Рішення

від 16.06.2020 по справі 569/3418/19

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/3418/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В.

з участю:

представника позивача-відповідача - адвоката Грабовського В.А.

представника відповідача-позивача - адвоката Рибченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Приват Євробуд про стягнення збитків та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд про відшкодування витрат на утримання та поліпшення майна,-

в с т а н о в и в:

Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву Рівнеагробуд звернулася до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Приват Євробуд про стягнення збитків. У даному провадженні з зустрічною позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд про відшкодування витрат на утримання та поліпшення майна.

Свої вимоги позивач-відповідач обґрунтовує тим, що 21.04.2003 року КП Рівненське МБТІ Асоціацї Рівнеагробуд видано свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, адміністративний будинок (літ. А-4) за адресою: АДРЕСА_1 . У подальшому на підставі рішення Ради асоціації від 15.07.2004 року вказану будівлю передано до статутного капіталу ТОВ Агробуд-Рівне . 03.06.2014 року між ТОВ Агробуд-Рівне (Іпотекодавець) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки, яким забезпечено вимоги Іпотекодержателя, які випливають з договору позики від 18.04.2014 року укладеного між Іпотекодержателем ОСОБА_2 та договору поруки від 18.04.2014 року, укладеного між поручителем - ТОВ Агробуд-Рівне та кредитором - ОСОБА_1 звернув стягнення на предмет іпотеки: нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , і оформив право власності на це майно на своє ім`я на підставі Договору іпотеки від 03.06.2014 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.11.2014 року № 29344732. Рішенням Рівненського міського суду від 18.04.2016 року у справі №569/1221/16-ц витребувано з володіння ОСОБА_1 нежитлову будівлю адміністративного будинку (літ. А-4) загальною площею 1512 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 на користь Асоціації Рівнеагробуд . Зобов`язано ОСОБА_1 передати Асоціації Рівнеагробуд нежитлову будівлю адміністративного будинку (літ. А-4) загальною площею 1512 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 без вчинення з його боку, а також з боку третіх осіб будь-яких перешкод Асоціації Рівнеагробуд щодо володіння, користування і розпорядження нежитловою будівлею адміністративного будинку (літ. А-4) загальною площею 1512 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Відповідач 1 у період з 12.11.2014р. по 09.12.2016р. використовував адміністративну будівлю по АДРЕСА_1 , шляхом передачі приміщення в оренду через ТОВ Приват Євробуд , в якому він є власником 99,656% статутного капіталу. З огляду на викладене, відповідно до ст. 390 ЦК України, відповідачі могли отримати дохід у вигляді отриманої за цей період орендної плати за передачу вищезазначеної будівлі в оренду в розмірі 4 123 095,47 грн., які позивач вважає власними збитками (упущеною вигодою) та просить солідарно стягнути з відповідачів. Визнати відсутнім у період з 20.11.2014 року по 09.12.2016 року права на користування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Приват Євробуд (35702, Рівненська обл., Здолбунівський район, село Мала Мощаниця, вулиця Незалежності, будинок 9А, ідентифікаційний код 39494203) нежитловою будівлею адміністративного будинку (літ. А-4) загальною площею 1512 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Витрати по справі покласти на Відповідачів.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про відшкодування витрат на утримання та поліпшення майна Асоціація Рівнеагробуд просить відмовити. Зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів понесення витрат на утримання будівлі по АДРЕСА_1 , і що такі витрати були необхідні для збереження та утримання саме вказаного майна, а також доказів здійснення поліпшень такого майна.

Представник позивача-відповідача адвокат Грабовський В.А. в судовому засіданні вимоги викладені у позовній заяві підтримав в повному обсязі у межах доводів позовної заяви та просив задовольнити. У задоволенні зустрічної позовної заяви просив відмовити з підстав викладених у поданому до суду відзиві (т.2 а.с. 185-200).

Відповідач-позивач ОСОБА_1 в судові засідання не з`являвся, інтереси відповідача-позивача в суді представляв адвокат Рибченко А.О. У поданому до суду відзиві просив відмовити у задоволенні позовної заяви Асоціації Рівнеагробуд . В обґрунтування заперечень зазначив, що являвся добросовісним набувачем нерухомого майна по АДРЕСА_1 , в його діях відсутня вина у будь-яких наслідках у збитках позивача, пов`язаних з переходом права власності на вказане майно. (т.1 а.с.197-199).

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтував тим, що будучи повноправним власником нерухомого майна по АДРЕСА_1 з моменту набуття в установленому законом порядку права власності на нього 12.11.2014 року до набуття рішенням про витребування його з незаконного володіння 09.08.2017 року, на виконання приписів ст. 319 ЦК України належним чином утримував таке майно, проводив поточні ремонтні роботи - здійснюючи поліпшення такого майна, сплачував комунальні послуги за це майно. З огляду на викладене, та відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 390 ЦК України просив стягнути з Асоціації Рівнеагробуд 925 096,70 грн. в якості відшкодування необхідних витрат на утримання та збереження згаданого нерухомого майна, та 15 999 500,00 грн. в якості відшкодування здійснених витрат на поліпшення даного нерухомого майна у сумі, на яку збільшилася вартість такого нерухомого майна.

Представник відповідача-позивача ОСОБА_1 адвокат Рибченко А.О. в судовому засіданні проти первісного позову заперечив, вважає його необґрунтованим з підстав наведених у відзиві на позов. Зустрічний позову підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у ньому.

ТОВ Приват Євробуд явку представника в судове засідання не забезпечило, про час і місце проведення судового розгляду повідомлене належним чином. Відзиву на позовну заяву Асоціації Рівнеагробуд не подало.

Ухвалою суду від 22.02.2019 р. позовна заява Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Приват Євробуд про стягнення збитків була залишена без руху для усунення недоліків (т.1 а.с. 60). На виконання ухвали суду, 05.03.2019 р. представником Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд до суду було подано оригінал квитанції про сплату судового збору на суму 10000,00 грн. та подано клопотання про відстрочення належного до оплати судового збору в розмірі 53767,43 грн. (т.1 а.с.62).

Ухвалою суду від 13.03.2019 р. було відкрите загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 24.04.2019 року (т.1 а.с.190). Ухвалою суду від 13.03.2019 р. заяву Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд про забезпечення позову - задоволено частково, шляхом накладення арешту на належне на праві власності нерухоме та рухоме майно ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Приват Євробуд в межах суми позову 4 123 095,47 грн. (т.1 а.с. 191-192).

Ухвалою суду від 03.04.2019 р. в задоволенні заяви адвоката Рибченко А.О. - представника ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення - відмовлено (т.1 а.с.199).

Постановою Рівненського апеляційного суду від 23.05.2019 р. ухвалу Рівненського міського суду від 03.04.2019 р.- залишено без змін (дод.№3 а.с.70-71).

Ухвалою суду від 12.04.2019 р. заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернуто представнику ОСОБА_1 (т.1 а.с. 206).

Ухвалою суду від 12.04.2019 р. в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, відмовлено. Зустрічну позовну заяву представника ОСОБА_1 до Рівненської обласної асоціації по сільському будівництва Рівнеагробуд про відшкодування витрат на утримання та поліпшення майна - залишено без руху (.т.2 а.с. 167-168). На виконання ухвали суду, 19.04.2019 р. представником ОСОБА_1 до суду було подано оригінал квитанції про сплату судового збору за подачу зустрічного позову на суму 9605,00 грн. (т.2 а.с. 174).

Ухвалою суду від 26.04.2019 р. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Приват Євробуд про стягнення збитків, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд про відшкодування витрат на утримання та поліпшення майна (т.2 а.с.177).

Ухвалою Рівненського міського суду від 13.06.2019 р., залишеною без змін Постановою Рівненського апеляційного суду від 13.08.2019 р. клопотання представника відповідача-позивача ОСОБА_1 адвоката Рибченка А.О. про заміну заходу забезпечення позову залишено без задоволення (дод. № 4 а.с. 102-102).

Ухвалою Рівненського міського суду від 05.09.2019 року представнику відповідача-позивача ОСОБА_1 адвокату Рибченку А.О. відмовлено у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову (т.2 а.с. 264-265).

Постановою Рівненського апеляційного суду від 12.11.2019 р. ухвалу Рівненського міського суду від 05.09.2019 р.- залишено без змін (дод. № 2 а.с.120-122).

Ухвалою Рівненського міського суду від 20.09.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Приват Євробуд про стягнення збитків та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд про відшкодування витрат на утримання та поліпшення майна, до розгляду по суті з викликом учасників справи (т.2 а.с.289). Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до наступних висновків. Судом встановлено, що 21 квітня 2003 року КП Рівненське МБТІ Рівненській обласній виробничій кооперативно-державній асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд видано свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, адміністративний будинок (літ. А-4) за адресою: АДРЕСА_1 та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 408448 про реєстрацію права власності на це нерухоме майно. Відповідно до постанови Ради асоціації від 15 липня 2004 року № 6 вирішено виступити асоціації Рівнеагробуд учасником ТзОВ Агробуд-Рівне і в якості внеску в статутний фонд ТзОВ Агробуд-Рівне внести нежитлове приміщення, що належить асоціації Рівнеагробуд на праві власності (свідоцтво серія САА № 713 від 21.04.2003 року), залишковою вартістю станом на 01.07.2004 року 248548 грн. Нежитлове приміщення знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням установчих зборів Учасників ТОВ Агробуд-Рівне від 28.07.2004 року, оформленим протоколом № 1 від 28 липня 2004 року засновниками ТОВ Агробуд-Рівне виступили Рівненська обласна виробнича кооперативно-державна асоціація по сільському будівництву Рівнеагробуд , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Статутний фонд ТОВ Агробуд-Рівне визначено в сумі 251549 грн. сформованого за рахунок внесків Учасників Товариства майном: - Рівненська обласна виробнича кооперативно-державна асоціація по сільському будівництву Рівнеагробуд - нежитлове приміщення вартістю 248549 грн. за адресою АДРЕСА_1 , що належить асоціації Рівнеагробуд на праві колективної власності, свідоцтво про право власності НОМЕР_2 713640 від 21.04.2003 року, і становить 98,8% статутного фонду; - ОСОБА_3 ОСОБА_6 вартістю 1000 грн., що становить 0,4% статутного фонду; - ОСОБА_4 - радіотелефон вартістю 1000 грн., що становить 0,4% статутного фонду; - ОСОБА_5 - офісні меблі (письмовий стіл, крісло) вартістю 1000 грн., що становить 0,4% статутного фонду.

06 вересня 2004 року Виконавчим комітетом Рівненської міської ради на підставі Розпорядження міського голови від 02.09.2004 року № 1974-р ТОВ Агробуд-Рівне видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, адміністративний будинок (літ. А-4) за адресою: АДРЕСА_1 .

03 червня 2014 року між ОСОБА_1 (Іпотекодержатель) та ТОВ Агробуд-Рівне (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений 03.06.2014 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.Й., зареєстровано в реєстрі за №1367 (надалі - Договір іпотеки від 03.06.2014 року).

Згідно п. 1.1. Договору іпотеки від 03.06.2014 року дійсний договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, які випливають з договору позики від 18.04.2014 року укладеного між Іпотекодержателем та боржником - ОСОБА_2 (а також будь-якими додатковими угодами до нього) та договору поруки від 18.04.2014 року, укладеного між поручителем - ТОВ Агробуд-Рівне та кредитором - ОСОБА_1 , договору позики укладеного між Іпотекодержателем та Позичальником - ОСОБА_2 , за умовами якого Позичальник зобов`язаний Іпотекодержателю не пізніше 18.07.2014 року повернути позику у розмірі 6000000,00 (Шість мільйонів) гривень 00 коп., сплатити штрафні санкції у розмірі і випадках, передбачених договором позики та чинним законодавством України.

Предметом іпотеки за Договором іпотеки від 03.06.2014 року є: нерухоме майно - нежитлова будівля, адміністративний будинок, літ. А-4, загальною площею 1512 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.09.2004 року виданого на підставі розпорядження міського голови 02.09.2004 року за №1974-р. Державна реєстрація права власності на вищезазначену житлову будівлю проведена 06.05.2014 року Реєстраційною службою Рівненського міського управління юстиції Рівненської області, номер запису про право власності: 5557267, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:353458856101, індексний номер витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 21278695. Земельній ділянці на АДРЕСА_1 , на якій розташована вищевказана нежитлова будівля, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5600958952014 від 02.06.2014 року наданого державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у м. Рівному ОСОБА_7 присвоєно кадастровий номер 5610100000:01:041:0418.

ОСОБА_1 звернув стягнення на предмет іпотеки: нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , і оформив право власності на це майно на своє ім`я на підставі Договору іпотеки від 03.06.2014 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.11.2014 року № 29344732.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 20.11.2014 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ Приват Євробуд (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №1, за умовами якого ОСОБА_1 передав ТОВ Приват Євробуд у тимчасове платне користування та володіння нежитлову будівлю, адміністративний будинок (літ. А-4), загальною площею 1512,0 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Розмір орендної плати за один місяць складає 810,00 грн.

В подальшому, ТОВ Приват Євробуд укладало із фізичними особами-підприємцями та підприємствами численні договори суборенди приміщень у вищезазначеній будівлі.

Зокрема, 31.12.2014 року між ТОВ Приват Євробуд (орендар) та приватним нотаріусом Коломис Ольгою В`ячеславівною (суборендар) укладено договір оперативної суборенди приміщення №2, за умовами якого в строкове платне користування передано в суборенду приміщення загальною площею 32 кв.м. на першому поверсі нежитлової адміністративної будівлі за адресою АДРЕСА_1 . Договірна ціна за користування приміщеннями з розрахунку 80 грн. за 1 кв.м. - 2560,00 грн. в місяць з урахування комунальних послуг (без електроенергії). Вказаний договір неодноразово продовжувався до 31.12.2015 року, та до 30.06.2016 року.

31.12.2014 року між ТОВ Приват Євробуд (орендар) та ТОВ Алекс Медіа Трейд (суборендар) укладено договір оперативної суборенди приміщення №16, за умовами якого в строкове платне користування передано в суборенду приміщення загальною площею 30,6 кв.м. на третьому поверсі нежитлової адміністративної будівлі за адресою АДРЕСА_1 . Договірна ціна за користування приміщеннями з розрахунку 22 кв.м. по 70 грн., 8,6 кв.м. по 35,00 грн. - 1841,00 грн. в місяць з урахування комунальних послуг (без електроенергії).

31.12.2014 року між ТОВ Приват Євробуд (орендар) та ПрАТ Київстар (суборендар) укладено договір суборенди №Р2-15, за умовами якого в строкове платне користування передано частину даху будівлі, загальною площею 12 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за щомісячне користування яким сплачується щомісячна орендна плата - 2800,00 грн. на місяць.

01.04.2015 року між ТОВ Приват Євробуд (орендар) та ПП ІТ-Партнер (суборендар) укладено договір оперативної суборенди приміщення, за умовами якого в строкове платне користування передано в суборенду приміщення загальною площею 15,2 кв.м. на третьому поверсі нежитлової адміністративної будівлі за адресою АДРЕСА_1 . Договірна ціна за користування приміщеннями з розрахунку 70 грн. за 1 кв.м. - 1064,00 грн. в місяць з урахування комунальних послуг (без електроенергії). Вказаний договір неодноразово продовжувався до 30.06.2016 року та до 31.12.2016 року.

01.09.2015 року між ФОП ОСОБА_8 (орендар) та ФОП ОСОБА_9 (суборендар) укладено договір суборенди №2, за умовами якого в строкове платне користування передано в суборенду підвальне приміщення загальною площею 84,0 кв.м. нежитлової адміністративної будівлі за адресою АДРЕСА_1 . Договірна ціна за користування приміщеннями з розрахунку 35,00 грн. за 1 кв.м. - 2940,00 грн. в місяць з урахування комунальних послуг (без електроенергії).

01.04.2016 року між ТОВ Приват Євробуд (орендар) та ФОП ОСОБА_10 (суборендар) укладено договір оперативної суборенди приміщення №08, за умовами якого в строкове платне користування передано в суборенду приміщення загальною площею 15 кв.м. на другому поверсі нежитлової адміністративної будівлі за адресою АДРЕСА_1 . Договірна ціна за користування приміщеннями з розрахунку 80 грн. за 1 кв.м. - 1200,00 грн. в місяць з урахування комунальних послуг та електроенергії.

20.04.2016 року між ТОВ Приват Євробуд (орендар) та ФОП ОСОБА_11 (суборендар) укладено договір №7 оперативної суборенди приміщення, за умовами якого в строкове платне користування передано в суборенду приміщення загальною площею 16,0 кв.м. на першому поверсі нежитлової адміністративної будівлі за адресою АДРЕСА_1 . Договірна ціна за користування приміщеннями з розрахунку 100 грн. за 1 кв.м. - 1600,00 грн. в місяць з урахування комунальних послуг (крім електроенергії).

11.08.2016 року між ТОВ Приват Євробуд (орендар) та ОСОБА_12 (суборендар) укладено договір оперативної суборенди приміщення №18, за умовами якого в строкове платне користування передано в суборенду приміщення загальною площею 25,0 кв.м. на четвертому поверсі нежитлової адміністративної будівлі за адресою АДРЕСА_1 . Договірна ціна за користування приміщеннями з розрахунку 80 грн. за 1 кв.м. - 2000,00 грн. в місяць з урахування комунальних послуг (без електроенергії).

01.09.2016 року між ТОВ Приват Євробуд (орендар) та ТОВ Туроператор Янтур (суборендар) укладено договір №20 оперативної суборенди приміщення, за умовами якого в строкове платне користування передано в суборенду приміщення загальною площею 19,0 кв.м. на другому поверсі нежитлової адміністративної будівлі за адресою АДРЕСА_1 . Договірна ціна за користування приміщеннями з розрахунку 90 грн. за 1 кв.м. - 1710,00 грн. в місяць з урахування комунальних послуг (крім електроенергії).

01.09.2016 року між ТОВ Приват Євробуд (орендар) та АБ Іващенко Ірини (суборендар) укладено договір №21 оперативної суборенди приміщення, за умовами якого в строкове платне користування передано в суборенду приміщення загальною площею 19,0 кв.м. на другому поверсі нежитлової адміністративної будівлі за адресою АДРЕСА_1 . Договірна ціна за користування приміщеннями з розрахунку 90 грн. за 1 кв.м. - 1710,00 грн. в місяць з урахування комунальних послуг (крім електроенергії).

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 16 травня 2017 року у справі №907/986/15 позов задоволено повністю. Визнано недійсним з моменту прийняття рішення 14 обласної конференції Рівненської обласної виробничої кооперативно-державної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд прийняті 10.03.2005 по першому питанню порядку денного Про затвердження постанов Ради Асоціації Рівнеагробуд та по четвертому питанню порядку денного Організаційне питання , оформлені протоколом ХІV обласної конференції Рівненської обласної виробничої кооперативно-державної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд від 10.03.2005.

Рішенням Рівненського міського суду від 18.04.2016 року у справі №569/1221/16-ц витребувано з володіння ОСОБА_1 нежитлову будівлю адміністративного будинку (літ. А-4) загальною площею 1512 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 на користь Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд . Зобов`язано ОСОБА_1 передати Рівненській обласній асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд нежитлову будівлю адміністративного будинку (літ. А-4) загальною площею 1512 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 без вчинення з його боку, а також з боку третіх осіб будь-яких перешкод Рівненській обласній асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд щодо володіння, користування і розпорядження нежитловою будівлею адміністративного будинку (літ. А-4) загальною площею 1512 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

Приймаючи рішення від 18.04.2016 року у справі №569/1221/16-ц Рівненський міський суд Рівненської області зазначив, що наявність договорів: позики від 18 квітня 2014 року, укладеного між позичальником ОСОБА_2 і позикодавцем ОСОБА_1 та іпотеки від 03 червня 2014 року, який був укладений на забезпечення зазначеного договору позики, не є перешкодою для витребування спірного нерухомого майна від останнього набувача за правилами статті 388 ЦК України , оскільки зазначена норма передбачає право власника, яким є асоціація Рівнеагробуд , витребувати майно у набувача, який його придбав за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати (ТОВ Агробуд-Рівне ), про що набувач не знав і не міг знати у разі вибуття такого майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки у власність ТОВ Агробуд-Рівне спірне нерухоме майно перейшло незаконно, відтак і в подальшому товариство не набуло права розпоряджатися цим майном.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

13 червня 2016 року державним реєстратором речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Олинець А.М. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля, адміністративний будинок (літ. А-4), загальною площею: 1512 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , - за Рівненською обласною асоціацією по сільському будівництву Рівнеагробуд , згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.06.2016 №30025338. Підставою для державної реєстрації права власності на відповідну будівлю стало рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18.04.2016 року у справі №569/1221/16-ц.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року у справі №817/364/17 в адміністративному позові ОСОБА_1 до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно-приватного нотаріуса Олинець А.М., третя особа Асоціація Рівнеагробуд про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.06.2016 №30025338 - відмовлено.

Зазначеними рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18.04.2016 року у справі №569/1221/16-ц та постановою Рівненського окружного адміністративного суду, встановлено обставини, які не підлягають доведенню, а саме:

- власником нерухомого майна - нежитлова будівля, адміністративний будинок (літ. А-4), загальною площею: 1512 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 є Рівненська АДРЕСА_3 асоціація по сільському будівництву Рівнеагробуд ;

- ОСОБА_1 є добросовісним набувачем майна, яке вибуло з володіння власника не з його волі.

10 грудня 2016 року на підставі акту приймання-передачі та оцінки активів від 28.09.2016 року та інших, передбачених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень документів, державним реєстратором, приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис №17944960 від 10.12.2016 року про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, адміністративний будинок (літ. А-4), загальною площею 1512,00 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за Білдінг Енд Файненс ЛТД (BUILDING AND FINANCE LTD).

31 січня 2017 року Рівненським міським судом Рівненської області видано виконавчий лист у справі №569/1221/16-ц про витребування з володіння ОСОБА_1 нежитлової будівлі адміністративного будинку (літ. А-4) загальною площею 1512 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 на користь Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд , а також зобов`язання ОСОБА_1 передати Рівненській обласній асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд нежитлову будівлю адміністративного будинку (літ. А-4) загальною площею 1512 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , без вчинення з його боку а також з боку третіх осіб будь-яких перешкод Рівненській обласній асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд щодо володіння, користування і розпорядження нежитловою будівлею адміністративного будинку (літ. А-4) загальною площею 1512 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

Асоціація Рівнеагробуд звернулася 09.08.2017 року із заявою до Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про примусове виконання виконавчого листа від 31.01.2017 року у справі №569/1221/16-ц, повідомивши, що в частині розпорядження вищезазначеною нежитловою будівлею судове рішення, на підставі якого видано вказаний вище виконавчий лист - виконано.

Постановою державного виконавця від 09.08.2018 року ВП №56959110 було відкрито виконавче провадження із примусового виконання виконавчого листа у справі №569/1221/16-ц виданого 31.01.2017 року Рівненським міським судом Рівненської області про витребування з володіння ОСОБА_1 нежитлової будівлі адміністративного будинку (літ. А-4) загальною площею 1512 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 на користь Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд , а також зобов`язання ОСОБА_1 передати Рівненській обласній асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд нежитлову будівлю адміністративного будинку (літ. А-4) загальною площею 1512 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , без вчинення з його боку а також з боку третіх осіб будь-яких перешкод Рівненській обласній асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд щодо володіння, користування і розпорядження нежитловою будівлею адміністративного будинку (літ. А-4) загальною площею 1512 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Встановлено боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Актом державного виконавця від 10 вересня 2018 року встановлено невиконання без поважних причин боржником рішення. Також 10.09.2018 року державним виконавцем прийнято постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1700,00 грн.

ОСОБА_1 звертався до Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/1221/16-ц із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зазначивши при цьому, що 20.11.2014 року між ним та ТОВ Приват Євробуд було укладено договір оренди нежитлового приміщення №1 та передано товариству у тимчасове платне користування та володіння нежитлову будівлю, адміністративний будинок (літ. А-4), загальною площею 1512,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який 26.12.2017 року було переукладено на новий термін.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19.11.2018 року у справі №569/1221/16-ц в задоволенні ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа виданого Рівненським міським судом Рівненської області 31 січня 2017 року у справі №569/1221/16-ц таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.

Крім того, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019 року у справі №857/255/18 при розгляді позовної заяви ОСОБА_1 до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, третя особа Асоціація Рівнеагробуд про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу ВП №56995110, яка була прийнята при виконанні виконавчого листа Рівненського міського суду від 31.01.2017 року у справі №569/1221/16-ц встановлено, що виконання рішення Рівненського міського суду по справі № 569/1221/16-ц від 18.04.2016 року в частині витребування майна, зокрема, переходу права власності на майно до БІЛДІНГ ЕНД ФАЙНЕНС ЛТД, а в подальшому - до міжнародної господарської компанії Юнайтед Консалт ЛТД та проведення державної реєстрації такого права власності за відповідними юридичними особами, не є доказом виконання зазначеного судового рішення в частині зобов`язання передачі будинку без вчинення перешкод для стягувача, а лише підтверджує офіційне визнання і державну реєстрацію права власності на таке майно за стягувачем. Також суд звертає увагу, що акт приймання - передачі активів від 28.09.2016 року є документом, що підтверджує факт подальшого розпорядження таким майном його власником.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.(ч.1 ст.15 ЦК України ). Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права; припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пп.1, 3, 4, 8 ч.2 ст.16 ЦК України ).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України , право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Судом встановлено, що у період з 12.11.2014 року по 09.12.2016 року Асоціація Рівнеагробуд , будучи власником адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 , не мала будь-яких договірних відносин щодо передачі прав володіння та користування такою будівлею з ОСОБА_1 та ТОВ Приват Євробуд .

Водночас, ОСОБА_1 у вказаний період використовував вищезазначене нерухоме майно шляхом передачі його в оренду для ТОВ Приват Євробуд , в якому він є власником 99,656% статутного капіталу, яке в свою чергу передавало дане майно в суборенду для третіх осіб.

Відповідно до статті 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди, яка відбувається на підставах та у порядку, передбачених статтею 22 ЦК України.

Частиною 2 статті 390 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати від добросовісного набувача передання усіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався чи міг дізнатися про незаконність володіння ним, або з моменту, коли йому було вручено повістку до суду у справі за позовом власника про витребування майна.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови Великою Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року).

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Не можна застосовувати аналогічні висновки Верховного Суду України, викладені в його рішеннях, ухвалених за результатами розгляду інших судових справ, незалежно від того, чи перераховані у відповідній постанові Великої Палати всі рішення Верховного Суду України, в яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата.

Згідно з нормами права, якими унормовано деліктні правовідносини, не вимагається доведення факту використання добросовісним набувачем чужого майна, а достатньо лише доведення факту обізнаності про незаконність володіння таким майном.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Так, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України ).

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов.

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України ).

За змістом ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України .

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознак безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Отже, якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у вигляді розірвання договору. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №915/411/19, від 21.02.2020 у справі №910/660/19.

Згідно ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Крім того, вираз про доходи, які особа мала одержати, слід розуміти аналогічним чином, як і визначення розміру упущеної вигоди (складової збитків, яка не є абстрактною). Розмір доходів, які підлягають стягненню вираховується виходячи з доведеності розміру звичайних доходів, які особа здобула або могла здобути за весь час володіння, як недобросовісний набувач, а від добросовісного набувача з того часу, коли він дізнався або повинен був дізнатися про неправомірність свого володіння.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України .

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Тобто, Цивільний кодекс України виходить не лише з неправомірності підстав заволодіння добросовісним набувачем річчю, що саме по собі має призводити до негативних наслідків для нього, а й з такої важливої засади цивільно-правового регулювання, як компенсаційність.

Отже, від добросовісного набувача власник окрім повернення речі має право вимагати ще й повернення всіх доходів, що їх він одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався чи міг дізнатися про незаконність володіння ним, або з моменту, коли йому було вручено повістку до суду у справі за позовом власника про витребування майна.

Предметом позову у цій справі є стягнення з ОСОБА_1 та ТОВ Приват Євробуд 4 123 095,47 грн. збитків (упущеної вигоди) у вигляді орендної плати, отриманої внаслідок передачі в оренду без належних на те правових підстав належної на праві власності позивачу будівлі по АДРЕСА_1 за період з 12 листопада 2014 року по 09 грудня 2016 року.

Позивач був власником нерухомого майна по АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням Рівненського міського суду від 18.04.2016 року у справі №569/1221/16-ц, однак матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаним майном відповідачами, зокрема укладення відповідних договорів оренди з позивачем. Таким чином, відповідач користувався цією нерухомістю без достатньої правової підстави.

Таким чином відносини з фактичного користування будівлі по АДРЕСА_1 без укладеного із власником договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними.

Разом з тим для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України ). Аналогічна позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17.

При визначенні способу захисту порушеного права суд застосував правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17, де зазначено, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (пункт 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17).

Таким чином, судом встановлено наявність підстав для передання доходів від користування безпідставно набутим майном відповідно до ч. 2 ст. 390, ст. ст. 1212, 1214 ЦК України.

Предметом позову у цій справі є стягнення з осіб, які без достатньої правової підстави, набули та зберігали майно позивача, коштів за фактичне користування таким майном.

Тобто, вказані відносини є кондиційними, оскільки відповідачі не оформляли із власником об`єкта нерухомого майна (позивач) права оренди або іншого користування таким майном.

Отже, у разі коли особа користувалася майном без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику майна на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України .

З врахуванням викладеного слід дійти висновку, що оскільки між сторонами склались відносини з фактичного користування будівлею по АДРЕСА_1 без укладеного договору оренди, то за змістом норм ч. 2 ст. 390 та ст. ст. 1212, 1214 ЦК України власник адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 має право на отримання неотриманих доходів за користування відповідачем його майном без достатніх правових підстав.

При цьому враховуючи те, що вищезазначена будівля була витребувана в порядку ст. ст. 387, 388 ЦК України саме від ОСОБА_1 , саме від нього позивач має право вимагати передання усіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався чи міг дізнатися про незаконність володіння ним, або з моменту, коли йому було вручено повістку до суду у справі за позовом власника про витребування майна. Натомість у ТОВ Приват Євробуд відповідне майно не витребовувалося, а відтак з товариства не можна вимагати здійснення розрахунків при витребуванні майна. Тому позов в частині вимог до ТОВ Приват Євробуд не підлягає до задоволення.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Рівненського міського суду від 03 лютого 2016 року відкрито провадження у цивільній справі № 569/1221/16-ц за позовом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд до ОСОБА_1 про витребування майна і зобов`язання його повернення.

Тобто, переданню підлягають усі доходи відповідача, які він одержав або міг одержати з 03.02.2016 року, коли було відкрито провадження у справі за позовом власника про витребування майна, по 09.12.2016 року включно, коли позивач був власником відповідного майна.

Відтак, вимога позивача про стягнення збитків за період з 12.11.2014 року по 02.02.2016 року не підлягає до задоволення.

За змістом загальних положень цивільного законодавства особа може користуватись майном іншої особи на договірних засадах безоплатно або платно. Платне користування чужим майном здійснюється на підставі договору оренди.

Отже в разі правомірного набуття відповідачем права користування майном позивача він мав сплачувати останньому орендну плату, однак позивач не передавав відповідачу в платне користування на підставі договору оренди вказане майно, яке йому належить на праві власності, не передавав відповідачу вказане майно і в безоплатне користування, а відповідач без достатніх правових підстав, без дозволу позивача користувався даним майном.

З врахуванням викладеного вважаю, що позивач не отримав доходи від використання відповідачем без достатньої правової підстави його майна саме у вигляді упущеної вигоди (орендної плати), про що зазначено в позовній заяві з врахуванням того, що відносини між сторонами є кондиційними.

З наявних у справі договорів суборенди вбачається, що у період з 03.02.2016 року по 09.12.2016 року приміщення в адміністративній будівлі по АДРЕСА_1 передавалися відповідачем 2 в користування за наступними цінами: підвал - 35,00 грн. за 1 кв.м. на місяць; перший поверх - 100,00 грн. за 1 кв.м. на місяць; другий поверх - 90,00 грн. за 1 кв.м. на місяць; третій поверх - 70,00 грн. за 1 кв.м. на місяць; четвертий поверх - 80,00 грн. за 1 кв.м. на місяць; дах - 233,33 грн. за 1 кв.м. на місяць.

За даними технічного паспорту № 47036 на будівлю по АДРЕСА_1 площі приміщень, що могли передаватися в оренду, за виключенням сходинкових кліток, санвузлів та коридорів загального користування становить: підвал - 211,7 кв.м.; перший поверх - 158,4 кв.м.; другий поверх - 211,00 кв.м.; третій поверх - 206,5 кв.м.; четвертий поверх - 227,6 кв.м., дах - 12 кв.м.

Згідно з частиною першою статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України ).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України ).

У позивача виникло право вимагати у відповідача передання доходів за користування його майном за період починаючи з 03 лютого 2016 року (дата відкриття провадження у справі про витребування майна) до 09 грудня 2016 року (останній день перебування у власності позивача нерухомого майна, яке було витребувано у відповідача).

Асоціація Рівнеагробуд звернулася із відповідним позовом до суду 20 лютого 2019 року. При цьому представником відповідачем ОСОБА_1 було подано заяву про застосування строків позовної давності.

Враховуючи те, що позивачем пропущено строк позовної давності для стягнення доходів, що були отримані або могли бути отримані відповідачем за період з 12.11.2014р. по 20.02.2016 року у задоволенні позову про стягнення збитків за відповідний період слід відмовити.

Відтак, ОСОБА_1 в період з 21.02.2016 року по 09.12.2016 року міг отримати доходи від користування нежитловою будівлею адміністративним будинком (літ. А-4) по АДРЕСА_1 в сумі 77702,46 грн. за один місяць ((35,00 грн.*211,7 кв.м.)+(100,00 грн.*158,4 кв.м.)+(90,00 грн.*211,00 кв.м.)+(70,00 грн.*206,5 кв.м.)+(80,00 грн.*227,6 кв.м.)+(233,33 грн.*12,0 кв.м.)) або 2590,08 грн. за один день. Тобто, стягненню підлягають доходи які відповідач міг отримати від користування витребуваним нерухомим майном за 9 місяців та 18 днів - 745943,58 грн. ((77702,46 грн.*9місяців)+(2590,08 грн.*18 днів)).

Щодо вимоги позивача визнати відсутнім у період з 20.11.2014 року по 09.12.2016 року права на користування відповідачами нежитловою будівлею адміністративного будинку (літ. А-4) загальною площею 1512 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 суд зазначає наступне.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, визначено частиною першою статті 15 ЦК України .

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 21.05.2012 у справі №6-20цс11, оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8 , 9 Конституції України ), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України , але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Тобто, обраний позивачем спосіб захисту повинен бути не лише таким, що передбачений законом, а й ефективним в розумінні положень Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

З врахуванням викладеного, обраний позивачем у спірних правовідносинах спосіб захисту у вигляді визнання відсутнім у період з 20.11.2014 року по 09.12.2016 року права на користування відповідачами нежитловою будівлею адміністративного будинку (літ. А-4) загальною площею 1512 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , не можна вважати ефективним, оскільки такий спосіб захисту не призведе до поновлення прав позивача, зважаючи на існування чинного рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18.04.2016 року у справі №569/1221/16-ц про витребування адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Асоціації Рівнеагробуд . Відтак, вказана вимога позивача задоволенню не підлягає.

Як вбачається зі змісту зустрічного позову ОСОБА_1 , посилаючись на положення ч.ч. 3, 4 ст. 390 ЦК України просить стягнути з Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд 925096,70 грн. в якості відшкодування необхідних витрат на утримання та збереження нерухомого майна по АДРЕСА_1 з яких:

- витрати на постачання електроенергії у сумі 92547 грн.;

- витрати на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, що підтверджується у сумі 8550,02 грн.;

- витрати на централізовану охорону майна на об`єкті у сумі 8661,80 грн.;

- витрат на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод у комунальну каналізацію у сумі 6759,81 грн.;

- витрати на постачання теплової енергії у сумі 318581,77 грн.;

- витрати на заробітну плату найманих працівників (в тому числі ПДФО, військовий збір, пенсійний фонд) у сумі 60928,05 грн.;

- витрати на підтримання поточного стану (поточний ремонт, будівельні матеріали) у сумі 299515,56 грн.;

- витрати забезпечення іншої супутньої діяльності (реклама оренди приміщень, програмне забезпечення для ведення та подачі звітності, касове обслуговування, МШП, основні засоби, благ. допомога) у сумі 102851,48 грн.;

- сплачений єдиний податок у сумі 26701,19 грн.

Також позивач за зустрічних позовом просить стягнути з Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд 15999500,00 грн. в якості відшкодування здійснених витрат на поліпшення нерухомого майна по АДРЕСА_1 у сумі, на яку збільшилася вартість такого нерухомого майна.

Згідно частини третьої статті 390 ЦК України добросовісний або недобросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів.

Тлумачення ч.3 ст. 390 ЦК України свідчить, що витрати, про які вказується в ч.3ст. 390 ЦК України : по-перше, стосуються утримання або збереження майна; по-друге, вони мають бути необхідними, а не зайвими або навіть корисними; по-третє, мають бути здійсненими незаконним володільцем. оурім того, витрати на утримання нерухомого майна, зданого в оренду, суборенду, розподіляються між користувачами пропорційно розміру займаної площі.

Відповідно до частини четвертої статті 390 ЦК України добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 травня 2018 року у справі № 910/15521/17 зроблено висновок, що під поняттям необхідні витрати розуміються тільки ті витрати, які необхідні для забезпечення нормального стану та зберігання майна з урахуванням його зношеності. Отже, інші витрати, тобто не необхідні , відшкодуванню не підлягають .

Відповідно до частини четвертої статті 390 ЦК України добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

У постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-389цс16 зазначено, що: відповідно до частини третьої статті 390 ЦК України добросовісний або недобросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів. Згідно із частиною четвертою статті 390 ЦК України якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість. Отже, частина третя зазначеної норми матеріального права регулює права добросовісного або недобросовісного набувача чужого майна на відшкодування витрат, здійснених ним з часу, коли у власника виникло право на повернення цього майна або на отримання доходів від його використання. Разом з тим положення частини четвертої статті 390 ЦК України застосовуються до правовідносин, при яких добросовісному набувачу (володільцю) належить право на поліпшення набутого ним майна та залишення за собою результатів такого поліпшення за умови можливості їх відокремлення або право на відшкодування сум, на які збільшилась вартість поліпшеного майна, за неможливості їх відокремлення. Застосування зазначених норм матеріального права суттєво різниться залежно від визначення підстав та сум, які підлягають відшкодуванню. Зокрема за положеннями частини третьої підлягають відшкодуванню фактичні витрати, здійснені добросовісним або недобросовісним набувачем, які необхідно було зробити задля збереження майна або на його утримання з часу, коли власнику належало право зокрема на повернення майна. На відміну від норми частини третьої статті 390 ЦК України , за положеннями частини четвертої цієї статті добросовісному набувачу або володільцю належить право отримати відокремлювані поліпшення майна або право на відшкодування невідокремлюваних поліпшень пропорційно збільшенню вартості майна унаслідок цих поліпшень.

Під поліпшеннями маються на увазі такі витрати на майно, що з одного боку, не диктуються необхідністю його збереження, але, з іншого боку, носять обґрунтований, корисний характер, тому що поліпшують експлуатаційні властивості речі, підвищують її якість, збільшують вартість і т.п. (наприклад, додаткові пристосування, що поліпшують використання речі).

Проте витрати, заявлені позивачем за зустрічним позовом до стягнення, які пов`язані з витратами на постачання електроенергії, вивезення твердих побутових відходів, централізовану охорону майна, подачу води та прийняття стічних вод, постачання теплової енергії, на заробітну плату найманим працівникам (в тому числі податок з доходів фізичних осіб, військовий збір, пенсійний фонд), поточний ремонт, забезпечення іншої супутньої діяльності (реклама оренди приміщень, програмне забезпечення для введення та подачі звітності, касове обслуговування, МШП, основні засоби, благодійна допомога, сплату єдиного податку, на загальну суму 925 096,70 грн., не є необхідними витратами саме на утримання і збереження майна у розумінні частини 3 статті 390 Цивільного кодексу України . Більше того, позивач за зустрічним позовом в якості підтвердження таких витрат не надав докази оплати саме ним таких витрат, оскільки вищезазначені витрати оплачені ТОВ Приват Євробуд , а подані квитанції, товарні чеки, накладні не містять інформації про придбання товарів саме ОСОБА_1 та їх подальше використання для утримання і збереження саме нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 .

Окрім того, з огляду на те, що ч. 3 ст. 390 ЦК України передбачено право добросовісного набувача вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на передання доходів, будь-які витрати щодо майна, незалежно від того були вони необхідними, чи ні здійснені до 03.02.2016 року також не підлягають відшкодуванню, оскільки саме з цієї дати Асоціація Рівнеагробуд має право вимагати від ОСОБА_1 передання доходів від користування будівлею по АДРЕСА_1 .

Щодо вимоги про відшкодування 15999500 грн. здійснених витрат на поліпшення нерухомого майна по АДРЕСА_1 у сумі, на яку збільшилася вартість такого нерухомого майна, то слід зазначити, що позивачем за зустрічним позовом не подано будь-яких доказів фактичного здійснення невідокремлюваних поліпшень адміністративної будівлі по АДРЕСА_1 про які зазначено у зустрічному позові (заміна вікон, ремонт покрівлі тощо).

Доказів, які би підтверджували обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог позивач ОСОБА_1 за зустрічним позовом, і які відповідають вимогам ст.ст. 77 , 78 ЦПК України , надано не було та судом не встановлено. Суд прийшов до висновку, що в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Асоціації Рівнеагробуд про відшкодування витрат на утримання та поліпшення майна слід відмовити. Відповідно до ст. 141 ЦПК понесені позивачем-відповідачем витрати по оплаті судового збору в сумі 10000,00 грн. підлягають до стягнення з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд та підлягає до стягнення з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1189,15 грн. в прибуток державного бюджету.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355, п.3 Р.ХП Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Приват Євробуд про стягнення збитків, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд збитки (упущену вигоду) в сумі 745 943 (сімсот сорок п`ять тисяч дев`ятсот сорок три) грн. 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд понесені судові витрати по оплаті судового збору при пред`явленні позову в сумі 10 000 (десять тисяч )грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1189 (одна тисяча сто вісімдесят дев`ять) грн. 15 коп. в прибуток державного бюджету.

У задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю Приват Євробуд про стягнення збитків, відмовити.

У задоволенні вимоги Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд про визнання відсутнім права на користування ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Приват Євробуд , відмовити. У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву Рівнеагробуд про відшкодування витрат на утримання та поліпшення майна, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач- відповідач: Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву Рівнеагробуд , місцезнаходження: 33028, м. Рівне, а/с -32, КОД ЄДРПОУ 03089383.

Відповідач-позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Приват Євробуд , місцезнаходження: 35702 Рівненська область, Здолбунівський район, с.Мала Мощаниця, вул. Незалежності, 9-А, Код ЄДРПОУ 39494203.

Повний текст рішення виготовлено - 18.06.2020 року.

Суддя: О.В.Панас