Постанова

від 18.06.2021 по справі 320/7061/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2021 року

м. Київ

справа № 320/7061/19

адміністративне провадження № К/9901/29368/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року (головуючий суддя - Головенко О.Д.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року (колегія суддів: головуючий суддя - Бужак Н.П., судді - Костюк Л.О., Кобаль М.І.)

у справі № 320/7061/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕКСА ГРУП

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЕКСА ГРУП (далі - позивач, платник, Товариство, ТОВ АЛЕКСА ГРУП ) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

На обґрунтування своїх позовних позивач зазначив про правомірність формування Товариством даних податкового обліку за результатами господарських операцій із ТОВ ТОВБУД ЛТД , ТОВ СОЛЕР - КОМ , ТОВ ТРОДМІКС ІНВЕСТ , ТОВ ЗЛАТАГРАД та ТОВ СІТІЛЕНД ІНВЕСТ у періоді, що перевірявся.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Київській області від 09.09.2019 № 0000411405 на загальну суму 22203887,31 грн;

- Стягнуто на користь Товариства судові витрати у розмірі 19210,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем первинні документи підтверджують правомірність формування Товариством даних податкового обліку за результатами господарських відносин із контрагентами ТОВ ТОВБУД ЛТД , ТОВ СОЛЕР-КОМ , ТОВ ТРОДМІКС ІНВЕСТ , ТОВ ЗЛАТАГРАД та ТОВ СІТІЛЕНД ІНВЕСТ у періоді, що перевірявся.

Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив, їх скасувати та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, господарські операції між позивачем та вказаними вище контрагентами реально не виконувалися, натомість були лише документально оформлені з метою отримання Товариством податкових вигод. Вказує, що надані платником акти виконаних робіт (послуг) не містять конкретних відомостей щодо змісту виконаних робіт (наданих послуг) та містять недоліки, зокрема відсутні посади та ПІБ осіб, що їх підписали. Зазначає, що позивачем не надано доказів перевірки Товариством ділової репутації контрагентів, доказів щодо ділового листування та проведення переговорів, ділових зустрічей між платником та вказаними контрагентами у процесі налагодження господарських відносин. Вказує, що контрагенти позивача - ТОВ ТОВБУД ЛТД , ТОВ СОЛЕР-КОМ , ТОВ ТРОДМІКС ІНВЕСТ є фігурантами кримінальних проваджень № 42017000000004294 від 17.11.2017 та № 32018100060000023 від 28.02.2018 та №323019210000000013 від 15.02.2019, а також наголошує на відсутності у контрагентів необхідних умов для здійснення господарської діяльності.

Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою скаржника.

11 січня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Товариство зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань встановлення дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ ТОВБУД ЛТД за період діяльності 01.04.2018 по 30.06.2018, ТОВ СОЛЕР-КОМ за період з 01.03.2018 по 31.03.2018 та з 01.05.2018 по 30.05.2018, ТОВ ТРОДМІКС ІНВЕСТ за період діяльності з 01.02.2018 по 31.03.2018, ТОВ ЗЛАТАГРАД за період діяльності з 01.03.2018 по 31.03.2018, ТОВ СІТІЛЕНД ІНВЕСТ за період діяльності з 01.02.2018 по 28.02.2018, за результатами якої складено акт від 11.07.2019 №632/10-36-14-05/38912368 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством вимог:

- підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем позитивного значення з податку на додану вартість на загальну суму 14802591,54 грн, зокрема, за лютий 2018 року - 2864080,72 грн, за березень 2018 року - 3092399,22 грн; за квітень 2018 року - 1384138,01 грн; за травень 2018 року - 4 419 829,98 грн; за червень 2018 року - 3042143,61 грн.

На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення від 09.09.2019 № 0000411405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на подану вартість на 22203887,31 грн, зокрема, за основним платежем - 14802591,54 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом) - 7401295,77 грн.

Контролюючий орган дійшов висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ ТОВБУД ЛТД , ТОВ СОЛЕР-КОМ , ТОВ ТРОДМІКС ІНВЕСТ , ТОВ ЗЛАТАГРАД та ТОВ СІТІЛЕНД ІНВЕСТ у періоді, що перевірявся.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платник.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При цьому вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до частини другої статті 71 КАС України (у редакції, що була чинною до 15.12.2017) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит/витрати містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 КАС України (у редакції, що була чинною до 15.12.2017), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ ЗЛАТАГРАД (Постачальник) та ТОВ АЛЕКСА ГРУП (Покупець) укладено договір поставки від 07.12.2016 № 01/07/12- ЛК, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця цеглу М-100 повнотілу (товар), а Покупець приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Також між позивачем (Замовник) та ТОВ СОЛЕР-КОМ (Виконавець) укладено договір № 19/02-18 К від 19.02.2018, за умовами якого Виконавець зобов`язується на свій ризик і власними силами виконати роботи з обслуговування мереж та систем об`єкту (торгово - офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом, що знаходиться за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1-А), а Замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх. Пунктом 4.1 договору встановлено, що Виконавець має право залучати інших осіб до виконання робіт.

Між позивачем (Замовник) та ТОВ СОЛЛЕР-КОМ (Виконавець) укладено договір про виконання робіт з технічного обслуговування № 21/02/18-Б, за умовами якого Виконавець зобов`язується на свій ризик і власними силами виконувати роботи з технічного обслуговування мереж та систем на об`єктах, що визначаються сторонами у додаткових угодах до цього договору (промтоварні і розподільчі склади, Київська обл., Броварський р-н, с. Квітневе). Пунктом 5.1 цього договору встановлено, що Виконавець має право залучати третіх осіб до виконання робіт без згоди Замовника.

Також між позивачем (Замовник) та ТОВ СОЛЛЕР-КОМ (Виконавець) укладено ряд аналогічних догорів про виконання робіт з технічного обслуговування, зокрема: № 23/02/18-О на об`єкті логістичний центр, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, селищна рада Нерубайська; №26/02/18-П від 26.02.2018 на об`єкті Логістичний комплекс, що знаходиться за адресою: вул. Хмельницького Б., 1, с. Перемога, Броварського p-ну Київської обл.

Крім того, 24.04.2018 між позивачем (Покупець) та ТОВ СОЛЛЕР-КОМ (Постачальник) укладено договір поставки №24/04/18К, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця засоби промислової хімії, витратні матеріали, та інші товари в асортименті (електротовари, обладнання, герметик, мастило тощо), а Покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Також між позивачем (Покупець) та ТОВ СОЛЛЕР-КОМ (Постачальник) укладено ряд аналогічних догорів поставки від 25.04.2018 №25/04/18О (електротовари, мастило, крани, фільтри, серветки, засіб для чистки тощо); 26.04.2018 № 26/04/18-П (запчастини, обладнання, електротовари); 27.04.2018 № 27/04/18 Б (електротовари, обладнання, герметик, мастило тощо).

Крім того, між позивачем (Покупець) та ТОВ ТРОДМІКС ІНВЕСТ (Постачальник) укладено договір про виконання робіт з технічного обслуговування № 24/01/18Б, за умовами якого Виконавець зобов`язується на свій ризик і власними силами виконувати роботи з технічного обслуговування мереж та систем на об`єктах: промтоварні і розподільчі склади, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; промислові та розподільчі склади, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Пунктом 5.1 цього договору встановлено, що Виконавець має право залучати третіх осіб до виконання робіт без згоди Замовника.

Також між позивачем (Замовник) та ТОВ ТРОДМІКС ІНВЕСТ (Постачальник) укладено аналогічні договори про виконання робіт з технічного обслуговування, зокрема: № 26/01/18П від 26.01.2018 на об`єкті логістичний комплекс І черга та логістичний комплекс ІІ черга, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; № 29/01/18О на об`єкті логістичний центр, масив № 2, ділянки № НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , № НОМЕР_2 , що розташований за адресою: Одеська область, Біляївський район, селищна рада Нерубайська;

Також між позивачем (Покупець) та ТОВ ТРОДМІКС ІНВЕСТ (Постачальник) укладено договір постачання товару від 19.01.2018 №19/01/18к, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця засоби промислової хімії та витратні матеріали в асортименті, а Покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Також між позивачем (Покупець) та ТОВ ТРОДМІКС ІНВЕСТ (Постачальник) укладено ряд аналогічних договорів поставки, зокрема, від 23.01.2018 №23/01/18Б; від 25.01.2018 №25/01/18; від 25.01.2018 №26/01/18О.

Між позивачем (Замовник) та ТОВ СІТІЛЕНД ІНВЕСТ (Виконавець) укладено договір №15/01/18К від 15.01.2018, за умовами якого Виконавець зобов`язується на свій ризик і власними силами виконати роботи з обслуговування мереж та систем об`єкту торгово-офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , а Замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

Також між ТОВ ТОВБУД ЛТД (Постачальник) та ТОВ АЛЕКСА ГРУП (Покупець) укладено договори поставки товарів від 29.05.2018 № 29/05/18О, від 31.05.2018 № 31/05/18П, від 23.02.2018 № 23/05/18К, від 26.03.2018 № 26/03/18К, від 28.03.2018 № 28/03/18-О, від 29.03.2018 № 29/03/18-Б, від 30.03.2018 №30/03/18-П, за умовами яких Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця засоби промислової хімії, витратні матеріали, та інші товари в асортименті, а Покупець зобов`язується приймати товари та своєчасно здійснювати їх оплату на умовах договорів.

Крім того, між позивачем (Замовник) та ТОВ ТОВБУД ЛТД (Виконавець) укладено договори від 23.04.2018 № 23/04/18-К та від 20.03.2018 № 20/03/18-К, за умовами яких Виконавець за завданням Замовника зобов`язується на свій ризик і власними силами виконати роботи (надати послуги) з обслуговування мереж та систем об`єкту торгово-офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , а Замовник зобов`язується приймати належним чином виконані роботи та оплачувати їх. Згідно з пунктом 4.1 зазначених договорів Виконавець має право без погодження із Замовником залучати інших осіб до виконання робіт.

Також між позивачем (Замовник) та ТОВ ТОВБУД ЛТД (Виконавець) укладено аналогічні договори про виконання робіт з технічного обслуговування, зокрема, №24/04/18-О від 24.04.2018 на об`єкті логістичний центр, масив № 2, ділянки № НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , № НОМЕР_2 , що розташовані за адресою: Одеська область, Біляївський район, селищна рада Нерубайська; від 26.04.2018 № 26/04/18-Б на об`єкті промтоварні і розподільчі склади, Київська обл., Броварський р-н, с. Квітневе; від 28.03.2018 № 28/03/18-П по об`єкту Логістичний комплекс по АДРЕСА_2 ; від 24.05.2018 № 24/05/18-Б на об`єкті промтоварні і розподільчі склади, АДРЕСА_1 ; від 25.04.2018 №25/04/18-П на об`єкті Логістичний комплекс по АДРЕСА_2 ; від 25.05.2018 № 25/05/18-0 на об`єкті логістичний центр, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, селищна рада Нерубайська; від 26.03.2018 № 26/03/18-0, на об`єкті логістичний центр, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, селищна рада Нерубайська; від 27.03.2018 № 27/03/18-Б на об`єкті промтоварні і розподільчі склади, АДРЕСА_1 .

На підтвердження фактичного виконання умов зазначених договорів, позивач надав копії видаткових накладних, оборотно-сальдових відомостей, банківських виписок, актів прийому - передачі використаного матеріалу, актів надання послуг, актів здачі - прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних, актів надання послуг.

У ході розгляду справи судами попередніх інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданим позивачем та зібраними судами на підставі статті 11 КАС України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування своїх податкових зобов`язань за результатами господарських відносин із вказаними контрагентами у періоді, що перевірявся.

Посилання скаржника на наявність кримінальних проваджень № 32018100060000023 від 28.02.2018, від 17.11.2017 № 42017000000004924 та від 15.02.2019 №32019210000000013 що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань про виявлені кримінальні правопорушення передбачені частиною першою статті 205 та частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, в яких зокрема значаться (фігурують) і контрагенти позивача, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що відповідачем не надано доказів наявності вироку у будь - якому з зазначених кримінальних провадженнях.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №810/1550/16.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладених між позивачем та вказаними вище контрагентами договорів, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про фактичне здійснення спірних господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки, враховуючи вимоги статті 71 КАС України (в редакції чинній на час вирішення спору) контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем податкові зобов`язання за господарськими операціями з вказаним вище контрагентами сформовано безпідставно за господарськими операціями, які не виконувались.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова