Рішення

від 11.06.2020 по справі 926/344/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року Справа № 926/344/20

Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка В.В., при секретарі судового засідання Токарюк Н.Я., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожні системи» , м. Київ

до Чернівецького міського комунального підрядного шляхово - експлуатаційного підприємства, м. Чернівці

про стягнення заборгованості в сумі 338595,35 грн

Представники сторін - не з`явилися

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорожні системи» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецького міського комунального підрядного шляхово - експлуатаційного підприємства про стягнення заборгованості у сумі 415315,36 грн за договором купівлі-продажу №144/18 від 02.05.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати вартості товару (дорожніх знаків), а відтак позивач просить стягнути основний борг 289852,36 грн, пеню - 107858,87 грн, 3% річних - 8865,11 грн та інфляційні втрати - 8738,74 грн.

Ухвалою від 18.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 10.03.2020.

Ухвалою від 25.02.2020 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції з Печерським районним судом м.Києва.

10.03.2020 до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. Заява мотивована частковою оплатою відповідачем заборгованості, внаслідок чого позивач заявляє до стягнення 370 138,78 грн.

Ухвалою від 10.03.2020 відкладено розгляд справи на 31.03.2020 в режимі відео конференції.

Ухвалою від 18.03.2020 прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог. Відкладено призначене на 31.03.2020 судове засідання на період дії карантину.

Ухвалою від 28.04.2020 призначено судове засідання на 12.05.2020.

07.05.2020 до суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. Заява мотивована тим, що станом на 06.05.2020 року відповідач не здійснив погашення заборгованості, а відтак позивач здійснив перерахунок боргу на цю дату в сумі 239852,64 грн (основний борг), пені в розмірі 113076,21 грн, 3% річних в сумі 10582,73 грн, інфляційні втрати 13100,68 грн, всього 376612,26 грн.

Ухвалою від 12.05.2020 вказану заяву залишено без руху, заявнику надано час на усунення недоліків. Відкладено судове засідання на 28.05.2020 в режимі відеконференції.

27.05.2020 до суду від представника позивача надійшла заява від 22.05.2020 про зменшення розміру позовних вимог. Заява мотивована тим, що відповідач частково сплатив 39852,64 грн. основного боргу, що підтверджується банківськими виписками від 11.03.2020, від 30.03.2020, у зв`язку з чим позивачем було здійснено перерахунок ціни позову. З врахуванням цього позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 338595,35 грн, з якої: основний борг - 200000.00 грн; пеня - 113076,21 грн; 3% річних - 10655,53 грн; інфляційні втрати - 14863,60 грн.

Ухвалою від 28.05.2020 прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відкладено розгляд справи на 11.06.2020.

Ухвалою від 11.06.2020 у зв`язку з не усуненням недоліків, повернуто заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог.

У судове засідання 11.06.2020 сторони не з`явилися. Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

Застосовуючи ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України « Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження ( п.35 рішення Європейського суду з прав людини у справі « Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору ( рішення Європейського суду з прав людини у справі « Смірнова проти України» від 08.11.2005).

Відтак, враховуючи те, що явка сторін не визнавалася обов`язковою судом, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком, ненадання відповідачем відзиву на позов, неодноразові клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 11.06.2020 за відсутності представників позивача та відповідача з врахуванням заяви представника позивача про зменшення розміру позовних вимог від 22.05.2020.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

02 травня 2018 року між Чернівецьким міським комунальним підрядним шляхово - експлуатаційним підприємством (Чернівецьке міськШЕП) (далі - Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Дорожні системи» (далі - Продавець) укладено договір купівлі-продажу №144/18, за яким, продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар визначений у видаткових накладних та специфікації, що становить невід`ємну частину цього договору.

Згідно п.1.1. загальна сума договору становить 1497999,96 грн з ПДВ.

Продавець зобов`язується передати на протязі 2018 року у встановлений строк у власність Покупця товар, в асортименті, кількості та за цінами, що надається до цього договору і є невід`ємною частиною, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його. Поставки здійснюються згідно заявок Покупця на протязі 5 календарних днів з дати її отримання (п. 1.3 договору).

Відповідно до п.3.3. розрахунки за поставлений товар здійснюються в національній валюті. Покупець здійснює оплату товару Продавцю на підставі видаткової накладної на протязі 60 календарних днів з моменту отримання товару.

Умовами договору передбачено відповідальність Покупця за порушення строків оплати, а саме: пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу і не може перевищувати 1 рік ( п.5.5. договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 11.1).

На виконання договору купівлі - продажу від 02.05.2018, позивач 28 грудня 2018 року поставив товар (дорожні знаки) на загальну суму 329852,64 грн, що підтверджується видатковою накладною № 580.

Відповідач за отриманий від позивача товар, в порушення договору купівлі-продажу, розрахувався частково, сплативши позивачу 40000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками з рахунку від 08.08.2019 на суму 30000,00 грн та від 01.11.2019 на суму 10000,00 грн, внаслідок чого на момент ухвалення судового рішення борг відповідача перед позивачем за поставлений товар, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 22.05.2020, становить 338593,35 грн, з них: основний борг - 200000,00 грн; пеня 113076,21 грн; 3% річних - 10655,53 грн; інфляційні - 14863,60 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

02 травня 2018 року між Чернівецьким міським комунальним підрядним шляхово - експлуатаційним підприємством (далі - Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Дорожні системи» (далі - Продавець) укладено договір купівлі-продажу №144/18, за яким, продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар визначений у видаткових накладних та специфікації, що становить невід`ємну частину цього договору.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначено статтею 11 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 1 якої цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти (пункти 1, 4 частини 2 статті 11 ЦК).

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона - продавець зобов`язується передати майно (товар) у власність другої сторони - покупця, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно ж до ч.1 та ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець після прийняття товару зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, якщо інший строк оплати не встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Суд встановив, що позивачем на виконання договору купівлі-продажу від 02.05.2018, в грудні 2018 року передано, а відповідачем прийнято товар, а саме дорожні знаки на загальну суму 329852,64 грн, що підтверджується видатковою накладною № 580 від 28.12.2018, яка підписана та скріплена печатками обох сторін. Однак, відповідач за отриманий товар згідно договору розрахувався частково, сплативши позивачу 40000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками від 08.08.2019 та від 01.11.2019; пізніше, після відкриття провадження у справі, відповідач оплатив 50000,00 грн згідно платіжного доручення №3999 від 27.02.2020 та 39852,64 грн, що підтверджується банківськими виписками наданими позивачем від 11.03.2020 та від 30.03.2020. Всього на загальну суму 129852,64 грн.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 200000,00 грн, який не погашено і не спростовано відповідачем, а тому розмір боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 200000,00 основного боргу є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором купівлі-продажу, позивачем за період з 27.02.2019 по 29.02.2020 нараховано 113076,21 грн пені.

Частинами 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання.

Пунктом 5.5. договору передбачено відповідальність Покупця за порушення строків оплати, а саме: пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу і не може перевищувати 1 рік.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, пеня нарахована за видатковою накладною починаючи з дня наступного за днем, який визначений кінцевим терміном розрахунків згідно умов договору, з врахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем за цей період. Перевірши правильність нарахування пені, суд зазначає, що розрахунок позивача є арифметично не вірним. Відтак, арифметично вірний розмір пені необхідно нараховувати за період з 27.02.2019 до 27.08.2019, що становить 57169,83 грн.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 113076,21 грн є необґрунтованою, а тому суд частково задовольняє вимогу про стягнення пені в розмірі 57169,83 грн.

Крім цього, позивачем за період з 27.02.2019 по 22.05.2020 нараховано 10655,53 грн 3% річних та 14863,60 грн інфляційних втрат за період з березня 2019 року по квітень 2020 року за неналежне виконання зобов`язань за договором.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3% річних, арифметично вірний розмір інфляційних втрат, нарахованих за період з березня 2019 року по квітень 2020 року становить 14863,60 грн та 3% річних, нарахованих за період з 27.02.2019 по 22.05.2020 в сумі 10655,53 грн. Відтак, вимоги про стягнення 14863,60 грн інфляційних втрат та 10655,53 грн 3% річних підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 200000,00 грн боргу за договором купівлі-продажу від 02.05.2018, 57169,83 грн пені, 14863,60 грн інфляційних втрат та 10655,53 грн. 3% річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивачем згідно з платіжним дорученням №2471 від 11.02.2020 при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 6330,00 грн.

Згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі зменшення розміру позовних вимог судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми. Сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Оскільки позивач зменшив розмір позовних вимог до 338595,35 грн і така вимога прийнята судом, судовий збір складає 5078,93 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити позивачу, що він має право звернутися до суду з клопотанням про повернення суми судового збору в розмірі 1251,07 грн (6330,00 - 5078,93).

Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 232-233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Чернівецького міського комунального підрядного шляхово - експлуатаційного підприємства (Чернівецьке міськШЕП) (58029, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Кошового, 41А, ідентифікаційний код 03357562) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожні системи» (04029, м. Київ, вул. Богатирська, 11, ідентифікаційний код 41036887) 200000,00 грн основного боргу, 57169,83 грн пені, 10655,53 грн 3% річних, 14863,60 грн інфляційних втрат, 4240,34 грн судового збору

3.У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 55906,38 грн пені відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено і підписано 16.06.2020.

Суддя В.В.Дутка