Рішення

від 18.06.2020 по справі 320/7061/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2020 року м.Київ № 320/7061/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСА ГРУП" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСА ГРУП" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2019 № 0000411405.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань встановлення дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з підприємствами ТОВ ТОВБУД ЛТД за період діяльності 01.04.2018 по 30.06.2018; ТОВ СОЛЕР - КОМ за період з 01.03.2018 по 31.03.2018 та з 01.05.2018 по 30.05.2018; ТОВ ТРОДМІКС ІНВЕСТ за період діяльності з 01.02.2018 по 31.03.2018; ТОВ ЗЛАТАГРАД за період діяльності з 01.03.2018 по 31.03.2018; ТОВ СІТІЛЕНД ІНВЕСТ за період діяльності з 01.02.2018 по 28.02.2018, за результатами якої складено акт від 11.07.2019 за № 693/10-36-14-05/38912368, в якому було зафіксовано порушення податкового законодавства та на підставі якого було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Позивач вказує, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит. Проте, як стверджує позивач, податковий орган дійшов помилкового висновку про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентом угод і неправомірно нарахував грошові зобов`язання по податку на додану вартість.

На думку позивача, податковому органу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій. При цьому, позивач зауважив, що чинне законодавство не ставить право платника податків на отримання податкових вигод в залежність від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентами, оскільки юридична відповідальність носить індивідуальний характер, тому вважає, що рішення податкового органу є протиправним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Також заявив клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги не визнає та вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення контролюючого органу є обґрунтованим та правомірним.

Подав до суду відзив на позову заяву, відповідно до якого вказує, що під час проведення перевірки позивача, перевіряючими було встановлено ряд порушень податкового законодавства.

Зазначає, що порушеня були встановлені в ході проведеного відповідачем аналізу наданих до перевірки первинних документів, а також на підставі аналізу наявної у контролюючого органу податкової інформації про обставини діяльності позивача та його контрагентів (відомості з автоматизованих баз даних органів ДФС України, дані податкової звітності, відомості про кримінальне провадження тощо).

Крім того, на підставі аналізу податкової та фінансової звітності, на думку відповідача, було встановлено відсутність необхідних економічних умов для здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом в зазначених обсягах з урахуванням часу, місця, наявності у сторін трудових, фінансових та матеріальних ресурсів тощо. Відтак, відповідач стверджує, що в ході проведення перевірки ним встановлено відсутність реального здійснення операцій з ТОВ ТОВБУД ЛТД , ТОВ СОЛЕР - КОМ , ТОВ ТРОДМІКС ІНВЕСТ , ТОВ ЗЛАТАГРАД та ТОВ СІТІЛЕНД ІНВЕСТ .

Також представник відповідача не заперечував проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.05.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач як юридична особа зареєстрований 25.09.2013 (реєстраційний запис № 1 070 102 0000 051300) та взято на облік в контролюючих органах.

Відповідно до інформації про юридичну особу, основним видом діяльності позивача за КВЕД 46.19 є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту ; КВЕД 82.99 надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у. ; КВЕД 47.99 інші види роздрібної торгівлі поза магазинами ; КВЕД 64.99 надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н. в. і. у. ; КВЕД 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування ; КВЕД 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель (основний) .

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 12.10.2018 по 16.10.2018 посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області на підставі направлення від 12.10.2018 № 4215 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань встановлення дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з підприємствами ТОВ ТОВБУД ЛТД за період діяльності 01.04.2018 по 30.06.2018; ТОВ СОЛЕР - КОМ за період з 01.03.2018 по 31.03.2018 та з 01.05.2018 по 30.05.2018; ТОВ ТРОДМІКС ІНВЕСТ за період діяльності з 01.02.2018 по 31.03.2018; ТОВ ЗЛАТАГРАД за період діяльності з 01.03.2018 по 31.03.2018; ТОВ СІТІЛЕНД ІНВЕСТ за період діяльності з 01.02.2018 по 28.02.2018.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 11.07.2019 за № 693/10-36-14-05/38912368.

Відповідно до акту перевірки, податковим органом встановлені наступні порушення податкового законодавства, а саме:

пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198. 2, п. 198. 3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв`язку з чим занижено позитивне значення з податку на додану вартість на загальну суму 14 802 591, 54 грн, в тому числі по періодах:

у лютому 2018 року на суму 2 864 080, 72 грн;

у березні 2018 року на суму 3 092 399, 22 грн;

у квітні 2018 року на суму 1 384 138, 01 грн;

у травні 2018 року на суму 4 419 829,98 грн;

у червні 2018 року на суму 3 042 143,61 грн.

На підставі висновків, що викладенні в акті перевірки, відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми Ф від 09.09.2019 № 0000411405, згідно з яким було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на подану вартість у розмірі 22 203 887,31 грн, в т.ч. основний платіж - 14 802 591, 54 грн, штрафні санкції - 7 401 295,77 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ ЗЛАТАГРАД (код за ЄДРПОУ 39136350) та ТОВ АЛЕКСА ГРУП (код за ЄДРПОУ 38912368) укладено договір поставки від 07.12.2016 № 01/07/12- ЛК, відповідно до умов якого ТОВ ЗЛАТАГРАД (постачальник), зобов`язується поставити і передати у власність цеглу М-100 повнотілу (далі за текстом - Товар), а ТОВ АЛЕКСА ГРУП (покупець) зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Також між позивачем та ТОВ СОЛЕР-КОМ (код за ЄДРПОУ 41684507) укладено договори, відповідно до умов яких ТОВ СОЛЕР-КОМ (постачальник) зобов`язується поставляти і передавати у власність ТОВ АЛЕКСА ГРУП (покупець) засоби промислової хімії, витратні матеріали та інші товари в асортименті далі, а позивач зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору, а саме:

договір поставки від 26.04.2018 № 26/04/18-П (запчастини, обладнання, електротовари);

договір від 19.02.2018 № 19/02-18 К. (роботи з обслуговування мереж та систем об`єкту - Торгово - офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом , що знаходиться за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1-А);

договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 23.02.2018 № 23/02/18-0 (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті Логістичний центр за адресою: Одеська область, Біляївський район, селищна рада Нерубайська);

договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 26.02.2018 № 26/02/18-П. (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті Логістичний комплекс по вул. Хмельницького Б., 1, с. Перемога, Броварського p-ну Київської обл.);

договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 21.02.2018 №21/02/18-Б. (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті Промтоварні і розподільчі склади, Київська обл, Броварський р-н, с. Квітневе);

договір поставки від 24.04.2018 № 24/04/18 К (електротовари, обладнання, герметик, мастило тощо);

договір поставки від 25.04.2018 № 25/04/18 О (електротовари, мастило, крани, фільтри, серветки, засіб для чистки,тощо.);

договір поставки від 27.04.2018 № 27/04/18 Б (електротовари, обладнання, герметик, мастило інш.).

Крім того, між позивачем та ТОВ ТРОДМІКС ІНВЕСТ (код за ЄДРПОУ 41569361) укладено договори поставки відповідно до умов яких ТОВ ТРОДМІКС ІНВЕСТ (постачальник) зобов`язується поставити і передати у власність ТОВ АЛЕКСА ГРУП (покупцю) засоби промислової хімії, витратні матеріали та інші товари в асортименті, а покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даних Договорів, а сам:

договір поставки від 23.01.2018 № 23/01/18 Б (електротовари, метизи, будматеріали, фільтри повітряні, трансформаторне мастил, герметик тощо);

договір поставки від 26.01.2018 № 26/01/18 О (засіб для очищення і санітарної обробки, електротовари тощо);

договір поставки від 25.01.2018 №25/01/18 П (будматеріали, електротовари, метизи, тощо);

договір поставки від 19.01.2018 №19/01/18 К (засіб для очистки, хімічні засоби, засіб для чищення поверхні, порошок-нейтралізатор тощо);

договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 24.01.2018 № 24/01/18 Б (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті промтоварні і розподільчі склади, Київська обл, Броварський р-н, с. Квітневе);

договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 26.01.2018 № 26/01/18 П. (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті логістичний комплекс по вул.Хмельницького Б., 1, с.Перемога, Броварського р-ну Київської обл.);

договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 29.01.2018 № 29/01/18 О. (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті Логістичний центр за адресою: Одеська область, Біляївський район, селищна рада Нерубайська).

Зокрема, між позивачем та ТОВ СІТІ ЛЕНД ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 41568614) укладено договори, відповідно до умов яких ТОВ СІТІ ЛЕНД ІНВЕСТ (виконавець) зобов`язується на свій ризик і власними силами виконувати роботи з технічного обслуговування мереж та систем об`єктів (надалі-роботи), а ТОВ АЛЕКСА ГРУП (замовник) зобов`язується приймати належним чином виконані роботи та оплатити їх, а саме договір від 15.01.2018 № 15/01/18 К (роботи з обслуговування мереж та систем об`єкту - Торгово - офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом , що знаходиться за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1-А).

Також між ТОВ ТОВБУД ЛТД (код за ЄДРПОУ 41139116) та ТОВ АЛЕКСА ГРУП укладено договори про виконання робіт з технічного обслуговування, згідно яких ТОВ ТОВБУД ЛТД (виконавець) зобов`язується на свій ризик і власними силами виконувати роботи з технічного обслуговування мереж та систем на промтоварних і розподільчих складах з окремо розташованою будівлею холодильника та благоустроєм прилеглої території з добудовою блоку технічного осблуговування (2-га черга I-пускові комплекси), включаючи будівлі, споруду, прилеглу територію, інженерні мережі та обладнання тощо, а ТОВ АЛЕКСА ГРУП (замовник) зобов`язується приймати належним чином виконані Роботи та оплачувати їх, а саме:

договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 27.03.2018 № 27/03/18-Б (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті промтоварні і розподільчі склади, Київська обл, Броварський р-н, с. Квітневе);

договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 26.03.2018 № 26/03/18-0 (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті логістичний центр за адресою: Одеська область, Біляївський район, селищна рада Нерубайська);

договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 25.05.2018 № 25/05/18-0 (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті Логістичний центр за адресою: Одеська область, Біляївський район, селищна рада Нерубайська);

договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 25.04.2018 №25/04/18-П (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті Логістичний комплекс по вул.Хмельницького Б., 1, с. Перемога, Броварського р- ну Київської обл.);

договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 24.05.2018 № 24/05/18-Б (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті промтоварні і розподільчі склади, Київська обл, Броварський р-н, с. Квітневе);

договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 28.03.2018 № 28/03/18-П.(технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті Логістичний комплекс по вул.Хмельницького Б., 1, с. Перемога, Броварського р- ну Київської обл.);

договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 26.04.2018 № 26/04/18-Б (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті промтоварні і розподільчі склади, Київська обл, Броварський р-н, с. Квітневе);

договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 24.04.2018 №24/04/18-0 (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті Логістичний центр за адресою: Одеська область, Біляївський район, селищна рада Нерубайська);

договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 23.04.2018 №23/04/18-К (роботи з обслуговування мереж та систем об`єкту - торгово - офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом , що знаходиться за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1-А);

договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 20.03.2018 №20/03/18-К (роботи з обслуговування мереж та систем об`єкту - торгово - офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом , що знаходиться за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1-А).

Як вбачається з акту перевірки, відповідач дійшов висновку щодо нереальності вчинення фінансово - господарських операцій, що знайшла своє відображення у вищенаведених договорах.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України.

Також нормами п. 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198. 3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198 6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відтак, згідно з вимогами ПК України, який регулює, зокрема, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, підставою, що позбавляє платника податків права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є не підтвердження його податковими накладними, або підтвердження податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України.

Частиною 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1 Розділу ІІ Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4 Розділу ІІ Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на вказані правові норми, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість, як і обсяг валових витрат для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Також, згідно з п. 36.1, п. 36.5 ст. 36, п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов`язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Відповідач в акті перевірки стверджує, що по взаємовідносинах ТОВ АЛЕКСА ГРУП з ТОВ ТОВБУД ЛТД , ТОВ СОЛЕР - КОМ , ТОВ ТРОДМІКС ІНВЕСТ , ТОВ ЗЛАТАГРАД та ТОВ СІТІЛЕНД ІНВЕСТ встановлено відсутність реального здійснення операцій по ланцюгу постачання, зокрема, з огляду на дані ЄРПН та відомості про них із баз даних органів ДФС України, що вказує на відсутність основних засобів.

Проте, відповідачем не надано жодних доказів про наявність документально підтверджених фактів неможливості виконання вказаним контрагентами подібних правочинів.

При цьому, відповідачем не заперечується повне відображення цих господарських операцій у бухгалтерському і податковому обліку ТОВ АЛЕКСА ГРУП , як і не наведено будь-яких законодавчих норм, які би покладали на позивача відповідальність за неведення такого обліку його контрагентом.

Відтак, відповідачем як суб`єктом владних повноважень з урахуванням вимог законодавства України в судовому засіданні не було доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами викладених в акті перевірки тверджень про відсутність реального здійснення операцій з ТОВ ТОВБУД ЛТД , ТОВ СОЛЕР - КОМ , ТОВ ТРОДМІКС ІНВЕСТ , ТОВ ЗЛАТАГРАД та ТОВ СІТІЛЕНД ІНВЕСТ .

Одночасно з чим, на підтвердженням факту поставки товару та надання послуг є досліджені в ході розгляду справи договори, що укладенні з ТОВ ТОВБУД ЛТД , ТОВ СОЛЕР - КОМ , ТОВ ТРОДМІКС ІНВЕСТ , ТОВ ЗЛАТАГРАД та ТОВ СІТІЛЕНД ІНВЕСТ , договірні ціни, податкові накладні, договори виконаних робіт, акти надання послуг, банківськи виписки щодо оплати отриманого товару та послуг, специфікації до договорів купівлі - продажу, ліцензія Державної архітектурно - будівельної інспекції України (ліцензія щодо господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, виданої ТОВ АЛЕКСА ГРУП ).

На думку суду, усі вказані документи оформлені згідно із вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 996 та Положення № 88.

Таким чином, висновок відповідача щодо порушення позивачем податкового та бухгалтерського законодавства по взаємовідносинах з ТОВ ТОВБУД ЛТД , ТОВ СОЛЕР - КОМ , ТОВ ТРОДМІКС ІНВЕСТ , ТОВ ЗЛАТАГРАД та ТОВ СІТІЛЕНД ІНВЕСТ спростовується наявними у справі документами та положеннями ПК України.

Щодо посилань податкового органу на відсутність товаро - транспортних накладних то суд зазначає наступне.

Так, товарно - транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363).

На думку суду, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які сукупно мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Втім, відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися). Певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Суд вважає, що відсутність у позивача товарно - транспортних накладних на отриманий від контрагентів товар не свідчіть про нереальність правочинів, оскільки транспортні документи на перевезення товарно - матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки. Вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача товарно - транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами. Натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, як вбачається з договору постачання, постачальник здійснює передачу товару на об`єкти будівництва покупця (позивача), а отже, обов`язок щодо транспортування придбаних позивачем товарно-матеріальних цінностей було покладено саме на постачальника (контрагента).

Зокрема, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2019 у справі № 826/7423/16.

Щодо тверджень та посилань податкового органу на відкритті кримінальні провадження у яких фігурує позивач та його контрагент, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до акту перевірки, перевіряючими вказано, що згідно ІС Єдиний реєстр досудових розслідувань, зазначено досудове розслідування у кримінальних провадженнях від 17.11.2017 № 42017000000004294, від 28.02.2018 № 32018100060000023, від 23.08.2018 № 42018000000002085 та від 15.02.2019 № 32019210000000013 за фактом вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358 Кримінально кодексу України.

Вказує, що в ході досудового розслідування встановлено, що підприємства транзитно - конвертаційної групи ТОВ ТОВБУД ЛТД , ТОВ СОЛЕР - КОМ , ТОВ ТРОДМІКС ІНВЕСТ та ТОВ СІТІЛЕНД ІНВЕСТ створенні з метою надання послуг з мінімалізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, за рахунок яких ТОВ АЛЕКСА ГРУП в період 2017 - 2018 формувало податковий кредит з податку на додану вартість.

Однак, податковим органом не наведено підстав, що дозволяли б дійти висновку про нереальність вище вказаних правочинів, укладених ТОВ "АЛЕКСА ГРУП", оскільки податковим органом не надано відповідного судового рішення, яким такі правочини в зв`язку із існуючими кримінальними провадженнями від 17.11.2017 № 42017000000004294, від 28.02.2018 № 32018100060000023, від 23.08.2018 № 42018000000002085 та від 15.02.2019 № 32019210000000013 визнано недійсними, або вказують, що позивачем або його контрагентом здійснено підробку документів, вчинено фінансові операції чи укладено угоди з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння чи створено фіктивне підприємство.

Крім того, відповідачем не надано доказів того, що власники корпоративних прав ТОВ АЛЕКСА ГРУП чи його посадові особи є підозрюваними чи обвинуваченими за кримінальними провадженнями від від 17.11.2017 № 42017000000004294, від 28.02.2018 № 32018100060000023, від 23.08.2018 № 42018000000002085 та від 15.02.2019 № 32019210000000013.

Відтак, подібна інформація не є підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних господарських операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

На думку суду фіскальний орган в акті перевірки не може посилатися лише на наявність матеріалів досудового розслідування щодо контрагента, як на підставу прийняття оскаржуваного рішення.

Зазначена податкова інформація може, на думку суду, породжувати певні сумніви у посадових осіб контролюючого органу щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що платнику податків його контрагентом товари не постачались та послуги не надавались. Використання відповідачем при визначенні порушень платнику податків (що мають наслідком збільшення податковим органом податкових зобов`язань цього платника) лише податкової інформації не є належним способом діяльності суб`єкта владних повноважень позивача у відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Аналогічні правові позиції неодноразово відображалась у постанові Верховного Суду, а зокрема, від 16.01.2018 у справі № 20-а7075/12/2670, від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17, від 06.11.2018 у справі № 822/551/18 тощо.

Суд вважає за можливе вказати, що формування суб`єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання.

Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню належать обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі за № 813/1766/17.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, у зв`язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій ТОВ АЛЕКСА ГРУП щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ ТОВБУД ЛТД , ТОВ СОЛЕР - КОМ , ТОВ ТРОДМІКС ІНВЕСТ , ТОВ ЗЛАТАГРАД та ТОВ СІТІЛЕНД ІНВЕСТ .

Частиною 1 ст. 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі Щокін проти України зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв`язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом спірного податкового повідомлення - рішення становить втручання у мирне володіння майном суб`єкта господарювання, що порушує ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу Інтерспав проти України про порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .

У рішенні від 22.01.2009 у справі Булвес АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Відповідачем не надано жодного доказу того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що з ТОВ ТОВБУД ЛТД , ТОВ СОЛЕР - КОМ , ТОВ ТРОДМІКС ІНВЕСТ , ТОВ ЗЛАТАГРАД та ТОВ СІТІЛЕНД ІНВЕСТ можливо порушують вимоги податкового законодавства, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентом у системі оподаткування.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту.

Враховуючи, що податковим органом не доведено суду правомірність своїх дій щодо винесення податкового повідомлення - рішення від 09.09.2019 № 0000411405, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ АЛЕКСА ГРУП є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при поданні даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 19 210,00 грн. (платіжні доручення № 5425 від 11.12.2019), суд вважає за необхідне дану суму стягнути з податкового органу за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 КАС України суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 09.09.2019 № 0000411405 на загальну суму 22 203 887,31 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕКСА ГРУП (код ЄДРПОУ 38912368) судові витрати у розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної подактової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені для порядку оскардження рішення, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Головенко О.Д.