Ухвала

від 15.06.2020 по справі 640/2787/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2787/19

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

15 червня 2020 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2019 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДФ Плюс до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2019 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ГУ ДПС у місті Києві подано апеляційну скаргу в якій апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 та 296 КАС України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2019 року повернуто апеляційну скаргу ГУ ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2019 року (а.с.151-153).

05.05.2020 року ГУ ДПС у місті Києві, як правонаступник відповідача, повторно звернулося до суду першої інстанції з апеляційною скаргою.

Правовими положеннями ч. 1 ст. 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу подано 08.05.2019 року , тобто, з пропущенням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку для її подачі.

У апеляційній сказі відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що адміністративним судочинством чітко не визначено строків для повторного звернення з апеляційною скаргою. Також, скаржником наголошено, що строк в один рік останнім не пропущено, відповідно до ст. 299 КАС України. Крім того, податковий орган посилається на велике навантаження та великий обсяг роботи. Апелянт вважає, що з огляду на зазначені обставини, строк на апеляційне оскарження пропущено ним з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Посилання апелянта на невизначеність строку повторного звернення, не може бути прийнято судом, оскільки вказані обставини не можна віднести до ряду поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження, а тому апелянту необхідно надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку з зазначенням інших причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення.

Крім того, матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2019 року про повернення апеляційної скарги останньому.

Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції обґрунтованого клопотання про поновлення строку з зазначенням поважності причин такого пропуску, достатніх для його поновлення та належних доказів пропуску строку.

Крім того, скаржником до моменту подання апеляційної скарги втретє, не сплачено судовий збір в даній справі.

Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України Про судовий збір № 3674-VI (в редакції чинній на момент подачі позовної заяви).

Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України , внесено зміни до названого Закону, які набрали чинності 05 січня 2017 року.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Даний позов подано в 2019 році.

Так, згідно з частиною 2 статті 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік від 23.11.2018 № 2629-VІІI, установлено у 2019 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921,00 грн.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017, внесені зміни до Закону України Про судовий збір , зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції сплачується у розмірі 150 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, та становить - 2881,50 грн. (1921,00 грн.*150% = 2881,50 грн.).

В порушення вимог чинного законодавства України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Між тим, в апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання, в якому останній просить суд відстрочити йому сплату судового збору до винесення рішення по суті, у зв`язку з незадовільним майновим станом.

Перевіривши доводи зазначеного клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України Про судовий збір , приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.

Таким чином, суд доходить висновку, що викладені апелянтом у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст. 8 Закону України Про судовий збір , а тому в задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а саме: 2881,50 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до ст.ст.169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби в місті Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити .

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2019 року - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Роз`яснити апелянту, що у випадку не виконання вимог ухвали у встановлений строк до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п.1 ч. 4 ст. 169 або п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя М.І. Кобаль