Постанова

від 09.06.2020 по справі 910/17962/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2020 р. Справа№ 910/17962/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко О.В.

секретар судового засідання Шевченко В.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від від 24.12.2019

у справі № 910/17962/19 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

Компанія Інвест-Декор

до 1. Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий

концерн Укрнафтінвест

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Квадрат-Гео

3. Товариства з обмеженою відповідальністю НТІ Україна

про примусове виконання обов`язку в натурі

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Інвест-Декор про забезпечення позову. Вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на прості іменні акції Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест у бездокументарній формі, що належать: - Товариству з обмеженою відповідальністю Квадрат-Гео - на 112500 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест , номінальна вартість однієї акції 63 грн., загальна номінальна вартість 7 087 500,00 грн.; - Товариству з обмеженою відповідальністю НТІ Україна , - на 112500 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест , номінальна вартість однієї акції 63 грн., загальна номінальна вартість 7 087 500,00 грн.

Не погоджуючись із згаданою ухвалою, Приватне акціонерне товариство Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест оскаржило її в апеляційному порядку, просило скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Інвест-Декор про забезпечення позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржувана ухвала постановлена за неповного з`ясування обставин справи та з порушенням приписів процесуального права. За твердженнями апелянта, при задоволенні заяви про забезпечення позову судом першої інстанції не надано оцінки та мотивування щодо співмірності заходів забезпечення позову із заявленими вимогами, наявності зв`язку між застосованими заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, розумності, обґрунтованості та адекватності забезпечення позову шляхом накладення арешту на акції. На переконання апелянта, вжитий судом захід забезпечення позову (накладення арешту на акції) жодним чином не співвідноситься з предметом позову та не впливає на можливість виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову судом, що свідчить про порушення судом ст. 136 ГПК України. За твердженнями апелянта, акції, на які накладено арешт, не є предметом спору (предметом позову), адже позивачем заявлено немайнові вимоги до відповідачів 2 та 3 про зобов`язання провести загальні збори та прийняти рішення про здійснення додаткової емісії акцій, а також про не перешкоджання передачі всіх акцій додаткової емісії позивачу, відтак накладення арешту на існуючі акції відповідача-1 жодним чином не впливає на можливість (спроможність забезпечити) виконання судового рішення у разі задоволення позову судом. Крім цього, на думку апелянта, суд наклав арешт на 100 % акцій відповідача-1, тоді як позивач обґрунтовує свій позов зобов`язанням відповідача-1 передати позивачу акції відповідача-1 в кількості, що відповідає 50% загального обсягу таких акцій. При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання або призвести до неможливості виконання судового рішення, оскільки зміна власника простих іменних акцій акціонерного товариства є формою правонаступництва, а тому можливе відчуження акцій не може ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду, адже з переходом прав на акції до правонаступника перейдуть і обов`язки, які випливають з цих акцій та майбутнього судового рішення. Обраний позивачем та, відповідно, задавлений судом спосіб захисту, не є розумним та адекватним з огляду на обраний позивачем спосіб захисту його прав тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 (зі змінами) Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 12.03.2020 на усій території України установлено карантин.

Указом Президента України №87 від 13.03.2020 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , яким констатовано, що епідемічна ситуація в Україні у зв`язку поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 набула надзвичайно загрозливого характеру.

З огляду на приписи постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами) та вжитим карантинним режимом із запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі № 910/17962/19 призначено на 19.05.2020. До відома учасників апеляційного провадження доведено, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 за клопотанням Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест розгляд справи № 91017962/19 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 відкладено на 09.06.2020.

В судове засідання апеляційної інстанції 09.06.2020 з`явились представники відповідача-1, представники позивача, відповідачів 2 та 3 не з`явилися не зважаючи на їх належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення їм відповідної ухвали апеляційного суду про відкладення розгляду справи.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оскільки в судове засідання апеляційної інстанції 09.06.2020 представники позивача, відповідачів 1 та 2, явка яких в судове засідання обов`язковою не визнавалась, не з`явилися не зважаючи їх належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, за відсутності їх клопотань про відкладення розгляду справи, а також наявності в матеріалах справи доказів, які є достатніми для вирішення спору у даній справі, апеляційний суд вважав за можливе справу розглядати за відсутності представників позивача, відповідачів 1 та 2 за наявними у справі матеріалами.

Представники відповідача-1 в даному судовому засіданні надали пояснення, в яких підтримали свою апеляційну скаргу, просили її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Інвест-Декор про забезпечення позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників відповідача-1, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Інвест-Декор звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест , а також Товариства з обмеженою відповідальністю Квадрат-Гео та Товариства з обмеженою відповідальністю НТІ Україна , яким належить 100% акцій Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест з вимогами провести загальні збори акціонерів Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест та прийняти рішення про здійснення додаткової емісії акцій у кількості, що відповідає кількості акцій ПрАТ НВК Укрнафтінвест , зареєстрованих станом на час прийняття відповідного рішення та не перешкоджати передачі всіх акцій додаткової емісії Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія Інвест - Декор .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.01.2020.

23.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій останній просив:

- накласти арешт на прості іменні акції Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест у бездокументарній формі, що належать:

- Товариству з обмеженою відповідальністю Квадрат-Гео , - на 112500 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест , номінальна вартість однієї акції 63 грн., загальна номінальна вартість 7 087 500,00 грн. до моменту вирішення спору по суті;

- Товариству з обмеженою відповідальністю НТІ Україна , - на 112500 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест , номінальна вартість однієї акції 63 грн., загальна номінальна вартість 7 087 500,00 грн. до моменту вирішення спору по суті.

За приписами ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

З аналізу згаданих положень закону видно, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Проте особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову є обов`язковим.

В ході вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника про необхідність вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття ефективний засіб , за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії ), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

В ході вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При цьому, в силу положень ч. 1 ст. 74 ГПК України обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи.

Належними згідно ст. 76 ГПК України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено матеріалами справи, предметом позову у даній справі є зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю HTI Україна та Товариства з обмеженою відповідальністю Квадрат-Гео , яким належить 100% акцій Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест , провести загальні збори акціонерів Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест та прийняти рішення про здійснення додаткової емісії акцій у кількості, що відповідає кількості акцій Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест , зареєстрованих станом на час прийняття відповідного рішення та не перешкоджати передачі всіх акцій додаткової емісії Товариству з обмеженою відповідальністю Інвест-Декор .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 01.02.2006 між ТОВ Компанія Інвест-Декор в особі генерального директора Циганка Вадима Леонідовича та ЗАТ НПК Укрнафтінвест (Приватне акціонерне товариство Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест ) в особі Президента ради Директорів Трохименка Григорія Лазаровича було укладено Договір про спільну діяльність. Відповідно до Додатку №8 від 01.02.2006 до Договору про спільну діяльність (п. 1.3.) за умови виконання ТОВ Компанія Інвест-Декор своїх обов`язків щодо внесення вкладів згідно умов Договору про спільну діяльність ЗАТ НВК Укрнафтінвест зобов`язувалось частину своїх акцій передати ТОВ Компанії Інвест-Декор впродовж 3 років відповідно до фактичних обсягів інвестування, але повний обсяг переданих акцій не може перевищувати 50% загального обсягу. За змістом п. 1.4. Додатку №8 від 01.02.2006 до Договору про спільну діяльність, універсальним показником ефективності розміщення інвестицій та вартості 1% акцій є кількість фактично видобуваємо нафти (вартість 1% акцій мала становити 3 000 (три тисячі) тон в рік (300 000т нафти/рік/100%) або 9 тон на добу. За твердженнями позивача, оскільки на сьогоднішній день видобуток нафти не здійснюється, виходячи з розрахунку, наведеного в Додатку №8, ЗАТ НВК Укрнафтінвест має передати ТОВ Компанії Інвест-Декор максимальну кількість акцій, а саме - 50% загального обсягу.

Разом з цим, обґрунтовуючи свою заяву про забезпечення позову, позивач зазначив, що оскільки відповідач-1 є юридичною особою, приватним акціонерним товариством, акціонерами якого є дві юридичні особи - Товариство з обмеженою відповідальністю НТІ Україна , якому належить 50% акцій (112500 акцій, номінальна вартість однієї акції 63 грн.) та Товариство з обмеженою відповідальністю Квадрат-Гео , якому належить 50 % акцій (112500 акцій, номінальна вартість однієї акції 63 грн.), то саме вони у складі загальних зборів мають прийняти рішення, яке б й забезпечувало виконання відповідачем обов`язку передати 50% акцій відповідача-1 позивачу. При цьому, ТОВ НТІ Україна та ТОВ Квадрат-Гео можуть як прийняти рішення щодо передачі позивачу власних акцій, так і шляхом прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства (ст.15 Закону України Про акціонерні товариства ) шляхом здійснення додаткової емісії акцій у кількості, що відповідає кількості акцій ПрАТ НВК Укрнафтінвест , зареєстрованих станом на час прийняття відповідного рішення, а також забезпечення безоплатної передачі всіх акцій додаткової емісії ТОВ Компанія Інвест-Декор , забезпечивши відмову існуючих акціонерів від переважного права придбання акцій додаткової емісії. При цьому, позивач (заявник) стверджував, що існує інформація про продаж акціонерами ПрАТ НВК Укрнафтінвест акцій компанії, зокрема, наявна інформація про укладання з покупцем меморандуму щодо продажу акцій. Вказана інформація міститься в електронних виданнях, зокрема, за такими адресами: ( https://biz.liga.net/all/tek/novosti/novinskiy-pokupaet-kompaniyu-vladeyuschuyu-neftegazovymi-litsenziyami; https://www.epravda.com.ua/news/2019/l/26/654140/, відповідно вважає, що існує висока вірогідність, що в ході розгляду справи відповідачі (відповідач-2 та відповідач-3) здійснюватимуть заходи щодо подальшого відчуження акцій відповідача-1, що значною мірою ускладнить виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову або взагалі унеможливить його виконання. Отже, на переконання позивача, на сьогоднішній день існує висока вірогідність того, що в ході розгляду справи відповідачі (відповідач 2 та відповідач 3) здійснюватимуть заходи щодо подальшого відчуження акцій відповідача-1, що значною мірою ускладнить виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову або взагалі унеможливить його виконання.

Як вище згадувалось, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Інвест-Декор про забезпечення позову. Вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на прості іменні акції Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест у бездокументарній формі, що належать: - Товариству з обмеженою відповідальністю Квадрат-Гео - на 112500 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест , номінальна вартість однієї акції 63 грн., загальна номінальна вартість 7 087 500,00 грн.; - Товариству з обмеженою відповідальністю НТІ Україна , (код 35830536) - на 112500 простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест (код 22908289), номінальна вартість однієї акції 63 грн., загальна номінальна вартість 7 087 500,00 грн.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що в даний час існує висока вірогідність того, що в ході розгляду справи відповідачі (відповідач 2 та відповідач 3) здійснюватимуть заходи щодо подальшого відчуження акцій відповідача-1, що значною мірою ускладнить виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову або взагалі унеможливить його виконання. При цьому, місцевий суд вважав наявною пов`язаність заходу забезпечення позову, який просив вжити позивач, із предметом спору у даній справі, та рахував, що вжиття заходів про забезпечення виконання судового рішення в обраний позивачем спосіб - це реальна гарантія виконання судового рішення, виходячи з розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача щодо забезпечення збалансованості інтересів сторін у справі тощо.

Апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками місцевого суду, адже накладаючи арешт на 100% існуючих акцій Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест (відповідача-1), які належать Товариству з обмеженою відповідальністю Квадрат-Гео (відповідачу-2) та Товариству з обмеженою відповідальністю НТІ Україна (відповідачу-3), суд першої інстанції не врахував, що предметом позову є вимоги позивача про зобов`язання відповідачів 2 та 3 вчинити певні дії, а саме, провести загальні збори акціонерів відповідача-1 та прийняти рішення про здійснення додаткової емісії акцій, а також не перешкоджати передачі всіх акцій додаткової емісії позивачу, в той час як існуючі акції відповідача-1, про арешт яких просив позивач, не є предметом цього спору.

Крім цього, місцевим господарським судом не враховано, що позивач обґрунтовував свої позовні вимоги виникненням у відповдіача-1 обов`язку передати позивачу акції відповідача-1 у кількості, що відповідає 50% загального обсягу таких акцій, а арешт просив накласти на 100% існуючих акцій відповідача-1, що й було зроблено судом першої інстанції.

Також при постановленні оскаржуваної ухвали місцевий суд дійшов безпідставного висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання або призвести до неможливості виконання судового рішення, оскільки зміна власника простих іменних акцій акціонерного товариства є формою правонаступництва, а тому можливе відчуження акцій не може ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду, адже з переходом прав на акції до правонаступника перейдуть і обов`язки, які випливають з цих акцій та майбутнього судового рішення.

Разом з цим, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (відповідачами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість відчуження відповідачами акцій з посиланням на статті в Інтернет-виданнях або ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав та інтересів сторін.

Проте, позивачем не обґрунтовано належними доказами з документальним підтвердженням необхідності накладення арешту на 100% існуючих акцій Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест (відповідача-1), які належать Товариству з обмеженою відповідальністю Квадрат-Гео (відповідачу-2) та Товариству з обмеженою відповідальністю НТІ Україна (відповідачу-3), як і не доведено, того факту, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Місцевий господарський суд не звернув уваги на вищенаведені обставини та відсутність належних та допустимих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову, в зв`язку з чим дійшов помилкового висновку, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог позивача.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано приписи ст. ст. 136, 137 ГПК України, адже застосування визначених ст. 137 ГПК України заходів можливо лише у разі, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, що у даному випадку матеріалами справи не підтверджується. Крім цього, вжиті місцевим судом заходи забезпечення позову не сприяють ефективному захисту і відновленню порушених прав та інтересів заявника.

З огляду на наведене, апеляційний господарський суд вважає, що наведені місцевим судом обґрунтування оскарженої ухвали є незаконними, не можуть бути достатніми підставами для задоволення заяви про забезпечення позову, відтак апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого суду - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 255, 269-270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Науково-виробничий концерн Укрнафтінвест задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 у справі № 910/17962/19 - скасувати.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Інвест-Декор про забезпечення позову у справі №910/17962/19 відмовити повністю.

Матеріали оскарження у справі № 910/17962/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.06.2020

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Тищенко