Рішення

від 27.05.2020 по справі 910/11594/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.05.2020 р.Справа № 910/11594/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісон Груп"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії

"Рефрижераторна вагонна компанія" ПАТ "Українська залізниця"

про визнання відсутнім права

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Вовчик О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/11594/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісон Груп" (далі - позивач) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Рефрижераторна вагонна компанія" ПАТ "Українська залізниця" (далі - відповідач) про визнання відсутнім права.

Відповідно до позовної заяви, ТОВ "Юнісон Груп" заявлено вимоги про визнання відсутнім права Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Рефрижераторна вагонна компанія" ПАТ "Українська залізниця" по використанню/розпорядженню коштами, отриманими від комерційного використання 1000 напіввагонів, що належить ТОВ "Юнісон Груп".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача відсутнє право по використанню/розпорядженню коштами, отриманими від комерційного використання 1000 напіввагонів, які належать позивачу.

Ухвалою суду від 02.09.2019 р. відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача 11.09.2019 р. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що користування та розпорядження вагонами позивача ним здійснюється на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.08.2017 р. №757/45795/17.

Від позивача до суду 01.10.2019 р. надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наводить доводи на спростування позиції відповідача, викладеної у відзиві.

04.10.2019 р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

01.11.2019 р. від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

19.11.2019 р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 р. ухвалено здійснювати розгляд справи № 910/11594/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.01.2020 р.

У судовому засіданні 15.01.2020 р. представник позивача подав клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 15.01.2020 р., зокрема, витребувано від АТ "Українська залізниця" та філії "Рефрижераторна вагонна компанія "АТ "Укрзалізниця" телеграму ПАТ "Укрзалізниця" від 18.08.2017р. № Ц-114-25/2084, протокол засідання правління ПАТ "Укрзалізниця" від 11.08.2017, витяг з протоколу № Ц-57/77 Ком. Т.; інші телеграми та/або рішення ПАТ/АТ "Укрзалізниця" то/або її філії "Рефрижераторна вагонна компанія" стосовно 1000 залізничних напіввагонів ТОВ "Юнісон Груп"; витребувано від АТ "Державний ощадний банк України" інформацію про банківський рахунок № НОМЕР_1 в ТВБВ № 10026/0657, філія - Головне управління Ощадбанку по м. Києву МФО 322669, відкритий філією "Рефрижераторна вагонна компанія" АТ "Українська залізниця", а саме, відомості про суму коштів, акумульованих на цьому рахунку та інформацію про рух коштів; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 29.01.2020 р.

27.01.2020 р. від відповідача надійшли пояснення на виконання ухвали суду від 15.01.2020 р., у яких відповідач зазначає, що у відповідача відсутня телеграма ПАТ "Укрзалізниця" від 18.08.2017р. № Ц-114-25/2084, і за вказаним номером не зареєстровано жодних телеграм; щодо інших телеграм та/або рішень ПАТ/АТ "Укрзалізниця" та/або її філії "Рефрижераторна вагонна компанія" стосовно 1000 залізничних напіввагонів ТОВ "Юнісон Груп" відповідач зазначив, що неможливо визначити обсяг витребуваних телеграм та їх предмет. Відповідач також вказує, що більшість телеграм спрямовано на технічні та організаційні питання щодо переміщення вагонів, що не має відношення до заборони розпоряджатись коштами на рахунку АТ "Ощадбанк".

У підготовчому засіданні 29.01.2020р. оголошувалась перерва до 04.02.2020р.

У підготовчому засіданні 04.02.2020р. представник позивача подав клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 р., зокрема, витребувано від АТ "Українська залізниця" та філії "Рефрижераторна вагонна компанія "АТ "Укрзалізниця" будь-які документи стосовно коштів отриманих та/або витрачених від оперування 1000 напіввагонів ТОВ "Юнісон Груп"; усі документи (звіти) на виконання вимог п.1.6 ухвали засідання правління ПАТ "Укрзалізниця" від 11.08.2017 р. (витягу з протоколу № Ц-57/77 Ком. Т.) щодо окремого обліку доходних надходжень, витрат, пов`язаних з утриманням 1000 напіввагонів ТОВ "Юнісон Груп"; інформацію про суми грошових коштів отриманих від оперування арештованими 1000 напіввагонами ТОВ "Юнісон Груп" (в тому числі розмір акумульованих коштів на окремому рахунку, суми отриманих доходів, зокрема за користування напіввагонами на території інших держав, а також розмір сплачених податків, сум витрачених на ремонті роботі вагонів тощо) за період з серпня 2018 р. по день надання відповіді (лютий2020 року); підготовче засідання відкладено на 19.02.2020 р.

19.02.2020 р. від відповідача надійшли письмові пояснення щодо виконання ухвали від 04.02.2020 р., у якій відповідач просив надати йому додатковий час для виконання вимог ухвали суду від 04.02.2020 про витребування доказів.

Ухвалою від 19.02.2020 р. відкладено підготовче засідання на 03.03.2020р.

26.02.2020 р. від відповідача надійшла заява про роз`яснення ухвали від 04.02.2020 р.

02.03.2020 р. від відповідача надійшли доповнення до заяви про роз`яснення ухвали, у яких останній просить врахувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25.02.20202 р. у справі №757/61776/19-к, якою відмовлено в задоволенні клопотання адвоката Ярошенка С.М. в інтересах потерпілого ТОВ "Юнісон Груп" про тимчасовий доступ до речей і документів.

Ухвалою від 03.03.2020 р., зокрема, відмовлено в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" про роз`яснення ухвали від 04.02.2020 р.; застосовано до Акціонерного товариства "Українська залізниця" заходи процесуального примусу у вигляді штрафу; повторно витребувано від АТ "Українська залізниця" та філії "Рефрижераторна вагонна компанія "АТ "Укрзалізниця" будь-які документи стосовно коштів отриманих та/або витрачених від оперування 1000 напіввагонів ТОВ "Юнісон Груп"; усі документи (звіти) на виконання вимог п.1.6 ухвали засідання правління ПАТ "Укрзалізниця" від 11.08.2017 р. (витягу з протоколу № Ц-57/77 Ком. Т.) щодо окремого обліку доходних надходжень, витрат, пов`язаних з утриманням 1000 напіввагонів ТОВ "Юнісон Груп"; інформацію про суми грошових коштів, отриманих від оперування арештованими 1000 напіввагонами ТОВ "Юнісон Груп" (в тому числі розмір акумульованих коштів на окремому рахунку, суми отриманих доходів, зокрема за користування напіввагонами на території інших держав, а також розмір сплачених податків, сум витрачених на ремонтні роботи вагонів тощо) за період з серпня 2017 р. по день надання відповіді; повторно витребувано від АТ "Державний ощадний банк України" інформацію про банківський рахунок № НОМЕР_1 в ТВБВ № 10026/0657, філія - Головне управління Ощадбанку по м. Києву МФО 322669, відкритий філією "Рефрижераторна вагонна компанія" АТ "Українська залізниця", а саме, відомості про суму коштів, акумульованих на цьому рахунку та інформацію про рух коштів, у строк до 12.03.2019 р.; відкладено підготовче засідання на 18.03.2020 р.

11.03.2020 р. відповідачем виконано вимоги попередніх ухвал суду та надано витребувані судом документи, у зв`язку з чим ухвалою від 08.04.2020 р. скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 р. по справі №910/11594/19 про застосування до Акціонерного товариства "Українська залізниця" заходів процесуального примусу у вигляді штрафу та стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в дохід Державного бюджету України штрафу в розмірі 2 102 грн, в частині пунктів 2, 3, 11, 12, 13, 14 її резолютивної частини.

07.04.2020 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із запровадженням карантину на території України (постанова Кабміну №211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19"), яке обґрунтовано тим, що дана справа є важливою для відповідача; Акціонерне товариство "Українська залізниця" бажає надати усні пояснення щодо заявлених позовних вимог безпосередньо в судовому засіданні.

Ухвалою від 08.04.2020 р. задоволено клопотання відповідача від 07.04.2020р., закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.04.2020 р.

14.04.2020 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

22.04.2020 р. від АТ "Державний ощадний банк України" надійшли витребувані судом докази.

28.04.2020 р. від відповідача надійшли клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою від 29.04.2020 р. сторін викликано в судове засідання на 12.05.2020р.

08.05.2020 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засіданні.

12.05.2020 р. від відповідача надійшли пояснення по справі.

Судове засідання, призначене на 12.05.2020 р., не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Зеленіної Н.І.

Ухвалою від 25.05.2020 р., після виходу судді Зеленіної Н.І. з лікарняного, справу призначено до розгляду на 27.05.2020 р.

У судовому засіданні 27.05.2020 р. представник відповідача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 27.05.2020 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача проти задоволення позову в судовому засіданні повністю заперечили.

У судовому засіданні 27.05.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується обома сторонами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнісон Груп" є власником 1000 залізничних напіввагонів.

В межах кримінального провадження №42016000000003536 від 18.11.2016р. у справі №757/40448/17-к ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2017 р. за клопотанням прокурора на напіввагони, належні ТОВ "Юнісон Груп", був накладений арешт шляхом заборони розпоряджатися або користуватися майном.

Частиною 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Слідчий суддя, відповідно до положень статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, має право визначати порядок зберігання речових доказів, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.08.2017 у справі №757/45795/17 задоволено клопотання слідчого Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Опанасенка В.І. про передачу 1000 залізничних напіввагонів в управління та користування Філії "Рефрижераторна вагонна компанія" ПАТ "Укрзалізниця", з правом комерційного використання зазначених вагонів, що належать ТОВ "Юнісон Груп". Зобов`язано ПАТ "Укрзалізниця" в автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів визначити приналежність зазначених вагонів до Філії "Рефрижераторна вагонна компанія" ПАТ "Укрзалізниця" на час арешту, накладеного на майно ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2017 р.

Як вбачається з наданих АТ "Державний ощадний банк України" доказів, а саме, виписки по банківському рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 202-207, т.3), відповідач використовує кошти з даного рахунку для забезпечення власної господарської діяльності, зокрема, участі в аукціонах, отримує нараховані проценти по рахунку, та перераховує кошти з даного рахунку на інші рахунки. При цьому, відповідно до інформації АТ "Державний ощадний банк України", залишок грошових коштів на вказаному рахунку станом на 06.04.2020 р. становив 0,00 грн.

При цьому, як підтверджується матеріалами справи, зокрема, інформацією щодо сум грошових коштів від 10.03.2020 р., наданою відповідачем (а.с. 4, т. 2), зазначений рахунок відкрито саме для зарахування виручки від використання напіввагонів ТОВ "Юнісон Груп".

Таким чином, матеріалами справи підтверджується використання відповідачем грошових коштів, отриманих від користування напіввагонами ТОВ "Юнісон Груп", на власний розсуд.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ "Юнісон Груп" зазначає, що передача напіввагонів відповідачеві в управління та користування відбулось без надання відповідачеві права розпорядження грошовими коштами, отриманими від експлуатації напіввагонів, належних ТОВ "Юнісон Груп".

Відповідно до ст. 533 Кримінального процесуального кодексу України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

В даному випадку, ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.08.2017 у справі №757/45795/17, якою визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі 1000 залізничних напіввагонів в управління та користування Філії "Рефрижераторна вагонна компанія" ПАТ "Укрзалізниця", з правом комерційного використання зазначених вагонів, що належать ТОВ "Юнісон Груп", є обов`язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на викладене, суд зазначає, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.08.2017 у справі №757/45795/17 встановлює чіткий та вичерпний спосіб зберігання речових доказів - 1000 залізничних напіввагонів в управління та користування Філії "Рефрижераторна вагонна компанія" ПАТ "Укрзалізниця", з правом комерційного використання зазначених вагонів, та не передбачає розпорядження залізницею на власний розсуд доходами, отриманими від користування такими напіввагонами.

Статтею 317 ЦК України унормовано, що власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 319 цього Кодексу, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 189 ЦК України продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наведеної норми, зокрема, випливає, що доходи, отримані від користування речі, є власністю її власника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас, у матеріалах справи відсутні докази передачі відповідачу права власності на 1000 залізничних напіввагонів позивача, а відтак, і розпорядження доходами, отриманими від їх експлуатації.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б . В. проти Нідерландів" від 27.10.1993).

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно зі статтею 16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівств" Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що з урахуванням підстав даного позову та фактичних обставин справи, позивачем обрано належний спосіб захисту, і позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача суд відхиляє з огляду на відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у відповідача права на розпорядження грошовими коштами, отриманими від експлуатації вагонів.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати відсутнім право Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Рефрижераторна вагонна компанія" ПАТ "Українська залізниця" (08502, Київська область, м. Фастів, вул. Андрія Шептицького, 1-б; код ЄДРПОУ 40081326) по використанню/розпорядженню коштами, отриманими від комерційного використання 1000 напіввагонів, що належить ТОВ "Юнісон Груп".

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Рефрижераторна вагонна компанія" ПАТ "Українська залізниця" (08502, Київська область, м. Фастів, вул. Андрія Шептицького, 1-б; код ЄДРПОУ 40081326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісон Груп" (01601, м. Київ, пл. Спортивна, 1-А, БЦ "Гулівер", 31 поверх) 1 921 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 17.06.2020 р.

Суддя Н.І. Зеленіна