Постанова

від 23.09.2020 по справі 910/11594/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2020 р. Справа№ 910/11594/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 23.09.2020

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Рефрижераторна вагонна компанія

на рішення Господарського суду міста Києва

від 27.05.2020 (повний текст складено 17.06.2020)

у справі №910/11594/19 (суддя - Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юнісон Груп

до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Рефрижераторна вагонна компанія ПАТ Українська залізниця

про визнання відсутнім права

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Юнісон Груп звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Рефрижераторна вагонна компанія ПАТ Українська залізниця про визнання відсутнім права.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача відсутнє право по використанню/розпорядженню коштами, отриманими від комерційного використання 1000 напіввагонів, які належать позивачу.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі № 910/11594/19 позов задоволено повністю. Визнано відсутнім право Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Рефрижераторна вагонна компанія ПАТ Українська залізниця по використанню/розпорядженню коштами, отриманими від комерційного використання 1000 напіввагонів, що належить ТОВ Юнісон Груп . Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Рефрижераторна вагонна компанія ПАТ Українська залізниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юнісон Груп 1 921 грн судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, який не є власником вагонів, кошти отримані від їх використання використовує на власний розсуд, чим порушує права власника (позивача).

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство Українська залізниця в особі філії Рефрижераторна вагонна компанія звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/11594/19 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2020 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/11594/19 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Рефрижераторна вагонна компанія на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 року у справі №910/11594/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.09.2020.

03.08.2020 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

13.08.2020 від відповідача надійшли письмові заперечення на відзив.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 оголошено перерву до 21.09.2020.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/3207/20 від 21.09.2020 у зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/11594/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2020 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І.

Ухвалою від 21.09.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/11594/19 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Разіна Т.І. Розгляд справи призначено на 23.09.2020.

У судове засідання 23.09.2020 з`явились представники сторін та надали пояснення по суті спору.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

За твердженням апелянта, в матеріалах справи відсутні докази використання коштів з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого саме для зарахування виручки від використання на піввагонів позивача.

Крім того, апелянт стверджує, що судом не було взято до уваги, що ухвалою Вищого антикорупційного суду України від 06.05.2020 було накладено арешт шляхом зборони відчуження, розпорядження та користування на грошові кошти, які знаходяться на окремому рахунку № НОМЕР_1 , а тому питання розпорядження відповідними коштами регулюється виключно в межах справи № 991/3549/20.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у відзиві на відзив просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що суд першої інстанції належним чином дослідив суть спірних правовідносин, та правомірно ухвалив рішення про задоволення позову.

2.4. інші процесуальні дії у справі:

Представники відповідача у судовому засіданні надали пояснення по суті спору, просили апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати з підстав визначених в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується обома сторонами, Товариство з обмеженою відповідальністю Юнісон Груп є власником 1000 залізничних напіввагонів.

В межах кримінального провадження №42016000000003536 від 18.11.2016 у справі №757/40448/17-к ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2017 за клопотанням прокурора на напіввагони, належні ТОВ Юнісон Груп , був накладений арешт шляхом заборони розпоряджатися або користуватися майном.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.08.2017 у справі №757/45795/17 задоволено клопотання слідчого Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Опанасенка В.І. про передачу 1000 залізничних напіввагонів в управління та користування Філії Рефрижераторна вагонна компанія ПАТ Укрзалізниця , з правом комерційного використання зазначених вагонів, що належать ТОВ Юнісон Груп . Зобов`язано ПАТ Укрзалізниця в автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів визначити приналежність зазначених вагонів до Філії Рефрижераторна вагонна компанія ПАТ Укрзалізниця на час арешту, накладеного на майно ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2017 р.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Звертаючись з даним позовом, позивач зазначив, що відповідач на власний розсуд розпоряджається грошовими коштами отриманими від використання майна позивача, чим порушує його права.

При цьому, відповідно до наявної в матеріалах справи виписки по банківському рахунок № НОМЕР_2 (а.с. 202-207, т.3) наданої АТ Державний ощадний банк України , відповідач використовує кошти з даного рахунку для забезпечення власної господарської діяльності, зокрема, участі в аукціонах, отримує нараховані проценти по рахунку, та перераховує кошти з даного рахунку на інші рахунки. При цьому, відповідно до інформації АТ Державний ощадний банк України , залишок грошових коштів на вказаному рахунку станом на 06.04.2020 р. становив 0,00 грн.

При цьому, як підтверджується матеріалами справи, зокрема, інформацією щодо сум грошових коштів від 10.03.2020, наданою відповідачем (а.с. 4, т. 2), з коштів отриманих від використання напіввагонів відповідачем сплачуються податки, здійснюється ремонт на піввагонів та, фактично, отримано прибуток.

При цьому, доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідні кошти акумулюються не на рахунку № НОМЕР_2 , щодо якого надано довідку банком (а.с. 202-207, т.3), а на рахунку № НОМЕР_1 , однак відповідачем не надано належним та допустимих доказів, що рахунок № НОМЕР_1 є єдиним рахунком для зарахування коштів від використання на піввагонів, що належать позивачу, не надано пояснень щодо призначення рахунку № НОМЕР_2 та не спростовано доводів щодо використання на власний розсуд відповідних коштів, а з наданої до суду апеляційної інстанції виписки по рахунку № НОМЕР_1 (додаток №1 до тому № 4) вбачається, здійснення відповідачем витрат в сумі 988839845,24 грн, з вказаного рахунку, однак матеріали справи не містять підтвердження обґрунтованої необхідності здійснення всіх вказаних у виписці витрат.

Таким чином, керуючись, зокрема, положеннями ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджується використання відповідачем грошових коштів, отриманих від користування напіввагонами ТОВ Юнісон Груп , на власний розсуд.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ Юнісон Груп зазначає, що передача напіввагонів відповідачеві в управління та користування відбулось без надання відповідачеві права розпорядження грошовими коштами, отриманими від експлуатації напіввагонів, належних ТОВ Юнісон Груп .

В даному випадку, ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.08.2017 у справі №757/45795/17, якою визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні шляхом передачі 1000 залізничних напіввагонів в управління та користування Філії Рефрижераторна вагонна компанія ПАТ Укрзалізниця , з правом комерційного використання зазначених вагонів, що належать ТОВ Юнісон Груп , є обов`язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.08.2017 у справі №757/45795/17 встановлює чіткий та вичерпний спосіб зберігання речових доказів - 1000 залізничних напіввагонів в управління та користування Філії Рефрижераторна вагонна компанія ПАТ Укрзалізниця , з правом комерційного використання зазначених вагонів, та не передбачає розпорядження залізницею на власний розсуд доходами, отриманими від користування такими напіввагонами.

Відповідно до статті 189 Цивільного кодексу України продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наведеної норми, зокрема, випливає, що доходи, отримані від користування речі, є власністю її власника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас, у матеріалах справи відсутні докази передачі відповідачу права власності на 1000 залізничних напіввагонів позивача, а відтак, і розпорядження доходами, отриманими від їх експлуатації.

Дослідивши обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з урахуванням підстав даного позову та фактичних обставин справи, позивачем обрано належний спосіб захисту, і позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів, що відповідач неправомірно вчиняє дії щодо розпорядження грошовими коштами отриманими від використання майна позивача.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Частиною 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Слідчий суддя, відповідно до положень статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, має право визначати порядок зберігання речових доказів, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю.

Відповідно до ст. 533 Кримінального процесуального кодексу України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Статтею 317 Цивільного кодексу України унормовано, що власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу унормовано, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 189 Цивільного кодексу України продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно зі статтею 16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У рішенні від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівств Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновків про використання відповідачем коштів отриманим від використання напіввагонів позивача, оскільки апелянтом не надано належних та допустимих доказів на спростування відповідних висновків, а матеріали справи у їх сукупності свідчать про обґрунтованість вимог позивача.

Щодо посилань апелянта на ухвалу Вищого антикорупційного суду України від 06.05.2020 у справі № 991/3549/20 якою було накладено арешт шляхом зборони відчуження, розпорядження та користування на грошові кошти, які знаходяться на окремому рахунку № НОМЕР_1 , колегія суддів зазначає, що вказана обставина виникла вже після подання позову, і ухвалення рішення про арешт коштів та ухвалення рішення про заборону відповідачу розпоряджатись грошовими коштами не суперечить одне одному.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/11594/19 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Рефрижераторна вагонна компанія на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/11594/19 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Рефрижераторна вагонна компанія на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/11594/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі №910/11594/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Акціонерним товариством Українська залізниця в особі філії Рефрижераторна вагонна компанія .

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано після виходу головуючого судді з лікарняного: 23.11.2020.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

Т.І. Разіна