ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/267/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
при секретарі судового засідання Саєнко А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7) до Кооперативу автогаражів "Харків" (61105, м. Харків, АДРЕСА_2) про визнання укладенним договору за участю представників:
позивача - Замніус М.В., дов.№904/0/45-19;
відповідача - Столяров В.Г., керівник.; Гусарова В.В. ордер.№1015181 від 20.05.2020р.; Мух К.Б. ордер 1004598 від 26.05.2020;
3-ої особи- Замніус М.В.,дов.№904/0/45-19;
ВСТАНОВИВ:
Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Кооперативу автогаражів "Харків", в якому просить визнати з дня набрання чинності рішенням суду укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Коституції, 7, код ЄДРПОУ 25610834) та Кооперативом Автогаражі "Харків (61105, м. Харків, АДРЕСА_2, ЄДРПОУ 22645756) в редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви.
В прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання, в якому він просить суд відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.02.2020 в клопотанні Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про відстрочення сплати судового збору відмовлено; залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (оригінал платіжного доручення чи квитанції).
12.02.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. №3752), разом з доказами сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/267/20; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на "10" березня 2020 р. о 11:20; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Харківську міську раду (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).
02.03.2020 Харківською міською радою до канцелярії суду подані пояснення за вх. № 5471, які долучені судом до матеріалів справи.
05.03.2020 відповідачем до канцелярії суду подано відзив за вх. № 5860.
06.03.2020 позивачем до канцелярії суду подано клопотання про долучення документів за вх. № 5974 та клопотання про витребування доказів за вх. № 5973, в якому позивач просить суд витребувати у Кооперативу автогаражів "Харків" (61105, м. Харків, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 22645756) в оригіналах та копіях, завірених належним чином, оглянути оригінали в судовому засіданні за участю представника позивача, а копії приєднати до матеріалів справи наступні документи стосовно проведених відповідачем будівельних робіт з будівництва гаражів (ІІІ черга) по АДРЕСА_2 в м. Харкові, які будуть доказами у справі № 922/3594/19, а саме:
- зведений кошторисний розрахунок вартості будівельних робіт на підтвердження кошторисної вартості будівництва гаражів (ІІІ черга) по АДРЕСА_2 в м. Харкові разом з кваліфікаційним сертифікатом або ліцензією відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єкта архітектури у частині кошторисної документації, яким складений зведений кошторисний розрахунок вартості даного будівництва.
10.03.2020 відповідачем до канцелярії суду подано клопотання за вх. № 6084, в якому останній просить залучити до участі у справі в якості третьої особи фізичних осіб, власників гаражних боксів в„– № НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 , перелік яких наведений у додатку.
Однак, внаслідок недостатньої потужності серверного обладнання суду виникли технічні проблеми під час використання КП "ДСС", що унеможливило технічну фіксацію та проведення підготовчого засідання, призначеного на 10.03.2020 о 11:20 год. Про виникнення технічних проблем складено відповідний Акт.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.03.2020 відкладено підготовче засідання на 02.04.2020 о 11:00 год.
11.03.2020 від фізичної особи ОСОБА_1 до канцелярії суду подано заяву за вх. № 6289 про долучення до матеріалів справи постанови Верховного Суду від 03.03.2020 по справі № 922/756/19.
27.03.2020 позивачем до канцелярії суду подано відповідь на відзив за вх. № 7778.
31.03.2020 позивачем до канцелярії суду подано клопотання (вх. № 7969) про відкладення розгляду справи ураховуючи введення вседержавних карантинних заходів.
02.04.2020 фізичною особою ОСОБА_1 до канцелярії суду подано заяву за вх. № 8196 про долучення до матеріалів справи постанови Верховного Суду від 03.03.2020 по справі № 922/756/19, а також заяву (вх. № 8192) та клопотання (вх. № 8193) з проханням відкласти розгляд справи до закінчення карантинних заходів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/267/20 на тридцять днів; підготовче засідання у справі № 922/267/20 відкладено; роз`яснено, що про дату та час наступного підготовчого засідання сторони будуть повідомлені ухвалою суду додатково.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.05.2020 в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені, що підготовче засідання у справі відбудеться 28.05.2020 о 10:00 год.
27.05.2020 відповідачем до канцелярії суду подано відзив на позов за вх. № 11915, в якому останній заперечує проти позову та просить відмовити в його задоволенні. В обгрунтування своєї позиції відповідач зазначає про відсутність чинного законодавства, що регулює порядок укладення спірного договору, оскільки з 01.01.2020 статтю 40 Закону України" "Про регулювання містобудівної діяльності", на яку посилається позивач у позові, виключено на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні". Окрім того, відповідач зазначає про протиправність розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та просить застосувати до спірних правовідносин строки позовної давності. Також у відзиві на позов відповідачем зазначено, що 20.05.2020 внесені зміни до ЄДРПОУ щодо нового голови Правління Кооперативу автогаражів "Харків" Столярова В.Г. за результатами розгляду справи № 922/756 (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2020) про визнання недійсним рішення загальних зборів уповноважених членів кооперативу автогаражів, оформленого протоколом від 27.03.2016 № 18, у тому числі, в частині обрання головою Правління кооперативу ОСОБА_3. Зважаючи на вказане, відповідачем заявлено, що раніше подані від кооперативу процесуальні документи стосовно розгляду справи № 922/267/20 за підписом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не можуть бути прийняти до уваги, оскільки вони підписані неповноважними представниками відповідача. Разом з цим, в прохальній частині відзиву, відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на подання відзиву.
Окрім того, 27.05.2020 відповідачем до канцелярії суду подано заяву про застосування строків позовної давності за вх. № 11951.
В підготовчому засідання 28.05.2020 представником відповідача подано заяву про скасування довіреності від імені юридичної особи за вх. №12013, відповідно до якої скасовано довіреність, котра видавалася від імені кооперативу автогаражів "Харків" на ім`я ОСОБА_4 щодо представництва кооперативу від 18.04.2018.
Зважаючи на подання відповідної заяви, а також приймаючи до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на позов та наголошені у судовому засіданні, процесуальні документи стосовно розгляду справи № 922/267/20 за підписом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судом залишені без розгляду. Відзив на позов за вх. № 11915 від 27.05.2020 долучено судом до матеріалів справи.
Разом з цим, в підготовчому засіданні 28.05.2020 протокольною ухвалою відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про витребування доказів за вх. № 5973 від 06.03.2020 та на підставі п. 3 ч.2 ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 04.06.2020 о 10:30 год.
03.06.2020 представником позивача до канцелярії суду подані заперечення на заяву відповідача про застосування строків позовної давності за вх. № 12781 та відповідь на відзив за вх. № 12479, які долучено судом до матеріалів справи.
03.06.2020 представником відповідача до канцелярії суду подані заперечення на відповідь на відзив за вх. № 12516. Заперечення долучено судом до матеріалів справи.
В підготовчому засіданні 04.06.2020 присутні представники позивача, відповідача та третьої особи заявили, що не заперечують проти переходу до розгляду справи по суті. Зважаючи на вказане, 04.06.2020 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.
Представник позивача та третьої особи в судовому засіданні 04.06.2020 під час розгляду справи по суті повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представники відповідача наполягали на відмові у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши промову учасників справи у судових дебатах, судом встановлено наступне.
09.11.2011 Харківською міською радою було прийнято рішення № 804, яким затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (із змінами згідно з рішенням від 02.05.2013 № 319), дійсний на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок № 319) та який містив механізм залучення до пайової участі, порядок укладання договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.
Відповідно до пункту 1.3. Порядку № 319 замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки в місті Харкові, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та цим Порядком. Залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради (пункт 1.4. Порядку).
Відповідно до пункту 1.6. Порядку № 319 під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реабілітацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва, а під об`єктами будівництва будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення та їх комплекси. Замовник будівництва є фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку (ділянки) та яка має намір здійснити будівництво або змінити об`єкт будівництва, у тому числі під час проведення будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів та фундаментів у плані об`єкта будівництва.
Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 143152170362 від 06.08.2015 Кооператив автогаражів ХАРКІВ є замовником будівництва гаражів (III черга) по АДРЕСА_2 у м. Харкові, які прийняті в експлуатацію 06.08.2015 року. Декларація про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрована Інспекцією ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 06.08.2015 № ХК 143152170362.
Позивач зазначає, що обов`язок замовника будівництва звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури передбачено статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038), а ухилення замовника від укладення відповідного договору до прийняття об`єкту нерухомого майна до експлуатації, є порушенням зобов`язання, яке прямо передбачене законодавством.
Враховуючи те, що Кооператив автогаражів ХАРКІВ , який є замовником будівництва гаражів (III черга) по АДРЕСА_2 у м. Харкові, не прийняв пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради у березні 2016 року звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до Кооперативу автогаражів Харків про спонукання укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова.
Рішенням господарського суду Харківської області від 02.06.2016 у справі № 922/753/16 було відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2016 прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Департаменту економіки та комунального майна задоволено. Зобов`язано укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, який викладений у резолютивній частині рішення суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2016 у справі № 922/753/16 скасував постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016, а рішення Господарського суду Харківської області від 02.06.2016 залишив без змін.
Постановою Верховного Суду України від 01.02.2017 у справі № 922/753/16 постанову Вищого господарського суду України від 11.10.2016 скасовано, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016, якою позов Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задоволено, залишено в силі.
Однак, Кооператив автогаражів ХАРКІВ до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не звернувся, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова не уклав та внесок пайової участі не сплатив, а отже, як зазначає позивач, обов`язок, передбачений ст. 40 Закону №3038, а також вимоги Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 у справі № 922/753/16 - відповідач не виконав.
Пункт 5.10. Порядку № 319 визначає, що спори, пов`язані з укладенням договору пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м.Харкова, обов`язковість яких встановлена законом, в тому числі при ухиленні від укладення договору однієї або обох сторін, вирішують в судовому порядку.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі, в якому позивач просить визнати з дня набрання чинності рішенням суду укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради та Кооперативом Автогаражі "Харків" в редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви.
Зокрема, відповідно до пункту 2.1.1 редакції договору, запропонованої позивачем, замовник зобов`язаний перерахувати до бюджету м. Харкова кошти у розмірі 3714509,34, згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова. Відповідно до Додатку до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, загальна кошторисна вартість будівництва об`єкту складає 33768266,70 грн. Вказана сума розрахована позивачем виходячи з загальної площі об`єкта - 2487,9 кв.м. та опосередкованої вартості 1 кв.м. - 13573,00 грн., застосованої на підставі пункту 5.4 Порядку.
Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання визначені у статті 179 ГК України, якою унормовано, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
Відповідно до частини 3 названої статті укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Згідно з приписами статті 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.
Отже, порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 ГК України та статтею 649 ЦК України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна зі сторін ухиляється від його укладення, та на спори, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо умов такого договору. При цьому, можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов`язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом). Тобто, спонукання до укладення договору, визнання укладеним договору, можливе, зокрема, тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону. Таким чином, необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідної вказівки закону на обов`язковість укладення певного договору, а застосуванню до таких спорів підлягає законодавство, яке є чинним на момент виникнення переддоговірного спору та його вирішення в судовому порядку.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", що спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
За змістом пунктів 4 та 13 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником є фізична або юридична особа, що має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала у встановленому законодавством порядку відповідну заяву. Територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси.
Частиною першою статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
Згідно частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до частини третьої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Зі змісту статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" випливає, що в наведених у цьому законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, є обов`язковим на підставі закону. Строк, визначений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" для укладення договору про пайову участь, - протягом 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, встановлено саме для добровільного виконання стороною такого обов`язку, і закінчення цього строку не припиняє цього обов`язку замовника та не звільняє замовника від обов`язку укласти договір. Адже невиконання особою положень законодавства не повинно призводити до настання бажаного для неї внаслідок такого невиконання результату у вигляді звільнення від платежу та надавати майнові переваги порівняно із законослухняною особою.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18.
Згідно з частиною першою статті 40 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Згідно зі статтею 144 Конституції України та статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування при виконанні своїх функцій приймають рішення, які є обов`язковими для виконання на відповідній території.
На виконання частини першої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804, затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, із змінами згідно рішення від 22.05.2013 № 319 (далі - Порядок № 319), який містив механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску .
За змістом пунктів 1.3., 1.6 Порядку замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки в м. Харкові, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та цим Порядком. Замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку (ділянки) та яка має намір здійснити будівництво або змінити об`єкт будівництва, у тому числі під час проведення будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів та фундаментів у плані об`єкта будівництва (будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення та їх комплекси). При цьому під будівництвом мається на увазі нове будівництво, реконструкція, реабілітація, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.
Отже, з вищенаведеного вбачається, що на замовника, який має намір щодо забудови територій у відповідному населеному пункті, покладено зобов`язання взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов`язковим.
Однак, заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що п.п. 3 п. 13 Розділу І Закону України від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", ст. 40 виключено у Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно п.п. 2 п. 1 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" пункти 10-13 розділу І цього Закону, набирають чинності з 01.01.2020.
А отже, за твердженнями відповідача, з 01.01.2020 акт цивільного законодавства, а саме стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка регулювала цивільні відносини між сторонами та зобов`язувала замовника взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, втратила чинність, а нового акту цивільного законодавства, який би регулював ці відносини, не існує. Тобто, відповідач вважає, що обов`язок відповідача взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту на час звернення позивача з даним позовом відсутній, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Однак, не погоджуючись з доводами відповідача щодо відсутності чинного законодавства, що регулює порядок укладення спірного договору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частина третя статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , яка набрала чинності з 1 січня 2013 року, передбачала, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (частина дев`ята статті 40 зазначеного Закону).
Враховуючи вказане, відповідач як замовник будівництва мав обов`язок до реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації укласти договір про пайову участь.
Згідно з частинами другою, третьою та дев`ятою статті 40 зазначеного Закону обов`язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва.
Визначений частиною дев`ятою статті 40 Закону строк тривалістю у п`ятнадцять робочих днів встановлений для добровільного виконання замовником будівництва обов`язку звернутися до органу місцевого самоврядування з метою укладення договору про пайову участь. Ухилення замовника будівництва від ініціювання укладення цього договору до прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням обов`язку, прямо передбаченого чинним законодавством. Факт реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта не звільняє замовника будівництва від обов`язку укласти договір про пайову участь після такої реєстрації.
Відповідно до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 143152170362 від 06.08.2015 Кооператив автогаражів "ХАРКІВ" є замовником будівництва гаражів (ІІІ черга) по АДРЕСА_2 у м. Харкові, які прийняті в експлуатацію 06.08.2015 року.
У поданій декларації Кооперативом автогаражів "ХАРКІВ" зазначено строк введення об`єкта в експлуатацію - серпень 2015р. (пункт 11), а також загальна площа будівлі 2487,9 кв.м. (пункт 12).
Отже, з огляду на те, що декларація про готовність до експлуатації будівлі та споруди була зареєстрована 06 серпня 2015 року, а Закон України Про регулювання містобудівної діяльності з 1 січня 2013 року передбачав обов`язок замовника будівництва ініціювати укладення договору про пайову участь і укласти такий договір до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, до спірних правовідносин мають застосовуватися приписи Закону № 3038, який діяв на час правовідносин з прийняття гаражів кооперативом до експлуатації.
Таким чином, в силу положень статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідач, як замовник об`єкта будівництва, був зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування до прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію, однак від виконання цього обов`язку безпідставно ухилився, що обумовлює право відповідного органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання обов`язку щодо пайової участі, в тому числі в судовому порядку.
Щодо розрахунку величини пайової участі відповідача у розвитку інфраструктури м. Харкова, то суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.
Істотними умовами договору є:
1) розмір пайової участі;
2) строк (графік) сплати пайової участі;
3) відповідальність сторін.
Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Підпунктом 2.1.1 пункту 2 Договору визначено розмір пайової участі відповідача, який повинен бути сплачений єдиним платежем або частинами протягом 10 календарних днів з дня укладення даного договору. У разі невиконання або неналежного виконання замовником будівництва обов`язків щодо сплати пайового внеску, замовник сплачує до бюджету м. Харкова штраф у розмірі 25 % від суми не перерахованих коштів у визначений термін (підпункт 3.1 пункт 3 договору).
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України (частина 5 статті 180 ГК України).
Частиною 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:
1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд;
2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.
Згідно ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
Відповідно до пункту 5.4 Порядку № 319, розрахунок величини пайової участі здійснюється на підставі загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта згідно із зведеним кошторисним розрахунком, а у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами, вона визначається, виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості.
Пунктом 5.5. Порядку унормовано, що у разі не укладання замовником договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова до введення об`єкта в експлуатацію, розмір пайової участі, розрахований у відповідності до п. 5.4. цього Порядку, збільшується на 10 %.
Розрахункова кошторисна вартість будівництва (розрахункова вартість будівництва) це прогнозована сума грошових коштів, необхідна для його здійснення. Вона складається з базисної кошторисної вартості будівництва (базисної вартості будівництва) та коштів на компенсацію витрат, пов`язаних з ринковими умовами здійснення будівництва (Державні будівельні норми IV-16-98 частина 1).
Однак, як вбачається з матеріалів справи, забудовником не було надано для розрахунку пайового внеску зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта, визначеного згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, або належним чином оформленої копії звіту експертної організації, визначеної у встановленому порядку, який містить інформацію про дотримання вимог кошторисної частини проекту.
Зважаючи на вказане, в пункті 2.1.1. спірного Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова зазначено, що замовник здійснює перерахування до бюджету м. Харкова коштів у розмірі 3714509,34 грн. згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова, який міститься в Додатку до Договору.
Так, відповідно до Додатку до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, загальна кошторисна вартість будівництва об`єкту складає 33768266,70 грн. Вказана сума розрахована позивачем виходячи з загальної площі об`єкта - 2487,9 кв.м. та опосередкованої вартості 1 кв.м. - 13573,00 грн., застосованої на підставі пункту 5.4 Порядку.
Отже, як вбачається з додатку до договору, для визначення розміру пайової участі Позивачем було взято за основу не кошторисну вартість із зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта, який відповідачем не було надано для розрахунку суми пайового внеску, а діючий на дату введення показник опосередкованої вартості 1 кв. м в розмірі 13573,00 грн.
Судом перевірено виконаний позивачем розрахунок загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта на дату введення до експлуатації та встановлено, що останній здійснено у відповідності до Порядку та він є арифметично правильним.
Однак, не погоджуючись з розрахунком позивача, відповідач зазначає, що інформація, зазначена у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до ІІІ категорії складності, зареєстрована Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Харківській області 06.08.2018, а тому, відсутні підстави вважати, що дані, зазначені у цій декларації є правильними. А отже, відповідач наполягає, що визначення розміру пайової участі відповідача у розвитку інфраструктури населеного пункту повинен обраховуватися із врахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, яка зазначена у декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 06.08.2015 року № ХК 143152170362, яка є належним доказом у цій справі, а тому зазначені у ній дані не потребують додаткової перевірки.
Відповідач зазначає, що висновки щодо необхідності визначення загальної кошторисної вартості саме на підставі даних декларації про готовність об`єкта до експлуатації містять постанова Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 643/16818/18 та постанова Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 646/4770/17-ц.
Зважаючи на доводи відповідача, суд вважає за необхідне звернути увагу, що Закон України "Про врегулювання містобудівної діяльності" та інші нормативно-правові акти, які регулюють питання залучення замовників будівництва до пайової участі у розвитку інфраструктури, не передбачають обчислення відповідного розміру пайової участі з врахуванням внесених даних про вартість будівництва до декларації про готовність об`єкту до експлуатації.
Окрім того, вірність застосування органом місцевого самоврядування показників опосередкованої вартості під час розрахунку розміру пайової участі, за відсутності кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта, узгоджується з позицією Верховного Суду у постановах від 12.12.2019 у справі № 922/3627/18, від 05.12.2019 у справі № 922/4250/17, від 23.04.2019 у справі № 904/914/18, від 03.07.2019 у справі № 909/743/17, від 23.01.2019 у справі № 344/16651/16.
А отже, враховуючи, що відповідачем не подано зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта, визначеного згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, або належним чином оформленої копії звіту експертної організації, визначеної у встановленому порядку, суд вважає, що позивачем вірно та на законних підставах визначено розмір внеску на пайову участь на підставі Порядку № 319, що узгоджується з вимогами ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", які регулювали на законодавчому рівні обов`язок пайової участі для відповідача.
Окремо, суд звертає увагу на те, що за результатами розгляду позовної заяви Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Кооперативу автогаражів "Харків" про спонукання до укладення договору, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016, залишеною без змін постановою Верховного Суду України від 01.02.2017 у справі № 922/753/16, зобов`язано Кооператив автогаражів "Харків" укласти з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, в редакції викладеній у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції.
Частиною першою ст. 18 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Однак, як встановлено судом, Кооператив автогаражів ХАРКІВ до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не звернувся, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова не уклав та внесок пайової участі не сплатив.
В своїй заяві про застосування строків позовної давності відповідач зазначає, що відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю 3 роки. На думку відповідача, в даному випадку строк позовної давності починається з моменту реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 06.08.2015 року № ХК 143152170362. Проте, звернення позивача до суду з позовом про зобов`язання укласти договір пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова у березні 2016 року стало підставою для переривання строку позовної давності. А отже, за твердженнями відповідача перебіг строку позовної давності щодо порушення вимог законодавства України про обов`язковість укладення спірного договору почався спочатку з наступного дня після пред`явлення позову у березні 2016 року та сплив у березні 2019 року. Зважаючи на вказане, відповідач вважає, що звернувшись з позовом 31.01.2020, позивач пропустив строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові.
Приймаючи до уваги посилання відповідача на сплив строку позовної давності, слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язковим в силу імперативних приписів Закону № 3038. Саме відповідач повинен був звернутися до позивача з заявою про укладання договору. Частинами 8,9 статті 40 Закону № 3038 унормовано позасудову процедуру укладення органу місцевого самоврядування та замовника укласти договір про пайову участь.
При цьому Закон № 3038 (частина сьома статті 36 та частина одинадцята статті 39, які діяли на дату введення об`єкта в експлуатацію) покладав на замовника обов`язок протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та з дня введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта письмово поінформувати про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням об`єкта будівництва.
Дії відповідача про несвоєчасне укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який укладається на пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію не є таким, що обмежений у часі, оскільки Закон України Про регулювання містобудівної діяльності не містить приписів, згідно з яким замовник звільняється від своїх обов`язків щодо укладання договору про пайову участь, у разі не звернення до відповідного органу з відповідною заявою. Тому порушення відповідачем у даній справі своїх обов`язків є триваючим.
Враховуючи, що правовідносини зі сплати суми пайової участі на час введення об`єкта будівництва в експлуатацію не були припинені, правовідносини між позивачем та відповідачем щодо укладення договору про пайову участь та визначення відповідного розміру коштів пайової участі підлягають приведенню у відповідність до положень ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка діяла на час виникнення такого обов`язку у відповідача - на дату введення об`єкта в експлуатацію.
Такого аналогічного висновку, що порушення з укладення замовником договору про пайову участь є триваючим, дійшов Верховний Суд у постановах від 27.11.2019 у справі № 642/1534/16, від 20.05.2019 у справі № 755/7946/17, від 16.01.2019 у справі № 362/75/17.
Зважаючи на вказане, суд вважає доводи відповідача про сплив строків позовної давності необгрунтованими та безпідставними.
Щодо посилань відповідача на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження повноважень представника позивача, слід зазначити наступне.
1 січня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" (№390-ІХ від 18 грудня 2019 року). Цим законом розширюються можливості самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді та повноваження на представництво юридичної особи в суді надані як адвокатам, так і найманим працівникам.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Справа № 922/267/20 містить достатньо документів на підтвердження самопредствництва органу місцевого самоврядування, зокрема: належним чином завірені копії довіреностей на здійснення представництва інтересів позивача , якими, у тому числі у довіреністю поданій до суду разом з позовом, під час подання позову, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради в особі заступника міського голови - директора Департаменту економіки та комунального майна, уповноважив відповідну посадову особу Юридичного департаменту міської ради представляти інтереси Департаменту; роздруковане із сайту Харківської міської ради Положення про Юридичний департамент Харківської міської ради 7 скликання, яке визначає функції, повноваження та завдання Юридичного департаменту міської ради, як виконавчого органу міської ради, у тому числі у сфері самопредстваництва міської ради та її виконавчих органів, до складу яких входить позивач.
Тому суд вважає безпідставним твердження відповідача щодо не надання до суду в межах розгляду справи № 922/267/20, у тому числі під час подання позову документів, які б посвідчували повноваження відповідної особи діяти від імені позивача, як відповідного органу місцевого самоврядування в порядку самопредставництва.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Наразі, надаючи оцінку доводам сторін, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, а також наведені норми законодавства, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та зважаючи встановлення факту невиконання відповідачем свого обов`язку щодо своєчасного укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 2102,00грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати з дня набрання чинності рішенням суду укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Коституції, 7, код ЄДРПОУ 25610834) та Кооперативом Автогаражі "Харків (61105, м. Харків, АДРЕСА_2, ЄДРПОУ 22645756) в наступній редакції:
" ДОГОВІР №
м. Харків "___"
Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, іменований надалі "Департамент", в особі заступника міського голови - директора Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Фатєєва Михайла Івановича, що діє на підставі Положення про Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.11.2010 №07/10 "Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 6 скликання" (із змінами) з однієї сторони, та з іншої сторони Кооперативом Автогаражів "ХАРКІВ" (код ЄДРПОУ 22645756), іменована надалі "Замовник", на виконання Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, затвердженої рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804 (із змінами), уклали цей Договір про наступне:
1. Предмет договору
1.1. Цей договір регулює взаємовідносини між сторонами щодо пайової участі "Замовника" у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури і м. Харкова при будівництві гаражів (III черга) по АДРЕСА_2 м. Харкові.
2. Обов`язки сторін
2.1."Замовник":
2.1.1. Здійснює перерахування до бюджету м. Харкова (код платежу - 24170000, рахунок (IBAN) - UA488999980314181921000020002, код ЄДРПОУ - 37999649, банк - Казначейство України (ЕАП), одержувач - УК у м. Харкові) коштів у розмірі 3 714 509, 34 грн. (три мільйона сімсот чотирнадцять тисяч п`ятсот дев`ять гривень 34 копійки), згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова.
2.1.2. Сплачує пайовий внесок в повній сумі єдиним платежем або частинами протягом 10 календарних днів з дня укладання даного договору.
2.2. "Департамент":
2.2.1. На запит "Замовника" надає лист про підтвердження факту повної сплати пайового внеску після остаточного розрахунку по укладеним договорам про пайову участь на підставі даних Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради.
3. Відповідальність сторін
3.1.У разі невиконання або неналежного виконання "Замовником" обов`язків, передбачених п. 2.1. цього договору, "Замовник" сплачує до бюджету м. Харкова штраф у розмірі 25 відсотків від суми не перерахованих коштів у визначений термін.
4. Час та дія договору
4.1. Договір набуває чинності з часу підписання сторонами або набрання чинності судового рішення щодо укладання цього Договору, та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за Договором.
5. Зміна та розірвання договору
5.1. Зміна та розірвання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або Договором.
5.2. Сторона Договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати Договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за Договором.
5.3. Сторона Договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання Договору, у двадцяти денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
5.4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) Договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
5.5. Якщо судовим рішенням Договір змінено або розірвано, Договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
6. Особливі умови
6.1.3 питань, не передбачених цим Договором, сторони керуються чинним законодавством України.
6.2. Умови Договору можуть бути змінені або доповнені тільки з письмової згоди сторін і оформляються додатковою угодою до Договору.
6.3. У випадку реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) будь-якої із сторін цього Договору, права та обов`язки за цим Договором переходять до правонаступників.
6.4. У разі зміни замовника нерухомого майна, зазначеного в п. 1.1. Договору, права та обов`язки щодо виконання умов Договору переходять до нового власника.
6.5. Спори, що виникають між сторонами при виконанні, розірванні, або припиненні Договору, вирішуються у судовому порядку.
6.6. Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх обов`язків за Договором.
6.7. Цей Договір складений у 2-х примірниках, які мають силу оригіналу.
7. Адреса та реквізити сторін
Від "Департаменту" Від "Замовника"
Заступник міського голови - Голова Кооперативу
директор Департаменту економіки Автогаражів "ХАРКІВ"
та комунального майна
61003, м. Харків, м-н Конституції, 7 61105, м. Харків, АДРЕСА_2,
(код ЄДРПОУ 39676984) (код ЄДРПОУ 22645756)
Додаток
до договору від
про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова
Розрахунок
величини пайової участі Кооперативу Автогаражів " ХАРКІВ" при будівництві гаражів (III черга) по АДРЕСА_2 м. Харкові.
1. Коефіцієнт відповідно до розміру пайової участі 4% 0,1
2. Загальна площа об`єкту 2487,9 кв.м.
3. Опосередкована вартість 1 кв.м. (п. 6 Рішення та 5.4. Порядку) 13573,00 грн.
4. Загальна кошторисна вартість реконструкції об`єкта (загальна площа х опос. вартість) 33768266,70
5. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова (коефіцієнт х загальна кошторисна вартість реконструкції об`єкта На дату введення до експлуатації об`єкта) 3714509,34 грн."
Стягнути з Кооперативу Автогаражів "ХАРКІВ" (610105, м. Харків, АДРЕСА_2, ЄДРПОУ 22645756) на користь Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 25610834, платіжні реквізити для перерахування коштів: Р/Р UA138201720344270002000033868, Банк Державна казначейська служба України м. Київ, МФО банку: 820172) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102, 00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Позивач: Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 25610834).
Відповідач: Кооператив Автогаражів "ХАРКІВ" (610105, м. Харків, АДРЕСА_2, ЄДРПОУ 22645756).
Повне рішення складено "18" червня 2020 р.
Суддя В.В. Суслова
справа № 922/267/20
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2020 |
Оприлюднено | 19.06.2020 |
Номер документу | 89895992 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні