Постанова

від 20.10.2020 по справі 640/12502/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12502/19 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів Бужак Н.П., Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Твіга Ідея Україна до Головного управління ДФС у м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно з п. 3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головним управлінням ДПС у м. Києві, як правонаступником Відповідача, подано апеляційну скаргу, в якій воно просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми Р від 20 квітня 2018 року №№0005151401, 0005161401, якими Позивачу збільшено на 459199,00 грн. суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, у тому числі на 367359,00 грн. за податковими зобов`язаннями та на 91840,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), збільшено на 1180774,00 грн. суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі на 951691,00 грн. за податковими зобов`язаннями та на 229083,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати Позивачем до бюджету податку на додану вартість, про що складено відповідний Акт від 15.02.2019 року № 4001/26-15-12-13-20 (надалі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.48-49).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, передбачених п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Позивачем до Відповідача подано Заперечення на Акт від 26.02.2019 №26-01.

Листом Відповідача Про результати розгляду заперечення до акта перевірки від 06.03.2019 №42204/10/26-15-12-13-18 частково спростовано висновки до акта перевірки від 15.02.2019 № 4001/26-15-12-13-20 в частині порушення платником своєчасності сплати грошового зобов`язання, згідно з ППР форми Р №5151401 від 20.04.2018 з фактичною датою сплати - 27.09.2018 в сумі штрафної санкції - 13919,38 грн., а в частині порушення граничних термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання згідно з ППР форми Р №5151401 від 20.04.2018 з фактичною датою сплати в період до 12.09.2018 - залишено без змін.

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш від 12 березня 2019 року №00205711213 яким Позивача зобов`язано сплати штраф з податку на додану вартість у розмірі 10% у сумі 38121,20 грн.

Листом Відповідача від 10.06.2019 №109520/10/26-15-17-02-10 повідомлено Позивача, що станом на 06.06.2019 відповідно до даних інтегрованої картки платка податків сума несплаченого податкового боргу Позивача становить 30847,18 грн.

У зв`язку з незгодою із наявністю зазначеного податкового боргу, Позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2019 року, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, у справі №826/12392/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Твіга Ідея Україна до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, позовні вимоги задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 20.04.2018 року №0005161401 та №0005151401.

Крім того, Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2020 року, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року, у справі №640/20407/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Твіга Ідея Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 12 березня 2019 року № 0205711213.

Оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили скасовано податкові повідомлення-рішення від 20 квітня 2018 року №№0005161401, 0005151401 та від 12 березня 2019 року № 0205711213, грошове зобов`язання є неузгодженим.

Відповідно до ст. 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, за наслідками податкового контролю.

Відповідно до п. 74.1 ст. 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Згідно з пп. 19-1.10 п. 19-1.1 ст. 19 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують функції забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, з метою реалізації підпункту 19-1.1.10 пункту 19-1.1 статті 191 Податкового кодексу України, та з метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за №751/28881 (надалі - Порядок).

Згідно з частиною п`ятою ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

А як зазначено в Постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі №826/4423/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ріглі Україна до Офісу великих платників податків ДФС про зобов`язання вчинити дії, за визначеннями, наведеними у пункті 2 розділу І Порядку, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; достовірність показників інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у інформаційній системі, показникам первинних документів; коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається в інформаційній системі, встановленим алгоритмам (правилам) її співставності та логічного і арифметичного контролю; перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок.

Відповідно до пунктів 3-6 розділу І Порядку, оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи. За даними оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску ДФС та її територіальними органами формується звітність про нарахування та надходження податків, зборів, єдиного внеску, надходження митних та інших платежів до бюджетів, податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, відшкодування податку на додану вартість, результати контрольно-перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), надміру сплачені податки, збори, єдиний внесок тощо.

Згідно з підпунктом 1 глави 1 розділу ІІ Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Виходячи з аналізу наведених вище положень, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність у платника податків правового інтересу, щоб дані його інтегрованої картки відображали реальний стан розрахунків з бюджетом.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої Відповідачем не виконано .

Згідно зі ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до частини другої ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною четвертою ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дану справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

А відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім передбачених пп. а) - г) п. 2 частини п`ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України випадків.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскаржена бути не може, крім передбачених пп. а) - г) п. 2 частини п`ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України випадків.

Постанову складено в повному обсязі 20.10.2020 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Бужак Н.П.

Сорочко Є.О.