ПОСТАНОВА
іменем України
16 листопада 2020 року м. Кропивницький
справа № 398/443/20
провадження № 22-ц/4809/1179/20
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Черненка В.В.
за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Фермерське господарство Едем-777 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 червня 2020 року ускладі судді Авраменка О.В.,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Фермерського господарства Едем-777 (далі по тексту - ФГ Едем-777 ) про відшкодування моральної шкоди, заподіяної каліцтвом під час виконання трудових обов`язків.
В обґрунтування заявленого позову посилався на те, що у період з 07 квітня 2016 року до 26 грудня 2016 року він працював трактористом-машиністом сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва у ФГ Едем-777 . 06 вересня 2017 року близько 16 год. 30 хв., перебуваючи на робочому місці за кермом комбайна на полі в с. Ульянівка Олександрійського району Кіровоградської області, не виключивши соняшникову жатку, перечепився, ліва нога опинилась в соняшниковій жатці, внаслідок чого він отримав травму на виробництві. З 06 вересня 2016 року до 16 вересня 2016 року він перебував на стаціонарному лікуванні, після чого був виписаний на амбулаторне лікування та 26 грудня 2016 року йому була встановлена ІІІ група інвалідності терміном на 1 рік до 01 січня 2018 року. Згідно з Актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 06 вересня 2016 року о 16 год. 30 хв. на ФГ Едем-777 , який був складений 13 травня 2019 року комісія Управління Держпраці у Кіровоградській області прийшла до висновку про отримання позивачем травми на виробництві. Нещасний випадок стався внаслідок невиконання працівником інструкції з охорони праці та недостатнього контролю головою ФГ Едем-777 під час виконання робіт підлеглими робітниками. В результаті отриманої травми він поніс моральні страждання. Висновком Кропивницького відділення КНДІСЕ від 24 вересня 2019 року встановлено, що позивач переніс психологічні страждання та рекомендована сума моральної шкоди становить 288 мінімальних заробітних плат, установлених на момент розгляду справи.
Посилаючись на зазначені обставини просив суд стягнути з відповідача моральну шкоду, заподіяну каліцтвом під час виконання трудових обов`язків, у розмірі 1 360 224,00 грн.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 червня 2020 рокупозов задоволено частково. Стягнуто з ФГ Едем-777 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , моральну шкоду, заподіяну каліцтвом під час виконання трудових обов`язків, у розмірі 40000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 ,подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
ФГ Едем-777 направило до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 червня 2020 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , без задоволення.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали доводи поданої апеляційної скарги, просили її задовольнити.
Представник ФГ Едем-777 Гулий А.В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні в частині розміру стягнення моральної шкодиз таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що наказом (розпорядженням) від 06 квітня 2016 року №2 ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до ФГ Едем-777 з 07 квітня 2016 року на посаду тракториста-машиніста сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва (а.с.9).
Актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 06 вересня 2016 року о 16 год. 30 хв. на ФГ Едем-777 , затвердженим 13 травня 2019 року Управлінням Держпраці в Кіровоградській області та актом №1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, затвердженим 13 травня 2019 року Управлінням Держпраці в Кіровоградській області, встановлено, що нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, який стався 06 вересня 2016 року о 16 год. 30 хв. з ОСОБА_1 , трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва ФГ Едем-777 , вважається таким, що пов`язаний з виробництвом. Також встановлено, що позивач порушив вимоги Інструкції з охорони праці №5, затвердженої наказом голови ФГ Едем-777 від 16 січня 2016 року №7, а саме п.2 розділу ІІІ Вимог безпеки під час виконання роботи; ст.14 Закону України Про охорону праці. Голова ФГ Едем-777 ОСОБА_3 порушив: п. 2.7 розділу 2 Посадової інструкції голови ФГ Едем-777 , яка затверджена головою ФГ 01 вересня 2004 року, а саме недостатній контроль під час виконання робіт підлеглими йому працівниками (а.с.21-31).
Згідно з висновком експерта Державної установи Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України від 21 листопада 2018 року №329/18 виявлене у ОСОБА_1 ушкодження не могло утворитися від дії кутової шліфувальної машини ( болгарки ), а є наслідком комбінованої (ріжуче-рублячої та стискаючої) дії травмуючого предмету (-ів), не виключно деталей жатної частини (ріжуче-подрібнювального апарату) сільськогосподарської техніки. Ушкодження лівої стопи у вигляді ампутації фаланг та плеснових кісток на рівні діалізів плеснових кісток у ОСОБА_1 призвело до розладу здоров`я, пов`язаного зі стійкою втратою загальної працездатності на 35%, згідно з п.165 та п.170 Інструкції №2 Про порядок організації і проведення лікарсько-страхової експертизи від 1986 року й за цим критерієм відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Внаслідок вказаного ушкодження на час надання висновку у ОСОБА_1 має місце втрата професійної працездатності на 25% (а.с.15-20).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що враховуючи обставини отримання ушкоджень позивачем, наявність вини, як позивача, який не дотримався правил техніки безпеки, так і вини відповідача, який не забезпечив належний контроль за додержання вимог законодавства у галузі охорони праці, ступінь втрати позивачем працездатності, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, вирішив стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду, завдану внаслідок отримання позивачем ушкодження здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, у розмірі 40 000 грн.
Колегія суддів не погоджується з таким розміром, стягнутим в рахунок відшкодування моральної шкоди, виходячи з такого.
Відповідно до ст.153 КЗпп України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.13 Закону України Про охорону праці роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Статтею 173 КЗпп України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 №20-рп/2008 р. встановлено, що обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду.
Частина 1 ст.237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Як роз`яснено у пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Отже, саме на відповідача покладено обов`язок відшкодувати позивачу моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди.
Суд вважає доведеним позивачем, що внаслідок отриманої травми від нещасного випадку на виробництві, позивачеві заподіяні моральні й фізичні страждання, що спричинили погіршення реалізації його фізичних і професійних можливостей, призвели до зміни звичайного способу його життя, спричинили й інші негативні наслідки морального характеру, що вимагає від нього додаткових зусиль для його організації. Моральні страждання та переживання через погіршення стану здоров`я, постійні болі, прийом ліків, тривале перебування у лікарні змусили позивача терпіти через це моральні страждання.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яким визнана презумпція моральної шкоди, тобто відповідно до позиції ЄСПЛ, в разі порушення майнових або цивільних прав середня , нормально реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).
Так, рішенням від 27 липня 2004 року у справі Ромашов проти України Європейський суд з прав людини присудив заявнику у відшкодуванні моральної шкоди 3000 євро, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви Суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлено письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, без наявності яких (Суд) може відхилити вимогу повністю або частково . Проте суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, який не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.
Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 р. встановлено, що ушкодження здоров`я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності заподіюють йому моральні й фізичні страждання (п. 4.1).
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема: в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, позивачем доведено факт отримання травми 06 вересня 2016 року о 16 год. 30 хв. під час виконання трудових обов`язків тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва ФГ Едем-777 , що підтверджується актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 06 вересня 2016 року о 16 год. 30 хв. на ФГ Едем-777 , затвердженого 13 травня 2019 року Управлінням Держпраці в Кіровоградській області та актом №1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, затвердженого 13 травня 2019 року Управлінням Держпраці в Кіровоградській області, а також висновком експерта ДУ Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України від 21 листопада 2018 року №329/18.
Як свідчить висновок комісії причиною настання нещасного випадку є невиконання позивачем інструкції з охорони праці, особиста необережність потерпілого, а супутньою причиною стало невиконання головою ФГ Едем-777 в порушення п.2.7 розділу 2 посадової інструкції посадових обов`язків, а саме недостатній контроль під час виконання підлеглими йому працівниками робіт.
Отже причиною нещасного випадку стало як невиконання вимог інструкції з охорони праці та особиста необережність позивача, так і недостатній контроль під час виконання робіт з боку з боку відповідача, що призвело до нещасного випадку на виробництві, внаслідок якого позивач отримав ушкодження здоров`я.
Однак апеляційний суд не може у повній мірі погодитись із визначеним судом першої інстанції розміром моральної шкоди, враховуючи те, що вказаними вище доказами, зокрема актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку визначена як вина позивача, так і вина відповідача (а.с.24-25).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції безпідставно на думку колегії суддів не прийняв до уваги висновок експертного дослідження за результатами проведення психологічного дослідження від 11.10.2019 №3760/3761/19-27 (а.с.34-38).
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
24 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз із заявою про визначення шкоди немайнового характеру за обставинами нещасного випадку, що спричинив йому тяжкі наслідки, який стався 06 вересня 2016 року на ФГ Едем-777 .
Експертна установа Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз має ліцензію на проведення судових експертиз та 11 жовтня 2019 року на підставі поданої заяви позивача від 24 вересня 2019 року було зроблено висновок експертного дослідження за результатами проведення психологічного дослідження №3760/3761/19-27, відповідно до якого експерт зазначив, що:
1. Проведений психологічний аналіз ситуації у зв`язку з отриманням тяжких тілесних ушкоджень дозволив експерту кваліфікувати зазначену ситуацію як психотравмуючою для ОСОБА_1 ;
2. ОСОБА_1 внаслідок викладеної ситуації, яка була психотравмуючою, з психологічної точки зору нанесено страждання (моральна шкода). Згідно зазначеної ситуації психотравмуючий характер обумовлений: сама ситуація для ОСОБА_1 є стресогенно-неочікуваною та екстремальною на фоні практичного здоров`я, соціального благополуччя та втрати працездатності. Переживання того, що сталось, тривале лікування, каліцтво, супроводжувалось інтенсивними емоціями - потрясіння, розгубленість, тривога, емоційне збудження, стрес, що створили додаткові перешкоди для його оптимальної життєдіяльності порушення соціального функціонування, перешкоди у реалізації життєвих планів.;
3. Рекомендований розмір відшкодування нанесеної позивачу моральної шкоди з психологічної точки зору становить 288*1,0*1,0*1,0* (1-0) = 288 мінімальних заробітних плат, установлених на момент розгляду справи судом (а.с.33-37).
Судом першої інстанції було зазначено про відсутність опису складових, що враховувались експертом, а також обґрунтованої формули розрахунку моральної шкоди, у зв`язку з чим, за клопотанням сторони позивача судом апеляційної інстанції було викликано експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експерти Літвінову Т.Р., яка була приведена до присяги у порядку ч.ч.2-5 ст.225 ЦПК України, а також у порядку ч.1 ст.225 ЦПК України була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, передбачену ст.ст.384 , 385 КК України (а.с.151, 154).
У судовому засіданні апеляційного суду, яке відбулось 16 листопада 2020 року, експерт Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експерти Літвінова Т.Р. повністю підтримала складений нею висновок експертного дослідження за результатами проведення психологічного дослідження від 11 жовтня 2019 року №3760/3761/19-27, роз`яснила його та формулу розрахунку моральної шкоди (а.с.155).
Враховуючи вказані вище обставини колегія суддів приймає до уваги цей висновок та вважає, що він є належним та допустимим доказом у справі, сумнівів у суду відносно цього висновку не виникає.
Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 13 травня 2019 року, що основною причиною нещасного випадку є організаційна - невиконання вимог інструкцій з охорони праці позивачем, а супутня причина - особиста необережність потерпілого та невиконання посадових обов`язків посадової особи відповідача (а.с.24-25).
Враховуючи те, що основною причиною стало невиконання вимог інструкцій з охорони праці, супутньою - особиста необережність ОСОБА_1 , але враховуючи і той факт, що наявна вина відповідача, а також враховуючи висновок експертного дослідження від 11 жовтня 2019 року №3760/3761/19-27, яким розмір моральної шкоди визначено у розмірі 288 мінімальних заробітних плат, колегія суддів дійшла висновку про можливість часткового задоволення апеляційної скарги та збільшення розміру моральної шкоди з 40 000 грн до 100 000 грн.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376 , 382 - 384 ЦПК України
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 ,задовольнити частково .
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 червня 2020 рокузмінити в частині стягнення моральної шкоди .
Стягнути з Фермерського господарства Едем-777 (адреса місцезнаходження: 28065, Кіровоградська область, Олександрійський район, село Ульянівка, ЄДРПОУ 31969341) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду, заподіяну каліцтвом під час виконання трудових обов`язків, у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23 листопада 2020 року.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді C.М. Єгорова
В.В. Черненко
Суд | Кропивницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2020 |
Оприлюднено | 24.11.2020 |
Номер документу | 93028499 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кропивницький апеляційний суд
Чельник О. І.
Цивільне
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Авраменко О. В.
Цивільне
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Авраменко О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні