Рішення

від 12.06.2020 по справі 212/10867/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/10867/19

2/212/1277/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дехти Р.В., за участі секретаря судового засідання Федотової К.Е., представника позивача - адвоката Колесніченко І.В., представників відповідача - адвоката Морозова О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ до ПЕРВИННОЇ ПРОФСПІЛКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ ПРОФСПІЛКИ ГІРНИКІВ УКРАЇНИ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_1 про визнання необґрунтованим та скасування рішення профкому (ради голів) Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України ПАТ Кривбасзалізрудком , викладене у протоколі № 7 від 16 травня 2019 року, прийняте за наслідками розгляду подання про надання згоди на притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності № 53-02/1637 від 08 травня 2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2019 року позивач Публічне акціонерне товариство Криворізький залізорудний комбінат звернулось до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із зазначеним позовом. Предметом позовних вимог зазначено визнання необґрунтованим та скасування рішення профкому (ради голів) Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат , викладене в протоколі № 7 від 16 травня 2019 року прийняте відповідачем за наслідками розгляду подання про надання згоди на притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності № 53-02/1637 від 08 травня 2019 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до витягу з протоколу № 1 позачергової звітно-виборної конференції ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком від 22.07.2017 р. ОСОБА_1 був обраний на посаду заступника голови з питань охорони праці Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат , яка діє на підприємстві. ОСОБА_1 який працював у позивача охоронником 4го розряду дільниці № 5 ш. Гвардійська ПАТ Кривбасзалізрудком (на час звернення позивача до суду з позовом - охоронник дільниці охорони Управління забезпечення режиму та охорони ПАТ Кривабасзалізрудком ) 17.04.2019 р., з 19.00 години до 24.00 години ( робоча зміна триває з 19години 00 хвилин 17 квітня 2019 року до 07 години 00 хвилин 18 квітня 2019 року) був відсутній на роботі без поважних причин, таким чином скоїв прогул, чим порушив п. 2.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ Кривбасзалізрудком на 2011-2012 року ти вимог чинного законодавства - ст. 139 КЗпП України. Оскільки ОСОБА_1 є членом виборного органу профспілки, позивач з метою застосування заходу дисциплінарного стягнення до нього, на підставі ст. 139,140,147,148,149, 252 КЗпП України, звернувся до відповідача з поданням № 53-02/1637 від 08.05.2019 р., яким просив надати згоду на притягнення ОСОБА_1 , охоронника 4го розряду дільниці № 45 ш. Гвардійська ПАТ Кривбасзалізрудком до дисциплінарної відповідальності, шляхом застосування до нього заходу дисциплінарного стягнення - догани за вчинений ним прогул без поважних причин 17.04.2019 р. з 19.00 год. до 24.00 год. Листом вих. № 53 від 20.05.2019р. відповідач повідомив позивача про те, що він не надає згоду на притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки ним нібито, подавалась заява щодо звільнення його від основної роботи охоронника 4го розряду на ш. Гвардійська на період 17-18 квітня 2019 року зі збереженням на термін увільнення середньої заробітної плати за основним місцем роботи. Відповідач в обґрунтування відмови послався на п.п.4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, ч. 6 ст. 252 КЗпП України, лист ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком від 11.04.2019 р., щодо увільнення ОСОБА_1 від основної роботи для участі у роботі засідання Ради голів НПГУ. Відповідно до пунктів 2,3,4,5,6 підрозділу 6.3 Профспілквий комітет (Рада голів) ППО НПГУ Статуту НПГУ, профспілковий комітет ППО є колегіальним органом, який приймає рішення і голова ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком не може підмінювати його, а сам лист не є формою такого рішення. Тому позивач скористався правовою допомогою адвоката Литвиненко С.В. та звернувся до відповідача з адвокатським запитом № 32 від 06.06.2019 р., про надання витягу з протоколу засідання профкому (ради голів) ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком в частині ОСОБА_1 . У відповідь на даний запит відповідач надав витяг з протоколу № 7 від 16.05.2019 р., відповідно до якого рада голів ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком вирішила - не надавати згоду на притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника голови профкому ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком з питань охорони праці, який працював охоронником 4го розряду дільниці 45 ш. Гвардійська - Онучки В.С. У наданні повного тексту протоколу профкому (ради голів) № 7 від 16.05.2019 р., позивачу було відмовлено. Позивач вважає рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оформлене вищевказаним протоколом необґрунтованим оскільки: не містить посилань на порушення адміністрацією норм трудового законодавства щодо порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності; відповідно до ст.2-1 КЗпп України діє принци заборони дискримінації та рівності трудових прав працівників, з огляду на що роботодавець застосовує однаковий підхід до всіх працівників, тому працівнику ОСОБА_1 не може надаватись преференції; заява ОСОБА_1 на адресу підприємства про звільнення його від основної роботи надходила лише на 18 квітня 2019 року; як працівнику охороннику дільниці № 45 ш. Гвардійська , було надано можливість надати пояснення з приводу порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни 17.04.2019 р; жодної заяви про необхідність звільнення ОСОБА_1 , від основної роботи зі збереженням середнього заробітку 17.04.2019 в інтересах колективу та профспілкового навчання особисто від ОСОБА_1 не надходило.

На підставі зазначеного позивач просить суд визнати необґрунтованим та скасувати рішення профкому (ради голів) Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат , викладене в протоколі № 7 від 16 травня 2019 року прийняте відповідачем за наслідками розгляду подання про надання згоди на притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності № 53-02/1637 від 08 травня 2019 року.

Ухвалою суду від 28 грудня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 28 січня 2020 року.

Підготовче судове засідання було відкладено на 25 лютого 2020 року у зв`язку з неявкою позивача.

24 лютого 2020 року до суду надійшла заява від представника відповідача про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що остання перебуватиме у відрядженні в м. Києві, у зв`язку з чим підготовче засідання було відкладено на 18 березня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року в період з 12 березня до 24 квітня 2020 року в Україні запроваджено карантин через спалах у світі короновірусу. У зв`язку із вищезазначеним за заявами сторін підготовче засідання було відкладено на 08 квітня 2020 року, 12 травня 2020 року тощо.

Ухвалою суду від 12 травня 2020 року призначено справу до судового розгляду по суті на 10 червня 2020 року.

Під час розгляду справи в судовому засіданні представник позивача адвокат Колесніченко І.В. підтримала заявлені вимоги посилаючись на обставини, що зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача адвокат Морозова О.С., проти позову заперечувала, просила суд відмовити в задоволенні позову.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_1 , заперечував проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, під час розгляду справи встановлено, що Первинна профспілкова організація Незалежної профспілки гірників України ПАТ Криворізький залізорудний комбінат є юридичною особою згідно законодавства України та є профспілковою організацією, яка діє на Публічному акціонерному товаристві Криворізький залізорудний комбінат , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також умовами діючого колективного договору Публічного акціонерного товариства Криворізького залізорудного комбінату , стороною якого є вказана первинна профспілкова організація.

ОСОБА_1 працював у позивача охоронником четвертого розряду дільниці № 5 ш. Гвардійська ПАТ Кривбасзалізрудком (на час звернення позивача до суду з позовом - охоронник дільниці охорони Управління забезпечення режиму та охорони ПАТ Кривабасзалізрудком ) та відповідно до витягу з протоколу № 1 позачергової звітно-виборної конференції ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком від 22.07.2017 року був обраний на посаду заступника голови профспілки з питань охорони праці.

02 квітня 2019 року на адресу ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком Головою Незалежної профспілки гірників України - ОСОБА_2 , було направлено лист, відповідно до якого Голові ППО необхідно було забезпечити участь у роботі засідання Ради голів Незалежної профспілки гірників України ( керівний орган НПГУ у період між з`їздами є Рада голів організацій НПГУ п. 8.2.1 Статуту НПГУ) яке відбудеться 18 квітня 2019 року у м. Києві - ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Судом з`ясовано, що 05 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Голови ППО із відповідною заявою, щоб профспілка в його інтересах вирішила питання з роботодавцем - ПАТ Кривбасзалізрудком щодо звільнення його з основної роботи охоронника ш. Гвардійська на період 17-18 квітня 2019 року із збереженням на термін звільнення його середньої заробітної плати за основним місцем роботи, щоб він як міг прийняти участь як Заступник Голови ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком з питань охорони праці у засіданні Ради голів НПГУ. Після чого, 11 квітня 2019 року Голова ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком звернувся з листом до позивача щодо вивільнення від основної роботи на 17 та 18 квітня 2020 року для участі у роботі засідання Ради голів НПГУ - ОСОБА_1 , для забезпечення його участі у профспілковій діяльності.

Особиста заява ОСОБА_1 до позивача щодо вивільнення його від основної роботи з метою забезпечення його участі у засідання ради голів НПГУ, яке має відбутися 18 квітня 2020 року, не дозволяє чітко встановити факт звернення працівника до позивача, а тому не може прийматися судом до уваги як достатній доказ для встановлення відповідних обставин у справі. З пояснень ОСОБА_1 , останній також не вказав, коли саме ним була подана відповідна заява, однак зазначив що оскільки він мав безпосередньо приймати участь у засіданні ради голів НПГУ у м. Києві 18 травня 2019 року, а його робоча зміна триває з 19.00 год. 17 квітня 2019 року до 07.00 год. 18 квітня 2019 року, то приймаючи час який необхідний йому на дорогу до м. Києва, він вважав необхідним його вивільнення на всю вище вказану робочу зміну, без поділу її на частини.

08 травня 2019 року позивач звернувся на адресу відповідача з поданням № 53-02/1637, яким просив надати згоду на притягнення ОСОБА_1 , (таб № 1781 ), охоронника 4го розряду дільниці № 45 ш. Гвардійська ПАТ Кривбасзалізрудком , до дисциплінарної відповідальності, шляхом застосування до нього заходу дисциплінарного стягнення - догани за вчинений ним прогул без поважних причин 17.04.2020 року з 19.години 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.

16 травня 2019 року відбулося засідання Профспілкового комітету ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком на якому були присутні п`ять із семи членів виборного органу, що становить більшу частину від складу профкому. Як вбачається з витягу Протоколу засідання профкому № 7, на даному засіданні було розглянуто вище вказане подання позивача щодо притягнення ОСОБА_1 та одноголосно прийнято рішення, яким не надано згоду позивачу на притягнення до дисциплінарної відповідальності Заступника голови профкому ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком з питань охорони праці, який працює охоронником 4го розряду дільниці № ш. Гвардійська ОСОБА_1. Дане рішення відповідача ґрунтувалось на тому, що позивач належним чином був повідомлений про той факт, що ОСОБА_1 було запрошено до участі у роботі Ради голів НПГУ (засідання якої розпочинається 18.04.2019 року о 10.00 годині в м. Київ, що вбачається із запрошення Голови НПГУ) та що останній потребує звільнення від основної роботи саме на період: 17 та 18 квітня 2019 року для участі у профспілковій діяльності. Також, позиція відповідача виходить і з того, що Позивачем на адресу відповідача 11 квітня 2019 року вих. № 35 було направлено лист, в якому позивач підтвердив той факт, що ОСОБА_1 потребує вивільнення від роботи саме на 17 квітня та 18 квітня 2019 року, однак позивач пропонував (без вказівки на конкретну норму чинного законодавства чи діючого внутрішнього документ який чітко регламентує процедуру вивільнення працівників від основної роботи на час виконання профспілкових обов`язків) надати безпосередньо особисту заяву від ОСОБА_1 , стосовно його звільнення від основної роботи для участі у роботі засідання Ради голів НПГУ зі збереженням середнього заробітку на 17 квітня 2019 року як за один тиждень, а 18 квітня 209 року - як за інший тиждень. Враховуючи вказане, позивач належним чином був повідомлений про підстави відсутності ОСОБА_1 на основній роботі 17 квітня 2019 року та 18 квітня 2019 року, а тому жодного прогулу працівник не здійснив. Відповідно до п.п.4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, прогулом (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважної причини. Про вказане рішення відповідач повідомив позивача письмово шляхом надіслання листа вих. № 53 від 20 травня 2019 року.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією із сторін є, як правило, фізична особа.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

У частині першій статті 1 ЦК України вказано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Вказаними нормами визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з висновками Конституційного Суду України, викладеними у Рішенні від 09 липня 1998 року у справі № 12-рп/98 за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини першої статті 21 КЗпП України (справа про тлумачення терміну законодавства ), відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір - це індивідуальна угода між працівником і роботодавцем. Шляхом укладення трудового договору з роботодавцем громадяни реалізують свої конституційні права на працю, добровільно вступають у трудові правовідносини, набуваючи конкретних трудових прав і обов`язків. Трудовий договір є основним юридичним фактом , з яким пов`язано виникнення, зміна чи припинення трудових правовідносин.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Отже, основною ознакою трудових відносин є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації.

Встановлення правовідносин між сторонами є важливим та впливає на те, що за відсутності трудових правовідносин між сторонами, що регулюються нормами КЗпП України, не може виникати й порушення відповідачем трудових прав позивача.

Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Враховуючи викладене, суд дістається висновку, що між сторонами виникли трудові відносини, що регулюються нормами трудового законодавства, а саме, що стосується притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника за порушення трудового законодавства, який є членом виборного органу профспілки, а тому суд загальної юрисдикції має право розглядати вказаний спір, що виник між сторонами.

Частиною 1 статті 243 КЗпП України передбачено, що відповідно до Конституції України та Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати професійні спілки з метою представництва, здійснення і захисту своїх трудових та соціально-економічних прав та інтересів, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі професійних спілок.

Профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів (ст. 14 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності ). І якщо норми Закону закріплюють особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок, то статут профспілки конкретно визначає, поміж іншим: умови і порядок прийняття в члени профспілки та вибуття з неї; організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу та порядок прийняття ними рішень; права, обовязки члені профспілки, умови, порядок та підстави виключення з членів профспілки (ч. 3 ст. 14 Закону).

Зміст визначення профспілки саме як добровільної неприбуткової громадської організації, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (ст. 1 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності ), обумовлює законодавче закріплення гарантій незалежності, закріплені положеннями ст. 12 Закону, передбачають, що: профспілки у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні; профспілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з`їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству; державним органам, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам, роботодавцям, їх об`єднанням у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об`єднань.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Правовий статус, організаційна структура профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу тощо визначаються у статуті Незалежної профспілки гірників України (Статут НПГУ), який затверджений установчою конференцією Незалежної профспілки гірників України від 19 червня 1991 року, протокол № 1 та зареєстрований Міністерством юстиції України 11 листопада 2003 року.

Відповідно о п. 1.6 Статуту Незалежної профспілки гірників України, на підставі якого діє профспілка, то повноваження та обов`язки юридичної особи профспілка здійснює через виборний орган - Раду голів, яку очолює голова НПГУ, а організації НПГУ через свої виборні органи - профспілкові комітети (ради голів), які очолюються головами відповідних організацій НПГУ. Контроль за діяльністю виборних органів організаційних ланок НПГУ здійснюють відповідні загальні збори (конференція), а виборних органів НПГУ - З`їзд НПГУ.

Відповідно до п. 6.2.1 Статуту НПГУ Загальні збори (конференція) ППО НПГУ є вищим органом управління первинної профспілкової організації і мають право вирішувати всі питання профспілкової роботи, віднесені цим статутом до компетенції ППО, включаючи питання стосовно обрання або затвердження виборних органів.

Відповідно до п. 6.3.1 Статуту НПГУ, керівним органом ППО в період між загальними зборами (конференціями) є профспілковий комітет (рада голів).

Відповідно до п.6.3.2 Статуту НПГУ, профспілковий комітет (Рада голів) первинної профспілкової організації обирається з членів НПГУ, які знаходяться на обліку в даній ППО. До складу профспілкового комітету (ради голів) входять Голова ППО та заступники Голови ППО.

П. 6.3.4 та п. 6.3.5. Статуту НПГУ визначено, що засідання профспілкового комітету (ради голів) первинної профспілкової організації вважаються правомочними за умови участі в засіданні більше половини його складу та рішення профспілкового комітету (ради голів) ППО приймаються простою більшістю голосів від присутніх членів.

Як стверджує Європейська судова практика у рішеннях ЄСПЛ, що суд повинен мати необхідну юристдикцію для розгляду всіх аспектів позову. Це вбирає в себе й компетенцію визначати всі відповідальні питання права й факту.

Такі обмеження встановлюються Законом України Про профспілки, їх права та гарантії діяльності .

З огляду на вказане, на засіданні профспілкового комітету відповідача, яке відбулося 16 травня 2019 року із семи членів виборного органу були присутні п`ять, що становить більше половини затвердженого складу профкому, а тому дані збори є правомочними. Питання щодо розгляду подання позивача від 08.05.2019 р. № 53-02/1637 про надання згоди на притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності було другим у порядку денному даного засідання. Рішення з вказаного питання щодо не надавати згоду на притягнення до дисциплінарної відповідальності Заступника голови профкому ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком з питань охорони праці, який працює охоронником 4го розряду дільниці № 45 ш. Гвардійська - ОСОБА_1 , було прийнято одноголосно п`ятьма присутніми членами виборного органу.

Зважаючи на вказане, відповідачем дотримані усі вимоги щодо забезпечення правомочності розгляду подання позивача та формулювання власної позиції за результатами обговорення відповідного питання.

У свою чергу взаємовідносини профспілок з роботодавцем щодо захисту прав та гарантій своїх членів профспілки за своєю суттю можуть бути суперечливими, оскільки профспілка в повній мірі спрямована на захист прав своїх членів, а тому зацікавлена у всебічному розгляду тих чи інших ситуацій які виникають між її членом та роботодавцем, що зрештою може сформувати різні правові позиції у сторін.

У свою чергу, будь-які питання щодо порядку прийняття рішень профспілкою ( обґрунтування, висловлення позиція профспілки з відповідного питання) належить до виключної компетенції профспілок та їх внутрішньо-організаційної діяльності, а тому обґрунтування рішень профспілки за цим позовом не можуть піддаватись оцінці будь-якими особами.

З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265,279, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ до ПЕРВИННОЇ ПРОФСПІЛКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ ПРОФСПІЛКИ ГІРНИКІВ УКРАЇНИ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_1 про визнання необґрунтованим та скасування рішення профкому (ради голів) Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України ПАТ Кривбасзалізрудком , викладене у протоколі № 7 від 16 травня 2019 року, прийняте за наслідками розгляду подання про надання згоди на притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності № 53-02/1637 від 08 травня 2019 року, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Публічне акціонерне товариство Криворізький залізорудний комбінат , місце знаходження юридичної особи: 50029, м. Кривий Ріг, вулиця Симбірцева, 1а, код ЄРДПОУ 00191307.

Відповідач: ПЕРВИННА ПРОФСПІЛКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ПРОФСПІЛКИ ГІРНИКІВ УКРАЇНИ ПАТ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ , місце знаходження юридичної особи: 50029, м. Кривий Ріг, вулиця Симбірцева, 1-а, код ЄРДПОУ 26139132.

Третя особа: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 17 червня 2020 року.

Суддя: Р. В. Дехта