Рішення

від 11.06.2020 по справі 922/1304/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1304/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Національного технічного університету "Харківський Політехнічний інститут", 61002, м. Харків, вул. Кирпичова, буд. 2 до Товариства з обмеженою відповідальністю навчально-виробниче підприємство "Корд", 61024, м. Харків, вул. Римарська, 13, літ. 2-Г простягнення 158 636, 27 грн. за участю представників сторін:

позивача: Барчук А.В. довіреність № 66-02-16/103 від 05.05.2020 року;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-виробниче підприємство "Корд" про стягнення 158 636, 27 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою суду 25.04.2020 року позовну заяву Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вх. № 1304/20) залишено без руху.

05.05.2020 року позивачем через канцелярію суду надано заяву (вх. № 10255) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року задоволено клопотання позивача про розгляду справи в порядку спрощеного позовного. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1304/20. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на "11" червня 2020 р. о 12:30 год. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

01.06.2020 року від відповідача через канцелярію надійшов відзив (вх. № 12297) на позовну заяву про стягнення коштів, у якому останній просить суд прийняти вказаний відзив на позовну заяву та долучити до матеріалів справи. Відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування викладених у відзиві обставин зазначає, що відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає їх безпідставними і необґрунтованими та зазначає, що витрати орендодавця у зв`язку зі сплатою земельного податку, включаються до суми орендної плати. Користувачем земельної ділянки є позивач. Відповідач за умовами договору від 01.05.1999 року № 42 є орендарем нежитлових приміщень, однак розмір та порядок відшкодування орендарем земельного податку умовами договору не передбачено. Між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нежитлових приміщень. Жодних додаткових угод або договорів про користування земельними ділянками між ними не укладалось.

11.06.2020 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 13260) про долучення до матеріалів справи доказів у підтвердження повноважень на представника.

У судовому засіданні судом було з`ясовано у позивача щодо отримання відзиву на позовну заяву.

Позивачем зазначено, що відзив на позовну заяву було отримано.

Ухвалою суду від 11.06.2020 року яку занесено до протоколу судового засідання, вищевказані документи, судом долучено до матеріалів справи.

Уповноважений представник відповідача у призначене судове засідання 11.06.2020 року не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про що свідчить поштове повідомлення, яке судом долучено до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні 11.06.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідно до вимог статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Слід зазначити, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

В матеріалах справи наявні докази направлення на юридичну адресу відповідача копії ухвали про відкриття провадження у справі від 12.05.2020 року.

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд спору за його участю.

Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що судом не було визнано явку відповідача у судове засідання обов`язковою, суд дійшов висновку про те, що неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

Як зазначає позивач, 01.05.1999 року між Харківським державним політехнічним університетом (позивач, орендодавець) та Державним науково - виробничим підпари єством Корд (відповідач, орендар) було укладено договір оренди № 42 (зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами до даного договору) (т. 1, а.с. 9-10).

Відповідно до пункту 9.1. договору, договір діє з 01 травня 1999 року до 01 травня 2019 року строком на 20 років (т. 1, а.с. 10).

Згідно пунктів 1.1, 1.2 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані на другому поверсі 1 та 2 секції гуртожитку № 1 "Гігант" за адресою: м. Харків , вул. Пушкінська, 79 / 1. Загальна площа нежитлових приміщень складає 882,4 кв.м., вартість яких визначена відповідно до експертного висновку, виконаного експертами, та з урахуванням індексу інфляції за вересень 1998 року - січень 2003 року становить 495 229,00 грн. Приміщення використано для розміщення Центру професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів Державного навчального-виробничого підприємства "Корд", діючого на підставі положення, погодженого Харківським обласним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів".

Річна орендна плата визначається на підставі "Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", затвердженою Постановою КМУ від 04 жовтня 1995 року № 786 та змін до Методики, затверджених Постановою КМУ від 27.12.2006 року № 1846 і складає 15 196, 00 грн., без урахування індексів інфляції та ПДВ. Орендна плата за базовий місяць перераховується орендарем безпосередньо до Державного бюджету та Орендодавцю щомісячно до 20-го числа наступного місяця, на рахунки, визначені фінансовими органами та орендодавцем у співвідношенні: 50% - орендодавцеві, що становить 633,16 грн.; 50% - до бюджету України, що становить 633,16 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати та його сплата здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством (пункт 3.1 договору із урахування Додаткової угоди № 2 від 21.06.2007 року, т. 1, а.с. 18).

Орендар зобов`язується зокрема: своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцеві орендну плату. Окремо сплачувати земельний податок згідно з діючим законодавством (п. п. 4.2, 4.4).

Вказане приміщення було передано орендареві 01 травня 1999 року, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі орендованого майна, підписаний між сторонами та скріплений печатками сторін (т. 1, а.с. 12).

Указом Президента України від 11.09.2000 року № 1059 "Про надання деяким вищим навчальним закладам статусу національних" Харківському державному політехнічному університету надано статус національного, у зв`язку з чим Орендодавця перейменовано у Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут".

Відповідно до додаткової угоди № 3 до договору оренди нежитлових приміщень № 42 від 01.05.1999 року у зв`язку із реорганізацією орендаря шляхом перетворення з 12.01.2009 року, орендарем до вказаному договору оренди стало Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРД", як правонаступник ДНВП "КОРД" (т. 1, а.с. 20).

Як зазначає позивач, у зв`язку із системним порушенням договору (у період його дії) з боку орендаря утворилась заборгованість із відшкодування земельного податку за період з 01.05.2017 року по 01.05.2019 року, яка станом на 01.05.2019 року складає 101 268, 12 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.09.2019 року у справі № 922/1510/19 позовні вимоги задоволено: виселено Товариство з обмеженою відповідальністю Навчально-виробниче підприємство Корд з займаних нежитлових приміщень, розташованих на 2-му поверсі 1 та 2 секції гуртожитку № 1 Гігант загальною площею 882, 4 кв.м. за адресою: м. Харків, вул.. Пушкінська, буд. 79/1. Рішення суду залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 року та постановою Верховного суду від 06.02.2020 року (т. 1, а.с. 21-50).

Згідно частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що надрали законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. (т. 1, а.с. ).

22.11.2019 року Київським відділом державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області було відкрито виконавче провадження № ВП 60677864 (т. 1, а.с. 51).

21.02.2020 року в рамках здійснення виконавчих дій займані нежитлові приміщення відповідно до акту державного виконавця, розташовані на другому поверсі 1 та 2 секції гуртожитку № 1 Гігант загальною площею 882,4 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 79/1 були повернуті позивачу (т. 1, а.с. 52).

За твердження позивача, відповідач до 21.021.2020 року користувався орендованим майном, у тому числі і частинною земельного податку без відшкодування земельного податку позивачу. У зв`язку із чим, позивачем нараховано відповідачу за період фактичного користування (з 01.06.2019 року по 21.02.2020 року) розмір безкоштовно збережених коштів, що за розрахунком позивача (т. 1, а.с. 57) розмір суми збитків по відшкодуванню земельного податку за період фактичного користування з 01.06.2019 року по 21.02.2020 року складає суму у розмірі 57 368, 15 грн.

Вищевказані обставини стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна"

Згідно статті 797 Цивільного кодексу України плата, яка справляться з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Статтями 269, 270 Податкового Кодексу України визначено, що платниками податку на землю є власники земельних ділянок, або їх землекористувачі, а об`єктами оподаткування земельного податку, є земельні ділянки які перебувають у власності або користуванні.

Як вбачається із умов договору оренди № 42 від 01.05.1999 року, орендарем за яким був відповідач, сторони не передбачили розмір та порядок відшкодування орендарем земельного податку (т. 1 ,а.с. 9-10).

В матеріалах справи відсутні докази того, що між сторонами узгоджено умови про те, що до складу орендної плати входить плата за землю або позивачу відповідачем вона відшкодовується та механізм такого відшкодування. Жодних додаткових угод або договорів про користування земельними ділянками між ними не укладалось.

Відповідно п.п.2.3.1 п.2.3 статті 2 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи. Норми чинного законодавства не наділяють позивача правом стягнення податкового боргу.

Статтею 1160 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.

Якщо особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, при першій нагоді не повідомила цю особу про свої дії, не має права вимагати відшкодування зроблених витрат.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Розмір орендної плати за нерухоме майно встановлюється сторонами при укладанні договору оренди, що відповідає вимогам статті 762 Цивільного кодексу України. Разом з тим, чинним законодавством передбачено відшкодування орендодавцю будівель, споруд (їх частин) плати за користування земельною ділянкою. Так, відповідно до статті 797 цього Кодексу плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Проте, позивачем не надано до суду доказів того, що відповідач дійсно прийняв на себе зобов`язання щодо відшкодування позивачу суми земельного податку; в угодах, якими унормовані взаємовідносини між сторонами не встановлений механізм такого відшкодування, а також відсутні докази справляння даного податку самим позивачем у відповідний строк до відповідних органів та саме за земельну ділянку, на якій знаходиться орендований відповідачем об`єкт.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 09.04.2012 року у справі № 5023/8954/11 та постанові від

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-виробниче підприємство "Корд" 158 636, 27 грн. є не обґрунтованими, безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у розмірі 2 379, 54 грн. у даній справі покладається на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 11, 509, 525, 629, 797, 1160 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 193, 286 Господарського кодексу України, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 2 379, 54 грн. покласти на позивача: Національний технічний університет "Харківський Політехнічний інститут" (61002, м. Харків, вул. Кирпичова, буд. 2, ЄДРПОУ 02071180).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Реквізити сторін:

Позивач: Національний технічний університет "Харківський Політехнічний інститут" (61002, м. Харків, вул. Кирпичова, буд. 2, ЄДРПОУ 02071180).

Відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю навчально-виробниче підприємство "Корд" (61024, м. Харків, вул. Римарська, 13, літ. 2-Г, ЄДРПОУ 21184731).

Повне рішення складено "16" червня 2020 р.

Суддя О.О. Ємельянова