Ухвала

від 17.06.2020 по справі 910/8038/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Київ

17.06.2020Справа № 910/8038/20

За заявою Компанії Пресан ЛТД (Іппократоус, 3-А, Акрополі, 2006, м. Нікосія, Кіпр, реєстраційний номер: НЕ 273330)

про забезпечення позову

у справі № 910/8038/20

За позовом Компанії Пресан ЛТД (Іппократоус, 3-А, Акрополі, 2006, м. Нікосія, Кіпр, реєстраційний номер: НЕ 273330 )

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" (01001, м. Київ, провулок Рильський, буд. 6, код ЄДРПОУ 38290817)

про зобов`язання вчинити дії

Суддя Бондаренко Г. П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Компанія Пресан ЛТД (далі по тексту - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

1) визнати позивача іпотекодержателем на підставі договору іпотеки від 20.08.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поліщук О.О. за реєстровим № 1793, щодо нерухомого майна: будівлі торговельно-офісного комплексу (літ. Д) за адресою: м. Київ, провулок Рильський, будинок 6, загальною площею 5367, 40 кв. м., що належить на праві власності відповідачу на підставі договору купівлі-продажу нежилої будівлі від 24.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О.В. за реєстровим № 802;

2) визнати позивача іпотекодержателем на підставі договору іпотеки від 20.08.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поліщук О.О. за реєстровим № 1793, щодо нерухомого майна: земельної ділянки площею 0, 0882 га, за адресою: м. Київ, провулок Рильський, будинок 6 , кадастровий номер: 8000000000:91:176:0017, що належить на праві власності відповідачу на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О.В. за реєстровим № 801;

3) зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень іпотеку позивача щодо нерухомого майна: будівлі торговельно-офісного комплексу (літ. Д) за адресою: м. Київ, провулок Рильський, будинок 6, загальною площею 5 367, 40 кв. м., що належить на праві власності відповідачу на підставі договору купівлі-продажу нежилої будівлі від 24.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О.В. за реєстровим № 802;

4) зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень іпотеку позивача щодо нерухомого майна: земельної ділянки площею 0, 0882 га, за адресою: м. Київ, провулок Рильський, будинок 6 , кадастровий номер: 8000000000:91:176:0017, що належить на праві власності відповідачу на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зарембою О.В. за реєстровим № 801.

Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Звертаючись до суду, Компанія Пресан ЛТД обґрунтовує свої вимоги тим, що 13.07.2012 між Компанією Пресан ЛТД та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" було укладено договір позики б/н, відповідно до якого позивач зобов`язався надати відповідачу позику загальною сумою, що не перевищуватиме 8 500 000 доларів США, з оплатою користування позикою у розмірі 11% річних, з кінцевим строком погашення позики 13.07.2022, який було зареєстровано Головним управлінням Національного Банку України по м. Києву та Київській області 18.07.2012 за № 09-204/13238, про що видано відповідне реєстраційне свідоцтво № 15384.

В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором позики між сторонами спору було укладеного договір іпотеки від 20.08.2012 (далі по тексту - договір іпотеки), відповідно до якого, позивачу як іпотекодержателю, відповідачем як іпотекодавцем, передано об`єкти нерухомого майна в іпотеку.

Також позивач посилається на те, що в результаті розгляду судових спорів (справа № 910/8387/19 та № 42/254) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна , було вилучено запис про право власності відповідача за об`єкт нерухомості, який передано в іпотеку позивачеві, а також виключено запис про обтяження за позивачем об`єкту іпотеки на підставі договору від 20.08.2012.

Як зазначає позивач у позові, 04.06.2020 було фактично відновлено реєстрацію права власності на належне відповідачу майно (на доказ чого позивачем додано інформаційну довідку № 211551139 з Державних реєстрів речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень), однак реєстрацію за позивачем обтяження вказаного нерухомого майна іпотекою відновлено не було.

Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати його іпотекодержателем щодо вищезазначеного нерухомого майна (нежитлової будівлі та землі) та зобов`язати зареєструвати іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на вказане майно.

12.06.2020 Суд розглянув позовну заяву Компанії Пресан ЛТД та дійшов висновку, що матеріали позовної заяви не відповідають вимогам ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу, в якій встановив позивачу строк та порядок усунення недоліків позовної заяви.

12.06.2020 через відділ канцелярії суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд вжити у справі заходи забезпечення позову, а саме:

- заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно: державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації обтяжень на нерухоме майно стосовно нерухомого майна - будівлі торговельно - офісного комплексу (літ. Д) за адресою м. Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв. м. та земельної ділянки за адресою м. Київ, провулок Рильський, 6, кадастровий номер 8000000000:91:176:0017;

- заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії стосовно нерухомого майна - будівлі торговельно-офісного комплексу (літ. Д) за адресою м. Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв. м. та земельної ділянки за адресою м. Київ, провулок Рильський, 6 , кадастровий номер 8000000000:91:176:0017.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що нездійснення реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень обтяження іпотекою належного відповідачу майна свідчить про невизнання останнім прав позивача, як іпотекодержателя вказаного майна, в той час як діюче законодавство пов`язує наявність пріоритету права іпотекодержатедя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно з першістю виникнення моменту державної реєстрації іпотеки. Отже, можливість захисту прав позивача, як іпотекодержателя перебуває в прямій залежності від факту та дати реєстрації іпотеки на вказане нерухоме майно. Разом з тим. на даний момент у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відсутні будь - які записи про обтяження майна відповідача іпотекою позивача. За вказаних обставин відсутні будь - які обмеження для вчинення власником майна будь - яких дій щодо нерухомого майна (у тому числі, відчуження та/або передання в іпотеку третім особам), що у подальшому призведе до неможливості виконання рішення суду та ефективного захисту прав позивача. У разі зміни власника майна позивачу доведеться звертатися за захистом своїх прав з іншим позовом до нового власника, а у разі наступної іпотеки майна позивач втратить пріоритет на задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, подана позивачем заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована ймовірністю істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту/поновлення порушених прав/інтересів позивача, у зв`язку з наявністю у відповідача можливості розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення спору, шляхом передачі права власності на майно або передачі майна в наступні іпотеки іншим особам, які не беруть участь у даному спорі.

Розглянувши заяву про забезпечення позову Компанії Пресан ЛТД Господарський суд міста Києва приходить до висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як передбачено в п. 2 та 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, шляхом: заборони відповідачу вчиняти певні дії; заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Отже, чинне законодавство України передбачає можливість вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії щодо предмету спору.

Частинами 3, 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" було зазначено, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Таким чином, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Крім того, підстави забезпечення позову не обмежуються лише пов`язаністю з позовною вимогою. Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. (Дана правова позиція викладена, наприклад, в Постанові Верховного суду від 18.07.2018 у справі № 916/2851/17).

Отже, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову може бути, в тому числі, і уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Реальне та ефективне виконання судового рішення в контексті превенції потенційних труднощів стосовно предмету спору у майбутньому слід розуміти так, що сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, повинна бути в тому числі захищена від необхідності подання наступних позовів, пов`язаних із предметом спору, підстави пред`явлення яких можуть виникнути через те, що в процесі розгляду спору мала місце зміна відповідних обставин.

Таким чином, заходи забезпечення позову спрямовані на забезпечення виконання судового рішення як такого правового стану, за якого позивачу гарантується отримання повного та ефективного відновлення порушених прав та відсутність необхідності повторного звернення до суду з метою захисту прав, порушення яких потенційно може мати місце протягом судового розгляду та до моменту виконання рішення суду та тим чи іншим чином спричиняти неможливість забезпечення судом повноти реалізації судового захисту як кінцевої мети звернення до суду.

Предметом позову у даній справі є вимоги про визнання позивача іпотекодержателем за договором іпотеки від 20.08.2020 та про реєстрацію відповідних речових прав позивача в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст. 317, 319 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про іпотеку обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом (ст. 182 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 7 ст. 4 Закону України Про іпотеку пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки.

Частиною 3 ст. 9 Закону України Про іпотеку встановлено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя : зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення земельної ділянки; передавати предмет іпотеки в наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Згідно з пунктами 6, 9, 12, 18, 19, 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна. Підставою для відмови державним реєстратором у проведенні реєстраційних дій є судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства суд погоджується з позивачем, що з огляду на відсутність в Державному реєстрі записів про іпотеку відсутні обмеження для здійснення органами реєстрації реєстраційних дій щодо нерухомого майна, що створить ймовірність істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту/поновлення порушених прав/інтересів позивача, у зв`язку з наявністю у відповідача можливості розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення спору та втратою позивачем пріоритету державної реєстрації іпотеки за договором від 20.08.2012, враховуючи те, що такий пріоритет існував у позивача.

Вказане свідчить про те, що заявлена позивачем вимога щодо заборони органам реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь - які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна - будівлі торговельно - офісного комплексу (літ. Д) за адресою м. Київ, провулок Рильський, 6, загальною площею 5367,40 кв. м. та земельної ділянки за адресою м. Київ, провулок Рильський, 6 , кадастровий номер 8000000000:91:176:0017 є пов`язаною з предметом спору у справі № 8038/20.

Застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона органам реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь - які реєстраційні дії стосовно зазначеного нерухомого майна сприятиме, зокрема, запобіганню невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення, а відтак - утрудненню чи неможливості виконання цього рішення.

Щодо вимог позивача про заборону будь - яким особам вчиняти дії стосовно зазначеного нерухомого майна, то відповідні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки такі заходи не будуть адекватними заходами (порушать права відповідача щодо використання належного йому нерухомого майна), адже такі заходи не відповідають вимогам заявленим у справі та не забезпечать збалансованості інтересів сторін.

Наявність самого по собі позову про визнання права іпотекодержателя та про реєстрацію відповідних речових прав позивача в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони розпоряджатись відповідним майном законному власнику. Відповідні позовні вимоги не є співмірними з заходами забезпечення позову, про які просить позивач.

При цьому, позивачем не наведено обставин щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони будь - яким особам вчиняти дії стосовно нерухомого майна, тобто і особам, які не є відповідачами та/або іншими учасниками судового процесу у поданому позивачем позові. Крім того, на переконання суду не допустимою є заборона вчиняти дії без зазначення конкретних осіб, яким вчинення дій забороняється, оскільки судове рішення не може бути спрямоване на невизначене коло осіб, і в ухвалі про забезпечення суд зобов`язаний зазначити конкретного боржника та його реквізити.

Підсумовуючи наведене, судом заява про вжиття заходів до забезпечення позову задовольняється в частині заборони органам реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь - які реєстраційні дії стосовно зазначеного нерухомого, оскільки вказані заходи до забезпечення позову є адекватними та обґрунтованими, пов`язаними з предметом спору, не порушують прав інших осіб, що не є учасниками спору, здатні забезпечити реальне виконання рішення суду та захист порушених прав та інтересів позивача у справі, у випадку задоволення позовних вимог.

Судом враховано, що заходами забезпечення не повинна блокуватися господарська діяльність відповідача, порушуватись права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватись обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Таким чином, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 144 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 136, 137, 140, 144, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Компанії Пресан ЛТД про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

2. Вжити наступні заходи забезпечення позову по справі №910/8038/20 до набрання рішенням Господарського суду міста Києва по справі законної сили:

2.1. Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно: державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації обтяжень на нерухоме майно стосовно нерухомого майна - будівлі торговельно - офісного комплексу (літ. Д) загальною площею 5367,40 кв. м. за адресою м . Київ, провулок Рильський, 6 , та земельної ділянки за адресою м. Київ, провулок Рильський, 6 , кадастровий номер 8000000000:91:176:0017;

Стягувач: Компанія Пресан ЛТД (Іппократоус, 3-А, Акрополі, 2006, м. Нікосія, Кіпр, реєстраційний номер: НЕ 273330).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" (01001, м. Київ, провулок Рильський, буд. 6; ідентифікаційний код 38290817) .

3. В іншій частині вимог заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

4. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 17.06.2020, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 17.06.2023.

5. Відповідно до підпункту 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України дана ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення. Згідно ч.8 ст.140 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Г.П. Бондаренко