Рішення

від 02.06.2020 по справі 761/6520/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/6520/18

Провадження № 2/761/373/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого - судді: Кондратенко О.О.

при секретарі: Архипову І.Р.

за участю:

представника позивача: Бєлкіна К.О.

відповідачки: ОСОБА_2

представника відповідачки: ОСОБА_3

розглянувши в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу "6-й Радянський" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року позивач ЖБК "6-й Радянський" звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, в якому просив стягнути з відповідача на користь ЖБК "6-й Радянський" заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 33 328,32 грн. (основна сума заборгованості - 20 335,48 грн., інфляційна складова боргу - 11 624,84 грн., 3% річних - 1 668,00 грн.), та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовував тим, що відповідач - член кооперативу ОСОБА_2 , відповідно до Довідки №3 є власником особового рахунку та відповідно до договору довічного утримання від 11 вересня 1997 року власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до розрахунку заборгованості по комунальним платежам заборгованість Відповідача за період з грудня 2011р. по червень 2016р. складає 33 328,32 грн. . (основна сума заборгованості - 20 335,48 грн., інфляційна складова боргу - 11 624,84 грн., 3% річних - 1 668,00 грн.). Відповідачу були направлені листи з пропозицією погашення заборгованості в добровільному порядку та роз`ясненням про спрощений порядок розгляду справ в суді в порядку наказного провадження, проте вимоги вищезазначених листів Боржником залишені без задоволення. 26 жовтня 2016 року Шевченківським районним судом м. Києва за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу була винесена ухвала про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу з причин наявності спору про право.

В процесі розгляду справи, Позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, яка була прийнята судом, в якій позивач зазначив, що предметом позову становила матеріально-правова вимога про стягнення з відповідачки заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з грудня 2011 року по червень 2016 року в сумі 33 328,32 грн. . (основна сума заборгованості - 20 335,48 грн., інфляційна складова боргу - 11 624,84 грн., 3% річних - 1 668,00 грн.) та витрат по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн. При цьому, станом на січень 2019 року заборгованість відповідача становила 39 461,41 грн., яка була сплачена відповідачем на рахунок КП ГІОЦ на підставі квитанції від 11.01.2019р. №0.0.1234982322.1), в зв`язку з чим у відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги (основна сума заборгованості), в тому числі і за спірний період позовних вимог відсутня. При цьому, сплативши суму боргу, Відповідач не сплатила інфляційні витрати, що за спірний період становлять 11 624,84 грн. та 3% річних у сумі 1 668,00 грн., які просив стягнути Позивач.

Відповідачка надала суду заяву про закриття провадження у справі, в якій зазначила, що заборгованість за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 сплачена в повному обсязі, про що на адресу Позивача було направлено лист про погашення заборгованості, а також, змінився власник вищезазначеної квартири, на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Воробйовою К.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 11 січня 2019 року, зареєстрованим в реєстрі за реєстровим №5. Крім того, в своїх численних заявах адресованих суду, Відповідачка наголошувала, що розрахунок заборгованості, наданий Позивачем, не повинен братися до розгляду як доказ, оскільки він починається з грудня 2011 року, де вхідне сальдо дорівнює 5728,79 грн. При цьому позивачем виставляється вимога про сплату заборгованості за опалення за період з квітня по жовтень 2012 року, проте, як відомо, в цей час опалення помешкань не проводиться. Так, на відповідну суму, що не входить до кінцевої вимоги по боргу, Позивачем були нараховані також інфляційні складові та 3% річних, що призвело до неправильного вирахування суми позовної вимоги та значного її завищення без надання належних доказів. При цьому, відповідачкою до суду подано заяву про пропущення Позивачем строку позовної давності. В заяві зазначено, що всі вимоги позивача спираються на таблицю "Розрахунок заборгованості по комунальним платежам ОСОБА_2 ", який починається з грудня 2011 року та закінчується червнем 2016 року, а позов було надано до суду лише 22 лютого 2018 року, тобто після спливу трирічного загального строку позовної давності. У зв`язку з цим відповідачка просила суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача - Бєлкін К .О. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачка та її представник - ОСОБА_3 . проти позову заперечили в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем було порушено процесуальний порядок щодо зміни предмету позову, та пропущено строки позовної давності щодо заявлених вимог.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідачку та її представника, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 в період з 11 вересня 1997 року по 11 січня 2019 року була власником квартири АДРЕСА_1 і користувалась комунальними послугами, які надавались та надаються ЖБК "6-й Радянський".

В результаті несплати коштів за спожиті комунальні послуги, станом на 01 липня 2016 року сума заборгованості відповідачки перед ЖБК "6-й Радянський" за період з з грудня 2011 року по червень 2016 року становила 33 328,32 грн., з яких основна сума заборгованості - 20 335,48 грн., інфляційні нарахування - 11 624,84 грн., 3 % річних - 1 668,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим представником позивача.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 01 січня 2019 року заборгованість Відповідачки перед Позивачем складала 40 682,04 грн., з яких: 39 461,41 грн. - заборгованість по утримання будинків (внески), 1 220,63 грн. - борг за центральне опалення, що підтверджується рахунком-повідомлення ГІОЦ. 11 січня 2019 року Відповідачкою в повному обсязі сплачено наявну заборгованість за утримання будинків та центральне опалення в загальній сумі 40 682,04 грн., що підтверджується квитанціями від 11 січня 2019 року.

Згідно з ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватизованого житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.2 п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572 з наступними змінами, власники та наймачі (орендарі) квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із п.5 ч.3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) за період з 01 вересня 2013 року по 01 червня 2016 року втрати від інфляційних процесів склали - 3 057,85 грн., 3% річних - 366,62 грн.

Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Із наявних в матеріалах справи розрахунків заборгованості відповідачки за житлово-комунальні послуги вбачається, що, починаючи з січня 2012 року відповідачка не сплачувала за житлово-комунальні послуги, при цьому маючи заборгованості за такі послуги станом на грудень 2011 року в сумі 5728,79 грн.

Тобто, починаючи з січня 2012 року, позивач був обізнаний про порушення свого права та у нього виникло право вчиняти дії для захисту порушеного права, проте позивач з позовом до суду звернувся лише в лютому 2018 року.

Таким чином, з урахуванням заяви відповідачки про сплив строків позовної давності, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача інфляційних втрат в розмірі 2 372,92 грн. та 3% річних у розмірі 284,50 грн. за період з лютого 2015 року по червень 2016 року, оскільки правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідачки на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, які сплачено останнім за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом у розмірі 140,96 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 141, 229, 263-265, 267, 280-282, 354 ЦПК України; ст. ст. 253, 257, 261, 525, 526, 625, 815 ЦК України, ст. ст. 66,67, 162 ЖК України; ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , суд -

ВИРІШИВ :

Позов Житлово-будівельного кооперативу "6-й Радянський" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу "6-й Радянський" (код ЄДРПОУ 22869767, місцезнаходження: м. Київ, пр-кт. Перемоги, 7-Б) інфляційні втрати у розмірі 2 372 (дві тисячі триста сімдесят дві) грн. 92 коп., 3% річних у розмірі 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 50 коп., витрати по сплаті судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 140 (сто сорок) грн. 96 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Житлово-будівельному кооперативу "6-й Радянський" відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.15.5. Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Відповідно до п.3 Розділу ХІІ ЦПК України, під час дії карантину, встановленому Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зазначені вище процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення суду складено 10 червня 2020 року.

Суддя: