Рішення

від 02.06.2020 по справі 915/165/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року Справа № 915/165/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Ткаченка О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Сулейманової С.М.,

представника позивача: адвокат Сорочан В.В.

представника відповідача 1: Стасюк О.Д.

представник відповідача 2: не з`явився.

представника третьої особи: Добрікова І.В .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом : Компанії «Лардіана Компані Лімітед» (місцезнаходження: 69 Арк, Макариу ІІІ Ейв., Тлаис Тоуер, офіс 301, 1070 Нікосія, Кіпр), представник ОСОБА_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 .

до відповідача 1: Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9),

до відповідача 2: ГУ ДПС у Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6).

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Прокуратура м. Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9).

про : усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нерухомим майном шляхом звільнення його з під арешту, -

в с т а н о в и в :

СУТЬ СПОРУ : 24.01.2019 позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 24.01.2019 до відповідача: Фонду державного майна України по Миколаївській області, із залученням третьої особи: Київської місцевої прокуратури №3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/165/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 25.01.2019 позовну заяву залишено без руху з підстав недодержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України, а саме: до позовної заяви не додано належних доказів направлення іншим учасникам копії позовної заяви і доданих до неї документів; у позовній заяві відсутній виклад обставин щодо підстав залучення до участі у справі в якості третьої особи Київської місцевої прокуратури № 3, у тому числі з урахуванням положень ст. 50, ч. 3 ст. 53 ГПК України; позовна заява не містить змісту позовних вимог в частині стягнення судового збору; а також позовна заява містить ряд недоліків у переліку додатків, які зазначено у акті відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 24.01.2019.

Ухвалою суду від 11.02.2019 позовну заяву б/н від 24.01.2019 та додані до неї документи повернуто Компанії «Лардіана Компані Лімітед» .

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 апеляційну скаргу Компанії «Лардіана Компані Лімітед» задоволено, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 11.02.2019 у справі № 915/165/19 скасовано, справу №915/165/19 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 19.04.2019 задоволено заяву головуючого судді Ржепецького В.О. про самовідвід.

Згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 132 від 22.04.2019 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 915/165/19.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи головуючим у справі призначено суддю Ткаченка О.В.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що позивач набув права власності на базу відпочинку «Магнолія» на підставі договору купівлі-продажу від 29.01.2011, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. реєстровий №115 і зареєстрованим в державному реєстрі правочинів 29.01.2011 за №431710. На даний час, позивач не в змозі користуватись та розпоряджатись належним йому майном, оскільки в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містяться записи про арешт нерухомого майна комплексу База відпочинку «Магнолія» (попередня назва «Жемчужина» ), складається з двох спальних корпусів, позначених в технічному паспорті літерою А-4 (А) і А1-4 (А1), їдальні - Б1 (Б), овочевого сховища-складу - В і Г, кафе «Ветерок» -відеозал літ.Д, вбиральні - літ.Ж, душової - літ.Е, електричного котла (попередня адреса: с.Коблево, Березанського району Миколаївської області вул.Морська, 155, 155-а) Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, вул.Морська, 153 АДРЕСА_3 та земельної ділянки, яку займає б/в «Магнолія» за тією ж адресою. Підставою обтяження визначено постанову слідчого прокуратури Деснянського району м.Києва про накладення арешту на майно від 04.01.2012. Вжиті позивачем досудові заходи щодо зняття арешту шляхом подання відповідних заяв до Деснянського районного суду м.Києва, Прокуратури Деснянського району м.Києва та Очаківської ОДПІ у Миколаївській області результатів не дали, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про усунення перешкод у користуванні належним йому майном.

Ухвалою суду від 26.04.2019 справу прийнято до провадження суддею Ткаченком О.В., відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 23.05.2019 об 11:00.

Ухвалою суду від 23.05.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 04 липня 2019 року об 11 год. 30 хв.

27.06.2019 від відповідача у справі до суду надійшов відзив, згідно якого відповідач зазначає, що база відпочинку «Магнолія» («Жемчужина» ) є спірним україно-молдовським об`єктом, питання щодо статусу якого вирішуються на міждержавному рівні, вважає, що дане нерухоме майно є власністю держави в особі Фонду державного майна України, а у інших сторонніх осіб відсутнє право розпоряджатись даним спірним майном. Крім того, відповідач наголошує, що Фонд державного майна України не є особою, в інтересах якої накладено арешт на майно, а тому він не є належним відповідачем у справі, у зв`язку з чим в задоволенні позову просить відмовити.

Позивачем 01.07.2019 до суду надано відповідь на відзив, а також заява про залучення до матеріалів справи доказів відправлення на адресу Київської місцевої прокуратури № 3 копії позовної заяви від 24.01.2019.

Ухвалою суду від 04.07.2019 підготовче засідання було відкладено на 23.07.2019 об 11:30, а також, з-поміж іншого, запропоновано третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Київській місцевій прокуратурі №3 в 5-денний строк від дня отримання цієї ухвали надати пояснення по суті заявлених позовних вимог разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Ухвалою суду від 23.07.2019 підготовче засідання відкладено на 16 вересня 2019 року об 11 год. 00 хв.

На виконання вимог ухвали від 23.07.2019 до суду 30.07.2019 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Київської місцевої прокуратури №3 надійшов відзив, за змістом якого заявлені позивачем вимоги прокуратура вважає необґрунтованими, оскільки земельні ділянки 4820982200:09:000:0783 (площею 0,8546 га) та 4820982200:09:000:0784 (площею 0,2946 га) за позивачем у встановленому законом порядку не зареєстровані, а в позовній заяві не визначено, яке саме (з п`яти наявних обтяжень) обтяження оскаржується позивачем. Крім того Київська місцева прокуратура №3 посилається на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі № 755/6685/16-ц від 05.12.2018 та у постанові Великої Палати Верховного суду від 17.10.2018 у справі № 461/233/17-ц, та вказує, що спір з аналогічних правовідносин підлягає розгляду в рамках кримінального процесуального законодавства.

03.09.2019 позивачем було подано відповідь від 02.09.2019 вих. № 19 на відзив Київської місцевої прокуратури № 3.

11.09.2019 від Київської місцевої прокуратури №3 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

29.07.2019 від позивача до суду надійшла заява про зміну предмету позову, за змістом якої позивач просить розглянути наступні вимоги:

«звільнити з-під арешту належні Компанії «Лардіана Компані Лімітед» (місцезнаходження: 69 Арк, Макариу ІІІ Ейв., Тлаис Тоуер, офіс 301, 1070 Нікосія, Кіпр) на праві приватної власності два спальні корпуси, позначені в технічному паспорті літерами «А-4» і «А1-4» , столової «Б1» , овочевого сховища-складу «В» і «Г» , кафе «Ветерок» - відеозал «Д» , вбиральні «Ж» , душової «Е» , розташованих за зазначеною адресою, та звільнити з-під арешту і земельну ділянку, яку займає база відпочинку «Магнолія» за адресою: с. Коблеве, вул. Морська, 153/1.

Також 29.07.2019 позивачем до суду подано клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Березанської державної податкової інспекції Очаківського управління ГУ ДФС у Миколаївській області (Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Центральна, 80).

Ухвалою суду від 16.09.2019 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Березанську державну податкову інспекцію Очаківського управління ГУ ДФС у Миколаївській області, розгляд справи розпочато спочатку, підготовче засідання у справі відкладено на 22 жовтня 2019 року об 11:00, а також, з-поміж іншого, зобов`язано позивача до 20.09.2019 направити на адресу співвідповідача копію позовної заяви та доданих до неї документів, відповідні докази направлення надати до суду, запропоновано співвідповідачу - Березанській державній податковій інспекції Очаківського управління ГУ ДФС у Миколаївській області в 10-денний строк від дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України.

17.09.2019 до господарського суду від третьої особи - Київської місцевої прокуратури №3 надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Прокуратури м. Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9).

Ухвалою суду від 26.11.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 16.12.2019 о 12:00, а також здійснено заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Київської місцевої прокуратури № 3 на Прокуратуру м. Києва.

04.12.2019 від позивача у справі надійшло клопотання про заміну співвідповідача -Березанської ДПІ Очаківського управління ГУ ДФС у Миколаївській області на належного співвідповідача - ГУ ДПС у Миколаївській області.

Ухвалою суду від 16.12.2019 клопотання позивача про заміну співвідповідача задоволено, здійснено заміну Березанської ДПІ Очаківського управління ГУ ДФС у Миколаївській області на його правонаступника - ГУ ДПС у Миколаївській області, підготовче засідання відкладено на 22.01.2020 року об 11:00.

22.01.2020 від третьої особи - Прокуратури міста Києва надійшли пояснення, за змістом яких прокуратура вказує, що земельні ділянки з кадастровими номерами № 4820982200:09:000:0783 (площею 0,8546 га) та № 4820982200:09:000:0784 (площею 0,2946 га), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , за позивачем у встановленому законом порядку не зареєстровані, а тому підстави для зняття арешту з земельної ділянки по вул. Морській, 153/1 с. Коблеве, Березанського району, АДРЕСА_5 області відсутні. При цьому третя особа зазначає, що позивачем не конкретизовано, з якої саме земельної ділянки (ділянок) скасовується арешт, не зазначено кадастровий номер земельної ділянки (ділянок) та її (їх) площа, не доведено наявність зареєстрованого у встановленому законом порядку права власності або користування земельною ділянкою, припинення права користування земельною ділянкою попереднім користувачем.

Ухвалою суду від 22.01.2020 підготовче засідання у справі було відкладено на 18.02.2020 о 12:00.

Позивачем 24.01.2020 до суду подано заяву про приєднання до матеріалів справи доказів належного користування компанією «Лардіана Компані Лімітед» двома земельними ділянками, а саме витяг з договору суборенди земельної ділянки від 21.07.2011, копію акту приймання-передачі земельної ділянки від 21.07.2011 року.

Ухвалою суду від 18.02.2020 постановлено закрити підготовче провадження у справі,

призначити розгляд справи по суті у судовому засіданні 19 березня 2020 року о 10:00.

Проте у зв`язку із вжиттям карантинних заходів та перебуванням суддів Господарського суду Миколаївській області у період з 17.03.2020 по 27.03.2020 у відпустках судове засідання, призначене на 19.03.2020 не відбулось.

Відповідно до ч.2 ст.195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Натомість, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - Конвенція) визначено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 13 Конвенції встановлює право кожного на ефективний засіб юридичного захисту.

Стаття 42 ГПК України, одним із прав учасників у справі визначає право брати участь у судових засіданнях, заперечувати проти доводів та міркувань інших учасників судового процесу, подавати заяви та клопотання.

З огляду на впровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції постанови від 04.05.2020 №343) на період з 12.03.2020р. по 22.05.2020р. на всій території України карантину, а також на запровадження з 16.03.2020р. на території адміністративної будівлі Миколаївської обласної ради обмежувальних та профілактичних заходів (розпорядження голови Миколаївської обласної ради «Про заходи щодо недопущення поширення випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом» № 35-р від 13.03.2020), з 16.03.2020 було обмежено доступ громадян та учасників судового процесу до Господарського суду Миколаївської області.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20.05.2020 №392з 22.05.2020 до 22.06.2020 на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м.Севастополя (далі - регіони) установлено карантин із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211.

Разом із тим, відповідно до пункту 4 постанови КМУ від 20.05.2020 №392 на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Враховуючи викладене, з метою належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи та недопущення порушення прав сторін на справедливий і публічний розгляд їх справи, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950р., ухвалою суду від 19.05.2020 розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні 02 червня 2020 року о 14:30.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представники відповідача-1 та третьої особи у підготовчому засіданні проти позову заперечували з наведених у відзивах підстав.

Відповідач-2 - ГУ ДПС у Миколаївській області правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України на подання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

Ухвала суду від 19.05.2020 була отримана відповідачем-2 22.05.2020, про що свідчить наявне у справі поштове повідомлення про вручення.

За приписами п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача-2.

У судовому засіданні 02.06.2020 у відповідності до ст. 233 ГПК України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд встановив .

Компанія «Лардіана Компані Лімітед» , місцезнаходження: 69 Арк, Макаріу ІІІ Ейв «Тлаіс Тоуер» офіс 301, 1070 Нікосія, Кіпр, свідоцтво про реєстрацію компанії №270453 від 13.07.2010р., видане Департаментом реєстрації компаній та офіційного ліквідатора Нікосія, Міністерства комерції, промисловості та туризму, республіка Кіпр, від 13.07.2010р., є іноземним суб`єктом (юридичною особою) - нерезидентом України.

29 січня 2011 року позивач за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. реєстровий №115 і зареєстрованим в державному реєстрі правочинів 29.01.2011р. за №431710, придбав у ТОВ «Перлина Чорномор`я» майновий комплекс - базу відпочинку «Магнолія» (попередня назва «Жемчужина» ) у складі: спального корпусу літ. А-4, площею 1825,7 кв.м, спального корпусу літ. А 1-4, площею 1674,06 кв.м, їдальні літ. Б-1, площею 757,36 кв.м, відеозалу літ. Д, душової літ. Е, вбиральні літ. Ж, вод. колонки №1, скважини №2, огорожі №3, замощення №1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_4 .

У відповідності до вимог чинного законодавства, позивачем отримано за місцем знаходження бази відпочинку «Магнолія» в Коблевській сільській раді Березанського району Миколаївської області свідоцтво про право власності на нерухоме майно встановленого зразка за №982585 від 01.04.2011р. а також, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №29516497 від 01.04.2011р., виданого Березанським БТІ Березанського району Миколаївської області, здійснено державну реєстрацію речових прав на зазначений майновий комплекс.

Із наявних матеріалів справи вбачається, що при проведенні досудового слідства у кримінальній справі №1-208/12, старшим слідчим прокуратури Деснянського району м. Києва було винесено постанову від 04.01.2012р., якою для забезпечення позову та відшкодування завданих державі злочином збитків і в порядку ст.ст.29, 114, 125,126, 130 КПК України було накладено арешт на нежитлові будівлі бази відпочинку «Магнолія» , розташованих за адресою Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, вул. Морська, 153/1, 155, 155-а.

Даною постановою також накладено арешт на земельну ділянку за тією ж адресою, на якій знаходиться база відпочинку «Магнолія» .

На підставі постанови слідчого, 16.01.2012р. до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було внесено записи №2 та №3 про арешт нерухомого майна - комплексу база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (попередня назва «Жемчужина» ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та арешт земельної ділянки, на якій розташована база відпочинку «Магнолія» .

02.04.2012р. Деснянським районним судом м. Києва постановлено обвинувальний вирок у кримінальній справі №1-208/12, залишений без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20.11.2012р., яким гр. ОСОБА_2 визнано винним в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України та призначено покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних органах строком на 3 роки, зі штрафом в сумі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 19.12.2012р. у кримінальній справі №1-208/12 відмовлено компанії «Лардіана Компані Лімітед» в задоволенні її заяви про зняття арешту з майна, з посиланням на те, що відповідно до ст.ст. 29, 125, 126 КПК України (1960р.), якими керувався слідчий при винесенні постанови про накладення арешту на базу відпочинку та земельну ділянку, останній повинен був вжити заходів до забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову та можливої конфіскації майна, шляхом накладання арешту на вклади, цінності та інше майно лише обвинуваченого чи підозрюваного, або осіб, які за законом несуть відповідальність за його дії. Але, в ході досудового слідства слідчим був порушений порядок накладання арешту на майно, оскільки було накладено арешт на майно, яке не було майном підозрюваного чи обвинуваченого. В той же час при постановленні вироку, згідно вимог ст.324 КПК України ( 1960р.) суд вирішує, зокрема, питання, що робити з майном, описаним для забезпечення позову і можливої конфіскації майна. Оскільки база відпочинку та земельна ділянка, на яку слідчим було накладено арешт в досудовому слідстві, не була майном, яке описано для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна, - суд не міг вирішити питання про зняття арешту такого майна.

З приводу зняття арешту з бази відпочинку та земельної ділянки безпосередньо слідчим, який його наклав, позивач листом від 14.01.2013 вих. № 01 звертався до прокуратури Деснянського району м. Києва. (Т.1 а.с. 28)

Прокуратура своїм листом від 23.01.2013 № 101/53-3998 повідомила, що відповідно до ст. 114 КПК України (1960р.) слідчий може винести постанову лише в кримінальній справі, яка перебуває в його проваджені. Оскільки кримінальна справа, у якій був накладений визначений арешт, в проваджені прокуратури Деснянського району м. Києва не перебуває, прийняти рішення про знаття арешту не виявляється можливим. (Т. 1 а.с. 29)

З метою захисту та поновлення своїх прав власника нерухомого майна позивач у липні 2013 року звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Очаківської об`єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом звільнення його з під арешту.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17 жовтня 2013 року у справі № 915/1136/13 (суддя Мавродієва М.В.) позов було задоволено та зобов`язано Очаківську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Миколаївській області усунути перешкоди у здійсненні Компанією «Лардіана Компані Лімітед» права користування та розпорядження належними їй на праві власності нежитловими будівлями бази відпочинку «Магнолія» (попередня назва «Жемчужина» ), шляхом звільнення з-під арешту спального корпусу літ.А-4, площею 1825,7 кв.м; спального корпусу літ.А1-4, площею 1674,06 кв.м; їдальні літ.Б-1, площею 757,36 кв.м; відеозалу літ.Д; душової літ.Е; вбиральні літ.Ж; вод. колонки №1; скважини №2; огорожі №3; замощення №1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 , Березанський район, с АДРЕСА_6 Коблеве, вул.Морська, 153 АДРЕСА_7 1 та звільнення з-під арешту земельної ділянки, яку займає база відпочинку «Магнолія» за адресою: с. Коблеве, вул. Морська, 153/1 (запис №2 та запис №3 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зареєстровані за №12063329 та №12063421).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, заступник прокурора Миколаївської області, діючи в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Очаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, оскаржив його в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 апеляційна скарга заступника прокурора Миколаївської області була задоволена, рішення господарського суду Миколаївської області від 17.10.2013 у справі № 915/1136/13 було скасоване і прийняте нове рішення про відмову у задоволені позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, Одеський апеляційний господарський суд вказав, що на Очаківську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Миколаївській області не може бути покладений обов`язок по зняттю арешту зі спірного майна, оскільки база відпочинку та земельна ділянка, на яку слідчим було накладено арешт в досудовому слідстві по кримінальній справі, не було майном підозрюваного чи обвинуваченого, воно не було описано та передано на зберігання, та не є майном, яке описане для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.

Враховуючи викладені апеляційною інстанцією доводи, позивач повторно звернувся

з позовом до господарського суду про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, вказавши відповідачем Фонд державного майна України по Миколаївській області, із залученням третьої особи: Київської місцевої прокуратури №3.

Ухвалою суду від 26.11.2019 було здійснено заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Київської місцевої прокуратури № 3 на Прокуратуру м. Києва.

В подальшому до участі у справі в якості співвідповідача ухвалою суду від 16.09.2019 було залучено Березанську державну податкову інспекцію Очаківського управління ГУ ДФС у Миколаївській області.

Ухвалою суду від 16.12.2019 здійснено заміну Березанської ДПІ Очаківського управління ГУ ДФС у Миколаївській області на її правонаступника - ГУ ДПС у Миколаївській області.

Дослідивши всі наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач набув права власності на базу відпочинку «Магнолія» на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу 29.01.2011, який зареєстрований у встановленому законом порядку 01.04.2011.

Так, за договором купівлі-продажу від 29.01.2011 позивачем було придбано у ТОВ «Перлина Чорномор`я» майновий комплекс - базу відпочинку «Магнолія» (попередня назва «Жемчужина» ) у складі: спального корпусу літ.А-4, площею 1825,7 кв.м; спального корпусу літ.А1-4, площею 1674,06 кв.м; їдальні літ.Б-1, площею 757,36 кв.м; відеозалу літ.Д; душової літ.Е; вбиральні літ.Ж; вод. колонки №1; скважини №2; огорожі №3; замощення №1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 область, Березанський район, с АДРЕСА_6 Коблеве, вул.Морська, 153 АДРЕСА_7 1 (Т. 1 а.с.20).

На час розгляду справи, доказів визнання вказаного договору купівлі-продажу недійсним у судовому порядку або його розірвання суду не надано.

При цьому, як вказує позивач та не заперечує відповідач, питання належності бази відпочинку Магнолія (колишня назва Жемчужина ) упродовж тривалого часу була предметом судових розглядів по багатьом господарським справам (наприклад, по справам № 9/590/06-нр, № 5016/3073/2012(20/83), 915/1596/15 в яких в якості третьої особи як з самостійними вимогами на предмет спору, так і без самостійних вимог приймав участь Фонд державного майна України, а також прокуратура в інтересах держави в особі Фонду державного майна України.

Так, рішенням Господарського суду Миколаївської області у справі № 9/590/09 за ТОВ Жемчужина визнано право власності на базу відпочинку Жемчужина .

Постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2009 рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.10.2006 у справі №9/590/06 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2010 у справі №9/590/06-НР позов залишено без розгляду.

Після прийняття судового рішення у справі №9/590/09 вже 23.10.2006 на загальних зборах засновників УМСП ТОВ "Жемчужина" було прийнято рішення про продаж бази відпочинку "Жемчужина" ПП "Бриз-Юг" (протокол від 23.10.2006).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2014 у справі № 5016/3073/2012(20/83), яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 відмовлено в позові Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми Дісконт до відповідача Українсько-молдавського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю Жемчужина , до відповідача Приватного підприємства Бриз-Юг , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Перлина Чорномор`я , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державного підприємства Віброприбор , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонду Державного майна України, за участю Прокуратури Миколаївської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 23.10.2006 року між УМСП ТОВ Жемчужина та ПП Бриз-Юг .

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 у справі № 915/1596/15 рішення господарського суду Миколаївської області від 27.02.2017р. по справі №915/1596/15 було скасовано в частині задоволення позовних вимог про витребування майна у Компанії Лардіана Компані Лімітед , прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право власності б/н від 01.04.2011 року, виданого виконавчим комітетом Коблівської сільської ради, 01.04.2011 року проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за Компанією Лардіана Компані Лімітед (республіка Кіпр, особа не є резидентом України).

Таким чином позивач належним чином і відповідно до закону підтвердив свої правомочності власника бази відпочинку Магнолія .

На підставі постанови слідчого, 16.01.2012 до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було внесено записи №2 та №3 про арешт нерухомого майна комплексу База відпочинку «Магнолія» (попередня назва «Жемчужина» ), складається з двох спальних корпусів, позначених в технічному паспорті літерою А-4 (А) і А1-4 (А1), їдальні - Б1 (Б), овочевого сховища - складу - В і Г, кафе «Ветерок» -відеозал - літ.Д, вбиральні - літ.Ж, душової - літ.Е, електричного котла (попередня адреса: с.Коблево АДРЕСА_5 , 155-а) АДРЕСА_4 та арешт земельної ділянки, яку займає база відпочинку «Магнолія» - Миколаївська АДРЕСА_4 (а.с.41,42).

Частиною 4 ст.41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення. Також суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, особо має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру порушення, яке мало місце.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права, як користування, так і розпорядження своїм майном шляхом подання відповідного позову.

Перебування в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записів №2 та №3 про арешт нерухомого майна комплексу база відпочинку «Магнолія» перешкоджає здійсненню позивачем правочностей власника, в обсязі, визначеному ст.317 ЦК України.

Як свідчить надана позивачем копія договору суборенди земельної ділянки, орендар - ТОВ Перлина Чорномор`я та Компанія Лардіана Компані Лімітед домовились про передачу в суборенду земельних ділянок загальною площею 1,1492 га, кадастровий номер земельної ділянки № 1 - 4820982200:09:000:0783 площею 0,8546 га, кадастровий номер земельної ділянки № 2 - 4820982200:09:000:0784 площею 0,2946 га. (Т. 2 а.с. 144)

Факт передачі вказаних земельних ділянок підтверджено актом приймання-передачі від 21.07.2011. (Т. 2 а.с. 145)

Як свідчить відмітка ДП Центр державного земельного кадастру , договір суборенди земельної ділянки пройшов державну реєстрацію в Миколаївській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру .

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

З огляду на викладене суд вважає доведеними права позивача на користування земельними ділянками кадастровий номер земельної ділянки № 1 - 4820982200:09:000:0783 площею 0,8546 га, кадастровий номер земельної ділянки № 2 - 4820982200:09:000:0784 площею 0,2946 га та не приймає до уваги посилання третьої особи на відсутність у позивача права вимагати в судовому порядку зняття обтяження з ділянок у вигляді їх арешту.

Як вбачається з тексту постанови слідчого прокуратури Деснянського району м.Києва від 0.4.01.2012 у кримінальній справі №53-3999, арешт бази відпочину «Магнолія» було накладено з метою відшкодування завданих злочином збитків. У свою чергу злочин засудженого за ч.3 ст.365 КК України полягав у перевищенні службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді завданих державі збитків, що в 250 і більше разів перевищували неоподаткований мінімум доходів громадян.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.08.1976 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» (із змінами, та доповненнями), за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. У тих випадках, коли опис проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач притягується відповідна державна податкова інспекція.

Таким чином, суд не виключає можливості, що обтяження (арешт) на належну позивачу базу відпочинку були накладені з метою стягнення цього майна на користь держави, а тому одним з відповідачів у справі виступає державна податкова інспекція за місцем розташування цього майна.

З приводу правомірності накладення арешту на вищевказане майно, постановою Деснянського районного суду м.Києва від 19.12.2012 у кримінальній справі №1-208/12 встановлено, що слідчим був порушений порядок накладання арешту на майно, оскільки з метою відшкодування завданих державі збитків було накладено арешт на майно, яке ніколи не було майном підозрюваного чи обвинуваченого, а належало приватній іноземній юридичній особі - позивачу.

Крім того, накладений постановою слідчого від 04.01.2012 арешт на нежитлові будівлі бази відпочинку «Магнолія» для забезпечення позову та відшкодування завданих державі злочином збитків в порядку ст.ст. 29, 114, 125,126, 130 КПК України, при винесенні вироку по вказаній кримінальній справі не був реалізований, однак на час розгляду справи не знятий.

Вказані обставини призвели до обмеження прав позивача, як власника нерухомого майна - б/в «Магнолія» та права користування земельною ділянкою, яку займає вказана база відпочинку за адресою: с.Коблеве, вул АДРЕСА_5 1, а також до порушення його права на мирне володіння своїм майном, яке передбачено статтею 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, матеріалами справи доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 233, 238, 241ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

2. Звільнити з-під арешту належні компанії «Лардіана Компані Лімітед» (місцезнаходження: 69 Арк, Макариу ІІІ Ейв., Тлаис Тоуер, офіс 301, 1070 Нікосія, Кіпр) на праві приватної власності нежитлові будівлі бази відпочинку «Магнолія» (попередня назва «Жемчужина» ), а саме два спальні корпуси позначені в технічному паспорті літерами А-4 і А-1 , столової Б-1 , овочевого сховища-складу В і Г , кафе Ветерок - відеозал Д , вбиральні Ж , душової Е , які розташовані за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, вул.Морська, 153/1 та звільнити з-під арешту земельну ділянку яку займає база відпочинку «Магнолія» за адресою: с.Коблеве, вул. Морська, 153/1 (запис №2 та запис №3 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зареєстровані за №12063329 та №12063421).

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 16.06.2020 року.

Суддя О.В. Ткаченко