Рішення

від 01.06.2020 по справі 398/443/20

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/443/20

провадження №: 2/398/770/20

РІШЕННЯ

Іменем України

"01" червня 2020 р.Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,

позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Руссу Н.О.,

представника відповідача - адвоката Гулого А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Олександрії в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Едем-777 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної каліцтвом під час виконання трудових обов`язків

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ФГ Едем-777 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної каліцтвом під час виконання трудових обов`язків, в розмірі 1 360 224,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у період з 07 квітня 2016 року до 26 грудня 2016 року він працював трактористом-машиністом сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва у ФГ Едем-777 . 06 вересня 2017 року близько 16 год. 30 хв., перебуваючи на робочому місці за кермом комбайна на полі в с. Ульянівка Олександрійського району Кіровоградської області, не виключивши соняшникову жатку, перечепився, ліва нога опинилась в соняшниковій жатці, внаслідок чого він отримав травму на виробництві. З 06 вересня 2016 року до 16 вересня 2016 року він перебував на стаціонарному лікуванні, після чого був виписаний на амбулаторне лікування та 26 грудня 2016 року йому була встановлена ІІІ група інвалідності терміном на 1 рік до 01.01.2018 року. Згідно з Актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 06 вересня 2016 року о 16 год. 30 хв. на ФГ Едем-777 , який був складений 13 травня 2019 року комісія Управління Держпраці у Кіровоградській області прийшла до висновку про отримання позивачем травми на виробництві. Нещасний випадок стався внаслідок невиконання працівником інструкції з охорони праці та недостатнього контролю головою ФГ Едем-777 під час виконання робіт підлеглими робітниками. В результаті отриманої травми він поніс моральні страждання. Висновком Кропивницького відділення КНДІСЕ від 24 вересня 2019 року встановлено, що позивач переніс психологічні страждання та рекомендована сума моральної шкоди становить 288 мінімальних заробітних плат, установлених на момент розгляду справи. На момент звернення з позовом до суду, мінімальна заробітна плата в Україні становить 4 723,00 грн. З урахуванням викладено просить стягнути з відповідача моральну шкоду, заподіяну каліцтвом під час виконання трудових обов`язків, в розмірі 1 360 224,00 грн.

Відповідач у своєму відзиві заперечував проти задоволення позову з тих підстав, що травми отримані позивачем в побутових умовах від дії кутової шліфувальної машинки і поза межами робочого часу. Оскільки позивачем не надано жодного доказу про отримання каліцтва під час виконання трудових обов`язків, то просив відмовити в задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що факт отримання ним каліцтва під час виконання трудових обов`язків підтверджується висновком експертизи, медичною картою стаціонарного хворого та Актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку.

В судовому засідання позивач зазначив, що він працював у ФГ ЕДЕМ комбайнером. 06 вересня 2016 року о 16-30 год. він косив соняшник. Закінчивши роботу вирішив почистити жатку від залишків. В його обов`язки обслуговування жатки не входить. Для цього повинен бути помічник комбайнера. На роботу він повинен виходити з помічником, якого в нього не було, ніяких виплат чи доплат йому не було. Що це є порушенням, начальству він не заявляв. Не вимкнувши жатку, він почав її вичищати, щоб на базу приїхати вже з чистою жаткою. Він мав можливість вимкнути жатку, при цьому комбайн працював би. Жатку він не вимкнув, щоб в ході чистки вона одразу молотила соняшник. Можна було вимкнути жатку, прибрати весь соняшник, після цього ввімкнути її, однак тоді було б велике навантаження на ремені, проте можливо було зробити таку процедуру декілька разів. По інструкції жатку він мав чистити після її вимкнення, у зв`язку з чим визнає свою вину в порушенні правил техніки безпеки. Закінчивши чистку, почав йти до комбайну, перечепився через бур`ян, упав, і нога потрапила у цеп, який тягне соняшник у жатку. Вибравшись він одразу нічого не зрозумів, почав підійматися на ноги та падати. Після цього він побачив кров, поліз в кабіну за телефоном та зателефонував сину власника фермерського господарства, який приїхав приблизно через 5 хвилин та відвіз його до лікарні. Йому відрізало половину стопи. В лікарні його зустрів другий син власника фермерського господарства, його занесли на 2 поверх, там перетягнули ногу. Син власника сказав, що батько дзвонив по телефону та просив повідомити в лікарні, що він отримав травму не на підприємстві. В лікарні його перевіряли на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння. Сп`яніння не було виявлено. Спочатку він перебував на лікарняному та власник купував ліки. Після виходу з лікарні про нього власник забув та припинив виплачувати заробітну плату. Після виписки з лікарні він перебував на лікарняному 3 місяці, однак йому нічого не виплачувалось. В грудні 2016 року він був звільнений з підприємства за власним бажання. Йому було встановлено інвалідність строком на 1 рік. Після отриманої травми його здоров`я погіршилось, хворіє. На даний час він працює на іншому підприємстві, в УкрАгроКом на посаді тракторист-машиніст. Оскільки відповідач відмовляється визнавати даний випадок таким, який стався на підприємстві, жодної допомоги не надавав, затягує розгляд справи та вигадує інші підстави отримання травми, то просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду, яку він оцінює в 1 300 000,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Руссу Н.О. підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити з підстав, зазначених у ньому. Додатково пояснила, що факт отримання каліцтва під час виконання трудових обов`язків підтверджено письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи. Сама ситуація для ОСОБА_1 є стресогенно-неочікуваною та екстремальною на фоні практичного здоров`я, соціального благополуччя та втрати працездатності, переживання того що сталось, тривале лікування, каліцтво, супроводжувалось інтенсивними емоціями - потрясіння, розгубленість, тривога, емоційне збудження, стрес, що створили додаткові перешкоди для його оптимальної життєдіяльності, порушення соціального функціонування, перешкоди у реалізації життєвих планів. З моменту отримання травми по сьогоднішній день відповідач не поцікавився про стан його здоров`я та намагається уникнути відповідальності. За умовами праці не забезпечив його помічником. Тривалий час, коли позивач перебував на інвалідності, на стаціонарному і на амбулаторному лікуванні, його родина залишилася без його піклування, як єдиного годувальника в сім`ї. Родина хвилюється до цих пір за його стан здоров`я. З вини відповідача позивач постійно відчуває біль, тому визначений розмір моральної шкоди просить задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Гулий А.В. зазначив, що з пояснень позивача вбачається, що він сам визнає, що травма на виробництві сталася з його вини. Підприємство здійснило всі заходи, щоб уникнути таких ситуацій на своєму підприємстві. Травма сталася з вини позивача, тому він не вбачає таких порушень з боку відповідача, за які він повинен сплачувати такий великий розмір моральної шкоди. Крім того, як зазначає сам позивач, після отримання травми йому надавалася допомога у вигляді лікарських засобів, супроводжували до лікувального закладу. Після звільнення з підприємства його здоров`ям не цікавились, оскільки не було в цьому необхідності. Підприємство здійснило всі заходи для повернення працездатності позивача. Щодо тривалого ненадання відповідачем акту, зазначає, що позивач після звільнення звертається до суду з метою отримання компенсації, однак існує певна процедура, і лише в 2018 році була сформована комісія, за результатом розгляду якої було надано акт перевірки. Як би була здійснена та дотримана правильно процедура, все закінчилося би раніше. Тому не вбачає в діях відповідача якихось затягувань. Вважає розмір моральної шкоди не обґрунтованим, вина в отриманні позивачем травми є обох сторін, а тому позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення проти нього, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Наказом (розпорядження) №2 від 06 квітня 2016 року Фермерського господарства Едем-777 , ОСОБА_1 був прийнятий на роботу з 07 квітня 2016 року на посаду тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва (а. с. 9).

З Акту №1 про нещасний випадок невиробничого характеру від 16 вересня 2016 року, складеного комісією ФГ Едем-777 , вбачається, що позивач 06 вересня 2016 року о 16 год. 30 хв., при користуванні електричним інструментом (болгарка), яка висковзнула з рук та перерізала пальці на лівій нозі (з його слів), отримав травму через особисту необережність та даний нещасний випадок вважати невиробничого характеру (а. с. 13). Позивач відмовився від будь-яких пояснень щодо невиробничої травми, яку він отримав вдома 06 вересня 2016 року близько 16-30 год. внаслідок необережного користування електричним інструментом Болгаркою (Акт №2 від 16 вересня 2020 року - а. с. 14).

В той же час, відповідно до Акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 06 вересня 2016 року о 16 год. 30 хв. на ФГ Едем-777 , затвердженого 13 травня 2019 року Управлінням Держпраці в Кіровоградській області та Акту №1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, затвердженого 13 травня 2019 року Управлінням Держпраці в Кіровоградській області, встановлено, що нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, який стався 06 вересня 2016 року о 16 год. 30 хв. з ОСОБА_1 , трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва ФГ Едем-777 , вважається таким, що пов`язаний з виробництвом. Також встановлено, що позивач порушив вимоги Інструкції з охорони праці №5, затвердженої наказом голови ФГ Едем-777 від 16.01.2016 № 7, а саме: п. 2 Розділу ІІІ Вимог безпеки під час виконання роботи Перевіряти і регулювати робочі органи і механізми, надівати і натягувати паси, ланцюги, усувати несправності, проводити змащування, очищати ріжучий апарат, молотильний барабан, копнувач тільки при заглушеному двигуні. Перед виконанням цих робіт на рульовому колесі вивішують табличку Не включати ! Працюють люди ! ; ст. 14 ЗУ Про охорону праці : Працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства . Голова ФГ Едем-777 ОСОБА_2 порушив: п. 2.7 розділу 2 Посадової інструкції голови ФГ Едем-777 , яка затверджена головою ФГ 01.09.2004 р. (недостатній контроль під час виконання робіт підлеглих йому працівників) (а. с. 21 - 26, 27 - 31).

Згідно з висновком експерта ДУ Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України №329/18 від 21 листопада 2018 року виявлене у ОСОБА_1 ушкодження не могло утворитися від дії кутової шліфувальної машини ( болгарки ), а є наслідком комбінованої (ріжуче-рублячої та стискаючої) дії травмуючого предмету (-ів), не виключно, деталей жатної частини (ріжуче-подрібнювального апарату) сільськогосподарської техніки. Ушкодження лівої стопи у вигляді ампутації фаланг та плеснових кісток на рівні діалізів плеснових кісток у ОСОБА_1 призвело до розладу здоров`я, пов`язаного зі стійкою втратою загальної працездатності на 35%, згідно з п. 165 та п. 170 Інструкції №2 Про порядок організації і проведення лікарсько-страхової експертизи від 1986 р. й за цим критерієм відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Внаслідок вказаного ушкодження на теперішній час у ОСОБА_1 має місце втрата професійної працездатності на 25% (а. с. 15 - 20).

Відповідно до ч. 1 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 76 - 82 ЦПК.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Оцінюючи в сукупності вищезазначені письмові докази, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт отримання травми 06 вересня 2016 року о 16 год. 30 хв. під час виконання трудових обов`язків тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва ФГ Едем-777 . Зазначене підтверджується Актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 06 вересня 2016 року о 16 год. 30 хв. на ФГ Едем-777 , затвердженого 13 травня 2019 року Управлінням Держпраці в Кіровоградській області та Актом №1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, затвердженого 13 травня 2019 року Управлінням Держпраці в Кіровоградській області, а також висновком експерта ДУ Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України №329/18 від 21 листопада 2018 року.

Зазначені докази спростовують факти, викладені у Акті №1 про нещасний випадок невиробничого характеру від 16 вересня 2016 року, складеного комісією ФГ Едем-777 , та позицію відповідача щодо отримання позивачем травми у побуті, тобто поза межами робочого місця.

З висновку експерта ДУ Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України №329/18 від 21 листопада 2018 року вбачається, що тілесне ушкодження у вигляді ампутації фаланг та плеснових кісток на рівні діалізів плеснових кісток у позивача призвело до розладу здоров`я, пов`язаного зі стійкою втратою загальної працездатності на 35% та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Внаслідок вказаного ушкодження у позивача має місце втрата професійної працездатності на 25% (а. с. 15 - 20).

Відповідно до ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13 Закону України Про охорону праці роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

В той же час, відповідач зазначеного обов`язку в повному обсязі не виконав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що незабезпечення відповідачем безпечних умов праці та додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці, а також не створення на робочому місці умов праці відповідно до нормативно-правових актів призвело до нещасного випадку на виробництві, внаслідок якого позивач отримав ушкодження здоров`я.

Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України №20-рп/2008 р. від 08.10.2008 року встановлено, що обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду.

Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Отже, саме на відповідача покладено обов`язок відшкодувати позивачу моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди.

Суд вважає доведеним позивачем, що внаслідок отриманої травми від нещасного випадку на виробництві, позивачеві заподіяні моральні й фізичні страждання, що спричинили погіршення реалізації його фізичних і професійних можливостей, призвели до зміни звичайного способу його життя, спричинили й інші негативні наслідки морального характеру, що вимагає від нього додаткових зусиль для його організації. Моральні страждання та переживання через погіршення стану здоров`я, постійні болі, прийом ліків, тривале перебування у лікарні змусили позивача терпіти через це моральні страждання.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яким визнана презумпція моральної шкоди, тобто відповідно до позиції ЄСПЛ, в разі порушення майнових або цивільних прав середня , нормально реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Так, рішенням від 27 липня 2004 року у справі Ромашов проти України Європейський суд з прав людини присудив заявнику у відшкодуванні моральної шкоди 3000 євро, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви Суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлено письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, без наявності яких (Суд) може відхилити вимогу повністю або частково . Проте суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, який не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 № 1-рп/2004р. встановлено, що ушкодження здоров`я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності заподіюють йому моральні й фізичні страждання (п. 4.1).

Статтею 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Тобто, позивач одночасно з поданням позову повинен був подати суду докази на підтвердження розміру моральної шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, позивач посилався на висновок експертного дослідження за результатами проведення психологічного дослідження від 11.10.2019 року №3760/3761/19-27, відповідно до якого експерт зазначив, що рекомендований розмір відшкодування нанесеної позивачу моральної шкоди з психологічної точки зору становить 288*1,0*1,0*1,0* (1-0) = 288 мінімальних заробітних плат, установлених на момент розгляду справи судом (а. с. 33 - 37).

За змістом ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 110 ЦПК України).

Оскільки, наданий позивачем висновок експертного дослідження не містить чіткого опису складових, що враховувались експертом, а також обґрунтованої формули розрахунку моральної шкоди, то суд вважає, що висновок експертного дослідження за результатами проведення психологічного дослідження від 11.10.2019 року №3760/3761/19-27 щодо розміру моральної шкоди ґрунтується на припущеннях.

При цьому, ч. 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням викладеного, суд відхиляє зазначений висновок експерта як доказ на підтвердження позовних вимог щодо розміру завданої моральної шкоди.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема: в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в заявах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 року).

Вирішуючи питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди, суд враховує обставини отримання ушкоджень позивачем, наявність вини, як позивача, який не дотримався правил техніки безпеки, так і вини відповідача, який не забезпечив належний контроль за додержання вимог законодавства у галузі охорони праці, ступінь втрати позивачем працездатності, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду, завдану внаслідок отримання позивачем ушкодження здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, у розмірі 40 000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати за проведення експертизи пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 226,08 грн.

При цьому, позивач на підставі п. 5 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір звільнений від сплати судового збору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подачу позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь держави підлягає стягненню 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840,80 грн. (2 102,00 грн. х 0,4 = 840,80 грн.).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 82, 141, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р И Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства Едем-777 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної каліцтвом під час виконання трудових обов`язків, задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства Едем-777 (адреса місцезнаходження: 28065, Кіровоградська область, Олександрійський район, село Ульянівка, ЄДРПОУ 31969341) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса місця проживання зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду, заподіяну каліцтвом під час виконання трудових обов`язків, в розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства Едем-777 (адреса місцезнаходження: 28065, Кіровоградська область, Олександрійський район, село Ульянівка, ЄДРПОУ 31969341) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса місця проживання зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 226 (двісті двадцять шість) грн. 08 коп.

Стягнути з Фермерського господарства Едем-777 (адреса місцезнаходження: 28065, Кіровоградська область, Олександрійський район, село Ульянівка, ЄДРПОУ 31969341) на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 11 червня 2020 року.

Суддя О.В.Авраменко