Постанова

від 10.06.2020 по справі 759/11928/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 червня 2020 року

м. Київ

справа № 759/11928/17

провадження № 61-4022св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Підприємство об`єднання громадян Інваліди Фонду Святого Пантелеймона Цілителя Київської міської громадської організації інвалідів Фонд Святого Пантелеймона Цілителя ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лещенка Олександра Вікторовича, на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року у складі судді Величко Т. О. та постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Пікуль А. А., Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Підприємства об`єднання громадян Інваліди Фонду Святого Пантелеймона Цілителя Київської міської громадської організації інвалідів Фонд Святого Пантелеймона Цілителя про виправлення запису у трудовій книжці, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року провадження у вказаній вище справі закрито.

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з огляду на публічну інформацію з витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05 грудня 2017 року відбулося припинення юридичної особи відповідача за рішенням засновників. У вказаному витягу відсутні відомості про правонаступництво відповідача.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що висновки районного суду щодо наявності підстав для закриття провадження у справі відповідають обставинам справи та положенням процесуального закону, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду не спростовують.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лещенко О. В., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції передчасно закрив провадження у справі, безпідставно відмовивши у задоволенні клопотання про витребування у заявника клопотання про закриття провадження у справі доказів про те, що ліквідація відповідача дійсно не допускає правонаступництва, ліквідаційних балансових відомостей тощо. Апеляційний суд на цю обставину уваги також не звернув.

Вважає, що суди не врахували положення статті 240-1 КЗпП України.

Крім того, суди дійшли суперечних висновків, вказавши, що юридичної особи відповідача не існує, внаслідок повної ліквідації, при цьому розглянули клопотання представника відповідача (голови ліквідаційної комісії).

Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подав.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 травня 2020 року справу призначено до розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема, ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Лещенка О. В.,підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , з-поміж іншого, заявляла вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За змістом статті 240-1 КЗпП України у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу .

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Пунктом 7 частини першої статті 255 ЦПК України припинення юридичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, визначено підставою для закриття судом провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з пунктами 3, 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Розглядаючи клопотання ліквідатора Підприємства об`єднання громадян Інваліди Фонду Святого Пантелеймона Цілителя Київської міської громадської організації інвалідів Фонд Святого Пантелеймона Цілителя про закриття провадження у справі, суд першої інстанції не надав належну оцінку запереченню на заяву про закриття провадження та клопотанню сторони позивача про витребування інформації від заявника стосовно правонаступників та власників відповідача, а також щодо можливості застосування до спірних правовідносин статті 240-1 КЗпП України.

Апеляційний суд належної оцінки вказаній обставині не надав.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов суперечливих висновків, вказавши, що оскільки згідно з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Підприємство об`єднання громадян Інваліди Фонду Святого Пантелеймона Цілителя Київської міської громадської організації інвалідів Фонд Святого Пантелеймона Цілителя припинено 05 грудня 2017 року, то повноваження ліквідаційної комісії (ліквідатора) припинилися, а також з цієї дати припинилася цивільна правоздатність відповідача, тобто припинилася здатність мати цивільні права та обов`язки. При цьому, не звернув увагу на те, що предметом розгляду було клопотання ліквідатора Підприємства об`єднання громадян Інваліди Фонду Святого Пантелеймона Цілителя Київської міської громадської організації інвалідів Фонд Святого Пантелеймона Цілителя .

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, закриваючи провадження у справі, допустив порушення норм процесуального права, не вирішивши клопотання позивача про витребування доказів, обмежив право ОСОБА_1 на судовий захист та на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передчасно закривши провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.

Подібні висновки щодо застосування положень статті 240-1 КЗпП України неодноразово робив Верховний Суд, зокрема, у постановах: від 27 червня 2018 року у справі № 344/7932/16-ц (провадження № 61-22423св18), від 18 вересня 2019 року у справі № 752/294/18 (провадження 61-11566св19).

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необхідним скасувати оскаржувані судові рішення, з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду .

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лещенка Олександра Вікторовича - задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк