Постанова

від 06.10.2020 по справі 320/7061/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/7061/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Ткаченка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року, суддя Головенко О.Д., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСА ГРУП" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСА ГРУП" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2019 року № 0000411405, яким було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на подану вартість у розмірі 22 203 887,31 грн, в т.ч. основний платіж - 14 802 591,54 грн, штрафні санкції - 7 401 295,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСА ГРУП" як юридична особа зареєстрований 25.09.2013 року (реєстраційний запис № 1 070 102 0000 051300) та взято на облік в контролюючих органах.

Відповідно до інформації про юридичну особу, основним видом діяльності позивача за КВЕД 46.19 є "діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту"; КВЕД 82.99 "надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у."; КВЕД 47.99 "інші види роздрібної торгівлі поза магазинами"; КВЕД 64.99 "надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н. в. і. у."; КВЕД 70.22 "консультування з питань комерційної діяльності й керування"; КВЕД 41.20 "будівництво житлових і нежитлових будівель (основний)".

У період з 12.10.2018 року по 16.10.2018 року посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області на підставі направлення від 12.10.2018 року № 4215 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань встановлення дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з підприємствами ТОВ "ТОВБУД ЛТД" за період діяльності 01.04.2018 року по 30.06.2018 року; ТОВ "СОЛЕР - КОМ" за період з 01.03.2018 року по 31.03.2018 року та з 01.05.2018 року по 30.05.2018 року; ТОВ "ТРОДМІКС ІНВЕСТ" за період діяльності з 01.02.2018 року по 31.03.2018 року; ТОВ "ЗЛАТАГРАД" за період діяльності з 01.03.2018 року по 31.03.2018 року; ТОВ "СІТІЛЕНД ІНВЕСТ" за період діяльності з 01.02.2018 року по 28.02.2018 року.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 11.07.2019 року за № 693/10-36-14-05/38912368.

Відповідно до акту перевірки, податковим органом встановлені наступні порушення податкового законодавства, а саме: пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198. 2, п. 198. 3 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим занижено позитивне значення з податку на додану вартість на загальну суму 14 802 591, 54 грн, в тому числі по періодах: у лютому 2018 року на суму 2 864 080, 72 грн; у березні 2018 року на суму 3 092 399, 22 грн; у квітні 2018 року на суму 1 384 138, 01 грн; у травні 2018 року на суму 4 419 829,98 грн; у червні 2018 року на суму 3 042 143,61 грн.

На підставі висновків, що викладенні в акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Ф" від 09.09.2019 року № 0000411405, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на подану вартість у розмірі 22 203 887,31 грн, в т.ч. основний платіж - 14 802 591, 54 грн, штрафні санкції - 7 401 295,77 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням контролюючого органу, вважаючи його протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм податкового законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ст.185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п.187.1 ст.187 ПК України).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України, пунктом 200.1 якої визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.12 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку. Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові зобов`язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.

Таким чином, платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яка фактично сплачується ним у будь-яких попередніх податкових періодах, що відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (із змінами і доповненнями) (в редакції від 25.06.2016 року, чинній на час здійснення правочину) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 1 Закону № 996-ХIV, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а тому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Також, відповідно до частини першої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону №996-XIV вказує, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру; господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як убачається із матеріалів справи, між ТОВ "ЗЛАТАГРАД" (код за ЄДРПОУ 39136350) та ТОВ "АЛЕКСА ГРУП" (код за ЄДРПОУ 38912368) укладено договір поставки від 07.12.2016 року № 01/07/12- ЛК, відповідно до умов якого ТОВ "ЗЛАТАГРАД" (постачальник), зобов`язується поставити і передати у власність цеглу М-100 повнотілу (далі за текстом - Товар), а ТОВ "АЛЕКСА ГРУП" (покупець) зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Також між позивачем та ТОВ "СОЛЕР-КОМ" (код за ЄДРПОУ 41684507) укладено договори, відповідно до умов яких ТОВ "СОЛЕР-КОМ" (постачальник) зобов`язується поставляти і передавати у власність ТОВ "АЛЕКСА ГРУП" (покупець) засоби промислової хімії, витратні матеріали та інші товари в асортименті далі, а позивач зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору, а саме:

- договір поставки від 26.04.2018 № 26/04/18-П (запчастини, обладнання, електротовари);

- договір від 19.02.2018 № 19/02-18 К. (роботи з обслуговування мереж та систем об`єкту - "Торгово - офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом", що знаходиться за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1-А);

- договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 23.02.2018 року № 23/02/18-0 (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті Логістичний центр за адресою: Одеська область, Біляївський район, селищна рада Нерубайська);

- договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 26.02.2018 року № 26/02/18-П. (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті Логістичний комплекс по вул. Хмельницького Б., 1, с. Перемога, Броварського p-ну Київської обл.);

- договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 21.02.2018 року №21/02/18-Б. (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті Промтоварні і розподільчі склади, Київська обл, Броварський р-н, с. Квітневе);

- договір поставки від 24.04.2018 року № 24/04/18 К (електротовари, обладнання, герметик, мастило тощо);

- договір поставки від 25.04.2018 року № 25/04/18 О (електротовари, мастило, крани, фільтри, серветки, засіб для чистки,тощо.);

- договір поставки від 27.04.2018 року № 27/04/18 Б (електротовари, обладнання, герметик, мастило інш.).

Крім того, між позивачем та ТОВ "ТРОДМІКС ІНВЕСТ" (код за ЄДРПОУ 41569361) укладено договори поставки відповідно до умов яких ТОВ "ТРОДМІКС ІНВЕСТ" (постачальник) зобов`язується поставити і передати у власність ТОВ "АЛЕКСА ГРУП" (покупцю) засоби промислової хімії, витратні матеріали та інші товари в асортименті, а покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даних Договорів, а сам:

- договір поставки від 23.01.2018 року № 23/01/18 Б (електротовари, метизи, будматеріали, фільтри повітряні, трансформаторне мастил, герметик тощо);

- договір поставки від 26.01.2018 року № 26/01/18 О (засіб для очищення і санітарної обробки, електротовари тощо);

- договір поставки від 25.01.2018 року №25/01/18 П (будматеріали, електротовари, метизи, тощо);

- договір поставки від 19.01.2018 року №19/01/18 К (засіб для очистки, хімічні засоби, засіб для чищення поверхні, порошок-нейтралізатор тощо);

- договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 24.01.2018 року № 24/01/18 Б (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті промтоварні і розподільчі склади, Київська обл, Броварський р-н, с. Квітневе);

- договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 26.01.2018 року № 26/01/18 П. (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті логістичний комплекс по вул.Хмельницького Б., 1, с.Перемога, Броварського р-ну Київської обл.);

- договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 29.01.2018 року № 29/01/18 О. (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті Логістичний центр за адресою: Одеська область, Біляївський район, селищна рада Нерубайська).

Крім того, між позивачем та ТОВ "СІТІ ЛЕНД ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 41568614) укладено договори, відповідно до умов яких ТОВ "СІТІ ЛЕНД ІНВЕСТ" (виконавець) зобов`язується на свій ризик і власними силами виконувати роботи з технічного обслуговування мереж та систем об`єктів (надалі-роботи), а ТОВ "АЛЕКСА ГРУП" (замовник) зобов`язується приймати належним чином виконані роботи та оплатити їх, а саме договір від 15.01.2018 року № 15/01/18 К (роботи з обслуговування мереж та систем об`єкту - "Торгово - офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом", що знаходиться за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1-А).

Також між ТОВ "ТОВБУД ЛТД" (код за ЄДРПОУ 41139116) та ТОВ "АЛЕКСА ГРУП" укладено договори про виконання робіт з технічного обслуговування, згідно яких ТОВ "ТОВБУД ЛТД" (виконавець) зобов`язується на свій ризик і власними силами виконувати роботи з технічного обслуговування мереж та систем на промтоварних і розподільчих складах з окремо розташованою будівлею холодильника та благоустроєм прилеглої території з добудовою блоку технічного осблуговування (2-га черга I-пускові комплекси), включаючи будівлі, споруду, прилеглу територію, інженерні мережі та обладнання тощо, а ТОВ "АЛЕКСА ГРУП" (замовник) зобов`язується приймати належним чином виконані Роботи та оплачувати їх, а саме:

- договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 27.03.2018 року № 27/03/18-Б (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті промтоварні і розподільчі склади, Київська обл, Броварський р-н, с. Квітневе);

- договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 26.03.2018 року № 26/03/18-0 (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті логістичний центр за адресою: Одеська область, Біляївський район, селищна рада Нерубайська);

- договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 25.05.2018 року № 25/05/18-0 (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті Логістичний центр за адресою: Одеська область, Біляївський район, селищна рада Нерубайська);

- договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 25.04.2018 року №25/04/18-П (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті Логістичний комплекс по вул.Хмельницького Б., 1, с. Перемога, Броварського р- ну Київської обл.);

- договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 24.05.2018 року № 24/05/18-Б (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті промтоварні і розподільчі склади, Київська обл, Броварський р-н, с. Квітневе);

- договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 28.03.2018 року № 28/03/18-П.(технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті Логістичний комплекс по вул.Хмельницького Б., 1, с. Перемога, Броварського р- ну Київської обл.);

- договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 26.04.2018 року № 26/04/18-Б (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті промтоварні і розподільчі склади, Київська обл, Броварський р-н, с. Квітневе);

- договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 24.04.2018 року №24/04/18-0 (технічне обслуговування систем та мереж на об`єкті Логістичний центр за адресою: Одеська область, Біляївський район, селищна рада Нерубайська);

- договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 23.04.2018 року №23/04/18-К (роботи з обслуговування мереж та систем об`єкту - "торгово - офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом", що знаходиться за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1-А);

- договір про виконання робіт з технічного обслуговування від 20.03.2018 року №20/03/18-К (роботи з обслуговування мереж та систем об`єкту - "торгово - офісний комплекс з об`єктами громадського призначення та паркінгом", що знаходиться за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1-А).

З акту перевірки від 11.07.2019 року за № 693/10-36-14-05/38912368 вбачається, що податковий орган стверджує, що по взаємовідносинах ТОВ "АЛЕКСА ГРУП" з ТОВ "ТОВБУД ЛТД", ТОВ "СОЛЕР - КОМ", ТОВ "ТРОДМІКС ІНВЕСТ", ТОВ "ЗЛАТАГРАД" та ТОВ "СІТІЛЕНД ІНВЕСТ" встановлено відсутність реального здійснення операцій по ланцюгу постачання, зокрема, з огляду на дані ЄРПН та відомості про них із баз даних органів ДФС України, що вказує на відсутність основних засобів.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердженням факту поставки товару та надання послуг є досліджені в ході розгляду справи договори, що укладенні з ТОВ "ТОВБУД ЛТД", ТОВ "СОЛЕР - КОМ", ТОВ "ТРОДМІКС ІНВЕСТ", ТОВ "ЗЛАТАГРАД" та ТОВ "СІТІЛЕНД ІНВЕСТ", договірні ціни, податкові накладні, договори виконаних робіт, акти надання послуг, банківськи виписки щодо оплати отриманого товару та послуг, специфікації до договорів купівлі - продажу, ліцензія Державної архітектурно - будівельної інспекції України (ліцензія щодо господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, виданої ТОВ "АЛЕКСА ГРУП")., що знаходяться в матеріалах даної справи.

Вказані документи оформлені згідно із вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 996 та Положення № 88.

Суд при прийнятті рішення у даній справі приймає до уваги позицію Верховного суду, висловлену у постанові суду у справі № К/9901/6704/18 (804/4940/14) від 06.02.2018, зокрема, що наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, висновок відповідача щодо порушення позивачем податкового та бухгалтерського законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "ТОВБУД ЛТД", ТОВ "СОЛЕР - КОМ", ТОВ "ТРОДМІКС ІНВЕСТ", ТОВ "ЗЛАТАГРАД" та ТОВ "СІТІЛЕНД ІНВЕСТ" спростовується наявними у справі документами та положеннями ПК України.

Крім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів про наявність документально підтверджених фактів неможливості виконання вказаним контрагентами подібних правочинів.

Також, податковий орган не заперечує повне відображення цих господарських операцій у бухгалтерському і податковому обліку ТОВ "АЛЕКСА ГРУП", як і не наведено будь-яких законодавчих норм, які би покладали на позивача відповідальність за неведення такого обліку його контрагентом.

Щодо посилань податкового органу на відсутність товаро - транспортних накладних то суд зазначає наступне.

Товарно - транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363).

На думку суду, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які сукупно мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися). Певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Отже, відсутність у позивача товарно - транспортних накладних на отриманий від контрагентів товар не свідчіть про нереальність правочинів, оскільки транспортні документи на перевезення товарно - матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки. Вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача товарно - транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами. Натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, як вбачається з договору постачання, постачальник здійснює передачу товару на об`єкти будівництва покупця (позивача), а отже, обов`язок щодо транспортування придбаних позивачем товарно-матеріальних цінностей було покладено саме на постачальника (контрагента).

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2019 року у справі № 826/7423/16.

Щодо посилання податкового органу на відкритті кримінальні провадження у яких фігурує позивач та його контрагент, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до акту перевірки, перевіряючими вказано, що згідно ІС Єдиний реєстр досудових розслідувань, зазначено досудове розслідування у кримінальних провадженнях від 17.11.2017 № 42017000000004294, від 28.02.2018 № 32018100060000023, від 23.08.2018 № 42018000000002085 та від 15.02.2019 № 32019210000000013 за фактом вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358 Кримінально кодексу України.

Вказує, що в ході досудового розслідування встановлено, що підприємства транзитно - конвертаційної групи ТОВ "ТОВБУД ЛТД", ТОВ "СОЛЕР - КОМ", ТОВ "ТРОДМІКС ІНВЕСТ" та ТОВ "СІТІЛЕНД ІНВЕСТ" створенні з метою надання послуг з мінімалізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, за рахунок яких ТОВ "АЛЕКСА ГРУП" в період 2017 - 2018 формувало податковий кредит з податку на додану вартість.

Проте, відповідачем не наведено підстав, що дозволяли б дійти висновку про нереальність вище вказаних правочинів, укладених ТОВ "АЛЕКСА ГРУП", оскільки податковим органом не надано відповідного судового рішення, яким такі правочини в зв`язку із існуючими кримінальними провадженнями від 17.11.2017 № 42017000000004294, від 28.02.2018 № 32018100060000023, від 23.08.2018 № 42018000000002085 та від 15.02.2019 № 32019210000000013 визнано недійсними, або вказують, що позивачем або його контрагентом здійснено підробку документів, вчинено фінансові операції чи укладено угоди з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння чи створено фіктивне підприємство.

Також, відповідачем не надано доказів того, що власники корпоративних прав ТОВ "АЛЕКСА ГРУП" чи його посадові особи є підозрюваними чи обвинуваченими за кримінальними провадженнями від від 17.11.2017 року № 42017000000004294, від 28.02.2018 року № 32018100060000023, від 23.08.2018 року № 42018000000002085 та від 15.02.2019 року№ 32019210000000013.

Отже, подібна інформація не є підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних господарських операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Також, колегія суддів зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарської операції мають оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій, належним чином підтверджених.

Здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Окрім цього, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не було доведено та надано достатніми доказів щодо відсутність реального здійснення операцій з ТОВ "ТОВБУД ЛТД", ТОВ "СОЛЕР - КОМ", ТОВ "ТРОДМІКС ІНВЕСТ", ТОВ "ЗЛАТАГРАД" та ТОВ "СІТІЛЕНД ІНВЕСТ".

Отже, у зв`язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій ТОВ "АЛЕКСА ГРУП" щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах із вищезазначеними контрагентами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявності правових підстав для визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2019 року № 0000411405, яким було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на подану вартість у розмірі 22 203 887,31 грн.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

Повний текст виготовлено: 06 жовтня 2020 року.