Ухвала

від 14.09.2020 по справі 712/9045/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 712/9045/18

провадження № 51-3333ск20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2020 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 11 червня 2020 року щодо ОСОБА_5 ,

встановив:

Згідно з вироком Соснівського районного суду м. Черкаси 30 січня 2020 року ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. Відповідно до ст. 75 КК його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням на строк 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 3003грн, на користь ОСОБА_6 витрати на правову допомогу в сумі 13300 грн.

Стягнуто з Головного управління статистики у Черкаській області на користь ОСОБА_4 11 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Залишено без розгляду цивільний позов ОСОБА_4 до Головного управління статистики у Черкаській області про стягнення заробітку, втраченого внаслідок каліцтва і втрати загальної працездатності.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Черкаський апеляційний суд ухвалою від 11 червня 2020 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_4 та представника цивільного відповідача Головного управління статистики у Черкаській області залишив без задоволення, а вирок місцевого суду без зміни.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (даліКПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог п. 4, 5 ч. 2 цієї статті.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, потерпіла не погоджується з вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2020 року та ухвалою Черкаського апеляційного суду від 11 червня 2020 року і вказує на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував фактичні обставини щодо вирішення цивільного позову, а апеляційний суд під час розгляду не усунув вказаного порушення. Зокрема судами безпідставно та без належного обґрунтування задоволено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у розмірі 25 000 грн, тоді як розмір позовних вимог у цій частині становив 60 000 грн, а також необґрунтовано залишено без розгляду позов у частині стягнення заробітку, втраченого внаслідок каліцтва і втрати загальної працездатності у розмірі 85629 грн. Судові рішення не відповідають нормам КПК та Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак усупереч наведеним положенням кримінального процесуального закону з касаційної скарги потерпілої неможливо зрозуміти, які порушення допустили суди першої та апеляційної інстанцій, як ці порушення вплинули на законність і обґрунтованість ухвалених ними судових рішень та чому їх слід відносити з огляду на положення статей 370, 412-414 КПК до безумовних підстав для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень касаційним судом відповідно до ст.438КПК.

Необхідно врахувати, що згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Водночас потерпіла не вказує конкретних порушень закону, допущених апеляційним судом під час постановлення ухвали за результатами розгляду апеляційної скарги, зважаючи на приписи статей 404, 409, 419 КПК, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та у своїй ухвалі надає вичерпну відповідь на ті доводи, що наведені в ній.

Таким чином, потерпілій необхідно належним чином обґрунтувати свою позицію щодо конкретних порушень закону, передбачених ст. 438 КПК, що є підставою для зміни чи скасування рішення, а також належно систематизувати свої доводи, викладені у касаційній скарзі.

Крім цього, відповідно до ст. 436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення

і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Однак, усупереч вищевказаним положенням ст. 436 КПК у касаційній скарзі є наявні протиріччя. Так, потерпіла на початку касаційної скарги описує порушення, допущені судами першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення рішень, а далі за текстом просить змінити вирок районного суду та ухвалу суду апеляційної інстанції в частині вирішення цивільного позову, а позовні вимоги потерпілої задовольнити в повному обсязі збільшивши розмір моральної шкоди та стягнути заробіток, втрачений внаслідок каліцтва і втрати загальної працездатності, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

У зв`язку з цим потерпілій необхідно визначитися, яке судове рішення

вона оскаржує, обґрунтувати свої доводи з урахуванням судових рішень, які вона оскаржує, та викласти свої вимоги з враховуючи повноваження суду, передбачені ст. 436 КПК.

Оскільки касаційна скарга потерпілої ОСОБА_4 , не відповідає вимогам визначеним ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити її без руху та встановити строк, необхідний для усунення недоліків, про які зазначено в ухвалі (потерпілою має бути підтверджено, що нею не пропущено встановленого ухвалою суду строку під час повторного звернення до суду).

Керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргупотерпілої ОСОБА_4 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2020 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 11 червня 2020 року щодо ОСОБА_5 залишити без руху і надати для усунення виявлених недоліків 10 днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3