Постанова

від 20.10.2020 по справі 212/10867/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7881/20 Справа № 212/10867/19 Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М.,

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання - Кислиця І.В.,

сторони справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Криворізький залізорудний комбінат

відповідач - Первинна профспілкова організація Незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 червня 2020 року, ухваленого суддею Дехта Р.В., повний текст судового рішення складено 17 червня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року Публічне акціонерне товариство Криворізький залізорудний комбінат (надалі - ПАТ Криворізький залізорудний комбінат ) звернулось до суду з позовом до Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат (далі ППО НПГУ ПАТ Криворізький залізорудний комбінат ), третя особа: ОСОБА_1 про визнання необґрунтованим та скасування рішення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідно до витягу з протоколу № 1 позачергової звітно-виборної конференції ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком від 22.07.2017 р. ОСОБА_1 було обрано на посаду заступника голови з питань охорони праці Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат .

ОСОБА_1 який працював на посаді охоронника 4го розряду дільниці № 5 ш. Гвардійська ПАТ Кривбасзалізрудком , робоча зміна якого припадала на 17.04.2019 р., з 19.00 години до 07 години 00 хвилин 18 квітня 2019 року був відсутній на робочому місці без поважних причин, чим порушив п. 2.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ Кривбасзалізрудком на 2011-2012 року ти вимог чинного законодавства - ст. 139 КЗпП України.

Позивач з метою застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 який є членом виборного органу профспілки, на підставі ст. 139,140,147,148,149, 252 КЗпП України, звернувся до відповідача з поданням № 53-02/1637 від 08.05.2019 р., про надання згоди на притягнення ОСОБА_1 , охоронника 4го розряду дільниці № 45 ш. Гвардійська ПАТ Кривбасзалізрудком до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього заходу дисциплінарного стягнення - догани за вчинений ним прогул без поважних причин 17.04.2019 р. з 19.00 год. до 24.00 год.

Листом вих. № 53 від 20.05.2019р. відповідач повідомив позивача про відмову у наданні згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, в обґрунтування відмови послався на лист ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком від 11.04.2019 р., щодо увільнення ОСОБА_1 від основної роботи для участі у роботі засідання Ради голів НПГУ. Відповідно до пунктів 2,3,4,5,6 підрозділу 6.3 Профспілковий комітет (Рада голів) ППО НПГУ Статуту НПГУ, профспілковий комітет ППО є колегіальним органом, який приймає рішення і голова ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком не може підмінювати його, а сам лист не є формою такого рішення, крім того зазначив, що ОСОБА_1 подавав заяву щодо увільнення його від основної роботи охоронника 4го розряду на ш. Гвардійська на період 17-18 квітня 2019 року зі збереженням на термін увільнення середньої заробітної плати за основним місцем роботи.

На адвокатський запит № 32 від 06.06.2019 р., про надання витягу з протоколу засідання профкому (ради голів) ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком в частині ОСОБА_1 відповідач надав витяг з протоколу № 7 від 16.05.2019 р., відповідно до якого рада голів ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком вирішила - не надавати згоду на притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника голови профкому ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком з питань охорони праці, який працював охоронником 4го розряду дільниці 45 ш. Гвардійська - ОСОБА_1 . У наданні повного тексту протоколу профкому (ради голів) № 7 від 16.05.2019 р., позивачу було відмовлено.

Позивач вважає рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, необґрунтованим таким, що не містить посилань на порушення адміністрацією норм трудового законодавства щодо порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності; відповідно до ст.2-1 КЗпп України діє принцип заборони дискримінації та рівності трудових прав працівників, з огляду на що роботодавець застосовує однаковий підхід до всіх працівників, тому працівнику ОСОБА_1 не може надаватись преференції; заява ОСОБА_1 на адресу підприємства про увільнення його від основної роботи надходила лише на 18 квітня 2019 року; як працівнику охороннику дільниці № 45 ш. Гвардійська , було надано можливість надати пояснення з приводу порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни 17.04.2019 р; жодної заяви про необхідність увільнення ОСОБА_1 , від основної роботи зі збереженням середнього заробітку 17.04.2019 в інтересах колективу та профспілкового навчання особисто від ОСОБА_1 не надходило.

У зв`язку з чим позивач просив суд витребувати у відповідача оригінал протоколу засідання профкому (ради голів) ППО НПГУ ПАТ Криворізький залізорудний комбінат № 7 від 16.05.2019 р., визнати необґрунтованим та скасувати рішення профкому (ради голів) ППО НПГУ ПАТ Криворізький залізорудний комбінат № 7 від 16.05.2019 р., прийняте відповідачем за наслідками розгляду подання про надання згоди на притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності № 53-02/1637 від 08.05.2019р.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 червня 2020 року в задоволенні позовних вимог ПАТ Криворізький залізорудний комбінат відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник позивача ПАТ Криворізький залізорудний комбінат подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне дослідження наданих доказів, порушення норм матеріального та процесуального законодавства, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

В мотивування доводів апеляційної скарги зазначає, що ПАТ "Кривбасзалізрудком", звертаючись до суду, просило визнати рішення первинної профспілкової організації (ради голів), викладене у протоколі №7 від 16 травня 2019р., прийняте за наслідками розгляду подання позивача про надання згоди на притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності №53-02/1637 від 08.05.2019р., необгрунтованим, водночас, суд першої інстанції фактично розглянув не питання "обґрунтованості" профспілкового рішення, а питання "правомочності" засідання профспілкового комітету 16.05.2019р., яке, в принципі, позивачем не піднімалося.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції невірно встановив, що 05.04.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Голови ППО із відповідною заявою, щоб профспілка в його інтересах вирішила питання з роботодавцем - ПАТ "Кривбасзалізрудком" щодо вивільнення його від основної роботи охоронника ш. "Гвардійська" на період 17-18 квітня 2019р. із збереженням на термін звільнення його середньої заробітної плати для участі у засіданні Ради голів НПГУ, після чого, 11 квітня 2019 року Голова ППО НПГУ ПАТ "Кривбасзалізрудком" звернувся з листом до позивача щодо вивільнення від основної роботи на 17 та 18 квітня 2019 року для участі у роботі засідання Ради голів НПГУ - ОСОБА_1 , для забезпечення його участі у профспілковій діяльності.

Так, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що вказаний доказ був створений "штучно" третьою особою та відповідачем вже після звернення позивача до суду з відповідним позовом, а матеріали справи не містять жодних доказів його вручення чи доведення до відома позивача.

Таким чином, вищевказана заява є не належним та не допустимим доказом по справі.

Судом не взято до уваги, що вивільнення ОСОБА_1 від основної роботи зі збереженням середнього заробітку можливе виключно на підставі його заяви, та виключно за його згоди, з огляду на що роботодавець позбавлений можливості на власний розсуд чи на підставі повідомлень третіх осіб визначати відповідні дні, які необхідні особисто ОСОБА_1 для виконання громадських обов`язків в інтересах колективу та профспілкового навчання -відповідно до п.28.16 Колективного договору ПАТ "Кривбасзалізрудком" на 2011-2012 роки.

В особисті заяві від 15.04.2019р. волевиявлення ОСОБА_1 виразилося у забезпеченні його участі у роботі засідання Ради голів НПГУ виключно 18 квітня 2019р., на підставі чого позивачем було видано наказ №1994 від 17.04.2019р. заяви на вивільнення ОСОБА_1 від основної роботи зі збереженням середнього заробітку 17.04.2019р., на адресу підприємства не надходило.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, представника позивача ПАТ Криворізький залізорудний комбінат - Колесніченко І.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити,представника відповідача Морозової О.С., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила суд відмовити в її задоволенні, третю особу яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_1 , який заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд відмовити в її задоволенні,перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював у позивача охоронником четвертого розряду дільниці № 5 ш. Гвардійська ПАТ Кривбасзалізрудком .

Відповідно до витягу з протоколу № 1 позачергової звітно-виборної конференції ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком від 22.07.2017 року ОСОБА_1 був обраний на посаду заступника голови профспілки з питань охорони праці (а.с. 92).

Листом Незалежної профспілки гірників України вих. №59-2 від 02.04.2019р. направленого на адресу голови ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком запрошено ОСОБА_3 , члена ППО НПГУ ПАТ КЗРК та ОСОБА_1 , заступника голови ППО НПГУ ПАТ КЗРК з питань охорони праці для участі у роботі засідання Ради голів Незалежної профспілки гірників України, яка відбудеться 18 квітня 2019 року о 10.00 в м. Києві (а. с. 93).

05 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Голови ППО з заявою, щоб профспілка в його інтересах вирішила питання з роботодавцем - ПАТ Кривбасзалізрудком щодо вивільнення його з основної роботи охоронника ш. Гвардійська на період 17-18 квітня 2019 року із збереженням на термін звільнення його середньої заробітної плати за основним місцем роботи, щоб він як міг прийняти участь як Заступник Голови ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком з питань охорони праці у засіданні Ради голів НПГУ.

Головою ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком Довгополовим А.В. 11 квітня 2019 року надіслано лист на ім`я заступника голови правління Капуці О.В. № 35 про вивільнення від основної роботи на 17 та 18 квітня 2020 року для участі у роботі засідання Ради голів НПГУ - ОСОБА_1 , на підставі п. 28.4 Колективного договору ПАТ Криворізький залізорудний комбінат зі збереженням середнього заробітку за основним місцем роботи (а. с. 95).

Листом в.о. заступника голови правління ПАТ Кривбасзалізрудком від 16.04.2019 року запропоновано ОСОБА_1 надати заяву, підписану ним особисто, щодо його увільнення з основної роботи для участі у роботі засідання Ради голів Незалежної профспілки гірників України зі збереженням середнього заробітку 17 квітня як за один тиждень, а 18 квітня - як за інший (наступний) на підставі абз. 1п.28. КД ПАТ Кривбасзалізрудком на 2011-2012р.(а.с96)

15 квітня 2019 року ОСОБА_1 на ім`я заступника голови правління Капуці О.В. надав заяву про забезпечення його участі у роботі засідання Ради голів НПГУ, яке відбудеться 18 квітня 2019 року у м. Києві.(а.с94)

На підставі заяви ОСОБА_1 17.04.2019р. було видано наказ №1994 про надання ОСОБА_1 заступнику голови ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком з охорони праці, в інтересах колективу та профспілкового навчання - 18 квітня 2019 року для участі у роботі засідання Ради голів Незалежної профспілки гірників України (а.с. 35)

Відповідно до доповідної записки в.о. старшого табельника ОСОБА_4 від 18.04.2019р. та директора шахти Гвардійська ОСОБА_5 встановлено відсутність ОСОБА_1 на роботі 17.04.2019р. з 19-00годин до 00-00 годин (а. с. 26).

08 травня 2019 року в.о. заступника Голови Правління ПАТ Кривбасзалізрудком звернувся на адресу відповідача з поданням № 53-02/1637, яким просив надати згоду на притягнення ОСОБА_1 , (таб № 1781), охоронника 4го розряду дільниці № 45 ш. Гвардійська ПАТ Кривбасзалізрудком , до дисциплінарної відповідальності, шляхом застосування до нього заходу дисциплінарного стягнення - догани за вчинений ним прогул без поважних причин 17.04.2020 року з 19.години 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.(а.с.24)

Відповідно до витягу з Протоколу засідання профкому № 7 від 16 травня 2019 року, на даному засіданні було розглянуто вище вказане подання позивача щодо притягнення ОСОБА_1 та одноголосно прийнято рішення, яким не надано згоду позивачу на притягнення до дисциплінарної відповідальності Заступника голови профкому ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком з питань охорони праці, який працює охоронником 4го розряду дільниці № ш. Гвардійська Онучка В.С.(а.с.38-39)

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що питання щодо порядку прийняття рішень профспілковим комітетом належить до виключної компетенції профспілок та їх внутрішньо-організаційної діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

У частині першій статті 1 ЦК України вказано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Вказаними нормами визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з висновками Конституційного Суду України, викладеними у Рішенні від 09 липня 1998 року у справі № 12-рп/98 за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини першої статті 21 КЗпП України (справа про тлумачення терміну законодавства ), відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір - це індивідуальна угода між працівником і роботодавцем. Шляхом укладення трудового договору з роботодавцем громадяни реалізують свої конституційні права на працю, добровільно вступають у трудові правовідносини, набуваючи конкретних трудових прав і обов`язків. Трудовий договір є основним юридичним фактом , з яким пов`язано виникнення, зміна чи припинення трудових правовідносин .

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Отже, основною ознакою трудових відносин є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації.

Встановлення правовідносин між сторонами є важливим та впливає на те, що за відсутності трудових правовідносин між сторонами, що регулюються нормами КЗпП України, не може виникати й порушення відповідачем трудових прав позивача.

Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами .

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника за порушення трудового законодавства, який є членом виборного органу профспілки регулюються нормами трудового законодавства.

За змістом ч. 2 ст. 252 КЗпП притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Відповідно до частини шостої статті 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у такій згоді, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Відповідно до цього суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

За аналогією правило частини шостої статті 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності необхідно застосувати й до передбачених частиною другою статті 252 КЗпП України випадків отримання згоди профспілкового органу на притягнення працівників - членів виборних профспілкових органів - до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи, що у зазначених нормах зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така обґрунтованість повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства та лексичного значення самого слова обґрунтований , яке означає бути достатньо, добре аргументованим, підтвердженим науково, переконливими доказами, доведеним фактами .

Такі правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України від 22 жовтня 2014 року у справі № 6-163цс14, від 1 липня 2015 року у справі № 6-119цс15,від 1 липня 2015 року у справі № 6-703цс15 та у справі від 06 вересня 2018 року у справі№ 265/6850/16-ц.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Правовий статус, організаційна структура профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу тощо визначаються у статуті Незалежної профспілки гірників України (Статут НПГУ), який затверджений установчою конференцією Незалежної профспілки гірників України від 19 червня 1991 року, протокол № 1 та зареєстрований Міністерством юстиції України 11 листопада 2003 року.

Згідно ст. 12 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , Професійні спілки, їх об`єднання у своїй діяльності, незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні. Забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об`єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об`єднань.

Відповідно до п.6.3.2 Статуту НПГУ, профспілковий комітет (Рада голів) первинної профспілкової організації обирається з членів НПГУ, які знаходяться на обліку в даній ППО. До складу профспілкового комітету (ради голів) входять Голова ППО та заступники Голови ППО.

П. 6.3.4 та п. 6.3.5. Статуту НПГУ визначено, що засідання профспілкового комітету (ради голів) первинної профспілкової організації вважаються правомочними за умови участі в засіданні більше половини його складу та рішення профспілкового комітету (ради голів) ППО приймаються простою більшістю голосів від присутніх членів.

Як вбачається з матеріалів справи 08 травня 2019 року позивач звернувся на адресу відповідача з поданням № 53-02/1637, яким просив надати згоду на притягнення ОСОБА_1 , (таб № 1781), охоронника 4го розряду дільниці № 45 ш. Гвардійська ПАТ Кривбасзалізрудком , до дисциплінарної відповідальності, шляхом застосування до нього заходу дисциплінарного стягнення - догани за вчинений ним прогул без поважних причин 17.04.2020 року з 19.години 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.

Відповідно до Протоколу засідання Профспілкового комітету ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком № 7 від 16 травня 2019 року, на якому були присутні п`ять із семи членів виборного органу, що становить більшу частину від складу профкому було розглянуто подання позивача щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та одноголосно прийнято рішення, яким не надано згоду позивачу на притягнення до дисциплінарної відповідальності Заступника голови профкому ППО НПГУ ПАТ Кривбасзалізрудком з питань охорони праці, який працює охоронником 4го розряду дільниці № ш. Гвардійська ОСОБА_1 . Дане рішення відповідача ґрунтувалось на тому, що позивач належним чином був повідомлений про той факт, що ОСОБА_1 було запрошено до участі у роботі Ради голів НПГУ (засідання якої розпочинається 18.04.2019 року о 10.00 годині в м. Київ, що вбачається із запрошення Голови НПГУ) та що останній потребує вивільнення від основної роботи саме на період: 17 та 18 квітня 2019 року для участі у профспілковій діяльності. Також, позиція відповідача виходить і з того, що Позивачем на адресу відповідача 11 квітня 2019 року вих. № 35 було направлено лист, в якому позивач підтвердив той факт, що ОСОБА_1 потребує вивільнення від роботи саме на 17 квітня та 18 квітня 2019 року, однак позивач пропонував (без вказівки на конкретну норму чинного законодавства чи діючого внутрішнього документ який чітко регламентує процедуру вивільнення працівників від основної роботи на час виконання профспілкових обов`язків) надати безпосередньо особисту заяву від ОСОБА_1 , стосовно його вивільнення від основної роботи для участі у роботі засідання Ради голів НПГУ зі збереженням середнього заробітку на 17 квітня 2019 року як за один тиждень, а 18 квітня 209 року - як за інший тиждень. Враховуючи вказане, позивач належним чином був повідомлений про підстави відсутності ОСОБА_1 на основній роботі 17 квітня 2019 року та 18 квітня 2019 року, а тому жодного прогулу працівник не здійснив. Відповідно до п.п.4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, прогулом (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважної причини. Про вказане рішення відповідач повідомив позивача письмово шляхом надіслання листа вих. № 53 від 20 травня 2019 року.

Звертаючись з позовом до суду позивач просив визнати необгрунтованим та скасувати рішення профкому (ради голів) ППО НПГУ ПАТ Криворізький залізорудний комбінат , викладне в протоколі №7 від 16.05.2019р., прийняте відповідачем на наслідками розгляду подання про надання згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палата Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що за змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам . Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Серед способів захисту, передбачених ст. 16 ЦК України, не зазначено такого способу як визнання необґрунтованою відмову та скасування рішення профспілкового комітету.

Таким чином, питання обґрунтованості відмови профспілки для притягнення до дисциплінарної відповідальності члена профспілки має правове значення лише при вирішенні спору, в разі його виникнення, про законність чи незаконність притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Такого спору між сторонами немає. І як пояснила у судовому засіданні представник позивача, сплив строк притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Перевіривши справу у повному обсязі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у досить повному обсязі з`ясував права та обов`язки сторін, обставини справи, перевірив доводи позивача та відповідача, надавши їм належну оцінку, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, справа розглянута в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 червня 2020 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 21 жовтня 2020 року.

Головуючий:

Судді: