Постанова

від 09.06.2020 по справі 923/311/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/311/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Ярош А.І.,

суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання Молодов В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС"

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 02 квітня 2020 року про відмову у відкритті провадження

у справі № 923/311/20

за позовом: Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС", м. Київ

до: ОСОБА_1 , м. Скадовськ Херсонської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудз ов юкрейн", м. Київ

про стягнення 43050,86 грн.,

Представники учасників процесу - в судове засідання не з`явились,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство "Комерційний банк "ГЛОБУС" (позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудз ов юкрейн", про стягнення з відповідача 43050,86 грн, з яких - 33280 грн основного боргу, 3925,29 грн заборгованості по процентам, 3697,27 грн пені за несвоєчасне погашення основного боргу, 227,30 грн пені за несвоєчасне погашення процентів та 1921 грн судового збору.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 02 квітня 2020 року у справі №923/311/20 (суддя Литвинова В.В.) відмовлено у відкритті провадження у справі.

Ухвала мотивована тим, що виходячи із суб`єктного складу сторін, спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Суд першої інстанції зазначив, що в даному випадку, відсутнє об`єднання позовних вимог, оскільки позовні вимоги заявлено лише до одного відповідача - фізичної особи ОСОБА_1 , який є поручителем за договором поруки від 06.06.2018 № 539/ЮПОР-18. Вимог до боржника за Кредитним договором № 539/ЮК-18 від 06.06.2018 -Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудз ов юкрейн" позивач не заявляє.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Акціонерне товариство "Комерційний банк "ГЛОБУС" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі Господарського суду Херсонської області від 02.04.2020 року у справі №923/311/20.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що Господарським судом Херсонської області не в повній мірі досліджено питання виконання основного зобов`язання, забезпечення виконання основного зобов`язання, суб`єктний склад сторін основного зобов`язання та не з`ясовано юрисдикцію суду, який здійснює розгляд спорів за основним зобов`язанням, в якому сторонами є юридичні особи та/або фізичні особи-підприємці.

Апелянт зазначає, що в Ухвалі судом першої інстанції враховано постанову Великої палати Верховного суду від 15.05.2018 року у справі №202/33292/13-ц, але викривлено суть самого тлумачення положень вказаних у постанові Великої Палати Верховного Суду щодо розгляду спорів, які виникають з виконання основного зобов`язання, вказуючи: що лише у випадку об`єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов`язання, спір має розглядатись за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов`язання .

Ухвала Суду суперечить правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №906/277/18.

На підставі вищевказаного, Апелянт вважає Ухвалу Суду незаконною та такою, яка порушує права Апелянта на захист своїх прав в судовому порядку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2019 відкрито провадження у справі № 923/311/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 02 квітня 2020 року. Призначено розгляд справи № 923/311/20 на 09 червня 2020 року об 11-00 год.

01.06.2020 року до суду надійшло клопотання Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС" про розгляд справи без участі представника, апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу, додаткові клопотання, заяви до суду не надходили.

Учасники судового процесу в судове засідання 09.06.2020 не з`явились, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином, що вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.

Підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, сторони повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання, підстави неявки судом визнаються неповажними. Суд відкладає розгляд справи в разі, якщо неявка представника перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки явка сторін не визнавалась обов`язковою, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників учасників процесу.

Відповідно до ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство "Комерційний банк "ГЛОБУС" (позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудз ов юкрейн", про стягнення з відповідача 43050,86 грн, з яких - 33280 грн основного боргу, 3925,29 грн заборгованості по процентам, 3697,27 грн пені за несвоєчасне погашення основного боргу, 227,30 грн пені за несвоєчасне погашення процентів та 1921 грн судового збору.

Також позивач просить судові витрати у вигляді сплати 2102 грн судового збору покласти на відповідача.

Позивач посилається на те, що 06.06.2018 між ПАТ "Комерційний банк "ГЛОБУС", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Комерційний банк "ГЛОБУС" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гудз ов юкрейн" (третя особа) укладено Кредитний договір № 539/ЮК-18 (в національній валюті).

06.06.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір поруки № 539/ЮПОР-18, за умовами якого відповідач поручився перед позивачем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Гудз ов юкрейн" (третя особа) зобов"язань за кредитним договором № 539/ЮК-18 від 06.06.2018. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що й Боржник; у разі порушення Боржником зобов"язань за кредитним договором Поручитель і Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники (п. 1.4, 1.6 договору поруки).

Позивач зазначає, що у зв`язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Гудз ов юкрейн" зобов`язань за Кредитним договором № 539/ЮК-18 від 06.06.2018, Акціонерне товариство "Комерційний банк "ГЛОБУС" подало позов до Господарського суду м. Києва про стягнення заборгованості.

За результатами розгляду даного спору рішенням Господарського суду м. Києва від 19.12.2019 у справі №910/14192/19 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудз ов юкрейн" на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС" 43050,86 грн, з яких - 33280 грн основного боргу, 3925,29 грн заборгованості по процентам, 3697,27 грн пені за несвоєчасне погашення основного боргу, 227,30 грн пені за несвоєчасне погашення процентів та 1921 грн судового збору.

Позивач зазначає, що заборгованість за Кредитним договором № 539/ЮК-18 від 06.06.2018 залишилась несплаченою, що стало підставою для звернення до суду з позовом до відповідача як поручителя до господарського суду Херсонської області з посиланням на приписи ст.ст.4, 20 ГПК України, ст.ст. 553, 554, 626 ЦК України.

Досліджуючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі в розрізі доводів апеляційної скарги, судова колегія доходить наступних висновків.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Проте, поряд з предметним критерієм для визначення юрисдикції має враховуватися також суб`єктний критерій.

Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 ГПК України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.

Так, за змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З аналізу наведеної вище норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Тобто, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18), від 19 березня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18).

З вказаної дати, якщо хоча би однією зі сторін основного зобов`язання є фізична особа, яка не є підприємцем, спір щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, розглядається за правилами цивільного судочинства незалежно від того, чи заявляє позивач одночасно вимоги до фізичної особи-сторони основного зобов`язання та до сторони (сторін) акцесорного зобов`язання, зокрема незалежно від того, чи об`єднані позовні вимоги щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів іпотеки, поруки тощо, укладених для забезпечення основного зобов`язання. (Постанова ВП ВС від 13.03.2019 по справі № 906/277/18)

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства; а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа (див. пункт 33 постанови від 1 березня 2018 року у справі № 461/12052/15-ц, пункт 34 постанови від 6 червня 2018 року у справі № 727/8505/15-ц, постанову від 23 січня 2019 року у справі № 210/2104/16-ц). Тобто, за певних умов обидві сторони у цивільному процесі можуть і не бути фізичними особами, якщо тільки такий спір не належить до юрисдикції іншого суду, зокрема господарського.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2018 року між Акціонерним товариством "Комерційний банк "ГЛОБУС" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГУДЗ ОВ ЮКРЕЙН укладено Кредитний договір №539/ЮК-18 в національній валюті.

06.06.2018 року між Акціонерним товариством "Комерційний банк "ГЛОБУС" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено Договір поруки №539/ЮПОР-18, відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. якого, Поручитель поручається перед Кредитором за виконання ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГУДЗ ОВ ЮКРЕЙН зобов`язань за: Кредитним договором №539/ЮК-18 в національній валюті від 06 червня 2018 року, що укладений між Кредитором та Боржником, згідно з яким Боржник зобов`язаний в строк по 05 червня 2019 року включно повернути Кредиторові кредитні кошти в сумі 300 000,00 грн., сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 24% процентів річних, а також сплатити штрафні санкції та інші платежі у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.12.2019 року у справі №910/14192/19, за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС" до ТОВАРИСТВа З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГУДЗ ОВ ЮКРЕЙН про стягнення 41 129,86 грн., задоволено повністю, та Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Гудз Ов Юкрейн на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ГЛОБУС : - 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн. основної простроченої заборгованості; - 3 925 (три тисячі дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 29 коп. простроченої заборгованості за нарахованими процентами; - 3 697 (три тисячі шістсот дев`яносто сім) грн. 27 коп. пені за несвоєчасне погашення основного боргу; - 227 (двісті двадцять сім) грн. 30 коп. пені за несвоєчасне погашення процентів, а також - 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. судового збору.

Позивач вказує, що станом на 20.03.2020 року вимоги Банку не виконано, заборгованість за основним зобов`язанням ні ТОВ ГОЮ (Позичальником/Боржником), ні ОСОБА_1 (Відповідачем/Поручителем) не сплачено(не погашено), що і стало підставою для звернення до господарського суду Херсонської області з вимогами до поручителя.

Стаття 554 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Законодавство України не розрізняє види забезпечення основного зобов`язання для визначення юрисдикції суду з розгляду спорів щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителя кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

За правилами цивільного судочинства повинні розглядатися спори стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо хоча би однією стороною цього основного зобов`язання є фізична особа, яка, вступаючи у це зобов`язання, не діяла як фізична особа-підприємець.Тому для визначення юрисдикції суду щодо розгляду відповідної справи суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, значення не має. Вид судочинства (цивільне чи господарське) визначається, враховуючи суб`єктний склад сторін основного зобов`язання (див. пункти 52-53 постанови від31 жовтня 2018 року у справі № 753/12916/15-ц).

У постанові від 20.11.2019 по справі № 910/9362/19 Велика Палата Верховного Суду додатково звертає увагу на те, що положення пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України пов`язують належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не з об`єднанням позовних вимог до боржника у забезпечувальному зобов`язанні з вимогами до боржника за основним зобов`язанням, а з тим, що сторонами основного зобов`язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Отже, враховуючи вищевикладене, оскільки предметом спору у цій справі є вимоги про стягнення заборгованості з поручителя за користь кредитора, за договором, укладеним для забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридична особа - кредитодавець і юридична особа - позичальник, судова колегія доходить висновку, що такий спір має розглядатися за правилами господарського судочинства, незважаючи на те, що сторонами договору поруки є юридична особа та фізична особа.

Таким чином судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність відмови у відкритті провадження у даній справі.

Посилання суду першої інстанції на позицію Великої Палати Верховного суду у справі № 415/2542/15-ц судова колегія вважає неприйнятним, оскільки обставини у даній справі не є подібними до обставин справи № 415/2542/15-ц.

Так, Велика Палата у постанові від 13.03.2018 по справі № 415/2542/15-ц, зазначила, що:

…Вирішення за правилами господарського судочинства такого спору в частині позовних вимог до боржника й одного поручителя, які є юридичними особами, а за правилами цивільного судочинства - в частині позовних вимог до поручителів, які є фізичними особами та несуть солідарну з боржником відповідальність, порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, що випливає, зокрема, зі змісту частини другої статті 160 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій), оскільки дослідження одного і того ж предмету та тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій.

Позовні вимоги до кількох відповідачів мали розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, зокрема, нерозривно пов`язані між собою або від вирішення однієї з них залежало вирішення інших. Такий розгляд не допускався, коли була відсутня спільність предмета позову.

…Проте Велика Палата Верховного Суду вважає, що захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і кількох поручителів у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього. Вказане підтверджує і припис пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України у редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (див. пункти 22-23 цієї постанови).

Як вбачається зі змісту вищезазначеної постанови, у справі №415/2542/15-ц заявлені позовні вимоги в одному провадженні до позичальника та поручителів.

Натомість, у справі, що розглядається, вже існує судове рішення про стягнення заборгованості з боржника - юридичної особи, яке не виконане, що і стало підставою для звернення до суду з вимогами кредитора до поручителя.

Тому судова колегія не вбачає підстав для застосування вказаної позиції Великої Палати у даній справі.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про те, що спір за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС" до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудз ов юкрейн", про стягнення з відповідача 43050,86 грн. за Кредитним договором № 539/ЮК-18 від 06.06.2018 року, підвідомчий господарському суду з огляду на приписи ст. 20 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За приписами ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За таких обставин, оскільки місцевий господарський суд, відмовляючи у відкритті провадження у справі, дійшов помилкового висновку про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, судова колегія доходить висновку про наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду Херсонської області від 02 квітня 2020 року у справі № 923/311/20 з направленням справи на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 20, 175, 271, п.6 ч.1 ст.275, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 02 квітня 2020 року у справі № 923/311/20 скасувати.

Справу № 923/311/20 направити на розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду згідно приписів ст.287-288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.06.2020 року.

Головуючий суддя: А.І. Ярош

Судді: Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська