Ухвала

від 17.06.2020 по справі 756/5226/20

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17.06.2020 Справа № 756/5226/20

№ 1-кп/756/1060/20

№ 756/5226/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі колегії:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

провівши підготовче судове засідання за обвинувальним актом стосовно обвинуваченого

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із неповною вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 307; ч. 3 ст. 311; ч. 2 ст. 317 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості укладеною між прокурором прокуратури м. Києва ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , надійшов до Оболонського районного суду м. Києва 30 квітня 2020 року.

29 квітня 2020 року між прокурором прокуратури м. Києва ОСОБА_5 з однієї сторони, та підозрюваним ОСОБА_7 , за участю захисника останнього адвоката ОСОБА_6 , з іншої сторони, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України, була укладена угода про визнання ОСОБА_7 винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 307; ч. 3 ст. 311; ч. 2 ст. 317 КК України.

Як убачається із обвинувального акту та угоди про визнання винуватості, сторона обвинувачення кваліфікує дії ОСОБА_7 за наступними статтями Особливої частини Кримінального кодексу України, а саме:

-за ч. 1 ст. 255 КК України, оскільки ОСОБА_7 вчинив дії, які виразились в участі в злочинній організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів, а також прийняття участі у злочинах, вчинюваних такою організацією;

-за ч. 2 ст. 317 КК України, оскільки ОСОБА_7 будучи у складі злочинної організації, повторно організував та утримував місце для незаконного виробництва, виготовлення, психотропних речовин з корисливих мотивів;

-за ч. 3 ст. 311 КК України, оскільки ОСОБА_7 будучи у складі злочинної організації, повторно, незаконно придбав, зберігав прекурсори в особливо великих розмірах з метою їх використання для виробництва, виготовлення, психотропних речовин;

-за ч. 3 ст. 307 КК України, оскільки ОСОБА_7 будучи у складі злочинної організації, повторно, незаконно виробив, виготовив, зберігав особливо небезпечні психотропні речовини в особливо великих розмірах з метою збуту.

Відповідно до вказаної угоди прокурор прокуратури м. Києва ОСОБА_5 з однієї сторони, та підозрюваний ОСОБА_7 , за участю захисника ОСОБА_6 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного, істотних для даного кримінального провадження обставин, підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у зазначених вище діяннях.

Також, вказаною угодою про визнання винуватості, сторони узгодили покарання на призначення якого підозрюваний ОСОБА_7 дав згоду.

Сторонами угоди було узгоджено призначення наступного покарання, зокрема:

-за ч. 1 ст. 255 КК України 5 років позбавлення волі;

-за ч. 3 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України 4 роки 9 місяців позбавлення волі;

-за ч. 3 ст. 311 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 317 КК України 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі та, на підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю в 3 роки та покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, регламентовані статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Вирішуючи питання щодо затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Так, згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттями 468-475цього Кодексу.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

У відповідності до приписів ч. 7 ст. 474 КПК України суд перед затвердженням угоди перевіряє її на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України. Пунктом 1 вказаної частини передбачений обов`язок суду відмовити в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону.

Згідно з умовами угоди про визнання винуватості, яка є предметом розгляду, сторонами узгоджено покарання за ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 311 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, при цьому угода містить фактично одну пом`якшуючу обставину, яка стала підставою застосування ст. 69 КК України, а саме, що ОСОБА_7 щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочинів, які йому інкримінуються. При цьому, сторонами угоди проігноровано те, що положення ст. 69 КК України підлягають застосуванню за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, проте аж ніяк не однієї обставини у вигляді сприяння розкриттю злочину.

Також, ураховуючи необґрунтоване застосування сторонами угоди положень ч. 1 ст. 69 КК України, суд зауважує, що відсутнє і обґрунтування незастосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, яке прямо передбачено санкціями ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 та ч. 2 ст. 317 КК України.

Разом з цим, суд вважає, що застосування положень ст. 75 КК України до ОСОБА_7 викликає обґрунтовані сумніви, оскільки останній будучи на момент вчинення злочинів працівником правоохоронного органу обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що умови угоди в частині призначення узгодженого сторонами покарання не відповідають вимогам Кримінального кодексу України та інтересам суспільства, оскільки покарання не є достатнім для виправлення ОСОБА_7 та запобіганню вчинення нових злочинів як останнім, так і іншими особами, суд вважає за необхідне відмовити в її затвердженні.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 314, 474 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити в затвердженні угоди укладеної між прокурором прокуратури м. Києва ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про визнання винуватості від 29 квітня 2020 року.

Повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження, що повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3