Ухвала

від 11.06.2020 по справі 712/9045/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/358/20 Справа № 712/9045/18 Категорія: ч.2 ст. 286 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючого суддів за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 прокурораОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

представника потерпілої ОСОБА_8 ,

представників цивільного

відповідача ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження № 12018251010000313 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_11 , представника цивільного відповідача Головного управління статистики у Черкаській області в особі ОСОБА_12 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2020 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, працюючий в головному управлінні статистики, раніше не судимий, -

засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, до покарання у виді 4 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, з покладанням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь:

- потерпілої ОСОБА_11 витрати на правову допомогу в розмірі 13300 грн.;

- держави процесуальні витрати за проведення експертизи 3003 грн..

Ухвалено стягнути з Головного управління статистики у Черкаській області на користь ОСОБА_11 моральну шкоду в розмірі 11000 грн.

Цивільний позов ОСОБА_11 до Головного управління статистики у Черкаській області про стягнення заробітку, втраченого внаслідок каліцтва та втрати загальної працездатності залишено без розгляду.

Вирішена доля речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2020 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він 15.01.2018 року близько 19 години 00 хвилин, керуючи автомобілем «DACIA LOGAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в м. Черкаси по вулиці Сумгаїтська, зі сторони вулиці Корольова в напрямку вулиці 30 років Перемоги, біля АЗС « SENTOSA OIL », в порушення вимог пунктів 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, у темну пору доби не дотримався такої швидкості руху, щоб мати змогу зупинити свій транспортний засіб, та в момент виникнення небезпеки для його руху, яку він об`єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, яким він керував, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_11 , яка перетинала проїзну частину вулиці Сумгаїтська, зліва на право відносно напрямку руху автомобіля «DACIA LOGAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_11 , згідно з висновком судово-медичної експертизи №02-01/633 від 04.06.2018, отримала тілесні ушкодження, які супроводжувалися загрозливим для життя коматозним станом, і тому за даною ознакою відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, та відмічені як такі, що небезпечні для життя.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «DACIA LOGAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , а саме вимог пунктів 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, знаходиться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень.

Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій, не заперечуючи доведеності вини та кваліфікації його дій, просив вирок суду скасувати в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_11 про стягнення з нього витрат на правову допомогу у розмірі 13300 грн. та в задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто з нього на користь потерпілої - 13300 грн. витрат на правову допомогу , оскільки потерпілою не надано відповідних доказів щодо обсягу наданих адвокатом на користь потерпілої ОСОБА_11 послуг і виконаних робіт, їх вартості, а також доказів, що вказана сума сплачена потерпілою за весь час розгляду справи.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_11 , не заперечуючи доведеності вини та кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 , просила вирок суду скасувати в частині стягнення з Головного управління статистики у Черкаській області моральної шкоди у розмірі 11000 грн. та залишення без розгляду цивільного позову ОСОБА_11 до Головного управління статистики у Черкаській області про стягнення заробітку, втраченого внаслідок каліцтва та втрати загальної працездатності, та ухвалити нове судове рішення у цій частині, яким стягнути з Головного управління статистики у Черкаській області на користь ОСОБА_11 заробіток (дохід), втрачений внаслідок каліцтва та втрати загальної працездатності у сумі 85629 грн. і моральну шкоду у розмірі 60000 грн.

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що, задовольняючи частково заявлений нею цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди та стягнення з Головного управління статистики у Черкаській області моральної шкоди в розмірі 11000 грн., суд першої інстанції безпідставно зарахував до такої шкоди 14000 грн., яку сплатив їй обвинувачений в рахунок відшкодування матеріальної шкоди .

Також суд не вказав якими доказами він визначив добровільну сплату обвинуваченим 14000 грн., оскільки ОСОБА_7 надано суду незавірені копії фіскальних чеків , в яких не читаються суми та призначення платежів, окрім одного від 30.01.2018 на суму 8000 грн..

Зазначає, що розмір душевних, психологічних (моральних) страждань, яких вона зазнала, оцінюється нею в сумі 60000 грн., які підлягають відшкодуванню у повному обсязі за рахунок Головного управління статистики у Черкаській області, оскільки ОСОБА_7 перебував у трудових відносинах з даною юридичною особою та працював водієм службового автомобіля на якому було скоєно ДТП.

Також з Головного управління статистики у Черкаській області підлягає стягненню втрачений нею заробіток в розмірі 85629 грн. (3723 грн.*23 міс.), так як ОСОБА_7 перебував з ними у трудових відносинах.

В апеляційний скарзі представник цивільного відповідача Головного управління статистики у Черкаській області - ОСОБА_13 , не заперечуючи доведеності вини та кваліфікації дій ОСОБА_7 , просив вирок суду в частині стягнення з Головного управління статистики у Черкаській області на користь потерпілої ОСОБА_11 моральної шкоди в розмірі 11000 грн. скасувати та у задоволенні цивільного позову в частині стягнення з Головного управління статистики у Черкаській області на користь ОСОБА_11 моральної шкоди відмовити повністю.

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_7 , хоча і перебував на час скоєння ДТП у трудових відносинах з управлінням, однак керував автомобілем у позаробочий час, не при виконанні трудових обов`язків, про що суду першої інстанції були надані відповідні докази та підтверджено самим обвинуваченим, а тому стягнення моральної шкоди на користь потерпілої підлягає з ОСОБА_7 .

Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу та заперечив проти задоволення апеляційних скарг потерпілої та Головного управління статистики в Черкаській області; думку представника потерпілої адвоката ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу потерпілої, просив її задовольнити та заперечив проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та Головного управління статистики в Черкаській області; думку представників цивільного відповідача Головного управління статистики в Черкаській області ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , які підтримали апеляційні скарги Головного управління статистики в Черкаській області та обвинуваченого, та заперечили проти задоволення апеляційної скарги потерпілої; думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечила проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченого, потерпілої та цивільного відповідача Головного управління статистики в Черкаській області , просила вирок суду залишити без змін, як законний та обгрунтований; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого, потерпілої та цивільного відповідача - Головного управління статистики в Черкаській області не підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення по даному кримінальному провадженню вказані вимоги закону були належним чином дотримані.

Так, висновки районного суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи, що ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному їх дослідженні, яким суд дав обґрунтовану і правильну правову оцінку, відповідно до ст. 94 КПК України.

Доведеність винуватості, кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 , вид та розмір призначеного покарання останньому в апеляційних скаргах учасників судового провадження не оспорюються, тому судом апеляційної інстанції не перевіряються.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що судом першої інстанції безпідставно з нього стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_11 витрати на правову допомогу, оскільки вони жодним чином не підтверджені, є необґрунтованими.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що між потерпілою ОСОБА_11 та захисником ОСОБА_8 укладено договір про надання правової допомоги від 31.07.2018. На підтвердження понесених потерпілою витрат на правову допомогу останньою надано довідку щодо обрахунків витрат на правову допомогу від 23.12.2019 та ксерокопію квитанції до прибуткового касового ордера № 5 від 04.06.2019, належним чином завірену, про отримання адвокатом ОСОБА_8 від ОСОБА_11 на підставі договору від 31.07.2018 - 13000 грн..(а.м. 171,172)

Щодо доводів потерпілої ОСОБА_11 про скасування вироку суду в частині стягнення з Головного управління статистики у Черкаській області моральної шкоди у розмірі 11000 грн. та залишення без розгляду її цивільного позову до Головного управління статистики у Черкаській області про стягнення заробітку, втраченого внаслідок каліцтва та втрати загальної працездатності, а також доводів представника цивільного відповідача Головного управління статистики в Черкаській області про скасування вироку суду в частині стягнення з Головного управління статистики в Черкаській області на користь потерпілої 11000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів виходить з наступного.

Так, згідно ст. 129 КПК України, ухвалюючи вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Відповідно до ст. 129 КПК України та п. 14 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1989р. № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (зі змінами) в мотивувальній частині вироку суд на основі всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи має навести мотиви прийнятого рішення про задоволення чи відхилення цивільного позову або про покладення на засудженого, цивільного відповідача обов`язку відшкодувати шкоду, зазначивши, якою дією чи бездіяльністю її заподіяно, якими доказами це підтверджується, а також навести відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню, з кого саме вони стягуються, на чию користь та в якому порядку проводити стягнення, зарахувати суми, добровільно передані цивільному позивачеві, вказати матеріальний закон на підставі якого вирішено цивільний позов, давши при цьому належну оцінку зазначеним обставинам.

Згідно положень ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 5 ст. 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Також, у ч. 1 ст. 368, частинах 3, 4 ст. 374 КПК України передбачено, що при ухваленні вироку суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов, і якщо так, то на чию користь, в якому розмірі та порядку, а в мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, рішення про цивільний позов.

Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначеними КПК України, і при цьому застосовуються норми ЦК України.

Суд зобов`язаний усебічно, повно й об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати характер і розмір витрат, зумовлених злочином, установити причинний зв`язок між діянням і шкодою, що настала, й дати у вироку належну оцінку таким обставинам.

Вказані вимоги судом першої інстанції дотримані в повному обсязі, а тому, виходячи із засад розумності і справедливості, характеру та глибини фізичних і душевних страждань потерпілої ОСОБА_11 , які вона зазнала внаслідок ДТП: заподіяння їй тяжких тілесних ушкоджень, зміни звичайного ритму життя, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди, завданої потерпілій внаслідок ДТП в сумі 25000 грн. визначений вірно. Також правильно визначено суб`єкта стягнення Головне управління статистики у Черкаській області, оскільки ОСОБА_7 перебував у трудових відносинах з вказаною установою на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову та стягнення на користь потерпілої ОСОБА_11 з Головного управління статистики у Черкаській області моральної шкоди в сумі 11000 грн., та з обвинуваченого ОСОБА_7 13300 грн. витрат на правову допомогу є законним, вмотивованим та обґрунтованим, а посилання апелянтів на незаконність вироку районного суду в частині вирішення цивільного позову, є безпідставними.

Під час апеляційного розгляду не встановлено обставини, які б давали суду апеляційної інстанції підстави для збільшення розміру відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої до 60000 грн., як про це просила потерпіла в апеляційній скарзі.

Так, з вироку суду вбачається, що суд першої інстанції цивільний позов потерпілої про відшкодування моральної шкоди задовольнив частково та з врахуванням обставин справи, характеру та обсягу фізичних і душевних страждань потерпілої, виходячи з засад розумності і справедливості, визначив розмір відшкодування в розмірі 25000 грн., з чим погоджується і колегія суддів.

Приймаючи рішення про стягнення із Головного управління статистики у Черкаській області на користь потерпілої моральної шкоди, суд повною мірою дотримався вимог ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, ст. ст. 127-129 КПК України.

Доводи потерпілої ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що судом безпідставно зараховано до відшкодування моральної шкоди сплачені обвинуваченим ОСОБА_7 14000 грн., які останній сплатив в рахунок відшкодування витрат на лікування, є безпідставними, оскільки факт сплати вказаної суми ні обвинуваченим, ні потерпілою не заперечуються, а доказів того, що вказана сума була сплачена саме в рахунок відшкодування матеріальної шкоди матеріали кримінального провадження не містять.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 суд першої інстанції в частині стягнення з Головного управління статистики у Черкаській області на її користь заробітку , втраченого внаслідок каліцтва та втрати загальної працездатності, залишив його без розгляду.

Колегія суддів погоджується з прийнятим судом першої інстанції рішенням з огляду на встановлені судом обставини, в тому числі, необхідності проведення ретельних розрахунків витрат про стягнення заробітку, втраченого внаслідок каліцтва та втрати загальної працездатності, правильного визначення суб`єктного складу сторін у спорі такої категорії, проведення складних розрахунків цивільно-правового характеру, що не притаманно кримінальному процесу з урахуванням його специфіки та термінів судового розгляду.

Разом з цим, залишення цивільного позову потерпілої ОСОБА_11 в цій частині без розгляду не позбавляє права останню звернутися з відповідним позовом до Головного управління статистики в Черкаській області в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_11 та стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілої витрат на правовому допомогу в сумі 13300 грн., з Головного управління статистики у Черкаській області 11000 грн. моральної шкоди є законним, вмотивованим та обґрунтованим, а посилання апелянтів на незаконність вироку місцевого суду в частині вирішення цивільного позову щодо стягнення на користь потерпілої моральної шкоди, є безпідставними, тому до задоволення не підлягають.

Керуючись ст. ст. 404, п.1 ч.1 ст. 407, ст.ст. 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2020 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_11 , представника цивільного відповідача Головного управління статистики у Черкаській області в особі ОСОБА_12 без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий :

Судді :