.1 ст. 19 цього кодексу, а також з метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхуванням Міністерством фінансів України розроблено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 (далі - Порядок № 422).

Вказаний порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 2 Розділу 1 Порядку № 422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Інтегрована картка платника відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП.

Правила відображення в ІКП нарахування та погашення пені за несвоєчасно сплачені суми платежів, що контролюються органами ДФС, визначені п. 7 розд. ІІІ вказаного Порядку, який регулює питання обліку надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску.

Слід зазначити, що пунктом 4 Розділу V Порядку № 422 регламентовано відображення в інформаційній системі органів ДФС результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП

Відповідно п. 1 ч. 4 розділу V Порядку № 422, працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Слід також зазначити, що Порядком № 422 передбачено, що в разі оскарження податкового повідомлення-рішення воно вважається неузгодженим, та, в залежності від порядку оскарження та настання граничних строків сплати, відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участі у розрахунках або ж в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум.

За змістом вказаних правових норм, дії контролюючого органу про внесення до інтегрованої картки платника інформації щодо нарахування штрафних санкцій внаслідок прийнятого податкового повідомлення-рішення є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків щодо встановлення відповідного податкового контролю, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 20.04.2018р. № 00055151401 та № 0005161401, які позивач оскаржив до Окружного адміністративного суду м. Києва (справа № 826/12392/18).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно із п. 56.15 ст. 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 ст.56 ПК України, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Пунктом 56.18 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Незважаючи на те, що позивач оскаржив до суду податкові повідомлення-рішення від 20.04.2018 року, відповідач вважав, що в період з 03.07.2018 року (дата отримання відповіді на заперечення на акт перевірки) по 12.09.2018 року (дата винесення хвали суду про відкриття провадження у справі №826/12392/18) сума боргу по ППР №0005151401 та №0005161401 була узгоджена, а тому зараховував кошти, сплачені в якості податку на додану вартість в рахунок погашення податкового боргу. В зв`язку із чим, виявилась затримка у сплаті грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

Проаналізувавши вказані доводи сторін, суд не погоджується із позицією відповідача та вважає за потрібне зазначити наступне.

Згідно чинного законодавства України, грошове зобов`язання вважається узгодженим, без прив`язки до дати отримання органом ДФС ухвали суду про відкриття провадження справі чи іншої дати.

Норма п. 56.18 Податкового Кодексу України містить імперативне правило, за яким грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Тобто, дана норма не вказує на існування періоду між датою отримання платником податків ухвали суду та датою отримання контролюючим органом такої ухвали.

Крім того, Закон не пов`язує узгодженість грошового зобов`язання з моментом відкриття провадження у справі чи отримання ухвали сторонами про це, а пов`язує із фактом звернення платника податків до суду.

Згідно матеріалів справи, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва для оскарження ППР від 20.04.2018 року - 06 серпня 2018 року, що підтверджується відміткою канцелярії суду про прийняття позовної заяви.

Відтак, на думку суду, з моменту звернення з позовом до суду позивач не мав узгодженого грошового зобов`язання, а тому відповідач не мав права сплачені суми з податку на прибуток підприємств зараховувати в якості податкового боргу, а також не мав права нараховувати штрафні санкції.

Відповідач зазначає, що податкова заборгованість, відповідно до ІПК обліковується за податковим повідомленням-рішення від 12.03.2019 року №00205711213, яке не оскаржувалось в адміністративному та судовому порядку.

Суд не погоджується із такими доводами, та зазначає, що відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2020 року скасоване податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 12 березня 2019 року № 0205711213.

Про протиправність дій відповідача свідчать також і наступні обставини.

Долученими до матеріалів справи документами встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2019 року позов ТОВ Твіга Ідея Україна був задоволений повністю, визнано протиправним та скасовані податкові повідомлення-рішення №0005151401 та №0005161301 від 20.04.2018 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2019 року залишено без змін.

Відтак, з огляду на обставини, встановлені в іншій справі, а також фактом набрання законної сили рішення суду від 23 липня 2019 року, яким були скасовані податкові повідомлення-рішення від 20.04.2019 року, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та підстав для зобов`язання відповідача здійснити дії в інтегрованій картці платника податків.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність відображнення податкового боргу позивача в інтегрованій картці платника податку, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ Твіга Ідея Україна підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Твіга Ідея Україна (м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 23/8, код ЄДРПОУ 39481791) задовольнити повністю;

2. Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві відобразити в інтегрованій картці ТОВ Твіга Ідея Україна , як платника податків щодо податку на додану вартість, облікові показники (операції) щодо виключення нарахованої позивачу суми податку на додану вартість за ППР від 20.04.2018 №0005151401 та №0005161401 для забезпечення відображення відсутності податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 30 847,18 грн, який визначено у податковій вимозі №268390-17 від 05.05.2019;

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Твіга Ідея Україна (м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 23/8, код ЄДРПОУ 39481791) понесені судові витрати у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ39439980).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа