Постанова

від 27.05.2020 по справі 373/2374/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 травня 2020 року

м. Київ

справа № 373/2374/ 16-ц

провадження № 61-28361св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Світанківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , Управління Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2017 року у складі судді Керекези Я. І. та постанову Апеляційного суду Київської області від 13 березня 2018 року у складі колегії суддів : Іванової І. В., Сліпченка О. І., Гуля В. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року Світанківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , Управління Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області про визнання недійсним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Позовна заява обґрунтована тим, що наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 11 листопада 2013 року № КИ/3223386500:03:001/00008920 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовним розміром 120,00 га, для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

На замовлення ОСОБА_1 та на підставі наказу Головного управління Держземагентства в Київській області № КИ/3223386500:03:001/00008920 приватне підприємство Рінар-Бориспіль виготовило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства на території Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Головне управління Держземагентства в Київській області, вирішуючи питання передачі в довгострокову оренду ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення фермерського господарства, прийняло від нього заяву, яка за змістом не відповідала вимогам частини першої статті 7 Закону України Про фермерське господарство та не була доповнена визначеними законом додатками, внаслідок чого без достатніх для того підстав надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, орієнтовним розміром 120 га, на території Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району, частина якої перебуває в межах населеного пункту. Надалі, продовжуючи передачу земельної ділянки в оренду, головне управління не використало всіх своїх повноважень та можливостей для з`ясування законності та доцільності такої передачі та, не дотримуючись вимог статті 123 ЗК України, затвердило проект землеустрою щодо відведення в оренду для ведення фермерського господарства земельної ділянки площею 114 га, надало цю ділянку за договором оренди ОСОБА_1 , тоді як частина ділянки розміром 6,6 га знаходиться в межах села та належить територіальній громаді на праві комунальної власності.

Ураховуючи викладене, Світанківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області просить визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Київській області від 30 грудня 2013 року № КИ/3223386500:03:001/00011726, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 та надано йому в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 114 га, розташовану на території Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області; визнати недійсним договір оренди землі від 07 лютого 2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2017 року у задоволенні позову Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області відмовлено.

Рішення суду першої інстанції монтовано тим, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували зареєстроване у встановленому порядку право власності або право постійного, тимчасового користування спірною земельною ділянкою іншими особами в момент оформлення оренди з ОСОБА_1 . Позивачем не доведено порушення його прав відповідачами.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Київської області від 13 березня 2018 року апеляційну скаргуСвітанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області залишено без задоволення.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2017 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 25 жовтня 2016 року у справі № 373/2331/15-ц відмовлено в задоволенні позову заступника прокурора Київської області до Головного управління Держземагентства у Київській області, ОСОБА_1 , за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Управління Держземагентства у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області, ОСОБА_2 , Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, про визнання недійсним та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення в державну власність. Розглядаючи спір апеляційним судом досліджували обставини перебування спірної земельної ділянки за межами населеного пункту с. Світанок та встановлено, що спірна земельна ділянка площею 114 га, яка надана ОСОБА_1 в оренду, розташована за межами населеного пункту і відноситься до земель державної, а не комунальної власності. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2018 року Світанківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення та справу передати на новий розгляд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 16 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у складі колегіїз п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що рішення про затвердження нормативно-грошової оцінки землі в проекті землеустрою підроблене та що спірна земельна ділянка в момент надання її в оренду перебувала в користуванні інших фізичних осіб. З акта встановлення в натурі та погодження зовнішніх меж земельної ділянки, яка відводилася ОСОБА_1 , видно, що спірна ділянка не погоджувалася з суміжними землевласниками та землекористувачами с. Світанок. Також у матеріалах проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутнє погодження проекту зі Світанківською сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області, за рахунок якої виділялася земельна ділянка.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , у якому він просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 11 листопада 2013 року № КИ/3223386500:03:001/00008920 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовним розміром 120,00 га, для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (а.с. 8).

На замовлення ОСОБА_1 та на підставі наказу Головного управління Держземагентства в Київській області № КИ/3223386500:03:001/00008920 ПП Рінар-Бориспіль виготовило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства на території Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району (а.с. 31-44).

Відповідно до довідки Управління Держземагентства у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області від 14 листопада 2013 року № 06 -16/917, за інформацією державної статистичної звітності (форми 6-зем), земельна ділянка площею 114,00 га, що відводиться в оренду ОСОБА_1 , розташована на території Світанківської сільської ради за рахунок земель запасу, рілля (а.с. 35).

Також проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_3 отримав відповідні погодження Головного управління Держземагентства, зокрема відповідно до змісту висновку від 19 листопада 2013 року земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту с. Світанок і відноситься до державної власності (а.с. 37).

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 30 грудня 2013 року № КИ/3223386500:03:001/00011726 було затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 на території Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, а також надано йому в оренду земельну ділянку, загальною площею 114,00 га, (кадастровий номер 3223386500030100011) для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, розташовану на території сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (а.с. 9).

07 лютого 2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування земельну ділянку, для ведення фермерського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (а.с.10-13).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 173 ЗК України визначено, що межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів. Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викупу) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 174 ЗК України (у редакції, чинній на час прийняття рішення міською радою) рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською чи Севастопольською міською радами за поданням районних та відповідних сільських, селищних рад.

За змістом статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 13 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV Про оренду землі (далі - Закон № 161-XIV) передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 1 Закону України Про планування і забудову території від 20 квітня 2000 року № 1699-ІІІ сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, відповідно до генеральних планів населених пунктів, у тому числі вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок.

Відповідно до пункту 12 розділу Х Перехідні положення ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноважень щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 25 жовтня 2016 року у справі № 373/2331/15-ц відмовлено в задоволенні позову заступника прокурора Київської області до Головного управління Держземагентства у Київській області, ОСОБА_1 , за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: управління Держземагентства у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області, ОСОБА_2 , Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, про визнання недійсним та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення в державну власність.

Розглядаючи спір апеляційним судом досліджувалась обставина перебування спірної земельної ділянки за межами населеного пункту с. Світанок та встановлено, що спірна земельна ділянка площею 114 га, яка надана ОСОБА_1 в оренду, розташована за межами населеного пункту і відноситься до земель державної, а не комунальної власності.

Так, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, посилався на лист Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 16 березня 2017 року про те, що спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

У 2016 році ТОВ Інститут землеустрою та земельно-правових відносин проводив роботи з землеустрою щодо встановлення меж с. Світанок, проте згідно з інформацією Управління Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі межі села Світанок не встановлені. Разом з тим земельна ділянка надана ОСОБА_1 в оренду у 2014 році.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачами.

Позивачем всупереч вимог статей 12, 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів про порушення його прав відповідачами.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову у даній справі, ухваливши законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц (провадження № 61-19526сво18).

Таким чином, доводи касаційної скарги про те, що відповідно до акта встановлення в натурі та погодження зовнішніх меж земельної ділянки, яка відводилася ОСОБА_1 , не погоджувалася з суміжними землевласниками та землекористувачами с. Світанок, є безпідставними.

Доводи касаційної скарги про те, що на момент надання спірної земельної ділянки в оренду вона знаходилась у постійному користуванні фізичних осіб і не була вільною є безпідставними, оскільки позивачем не надано доказів, які б підтверджували зареєстроване у встановленому порядку право власності або право постійного, тимчасового користування спірною земельною ділянкою іншими особами в момент оформлення оренди земельної ділянки з ОСОБА_1 .

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів стосовно установлених обставин справи, містять посилання на факти, які були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. У силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що усуді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області залишити без задоволення.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 13 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк