Постанова

від 28.04.2021 по справі 910/8038/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2021 р. Справа№ 910/8038/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Мельничук О.С.,

представники сторін:

від позивача не з`явились,

від відповідача не з`явились,

розглядає апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 (повний текст рішення складено 02.03.2021)

про залишення позову без розгляду

у справі №910/8038/20 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)

За позовом Компанія Пресан ЛТД

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс"

про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У 2020 році Компанія Пресан ЛТД звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 року позовну заяву Компанії Пресан ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" про зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду. Скасовано заходи забезпечення позову вжиті по справі №910/8038/20 ухвалою від 17.06.2020 року.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що саме позивач ініціював даний судовий процес, однак двічі не з`явився в судові засідання 05.01.2021 року та 16.02.2021 року та не повідомив про поважні причини своєї неявки, при цьому саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності, господарським судом встановлено наявність правових підстав для залишення позову Компанії Пресан ЛТД без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 року у справі №910/8038/20 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що і позивач, і відповідач скористались своїм правом на подання доказів у встановлений строк, суд першої інстанції, на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, мав можливість всебічно і об`єктивно вирішити спір по суті заявлених вимог. При цьому, скаржник наголошує, що місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі не навів жодного обґрунтування щодо того, як саме неявка представника позивача в судові засідання 05.01.2021 року та 16.02.2021 року може перешкодити суду всебічно і об`єктивно вирішити спір по суті заявлених вимог.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 року у справі №910/8038/20, розгляд справи призначено на 28.04.2021 року.

В судове засідання 28.04.2021 року представники сторін не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Компанія Пресан ЛТД (далі по тексту - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" (далі по тексту - відповідач).

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 12.06.2020 року позовну заяву Компанії Пресан ЛТД залишено без руху. (а.с. 34-35).

12.06.2020 року від позивача надійшло клопотання про долучення доказів сплати судового збору. (а.с. 46).

26.06.2020 року від позивача надійшла заява, в якій позивач просив суд продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви до 04.06.2020 року (для подання документу, який підтверджує правосуб`єктність позивача за законодавством Республіки Кіпр). (а.с. 56-58).

06.07.2020 року на виконання вимог суду від позивача надійшла нотаріально засвідчена копія свідоцтва по реєстрацію з перекладом на українську мову та нотаріально засвідчена копія свідоцтва від 16.04.2015 року з перекладом на українську мову. (а.с. 64).

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 09.07.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 01.09.2020 року. Також визнано явку представників сторін в судове засідання обов`язковою . (а.с. 71-73).

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 01.09.2020 року повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 13.10.2020 року. Визнано явку представників сторін в судове засідання обов`язковою . (а.с. 93).

13.10.2020 року від позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи. (а.с. 95).

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 13.10.2020 року повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 10.11.2020 року. Визнано явку представників сторін в судове засідання обов`язковою . (а.с. 104).

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 05.11.2020 року повідомлено учасників справи про перенесення підготовчого засідання на 01.12.2020 року. Визнано явку представників сторін в судове засідання обов`язковою. (а.с. 106).

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 01.12.2020 року закрито підготовче засідання та призначено праву до розгляду по суті на 05.01.2021 року. Визнано явку представників сторін в судове засідання обов`язковою . (а.с. 111).

04.01.2021 року від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи в судовому засіданні, в якому позивач просив суд розгляд справи відкласти на іншу дату, у зв`язку із неможливістю забезпечити явку повноважного представника позивача. (а.с. 113).

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 11.01.2021 року повідомлено учасників справи про відкладення судового засідання по суті справи на 16.02.2021 року. Визнано явку представників сторін в судове засідання обов`язковою . (а.с. 115).

Відповідно до протоколу судового засідання від 16.02.2021 року представники сторін в судове засідання не з`явились. (а.с. 116).

Враховуючи повторну неявку позивача в судове засідання, господарським судом ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 року залишено позов Компанії Пресан ЛТД без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України. (а.с. 117-119).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого господарського суду виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №908/104/18 викладений висновок щодо застосування вказаної норм права, згідно з яким у разі неявки позивача у судове засідання суд першої інстанції вправі залишити позовну заяву без розгляду лише за наявності одночасно таких умов: явка представника позивача була визнана судом обов`язковою, позивач не з`явився на виклик у засідання господарського суду, неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору, - з наведенням відповідних мотивів.

Згідно з п.4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У розумінні наведених положень залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог. При цьому, господарський суд має з`ясувати не тільки відсутність поважних причин, а також і те, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.

Відповідні висновки щодо застосування вказаних норм права викладені у постанові Верховного Суду від 05.11.2018 року у справі № 904/10074/17.

У постановах від 16.08.2018 року у справі № 910/23344/17, від 15.01.2019 року у справі №914/794/18, від 22.01.2019 року у справі № 922/2584/18 Верховний Суд зазначив, що аналіз положень статей 202, 226 ГПК України свідчить про можливість розгляду позовних вимог у разі неявки в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце проведення судового засідання позивача (його представника), неповідомлення про причини такої неявки позивача лише за наявності двох умов - якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та одночасно якщо його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому, колегія суддів зауважує, що суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Так, у постанові від 05.06.2020 року у справі № 910/16978/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності .

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що положення ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду. У зв`язку з викладеним, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відійти від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2020 року у справі №904/11194/15 в частині можливості залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України лише у випадку, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов`язковою.

Крім того, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у вищевказаній постанові зауважила, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем, належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не було подано до суду відповідної заяви про розгляд справи за його відсутності.

За таких обставин, враховуючи повторну неявку позивача у судове засідання без поважних причин, а також неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування імперативних приписів процесуального закону та залишення позову Компанія Пресан ЛТД без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.11.2017 у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що у даному випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для залишення позову Компанія Пресан ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" про зобов`язання вчинити дії без розгляду.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність прийняття судом оскаржуваної ухвали у даній справі.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 року у справі №910/8038/20 прийнята з правильним застосуванням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 253-255, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 року у справі №910/8038/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 року у справі №910/8038/20 залишити без змін.

3. Справу №910/8038/20 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.04.2021 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз