Рішення

від 10.06.2020 по справі 905/2383/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.06.2020 Справа № 905/2383/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Новікової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція" до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинне забудовані будівлі та споруди,-

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинно забудовані будівлі та споруди.

З урахуванням заяви від 10.03.2020 Позивач просив визнати право власності за ПрАТ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ №112 СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ на самочинно забудовані будівлі та споруди: П-1 убиральня площею 12,3 м.кв., М-2 основна будівля площею 29,6 м.кв., та самовільне реконструйоване приміщення гаражу Г-1 площею 1780,9 м.кв., які розташовані за адресою: Донецька область, .Маріуполь, вул. Міжрічкова (Кінноармійська), 20.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі 905/2383/19 за правилами загального позовного провадження.

04.02.2020 до господарського суду Донецької області від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради надійшов лист.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.02.2020 відкладено підготовче засідання на 12.03.2020 року.

У відзиві на позов від 13.02.2020 відповідач проти позову заперечував. Вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження порушення його права з боку Маріупольської міської ради, оскільки до Маріупольської міської ради ПрАТ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ №112 СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ із заявою про реєстрацію права власності не зверталося.

Відповідач стверджує, що позивач обійшов процедуру прийняття об'єкту до експлуатації, яка повинна здійснюватися відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, оскільки дозволів від міської ради, декларацій про початок робіт та про готовність об'єкту до експлуатації не отримував.

10.03.2020 до канцелярії господарського суду Донецької області від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову та відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.03.2020 підготовче провадження по справі закрито та призначено розгляд справи по суті на 09.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.04.2020 відкладено розгляд справи та зазначено, що про дату та час проведення судового засідання учасники справи будуть повідомленні додатково ухвалою Господарського суду Донецької області після закінчення дії карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.06.2020 призначено судове засідання на 10.06.2020 року.

10.06.2020 через електронну пошту Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника позивача в іншому судовому процесі.

Розглянувши клопотання, суд залишив клопотання позивача без задоволення, оскільки суд не визнавав явку сторін в судове засідання обов`язковою, а наявні в матеріалах справи докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

10.06.2020 у судове засідання представники сторін не з'явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз`яснено, що у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру №1006744012 від 10.06.2020 та Статуту ПрАТ "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція" затвердженого загальними зборами Товариства (Протокол №20 від 27.04.2011), Маріупольське спеціалізоване управлінню №112 орендного підприємства Донбасстальконструкція код ЄДРПОУ 01413767 було реорганізовано в ПрАТ "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція".

Рішенням міськвиконкому Жданівської (Маріупольської) міської ради Народних депутатів від 27.06.1975 № 149/4 (протокол №14) надана земельна ділянка в поймі річки Кальміус площею 1,8 га тресту Азовстальконструкція (на теперішній час ПрАТ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ №112 СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ ), для будівництва складських приміщень і майстерень для ремонту обладнання для Спеціалізованного управління №112,

21 вересня 1994 року рішенням Маріупольського міської ради народних депутатів №368 земельна ділянка площею 0,86 за адресою м.Маріуполь, вул. Кіноармійська (Міжрічкова) була надана в постійне користування Маріупольському спеціалізованому управлінню №112 орендного підприємства Донбасстальконструкція (на теперішній час ПрАТ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ №112 СТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ ).

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за №39, вказані земельні ділянки площами 1,8 та 0,86 га надані Позивачу у постійне користуванням для обслуговування адміністративних житлових, виробничих та господарських споруд.

Згідновитягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.12.2019 №НВ-0003560432019 земельна ділянка, що розташована за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул. Кінноарміська (Міжрічкова), 20 (кадастровий номер 1412336300:01:013:0076) площею 1,8 га, цільове призначення 11.03 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств , перебуває на праві постійного користування у ПрАТ Спеціалізоване управління №112 Стальконструкція .

За даними з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.12.2019 № НВ-0004208882019, земельна ділянка, що розташована за адресою: Донецька область, м,Маріуполь, вул. Кінноарміська (Міжрічкова), 20 (кадастровий номер 1412336300:01:013:072) площею 1,8 га, цільове призначення 11.03 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств , перебуває на праві постійного користування у ПрАТ Спеціалізоване управління №112 Стальконструкція .

Позивач пояснив, що на вказаних земельних ділянках Акціонерним товариством були самочинно забудовані наступні будівлі: П-1 убиральня площею 12,3 м.кв., реконструйоване приміщення М-2 основна будівля площею 29,6 м.кв., а також самовільне реконструйоване приміщення гаражу Г-1 площею 1780,9 м.кв..

Об'єкти П-1 убиральня , М-2 основна будівля, та Г-1 гараж, що розташовані за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул. Міжрічкова, 20 відображені в технічному паспорті від 20.09.2019 на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами,

Відповідно до довідки про вартість нерухомого майна від 10.12.2019 №2096/09, загальна вартість нерухомого майна, що є предметом позовних вимог складає 901685,79 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що з метою введення в експлуатацію вказаних вище будівель, Позивач звернувся до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради листом від 26.11.2019 №2001/4.

Листом №24-33646-24.1 від 27.11.2019 Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради, повідомило Позивача, що Відповідно до вимог статті 376 Цивільного Кодексу України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за рішенням суду. Відповідно до вимог пункту 10 "Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.

Технічне обстеження проводиться суб'єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України "Про архітектурну діяльність" одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат.

Таким чином, з урахуванням вищевказаних норм, Ви маєте право звернутися до суду з позовом про визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти (споруди): убиральня, реконструйований гараж, реконструйована будівля охорони, після чого звернутися до управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради для прийняття його в експлуатацію.

Посилаючись на необхідність визнання права власності на самочинне будівництво в порядку ст.376 Цивільного кодексу України з метою введення в експлуатацію збудованого майна, позивач звернувся до суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у визнанні права власності на об'єкти нерухомого майна, що збудовані позивачем без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право користуватися, розпоряджатися, володіти своїм майном.

За приписами ст. 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України закріплено захист прав існуючого власника, право власності якого не визнається або оспорюється іншою особою, в той час як позивач у спорі про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, не будучи власником спірного об'єкта нерухомості, звертається до суду з метою набуття права власності на таке майно, тобто визнання в судовому порядку права власності на річ за загальним правилом є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою для його виникнення.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про планування та забудову території", здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу невиконання будівельних робіт чи його перереєстрації, а також здійснення незазначених у дозволі будівельних робіт вважається самочинним будівництвом.

Згідно з ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч.2 ст. 376 ЦК України).

Однак, в окремих випадках ст. 376 Цивільного кодексу України передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п'ятою цієї статті.

Так, відповідно до ч.3 ст.376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Водночас, ч.5 ст. 376 Цивільного кодексу України визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З вказаної правової норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано за умови відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки або якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкту, а також за умови відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки (частина 4 статті 376 Цивільного кодексу України) та відсутності порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

Аналогічна правова позиція закріплена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2018 року у справі №11/384-06.

При цьому, зі змісту ч.5 ст.376 Цивільного кодексу України вбачається, що при вирішенні справ за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, потрібно встановити усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Згідно із п.10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.

Технічне обстеження проводиться суб'єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно з Законом України "Про архітектурну діяльність" одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат (далі - виконавці).

Таким чином, законодавством передбачено особливий порядок визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням суду, яке не звільняє позивача від обов'язку прийняття об'єкту в експлуатацію у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, на земельній ділянці, яка розташована за адресою: Донецька область, м,Маріуполь, вул. Кінноарміська (Міжрічкова), 20 (кадастровий номер 1412336300:01:013:072) площею 1,8 га, з цільовим призначенням 11.03 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств та перебуває на праві постійного користування у ПрАТ Спеціалізоване управління №112 Стальконструкція , Позивачем були самочинно забудовані наступні будівлі: П-1 убиральня площею 12,3 м.кв., реконструйоване приміщення М-2 основна будівля площею 29,6 м.кв., а також самовільне реконструйоване приміщення гаражу Г-1 площею 1780,9 м.кв..

Згідно до висновку експертного дослідження №88 від 28.11.2019, виконаного судовим експертом Спірідоновим В.А., конструкції споруд будівля гаражу літ.Г-1, убиральня літ. П-1, основна будівля літ.М-2, розташовані за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул. Міжрічкова, 20, не суперечать вимогам державних будівельних норм України.

Також, в матеріалах справи наявний Звіт про проведення технічного обстеження від 03.03.2020 (оформлений згідно Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт) затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 158 від 03.07.2018 ) проведений експертом з технічного обстеження будівель і споруд Спірідоновим В.А.

Відповідно до висновку цього Звіту, внаслідок технічного обстеження об'єктів експертом встановлена можливість надійної та безпечної експлуатації будівлі гаражу літ.Г-1, убиральні літ. П-1, основної будівля літ.М-2, розташовані за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул. Міжрічкова, 20.

Зазначені висновок та Звіт про проведення технічного обстеження суд приймає в якості належних та допустимих доказів, які встановлюють відповідність самочинного будівництва здійсненого позивачем вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Доказів порушення прав інших осіб в результаті самочинної забудови матеріали справи не містять.

Таким чином судом встановлено, що здійснене позивачем самочинне будівництво не порушує права інших осіб, здійснене на земельній ділянці, що перебуває на праві постійного користування у ПрАТ Спеціалізоване управління №112 Стальконструкція , а питання прийняття в експлуатацію самочинного будівництва було предметом розгляду компетентного державного органу, який рекомендував звернутися до суду з метою отримання судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі та споруди: П-1 убиральня площею 12,3 м.кв., М-2 основна будівля площею 29,6 м.кв., та самовільне реконструйоване приміщення гаражу Г-1 площею 1780,9 м.кв., які розташовані за адресою: Донецька область, .Маріуполь, вул. Міжрічкова (Кінноармійська), 20 є обґрунтованою, відповідає приписам чинного законодавства, тому підлягає задоволенню повністю.

Посилання відповідача щодо необґрунтованості вимог позивача, у зв'язку з недотриманням останнім процедури прийняття об'єкту до експлуатації відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011р. судом не приймаються до уваги, оскільки порядок набуття права власності на самочинне будівництво передбачений ст.376 ЦК України, застосовується у випадках, коли загальний порядок будівництва був порушений.

Судові витрати у відповідності до ст.. 129 ГПК України покладаються на Позивача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція" до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинне забудовані будівлі та споруди - задовольнити повністю.

Визнати за Приватним акціонерним товариством "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція" право власності на самочинно забудовані будівлі та споруди: П-1 убиральня площею 12,3 м.кв., М-2 основна будівля площею 29,6 м.кв., та самовільне реконструйоване приміщення гаражу Г-1 площею 1780,9 м.кв., які розташовані за адресою: Донецька область, Маріуполь, вул. Міжрічкова (Кінноармійська), 20.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 10 червня 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 16.06.2020 року.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов