Ухвала

від 19.06.2020 по справі 915/825/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

19 червня 2020 року Справа № 915/825/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В., розглянувши без повідомлення учасників справи

заяву Фізичної особи-підприємця Карасьова Дмитра Володимировича б/н від 16.06.2020 (вх.№7212/20 від 17.06.2020) про забезпечення позову з урахуванням уточнень викладених в заяві б/н від 18.06.2020 (вх.№7292/20 від 18.06.2020) у справі

за позовом : Фізичної особи-підприємця Карасьова Дмитра Володимировича

( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

до відповідача: Миколаївської міської ради

(54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; ідент.код 26565573),

про : визнання договору оренди землі поновленим та додаткової угоди до договору укладеною на умовах, запропонованих позивачем,-

в с т а н о в и в:

17.06.2020 за вхід.№7211/20 Фізична особа-підприємець Карасьов Дмитро Володимирович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 16.06.2020 до Миколаївської міської ради, в якій просить суд:

1) визнати поновленим договір оренди землі, укладений між Миколаївською міською радою та ФОП Карасьовим Дмитром Володимировичем, РНОКПП № НОМЕР_1 , який зареєстрований Миколаївською міською радою 16.06.2010 за №7693, земельна ділянка загальною площею 56 кв.м, для обслуговування торговельного кіоску з літнім майданчиком по вулиці Лагерне поле ріг Артилерійської міста Миколаєва;

2) визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі на умовах, запропонованих позивачем.

17.06.2020 за вх.№7212/20 Фізична особа-підприємець Карасьов Дмитро Володимирович звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою б/н від 16.06.2020 про забезпечення позову, в якій з урахуванням уточнень викладених в заяві б/н від 18.06.2020 (вх.№7292/20 від 18.06.2020), просить суд забезпечити вказаний позов шляхом заборони Департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради вчиняти будь-які дії для демонтажу чи знесення торговельного кіоску та літнього майданчику, які знаходяться на земельній ділянці кадастровий №4810137200:07:013:0005 по вулиці Лагерне поле ріг Артилерійської у місті Миколаєві, яка передана в оренду ФОП Карасьову Д.В. за договором оренди №7693 від 16.06.2010.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що він майже 20 років користується вказаною земельною ділянкою. Протягом тривалого часу Миколаївська міська рада не розглядає заяви ФОП Карасьова Д.В. щодо продовження укладеного з ним договору оренди землі №7693 від 16.06.2010 та не приймає жодного рішення з цього питання. При цьому, 19.06.2020 через свої виконавчі органи, зокрема, Департамент внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції, Миколаївська міська рада планує примусово демонтувати торговельний кіоск та літній майданчик, оскільки нібито вони розміщені на земельній ділянці без документів на право користування, про що заявника було письмово повідомлено 10.06.2020.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.137 ГПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Таким чином, із змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення. Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Одночасно з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, в тому числі:

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судом приймається до уваги, що однією з вимог, заявлених позивачем є визнання поновленим Договору оренди землі, укладеного між Миколаївською міською радою та ФОП Карасьовим Дмитром Володимировичем, РНОКПП № НОМЕР_1 , який зареєстрований Миколаївською міською радою 16.06.2010 за №7693.

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору в оренду ФОП Карасьову Д.О. передано земельну ділянку для обслуговування торговельного кіоску з літнім майданчиком по вулиці Лагерне поле ріг Артилерійської.

Згідно п.п.3.1 вказаного договору, він діє протягом 3 років з дати його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору звернутись письмово до орендодавця з проханням, щодо подовження строку дії договору. Підставою для поновлення договору оренди буде відповідне рішення міської ради.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує, що Миколаївська міська рада не розглядає його заяви щодо продовження укладеного з ним договору оренди землі №7693 від 16.06.2010 та не приймає жодного рішення з цього питання. Натомість на 19.06.2020 Департамент внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції, планує примусово демонтувати торговельний кіоск та літній майданчик, з посиланням на незаконне розміщення таких споруд на земельній ділянці без документів на право користування, в підтвердження чого суду надана копія повідомлення від 10.06.2020 про демонтаж торговельного кіоску з літнім майданчиком у примусовому порядку.

Слід зазначити, що правова оцінка правомірності користування позивачем спірною земельною ділянкою в період після 16.06.2013 буде надаватись судом при розгляді позовних вимог про поновлення Договору оренди землі №7693 від 16.06.2010 і, у разі задоволення позову відновлення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, для обслуговування яких і було надано в оренду земельну ділянку буде утруднено у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Таким чином, суд вважає запропоновані позивачем заходи до забезпечення позову обґрунтованими та співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, на думку суду, запропоновані позивачем заходи забезпечення позову забезпечать збалансованість інтересів сторін, враховуючи довготриваючий характер відносин позивача та Миколаївської міської ради з приводу розгляду заяв позивача про поновлення Договору оренди землі №7693 від 16.06.2010.

Судом при розгляді заяви також взято до уваги економічні чинники та можливість підвищення соціальної напруги внаслідок невжиття заходів забезпечення даного позову, що матиме негативні наслідки в умовах продовженого постановою Кабінету Міністрів України №343 від 04.05.2020 карантину на усій території України до 22.05.2020 через спалах гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява Фізичної особи-підприємця Карасьова Дмитра Володимировича б/н від 16.06.2020 (вх.№7212/20 від 17.06.2020) про забезпечення позову у даній справі з урахуванням уточнень викладених в заяві б/н від 18.06.2020 (вх.№7292/20 від 18.06.2020) підлягає задоволенню у визначений заявником спосіб.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76, 77, 79, 136, 137, 138, 140, 232, 234, 235 ГПК України, суд-

У Х В А Л И В:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Карасьова Дмитра Володимировича б/н від 16.06.2020 (вх.№7212/20 від 17.06.2020) про забезпечення позову з урахуванням уточнень викладених в заяві б/н від 18.06.2020 (вх.№7292/20 від 18.06.2020), - задовольнити.

2. Заборонити Департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради вчиняти будь-які дії для демонтажу чи знесення торговельного кіоску та літнього майданчику, які знаходяться на земельній ділянці кадастровий №4810137200:07:013:0005 по вулиці Лагерне поле ріг Артилерійської у місті Миколаєві, яка передана в оренду Фізичній особі-підприємцю Карасьову Дмитру Володимировичу за договором оренди №7693 від 16.06.2010.

3. Ухвала є обов`язковою до виконання та набирає законної сили з 19.06.2020.

4. Стягувачем за даною ухвалою є Фізична особа-підприємець Карасьов Дмитро Володимирович ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Боржником за даною ухвалою є Миколаївська міська рада (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; ідент.код 26565573).

5. Дана ухвала дійсна для пред`явлення державному виконавцю на протязі 3-х років.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України

та підписана суддею 19 червня 2020 року.

Суддя М.В.Мавродієва