Постанова

від 03.02.2021 по справі 910/11594/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 910/11594/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю. - головуючого, Чумака Ю. Я., Мачульського Г. М.,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Рефрижераторна вагонна компанія

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 (головуючий суддя Тарасенко К. В., судді Іоннікова І. А., Разіна Т. І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 (суддя Зеленіна Н. І.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юнісон Груп

до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Рефрижераторна вагонна компанія Публічного акціонерного товариства Українська залізниця

про визнання відсутнім права

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - Березінський О. С. (адвокат),

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Юнісон Груп звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Рефрижераторна вагонна компанія ПАТ Українська залізниця (далі - АТ Українська залізниця ) про визнання відсутнім права по використанню/розпорядженню коштами, отриманими від комерційного використання 1000 напіввагонів, що належать позивачеві.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача відсутнє право по використанню/розпорядженню коштами, отриманими від комерційного використання 1000 напіввагонів, які належать позивачу. Позивач зазначає, що він є власником напіввагонів, переданих в управління відповідачу, і саме власник вправі визначати порядок та спосіб використання грошових коштів, отриманих за рахунок експлуатації майна, якщо інше не передбачено договором або законом.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ Юнісон Груп є власником 1000 залізничних напіввагонів.

4. У межах кримінального провадження від 18.11.2016 № 42016000000003536 у справі № 757/40448/17-к ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2017 за клопотанням прокурора на напіввагони, належні ТОВ Юнісон Груп , накладений арешт шляхом заборони розпоряджатися або користуватися майном.

5. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.08.2017 у справі № 757/45795/17 задоволено клопотання слідчого Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Опанасенка В. І. про передачу 1000 залізничних напіввагонів в управління та користування філії Рефрижераторна вагонна компанія ПАТ Укрзалізниця з правом комерційного використання зазначених вагонів, що належать ТОВ Юнісон Груп . Зобов`язано ПАТ Укрзалізниця в автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів визначити приналежність зазначених вагонів до філії Рефрижераторна вагонна компанія ПАТ Укрзалізниця на час арешту, накладеного на майно згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2017.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 у справі № 910/11594/19, позов задоволено повністю. Визнано відсутнім право АТ Українська залізниця по використанню/розпорядженню коштами, отриманими від комерційного використання 1000 напіввагонів, що належать ТОВ Юнісон Груп . Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 921,00 грн судового збору.

7. Судові рішення мотивовані тим, що відповідач, який не є власником вагонів, розпоряджається доходами, отриманими від їх експлуатації, чим порушує права власника ТОВ Юнісон Груп .

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

8. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 18.12.2020 надійшла касаційна скарга АТ Українська залізниця на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі № 910/11594/19, в якій скаржник просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рух касаційної скарги

9. Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.12.2020 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Краснов Є. В.

10. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.12.2020 у зв`язку з перебуванням судді Краснова Є. В. на лікарняному здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Чумак Ю. Я., Мачульський Г. М.

11. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 23.12.2020 клопотання АТ Українська залізниця про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнив, поновив скаржнику строк на касаційне оскарження. Касаційний суд також відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ Українська залізниця на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 й постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 у справі № 910/11594/19 та призначив касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.01.2021. Відмовив АТ Українська залізниця у задоволенні клопотання про зупинення дії оскаржуваних рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 11.01.2021.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги

12. Підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, тобто неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

13. АТ Українська залізниця у касаційній скарзі посилається на те, що судами порушено норми процесуального права, зокрема статті 42, 76, 86, 210 Господарського процесуального кодексу України, а в основу оскаржуваних рішень покладено неналежні докази.

14. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій взято за основу хибний рахунок № НОМЕР_3, що не має відношення до предмета розгляду. Водночас правильним є саме рахунок № НОМЕР_1 , який відкривався для акумулювання коштів від оперування залізничними напіввагонами, які на праві власності належать ТОВ Юнісон Груп , та судами проігноровано інформацію, надану відповідачем, щодо залишку коштів на ньому. Відповідач також стверджує, що судами неналежно вивчено виписку з рахунка № НОМЕР_2 з якої прослідковується характер витрат коштів з вищезгаданого рахунка.

15. Наголошує, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.08.2017 у справі № 757/45795/17 передано 1000 залізничних напіввагонів в управління та користування відповідачу як зберігання речових доказів, надавши останньому право комерційного використання таких вагонів, тому відповідач має право на отриманий прибуток в ході господарської діяльності підприємства з використання арештованого майна.

16. Крім того, АТ Українська залізниця звертає увагу, що судами попередніх інстанцій не було взято до уваги ухвалу Вищого антикорупційного суду від 06.03.2020 у справі № 991/1990/20 (провадження № 1-кс/991/2033/20), якою повторно накладено арешт на майно, яке перебуває у власності позивача, шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування майном, а саме залізничними напіввагонами, та передано 1000 залізничних напіввагонів ТОВ Юнісон Груп Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Також ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.05.2020 у справі № 991/3549/20 (провадження № 1-кс/991/3660/20) накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на грошові кошти, які знаходяться на окремому рахунку № НОМЕР_2 .

17. У судовому засіданні представник АТ Українська залізниця заявив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, зазначивши, що Генеральна прокуратура України має намір вступити у справу як третя особа, оскільки обставини, встановлені судом при розгляді цього спору, можуть мати негативні наслідки для АТ Українська залізниця та завдати збитків державі.

18. Відповідно до частини першої статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

19. Згідно із положеннями статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції має право переглядати у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

20. Положеннями частини сьомої статті 301 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.

21. Оскільки приписи Господарського процесуального кодексу України унеможливлюють вступ у справу третіх осіб під час перегляду судових рішень в касаційному порядку, клопотання АТ Українська залізниця є необґрунтованим.

Позиція ТОВ Юнісон Груп

22. Позивач у своєму відзиві на касаційну скаргу зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим з огляду на те, що жодного рішення суду або правочину, згідно з яким право власності на грошові кошти, отримані від експлуатації напіввагонів, переходило б відповідачу, не існує, тому використання АТ Українська залізниця грошей, що належать ТОВ Юнісон Груп , є протиправним.

23. Позивач також вказує на процесуальну неможливість Верховного Суду виконати вимоги, викладені відповідачем у касаційній скарзі, оскільки статтею 300 Господарського процесуального кодексу України визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, а доводи касаційної скарги зводяться до вирішення питання про достовірність доказів, перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів та їх перевірка.

24. Крім того, у своїх поясненнях ТОВ Юнісон Груп звертає увагу на те, що обраний ним спосіб захисту безпосередньо втілює його мету, якої він прагне досягти, а саме припинити використання відповідачем грошових коштів, які належать позивачу. Тому така позовна вимога є ефективним способом захисту прав відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

25. 03.02.2021 до Верховного Суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, згідно з яким у зв`язку із виявленням коронавірусної хвороби в одного з працівників Адвокатського об`єднання Прове груп та неможливістю прибути у судове засідання представника цього адвокатського об`єднання Захарченка Ю. О., який перебуває на самоізоляції, позивач просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

26. Розглянувши зазначене клопотання ТОВ Юнісон Груп , колегія суддів відхилила клопотання позивача зважаючи на те, що явка представників учасників справи обов`язковою не визнавалась, а матеріали судової справи є достатніми для перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Позиція позивача викладена у відзиві на касаційну скаргу, який поданий до Верховного Суду відповідно до вимог статті 295 Господарського процесуального кодексу України, представник ТОВ Юнісон Груп був присутній в судовому засіданні 20.01.2021 та надавав пояснення, які були враховані судом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

27. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. АТ Українська залізниця , посилаючись в касаційній скарзі на пункт 4 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, оскільки підставою для задоволення позовних вимог стала виписка з банківського рахунка № НОМЕР_3 , який, на думку скаржника, не має жодного відношення до коштів, отриманих від використання вагонів ТОВ Юнісон Груп , та був відкритий для інших потреб.

29. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

30. Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

31. Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

32. Отже, під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

33. Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

34. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України). Тобто допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування.

35. Згідно зі статтею 78 цього Кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

36. Відповідно до частин першої та другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

37. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частини перша, друга статті 91 Господарського процесуального кодексу України).

38. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суди не дослідили належним чином та не оцінили подані сторонами докази щодо рахунків, які підтверджують зарахування коштів, отриманих від використання напіввагонів.

39. Аргументи скаржника щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме встановлення судом відсутності права по використанню/розпорядженню коштами, отриманими від комерційного використання 1000 напіввагонів, що належать ТОВ Юнісон Груп згідно з випискою з банківського рахунка № НОМЕР_3 на підставі недопустимих доказів, фактично є незгодою відповідача з оцінкою судом доказів у справі.

40. Судами першої та апеляційної інстанцій надавалася оцінка виписці з банківського рахунка № НОМЕР_3 , наданої Акціонерним товариством Державний ощадний банк України , згідно з якою відповідач використовує кошти з цього рахунка для забезпечення власної господарської діяльності.

41. Щодо доводів скаржника про те, що відповідні кошти акумулюються не на рахунку № НОМЕР_3 , щодо якого надано виписку банком (а. с. 202- 207, т. 3), а на рахунку № НОМЕР_2 , то суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що рахунок № НОМЕР_2 є єдиним рахунком для зарахування коштів від використання напіввагонів, що належать позивачу, не надано пояснень щодо призначення рахунка № НОМЕР_3 та не спростовано доводів щодо використання на власний розсуд відповідних коштів, а з наданої до суду апеляційної інстанції виписки з рахунка № НОМЕР_2 (додаток № 1 до т. 4) вбачається здійснення відповідачем витрат в сумі 988 839 845,24 грн з вказаного рахунка.

42. Звідси судом апеляційної інстанції надавалась оцінка рахункам № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , на які вказує скаржник у касаційній скарзі.

43. Отже, дослідивши матеріали справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ТОВ Юнісон Груп належними та допустимими доказами довів, що відповідач вчиняє дії щодо розпорядження грошовими коштами, отриманими від використання майна позивача, чим порушує права власника (позивача), що і стало підставою для задоволення позовних вимог.

44. Крім того, щодо ухвали Вищого антикорупційного суду від 06.05.2020 у справі № 991/3549/20, якою накладено арешт шляхом зборони відчуження, розпорядження та користування на грошові кошти, що знаходяться на окремому рахунку № НОМЕР_2 , суд апеляційної інстанції зазначив, що вказана обставина виникла вже після подання позову, тому суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

45. Доводи касаційної скарги щодо рахунків № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 зводяться до намагання скаржника спонукати суд касаційної інстанції здійснити переоцінку доказів у справі щодо доходів та витрат, пов`язаних з використанням 1000 напіввагонів, і знову встановити фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу касаційної скарги, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції, визначеної статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

46. За таких обставин наведена АТ Українська залізниця підстава для касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, як і підстава для скасування судових рішень, встановлена пунктом 4 частини третьої статті 310 цього Кодексу, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.

47. Водночас в оскаржуваному судовому рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, що з урахуванням підстав цього позову та фактичних обставин справи позивачем обрано належний спосіб захисту і позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

48. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

49. Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів і цей перелік не є вичерпним.

50. Відповідно до частини четвертої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

51. 28.12.2020, тобто після подання касаційної скарги АТ Українська залізниця у справі, судові рішення в якій переглядаються Верховним Судом, в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднена постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 910/14516/18 (№ в ЄДРСР 93783641).

52. У зазначеній постанові суд касаційної інстанції вказав, що верховенство права як основоположний принцип господарського судочинства визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

53. Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

54. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

55. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

56. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

57. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

58. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

59. Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

60. Відповідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

61. Глава 29 Цивільного кодексу України встановлює, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (частина друга статті 386 Цивільного кодексу України).

62. Способами захисту права власності можуть бути, зокрема: право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України); право власника на витребування майна від добросовісного набувача (стаття 388 Цивільного кодексу України); власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України); визнання права власності (стаття 392 Цивільного кодексу України); визнання незаконним правового акта, що порушує право власності (стаття 393 Цивільного кодексу України).

63. Колегія суддів погоджується з наведеним висновком щодо застосування норм права, викладеним у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 910/14516/18, та вважає за необхідне цей висновок врахувати у справі, яка розглядається.

64. Відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України, який встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 Господарського процесуального кодексу України), здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

65. У справі, судові рішення в якій переглядаються в касаційному порядку, як позивач, так і суди попередніх інстанцій зазначали про захист його права власності таким способом, як визнання відсутнім права по використанню/розпорядженню коштами, отриманими від комерційного використання 1000 залізничних напіввагонів, що належать позивачеві.

66. Натомість з викладеного вбачається, що законодавством не передбачено такого способу захисту права власності, як встановлення відсутності в іншої особи права по використанню/розпорядженню коштами, отриманими від використання майна, що належить власникові такого майна.

67. До того ж обраний позивачем спосіб захисту є неефективним в розумінні Конвенції та фактично не призводить до відновлення порушеного (як стверджує позивач) права, що виключає можливість задоволення заявлених позовних вимог.

68. У цій справі позивач звертається за захистом своїх прав, посилаючись на те, що у відповідача відсутнє право по використанню/розпорядженню коштами, отриманими від комерційного використання 1000 напіввагонів, які належать позивачу. Проте заявлена ним позовна вимога у разі її задоволення не призведе до відновлення порушеного (як стверджує позивач) права та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, у позивача не відновиться можливість використання/розпорядження конкретним матеріальним благом - грошовими коштами, отриманими від комерційного використання напіввагонів, оскільки права позивача як власника 1000 залізничних напіввагонів обмежено застосуванням заходів кримінально-процесуального примусу.

69. Заявлений позов фактично містить у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення (визнання відсутнім права) та не стосується захисту права власності позивача.

70. За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема щодо належного та ефективного способу захисту прав та інтересів позивача.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

71. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

72. Відповідно до частин першої, третьої статті 311 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

73. Зважаючи на викладене, касаційна скарга АТ Українська залізниця підлягає задоволенню, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо судових витрат

74. За змістом пункту 1 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

75. З огляду на те, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню з ухваленням нового рішення про відмову в позові, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі: 2881,50 грн за подання апеляційної скарги та 3842,00 грн за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Рефрижераторна вагонна компанія Публічного акціонерного товариства Українська залізниця задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 у справі № 910/11594/19 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юнісон Груп (01601, м. Київ, пл. Спортивна, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 37545528) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) 6723,50 грн (шість тисяч сімсот двадцять три гривні 50 коп.) судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Ю. Я. Чумак

Г. М. Мачульський