Постанова

від 11.06.2020 по справі 359/4342/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2020 року м. Київ

Єдиний унікальний номер справи № 359/4342/16-ц

Апеляційне провадження № 22-ц/824/11/2020

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Іванченко М.М.

суддів: Білич І.М., Музичко С.Г.

при секретарі: Перебитюку А.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк Надра , третя особа - приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Віценко Валерія Олександрівна, про визнання договору іпотеки припиненим

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1

на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області постановленого 19 вересня 2019 року в приміщенні суду під головуванням судді Муранової -Лесів Ю.В., повний текст рішення складено 30 вересня 2019 року ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Бориспільський міськрайонний суд Київської області із позовом до ПАТ КБ Надра , третя особа - приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Віценко В.О., в якому просила визнати припиненим договор іпотеки від 24 січня 2005 року, укладений між ВАТ КБ Надра та ОСОБА_1 посвідчений приватним нотаріусом Бориспільскього міського нотаріального округу Віценко В.О. припиненим та просила зобов`язати відповідача надати приватному нотаріусу письмову заяву про виключення земельної ділянки та домоволодіння, що належить позивачу з Єдиного реєстру заборони та відчуження об`єктів нерухомого майна.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що нею виконано умови кредитного договору, що підтверджується рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області та ухвалою Апеляційного суду Київської області від 1 вересня 2015 року. Вказує, що відповідач на всі її звернення щодо подання заяви про виключення земельної ділянки та домоволодіння, що належить позивачу з Єдиного реєстру заборони та відчуження об`єктів нерухомого майна жодних дій не вчинив, тому вона змушена була звернутись із даним позовом до суду.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ Надра , третя особа - приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Віценко В.О., про визнання договору іпотеки припиненим - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, є незаконними та необґрунтованими, ухвалені з порушеннями норм чинного законодавства. Крім того зазначає, що судом необґрунтовано не прийнято до уваги рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області та ухвалою Апеляційного суду Київської області від 1 вересня 2015 року та висновок експерта, за якими у позивача перед відповідачем відсутня заборгованість.

Від відповідача та третьої особи відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Учасники судового процесу у судове засідання не з`явились, про день час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином про причини своєї неявки суду не повідомляли.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку апелянт при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Тому з урахуванням положень, ст.372 ЦПК України, суд вбачає за можливе розглядати справу у відсутності учасників справи.

Так, після проголошення Київським апеляційним судом вступної та резолютивної частини судового рішення по даній справі складу суду об 11 год 05 хв передано заяву, яка надійшла на електронну адресу суду об 10 год 45 хв., від представника позивача про відкладення розгляду справи, у зв`язку із запровадженням на території України карантину адвокат Шипік А.В. не може прибути у судове засідання, а тому оскільки дана заява надійшла після ухвалення судового рішення по даній справі вона не може бути прийнята до уваги апеляційним судом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтовані та недоведені.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Частиною 1 ст.509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст. 598 ЦК України За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України Про іпотеку ). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України Про іпотеку ).

Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 зазначеного Закону. Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Згідно абз.2 ч.1 ст.17 Закону України Про іпотеку іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 24 жовтня 2005 року між ВАТ КБ Надра , правонаступником якого є ПАТ КБ Надра , та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 767/П/2005-840, за умовами якого банк надав останній грошові кошти (кредит) у сумі 166 500 дол. США, зі сплатою відсотків у розмірі 10 % річних та з кінцевим терміном повернення до 23 жовтня 2025 року.

На забезпечення виконання зобов`язань між ОСОБА_1 та ВАТ КБ Надра , правонаступником якого є ПАТ КБ Надра укладено договір іпотеки від 24 жовтня 2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Віценко В.О., згідно якого позивач надала в іпотеку нерухоме майно, а саме домоволодіння загальною площею 245,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить їй та земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку загальною площею 0,060 га, кадастровий номер №3210500000:11:038:0006, яка розташована за цією ж адресою (а.с. 66-68 том 1).

21 листопада 2013 року між сторонами укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору №767/П/2005-840 від 24 жовтня 2005 року, згідно якиго сторони досягли домовленості з дня набрання чинності цим додатковим договором змінити валюту виконання зобов`язання за кредитним договором на національну грошову одиницю - гривню. Сторони узгодили, що згідно правил проведення зміни валюти виконання зобов`язань на національну грошову одиницю за цим додатковим договором, розмір зобов`язань позичальника по поверненню кредиту станом на день підписання цього договору , складає 1268571 грн 99 к. Розмір зобов`язань позичальника по сплаті процентів за користування кредитом складає 978571 грн 56 к. (а.с.69-76, том 1 )

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 посилається на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2015 року та ухвалою Апеляційного суду Київської області від 1 вересня 2015 року.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2015 року, яке було залишено в силі ухвалою Апеляційного суду Київської області від 01 вересня 2015 року, у справі №359/470/15-ц у задоволенні позову ПАТ КБ Надра до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмолено (а.с. 16-18, 54-57, том 1).

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ Надра про звернення стягнення на предмет іпотеки, Бориспільський міськрайонний суд Київської області вказав, що представником банку не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Апеляційний суд Київської області в ухвалі від 1 вересня 2015 року зазначив, що, проводячи оцінку поданих сторонами доказів, суд першої інстанції, врахувавши зазначені вище обставини та норми закону, дійшов правильного висновку про те, що позивачем не доведено наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором, що є підставою для задоволення його вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також суди зазначили в своїх рішеннях, що, як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 767/П/2005-840 від 24 жовтня 2005 року, станом на 7 жовтня 2014 року у розрахунку заборгованості за кредитом графа сплачено зазначено 166 500 дол. США, а у графі залишок заборгованості за кредитом - 0 дол. США; у розрахунку заборгованості по процентам за користування кредитом графа нараховано процентів - 130 783,08 дол. США, а у графі фактично сплачено процентів - 130 783,08 дол. США; у розрахунку заборгованості по комісії за користуванням кредитом графа нарахованого комісії - 77 423,40 дол. США, а у графі фактично сплачено комісії - 77 423,40 дол. США; у розрахунку заборгованості по пені графа нараховано пені - 12 897,85 дол. США, у графі фактично сплачено - 12 897,85 дол. США.

Крім того, Апеляційний суд Київської області у своїй ухвалі від 1 вересня 2015 року вказав, що обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, представник ПАТ КБ Надра долучив до неї додатковий договір від 21 листопада 2013 року про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору, зазначивши про те, що суд першої інстанції невірно дослідив складові загальної заборгованості, безпідставно вказавши, що кредитна заборгованість ОСОБА_1 не погашена, оскільки згідно положень вказаної додаткової угоди сторони погодили викласти кредитний договір у новій редакції, а саме передбачили конвертацію валютного кредиту у гривневий еквівалент.

Також, судом апеляційної інстанції зазначено, що з матеріалів справи встановлено, що в суд першої інстанції вказаний доказ не подавався, а на виконання протокольної ухвали суду від 4 березня 2015 року щодо витребування у позивача належним чином завірених копій усіх договорів укладених між ПАТ КБ Надра та ОСОБА_1 , заяв та ордерів про отримання готівки, а також інформації про рух коштів за даними договорами, банком було надано лише договори, ідентичні долученим до позовної заяви.

Обґрунтовуючи свої висновки суд апеляційної інстанції, також, зазначив, що оскільки додатковий договір від 21 листопада 2013 року, наданий позивачем на підтвердження того, що сторони погодили конвертацію валютного кредиту у гривневий еквівалент судом першої інстанції не досліджувався, а неподання цього доказу з поважних причин позивачем в апеляційній скарзі не обґрунтовано, а тому апеляційним судом відмовлено у дослідженні цього доказу.

Указане свідчить про те, що ні у суді першої інстанції ні у суді апеляційної інстанції під час розгляду справи №359/470/15-ц, не надано оцінку додатковому договору від 21 листопада 2013 року про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору №767/П/2005-840 від 24 жовтня 2005 року.

Так, судом вірно вказано, що позивачем по даній справі жодним чином не спростовано наявність додаткового договору від 21 листопада 2013 року про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору №767/П/2005-840 від 24 жовтня 2005 року

Згідно з висновками експерта за результатами проведення судової -економічної експертизи від 25 квітня 2018 року № 7693/17-45 документально підтверджується відображення в обліку ПАТ КБ Надра господарської операції з призначення платежу Погашення основного боргу зг. Кд 767/п/2005-840 від 24.10.2005 , укладеного з ОСОБА_1 . При цьому, згідно Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001 №2346-ІІІ, зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Оскільки у наданих на дослідження виписках банку станом на 21 листопада 2013 року не відображено господарських операції в кореспонденції з рахунками каси щодо приймання готівкових коштів, тому документально обґрунтувати здійснення касових операцій за кредитним договором №767//П/2005-840 від 24 жовтня 2005 року не видається за можливе.

Видача грошових коштів ОСОБА_1 після 21 листопада 2013 року за кредитним договором №767/П/2005-840 від 24 жовтня 2005 року, документально не підтверджується (а.с.77 зворот том 3).

З дослідницької частини висновку експерта вбачається, що експертом під час дослідження наданих йому банківських виписок встановлено наступне (а.с.73 зворот том 3):

У вищевказаних банківських виписках станом на 21 листопада 2013 року, у яких наявне посилання на реквізити Кредитного договору та можливо встановити призначення платежу, міститься наступна інформація щодо кореспонденції рахунків:

Дт НОМЕР_8 - 147398,31 дол.США (1178154,69грн.) ОСОБА_1 . Погашення основного боргу зг.кд 767/п/2005-840 від 24 жовтня 2005 року . Дата проводки -21 листопада 2013 року (а.с.6 том2).

Дт НОМЕР_9 Кт НОМЕР_11 - 1268571,99грн. Операції з рефінансування кредитів ПАТ КБ Надра Перерахування коштів зг. Кредитного договору 767/п/2005-840 (2) від 24 жовтня 2005 року ОСОБА_1 Дата проводки -21 листопада 2013 року (а.с.54 том 2).

Дт НОМЕР_10 - 11312,06 дол.США (90417,30грн.) Тарковська Л.В. Погашення основного боргу зг.кд 767/п/2005-840 від 24 жовтня 2005 року . Дата проводки -21 листопада 2013 року (а.с.56 том 2).

Дт НОМЕР_12 Кт НОМЕР_13 - 978571,65 грн. Конвертація рестр. % на строкові зг.кд 767/п/2005-840 (2) від 24 жовтня 2005 року ОСОБА_1 згідно умов реструктуризації Дата проводки -21 листопада 2013 року (а.с.66, том 2) .

Згідно з наданою ПАТ КБ Надра довідки від 1 квітня 2019 року №1-10-3074 у у позивача перед відповідачем станом на 1 квітня 2019 року наявна заборгованість у сумі 5619717 грн 72 к., яка складається з: 1268571 грн 99 к. - залишок по тілу кредиту; 1667491 грн 78 к. - залишок по відсоткам, 2683653 грн 95 к. - залишок по пені (а.с.135 том 3).

Суду першої інстанції вірно зауважено, що доказів погашення заборгованості, внесення відповідної суми коштів, за Кредитним договором №767/п/2005-840 від 24 жовтня 2005 року ОСОБА_1 не надано, і згідно з Висновком експерта за результатам проведення судово-економічної експертизи від 25квітня 2018року №7693/17-45 встановлено, що видача грошових коштів позивачуза додатковим договором від 21 листопада 2013року, а також касових операції щодо приймання готівкових коштів станом на 21листопада 2013року в банківських виписках не відображено.

З урахуванням викладених обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду про те, що доказів припинення основного зобов`язання позивачем не надано, а досліджені докази спростовують доводи позивача щодо відсутності зобов`язань за Кредитним договором №767/п/2005-840 від 24 жовтня 2005 року.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.ч.1,2ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не с обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч.1,2,3 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення, а тому в суду апеляційної інстанції відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат судом першої інстанції. Судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на особу, яка подала апеляційну скаргу. Іншими учасниками справи не ставиться питання про відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у апеляційному суді.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2019 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 17 червня 2020 року.

Головуючий суддя:

Судді: