Рішення

від 03.06.2020 по справі 911/111/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2020 р. м. Київ Справа № 911/111/20

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/111/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрімастер , м. Переяслав- Хмельницький

до Приватного акціонерного товариства Київобленерго , м. Вишневе

про встановлення земельного сервітуту

Представники:

від позивача: Карман Ю.В., довіреність № 1 від 11.02.2020, наказ № 10/02/2020 від

10.02.2020, положення;

від відповідача: Камєнєва С.В., довіреність № 527 від 12.12.2019, наказ № 3322-к від 20.11.2019, посадова інструкція.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю Агрімастер (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Київобленерго (надалі-відповідач) про встановлення земельного сервітуту.

В обґрунтування своїх вимог, позивач вказує на розміщення над земельними ділянками з кадастровими номерами 3223387204:04:001:0006, площею 0,2037 га та 3223387204:04:001:0008, площею 0,25 га, що належать позивачу на праві приватної власності, повітряної лінії електропередачі ПЛ-10 кВ Л-9 Дівички з балансовою приналежністю ПрАТ Київобленерго , у зв`язку з чим позивач позбавлений можливості повною мірою користуватись своїми земельними ділянками за цільовим призначенням.

Ухвалою суду від 13.01.2020 відкрито провадження у справі № 911/111/20, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 10.02.2020.

04.02.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 31.01.2020, в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні. Так, відповідач вказує на те, що позивачем не надано доказів того, що укладення договору земельного сервітуту забезпечить ефективне використання земельної ділянки позивача; не надано доказів належного відведення частини земельної ділянки на яку б поширювалось право сервітуту; відповідачем здійснюється користування виключно земельною ділянкою позивача за кадастровим номером 3223387204:04:001:0008, при цьому 1 раз на рік при технічному обслуговуванні та 1 раз на 10 років при проведені капітального ремонту; відповідач вважає не обґрунтованим визначення позивачем розміру плати за земельний сервітут за місяць в розмірі, який є більшим за розмір купівлі вказаних земельних ділянок.

Ухвалою суду від 10.02.2020 підготовче засідання було відкладено на 26.02.2020.

24.02.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив № 21/02/20 від 21.02.2020, в якій останній підтримуючи позовні вимоги вказує на те, що лінії електропередач є об`єктом підвищеної небезпеки і, що дотримання позивачем охоронних нормативів призводить до незручностей у користуванні об`єктами приватної власності; основним видом господарської діяльності позивача є торгівля, що потребує будівель складів та ангарів, які мають ознаки нерухомого майна, проте таке будівництво в охоронній зоні не допускається, що позбавляє позивача права належного користування своїм майном; ціна договору є встановленою, а встановлення земельного сервітуту не належить до товарів, робіт, послуг.

26.02.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання № 25/2120 від 26.02.2020 про призначення у справі № 911/111/20 судової експертизи. Необхідність проведення експертизи, на думку позивача, зумовлена необхідністю з`ясування обставин неможливості використання позивачем об`єктів приватної власності у спосіб іншій, ніж лише за потреби встановлення земельного сервітуту.

В судовому засіданні 26.02.2020 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні на 16.03.2020.

27.02.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення від 27.02.2020 проти клопотання позивача про призначення у справі № 911/111/20 судової експертизи, вважаючи її проведення недоцільним, оскільки предмет спору не потребує спеціальних знань, а вказане питання має підтверджуватись доказами, наданими позивачем самостійно.

12.03.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь б/н від 11.03.2020, в яких останній вказує на те, що при укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 05.09.2017, позивачу було відомо щодо розташування на його земельній ділянці повітряних ліній електропередач, було відомо про наявність обмежень, у зв`язку із встановленою охороною повітряних ліній, позивач погодився отримати право власності на ці земельні ділянки, з урахуванням особливостей їх використання.

В підготовчому засіданні 16.03.2020 суд, розглянувши клопотання позивача № 25/2120 від 26.02.2020 про призначення експертизи дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки позивачем не доведено необхідність її призначення та те, що вирішення вказаного питання потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право.

Ухвалою суду від 16.03.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/111/20, справу призначено до розгляду по суті на 13.04.2020.

Ухвалою суду від 13.04.2020 розгляд справи № 911/111/20 по суті був відкладений на 18.05.2020.

В судовому засіданні 18.05.2020 судом оголошено перерву з розгляду справи по суті на 03.06.2020.

В судових засіданнях 18.05.2020 та 03.06.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив та просив суд задовольнити позовні вимоги; представник відповідача заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

05.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Ватра-Трейд (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрімастер (покупець) укладений Договір купівлі-продажу, за яким продавець передає у власність (продає), а покупець приймає у власність (купує) земельну ділянку загальною площею 0,2500 га, за кадастровим номером 3223387204:04:001:0008, цільове призначення якої - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за реєстровим номером об`єкта нерухомого майна 293330632233 та сплачує за неї ціну визначену цим договором (п. 1.1 договору).

Ринкова вартість земельної ділянки, згідно з Звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеним ТОВ Бюро Оцінок 31.08.2017 становить 62 670,00 грн. (п. 2.1 договору).

За домовленістю сторін продаж земельної ділянки вчинено за 98 000,00 грн. без урахування ПДВ (п. 2.2 договору).

Право власності на земельну ділянку переходить до покупця з моменту державної реєстрації цього права у відповідності до Цивільного кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень (п. 3.2 договору).

Матеріали справи містять Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Агрімастер на земельну ділянку загальною площею 0,25 га, за кадастровим номером 3223387204:04:001:0008, цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , за реєстровим номером об`єкта нерухомого майна 293330632233.

05.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Ватра-Трейд (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрімастер (покупець) укладений Договір купівлі-продажу, за яким продавець передає у власність (продає), а покупець приймає у власність (купує) земельну ділянку загальною площею 0,2037 га, за кадастровим номером 3223387204:04:001:0006, цільове призначення якої - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за реєстровим номером об`єкта нерухомого майна 288021932110 та сплачує за неї ціну визначену цим договором (п. 1.1 договору).

Ринкова вартість земельної ділянки, згідно з Звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеним ТОВ Бюро Оцінок 31.08.2017 становить 51 064,00 грн. (п. 2.1 договору).

За домовленістю сторін продаж земельної ділянки вчинено за 79 000,00 грн. без урахування ПДВ (п. 2.2 договору).

Право власності на земельну ділянку переходить до покупця з моменту державної реєстрації цього права у відповідності до Цивільного кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень (п. 3.2 договору).

Матеріали справи містять Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю Агрімастер права власності на земельну ділянку загальною площею 0,2037 га, за кадастровим номером 3223387204:04:001:0006, цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за реєстровим номером об`єкта нерухомого майна 288021932110.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що на території земельних ділянок з кадастровими номерами 3223387204:04:001:0006, площею 0,2037 га та 3223387204:04:001:0008, площею 0,25 га побудована повітряна лінія електропередачі ПЛ-10 кВ Л-9 Дівички з балансовою приналежністю ПрАТ Київобленерго .

Приватне акціонерне товариство Київобленерго є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства Київобленерго , яке перейменовано в свою чергу з Публічного акціонерного товариства АЕС Київобленерго , яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства А.Е.С. Київобленерго , яке створене шляхом реорганізації Відкритого акціонерного товариства А.Е.С. Київобленерго .

Відкрите акціонерне товариство А.Е.С. Київобленерго створене шляхом перейменування Відкритого акціонерного товариства Київобленерго , яке створене шляхом перейменування Державної акціонерної енергопостачальної компанії Київобленерго , яка створена шляхом перетворення Державного підприємства Київобленерго .

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.11.2006 за № 452 було затверджено Перелік нерухомого майна, що увійшло до статутного фонду ЗАТ А.Е.С. Київобленерго під час його корпоратизації, станом на 01.07.1995 .

Повітряна лінія електропередачі ПЛ-10 кВ Л-9 Дівички увійшла до переліку нерухомого майна, що увійшло до статутного фонду ЗАТ А.Е.С. Київобленерго під час його корпоратизації, що підтверджується витягом із Переліку нерухомого майна.

Разом з цим, повітряна лінія електропередачі ПЛ-10 кВ Л-9 Дівички була побудована у 1970 році, на виділені із земель запасу на потреби електроенергетичної галузі, території, що підтверджується паспортом повітряної лінії електроенергопередавання напругою 10 (6) кВ.

Даний об`єкт обліковується на балансі ПрАТ Київобленерго з 01.01.1970, що підтверджується Довідкою про балансову належність від 27.01.2020.

Позивач звертався до відповідача із пропозицією № 29/10 від 29.10.2019, в якій у зв`язку із розташуванням на земельних ділянках позивача повітряної лінії електропередачі ПЛ-10 кВ Л-9 Дівички , що належить відповідачу, укласти Договір про встановлення земельного сервітуту з відповідною платою, у сумі 200 000,00 грн. щомісяця та надав його проект.

У відповідь, листами № 27/1/2836 від 04.10.2019 та № 14/100/10126 від 04.12.2019, ПАТ Київобленерго вказував на те, що повітряна лінія електропередачі ПЛ-10 кВ Л-9 Дівички введена в експлуатацію у 1970 році, проте, як право власності на земельні ділянки 3223387204:04:001:0006, площею 0,2037 га та 3223387204:04:001:0008, площею 0,25 га набуто позивачем у 2017 році, тобто такі земельні ділянки перейшли у власність позивача вже із обмеженням їх використання, у зв`язку з чим ПАТ Київобленерго наполягав на встановлені безоплатного безстрокового земельного сервітуту та повернув проект договору позивачу.

У зв`язку із відмовою відповідача в підписані договору про встановлення земельного сервітуту, позивач звернувся до господарського суду.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ст. 16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно з ст. 402 Цивільного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітуту може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту. Отже, позивачем у справі обрано встановлений законом спосіб захисту цивільного права та інтересу.

Відповідно до ст. 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або користувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

За приписами ст. 99 Земельного кодексу України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: право на розміщення об`єктів трубопровідного транспорту; право на користування земельною ділянкою для потреб дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 цього Кодексу; право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; право розміщення (переміщення, пересування) об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем; право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; право прогону худоби по наявному шляху; право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; інші земельні сервітути.

Згідно із ст. 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Стаття 76 Земельного кодексу України визначила землями енергетичної системи землі, надані під електрогенеруючі об`єкти та під об`єкти транспортування електроенергії до користувачів.

Частиною 3 ст. 76 ЗК України визначено, що уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються охоронні зони.

Частиною 4 ст. 27 Закону України Про ринок електричної енергії визначено, що в охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об`єктів електроенергетики діють обмеження, передбачені Законом України Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів .

Відповідно до ст. 22 Закону України Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів охоронні зони об`єктів енергетики встановлюються вздовж повітряних та кабельних ліній електропередачі та навколо електростанцій, електропідстанцій, струмопроводів і пристроїв, для забезпечення нормальних умов експлуатації об`єктів енергетики, запобігання ушкодженню, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти.

Охоронні зони уздовж повітряних ліній електропередачі встановлюються у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки ліній від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на певній відстані залежно від напруги ліній електропередачі.

Статтею 30 Закону України Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів визначено, що власники і користувачі земельних ділянок у спеціальних зонах об`єктів енергетики мають право самостійно господарювати на земельних ділянках з дотриманням установлених обмежень та обтяжень.

Власники і користувачі земельних ділянок у спеціальних зонах об`єктів енергетики зобов`язані здійснювати господарську та інші види діяльності на зазначених земельних ділянках з дотриманням вимог цього Закону.

Частинами 1, 2 статті 25 Закону України Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів визначено, що спеціальні зони об`єктів енергетики зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічному обґрунтуванні використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), іншій визначеній законом документації із землеустрою.

Межі спеціальних зон об`єктів енергетики зазначаються у документації із землеустрою з часу надання земельної ділянки для будівництва відповідного об`єкта та, у разі необхідності, встановлюються в натурі (на місцевості) і позначаються відповідними попереджувальними знаками.

З метою забезпечення збереження електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації та запобігання нещасним випадкам від впливу електричного струму і використовуються у разі проектування, будівництва та експлуатації електричних мереж, а також під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж, постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 № 209 запроваджені Правила охорони електричних мереж.

Електричними мережами, які підлягають охороні згідно з цими Правилами, є, зокрема, повітряні лінії електропередачі.

Для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення їх збереження та вимог техніки безпеки Правилами передбачені певні заходи, в тому числі встановлення охоронних зон електричних мереж.

Охоронні зони електричних мереж встановлюються:

уздовж повітряних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань:

(для повітряних ліній напругою)

2 метрів - до 1 кВ

10 метрів - до 20 кВ

15 метрів - 35 кВ

20 метрів - 110 кВ

25 метрів - 150, 220 кВ

30 метрів - 330, 400, 500, +(-)400 кВ

40 метрів - 750 кВ;

Як встановлено судом, охоронна зона існуючої повітряної лінії електропередач визначена на земельних ділянках щодо яких позивач просить встановити сервітут, по обидва боки від крайніх дротів повітряних ліній електропередач ЛЕП - 10 кВ та становить 10 м.

При цьому, звертаючись до суду, позивач вказував на відсутність відомостей щодо обмежень у використанні земельних ділянок, а також щодо відсутності зобов`язань щодо обмежень використання земельних ділянок у Договорах купівлі-продажу земельних ділянок від 05.09.2017, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай І.В. Поміж цим, позивач сам вказував, що зазначена лінія електропередач є об`єктом підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України власність зобов`язує.

Як було встановлено, повітряна лінія електропередачі ПЛ-10 кВ Л-9 Дівички була побудована у 1970 році, що підтверджується Паспортом повітряної лінії електроенергопередавання напругою 10 (6) кВ. Зазначене не спростовано позивачем.

Як підтверджується матеріалами справи, повітряна лінія електропередачі ПЛ-10 кВ Л-9 Дівички увійшла до переліку нерухомого майна, що увійшло до статутного фонду ЗАТ А.Е.С. Київобленерго під час його корпоратизації, станом на 01.07.1995, що підтверджується витягом із Переліку нерухомого майна.

Судом було встановлено, що право власності на вказані земельні ділянки набуто позивачем у 2017 році, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Тобто позивачем оформлено право власності на земельні ділянки на яких вже була розташована повітряна лінія електропередачі ПЛ-10 кВ Л-9 Дівички .

Таким чином, укладаючи Договори купівлі-продажу земельних ділянок від 05.09.2017 позивачу було відомо щодо встановлення охоронних обмежень у використанні земельних ділянок з кадастровими номерами 3223387204:04:001:0006 та 3223387204:04:001:0008, у зв`язку із розташуванням на земельних ділянках повітряної лінії електропередачі ПЛ-10 кВ Л-9 Дівички з балансовою приналежністю ПрАТ Київобленерго .

Крім того, у процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду усіх належних та допустимих, достатніх і достовірних доказів, що б підтверджували неможливість задоволення потреб позивача щодо користування земельною ділянкою іншим способом, ніж встановлення земельного сервітуту, та встановлення земельного сервітуту для її користування способом, найменш обтяжливим для позивача, не надано жодних розрахунків визначення плати у розмірі 200 000,00 грн. щомісяця.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, позивачем не було надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували неможливість користування позивачем земельними ділянками 3223387204:04:001:0006 та 3223387204:04:001:0008 і відповідно виключну необхідність встановлення земельного сервітуту, неможливість задоволення потреб позивача щодо користування земельними ділянками іншим способом, ніж встановлення земельного сервітуту для її користування способом, найменш обтяжливим для позивача, тому позовна вимога позивача до відповідача про встановлення земельного сервітуту є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю Агрімастер до Приватного акціонерного товариства Київобленерго про встановлення земельного сервітуту відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено - 17.06.2020.

Суддя О.О. Христенко