Рішення

від 18.06.2020 по справі 200/1626/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2020 р. Справа№200/1626/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42169496, 85700, Донецька область, м.Волноваха, вул.Обручева, 17). Просив скасувати рішення від 29.11.2019 №1649 про відмову у призначенні пенсії згідно ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; зобов`язати зарахувати до пільгового стажу період проходження виробничої практики на шахтоуправлінні Куйбишевське з 17.05.1984 по 19.07.1984, працю в ДП Шахтоуправління Октябрьское ВО Донецьквугілля з 24.09.1984 по 16.12.1984, з 22.03.1985 по 26.04.1985 та з 06.05.1987 по 09.11.1988, 28.09.1989 по 11.11.1991, період праці в ДП шахта ім.Засядько з 26.11.1991 по 16.10.1993, період праці в ДП Шахтоуправління Октябрьское ВО ДУЕК з 24.06.2011 по 06.06.2012, з 28.02.2014 по 14.11.2014. Позовні вимоги вмотивовані тим, що стаж пільгового характеру підтверджено записами в трудовій книжці та довідками. Вважає наявним право на зарахування вказаних періодів до пільгового стажу та на призначення пенсії на пільгових умовах.

17 лютого 2020 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

17 березня 2020 року ухвалою суду призначено розгляд справи на 14 квітня 2020 року.

Відповідачем надано відзив, в якому зазначено, що відповідні періоди роботи не підлягають зарахуванню до пільгового стажу, оскільки фактично ДП Вугільна компанія Куйбишевська , ПАТ шахта ім.О.Ф. Зсядька , їх потужності та архів знаходяться в м.Донецьку, що унеможливлює здійснити перевірку первинних документів, на підставі яких здійснено записи в трудовій книжці та уточнюючих довідках. Крім того, відповідно до індивідуальної відомості реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування ОСОБА_1 за період з 24.06.2001 по 06.06.2012 у таблиці відомості про спеціальний стаж відсутні дані щодо проведення атестації робочих місць, а в період з 01.04.2014 по 30.11.2014 відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП Шахта Жовтневий рудник ДП Донецька вугільна енергетична компанія . Відсутність достатнього пільгового стажу є підставою для відмови у призначені пенсії. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

14 квітня 2020 року ухвалою суду призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні.

13 травня 2020 року ухвалою суду відкладено розгляд справи до 02 червня 2020 року.

02 червня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15 червня 2020 року.

У судове засідання призначене на 15 червня 2020 року представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

За таких обставин, враховуючи не прибуття у судове засідання представників сторін, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження. Суд зауважує, що датою ухвалення судового рішення є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши заяви по суті суд встановив наступне.

25 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою №1649 про призначення пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

До заяви про призначення пенсії надані наступні довідки (в межах спірних правовідносин): довідка ВП Шахта Жовтневий рудник про пільговий характер роботи від 14.08.2017 №225 разом з копіями наказів про атестацію робочих місць; довідка ВП Шахта Жовтневий рудник про заробітну плату від 14.08.2017 №225; довідка Шахта ім.А.Ф.Засядька про пільговий характер роботи від 28.04.2014 №270 та довідка про заробітну плату, довідка ДП Вугільна компанія Куйбишевська від 23.05.2014 №271/к.

29 листопада 2019 року рішенням Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1649 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Визначено, що загальний стаж роботи складає 19 років 4 місяці 26 днів, пільговий стаж роботи за Списком №1 склав 6 років 1 місяць 17 днів. До пільгового стажу зараховано періоди з 06.06.2012 по 28.02.2014 на Шахті Жовтневий рудник , з 01.12.2014 по 07.06.2016, з 15.06.2016 по 31.07.2016, з 01.09.2016 по 31.05.2019 на ДП Шахта ім.М.С.Сургая . Документи, видані підприємствами, що знаходяться на території, якій органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень до уваги не прийняті, у зв`язку із неможливістю провести перевірку зазначених в них даних. Зазначено про право виходу на пенсію при досягнені 54 років.

Відповідно п.1 ч.2 до ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Чоловікам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII Про пенсійне забезпечення та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII Про пенсійне забезпечення є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Щодо вимог про зарахування до пільгового стажу період проходження виробничої практики з 17.05.1984 по 19.07.1984 на шахтоуправлінні Куйбишевське , періодів роботи з 24.09.1984 по 16.12.1984, з 22.03.1985 по 26.04.1985 та з 06.05.1987 по 09.11.1988, 28.09.1989 по 11.11.1991, з 24.06.2011 по 06.06.2012 в ДП Шахтоуправління Октябрьское ВО Донецьквугілля , з 26.11.1991 по 16.10.1993 в ДП шахта ім.Засядько суд зазначає наступне.

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить наступні записи:

№1 - 17.05.1984 - прийняття підземним машиністом з повним робочим днем під землею в Шахтоуправління Куйбишевське ,

№2 - 19.07.1984 - про звільнення,

№3 - 24.09.1984, 29.09.1984 - проходження техніки безпеки при умовному пункті в Ш/у Жовтневе ВО Донецьквугілля ,

№9 - 02.10.1984 - про прийняття електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті для проходження виробничої практики,

№10 - 16.12.1984 - звільнення,

№11 - 22.03.1985 - про прийняття на дільницю електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті для проходження виробничої практики в Ш/у Жовтневе ВО Донецьквугілля ,

№12 - 26.04.1985 - звільнення,

№14 - 06.10.1987 - про прийняття на дільницю гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті;

№15, 16 - 09.11.1988 - 08.12.1988 - навчання в Донецькому інститупі підвищення квалифікації;

№17 - 28.09.1989 - про прийняття прохідником підземним з повним робочим днем під землею в Ш/у Жовтневе ВО Донецьквугілля ;

№19 - 11.11.1991 - про звільнення;

№ 20 - 26.11.1991 - про прийняття прохідником з повним робочим днем в шахті ОП Шахта ім. О.Ф.Засядька ,

№21 - 16.10.1993 - про звільнення.

24.06.2011 - про прийняття на роботу підземним прохідником з повним робочим днем під землею у ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія"

06.06.2012 про звільнення.

При цьому, до заяви додатково додані довідки ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" від 14.08.2017 №225, від 28.05.2014 б/н із відомостями про нараховану заробітну плату та про пільговий характер роботи, разом із копіями атестації робочих місць, довідку ДП шахта ім.Засядько про пільговий характер роботи від 23.05.2014 №271/к, від 28.04.2014 №270, довідку ДП Вугільна компанія Куйбишевська від 23.05.2014 №271/к про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії.

Вказані довідки містять відомості про дати прийняття та звільнення з роботи, відомості про віднесення професій до Списку 1, накази про атестацію робочих місць з умов праці, відомості про перейменування підприємства.

Згідно довідки ВП Шахта Жовтневий рудник ДП Донецька вугільна енергетична компанія від 14.08.2017 №225 Шахта Жовтнева комбінату Донецьквугілля перетворена в Ш/у Жовтневе Виробничого об`єднання Донецьквугілля на підставі наказу від 15.10.1976 №265; в подальшому перетворено в ДВАТ шахтоуправління Октябрьське , далі в ДВАТ Жовтневий рудник , який увійшов до складу ДХК Донецьквугілля , а в подальшому підпорядковано ДП Донецька вугільна коксова компанія , з 01.06.2005 Відокремлений підрозділ Шахта Жовтневий рудник виведена зі складу Державного підприємства Донецька вугільна коксова компанія та передана Державному підприємству Донецька вугільна енергетична компанія згідно наказів від 26.05.2005 №237 та №238.

Згідно Витягів Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Відокремленого підрозділу "Шахта "Жовтневий рудник" Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" (ідентифікаційний код ВП 33577425) є 83071, Донецька обл., місто Донецьк, Куйбишевський район, проспект Маршала Жукова, будинок 1Е; місцезнаходженням Орендного підприємства "Шахта ім. О.Ф.Засядька" (ідентифікаційний код 00174846) є 83054, Донецька обл., місто Донецьк, проспект Засядька. Діяльність підприємства припинено 22.07.2011, правонаступником є Публічне акціонерне товариство "Шахта імені О.Ф. Засядька" ідентифікаційний код 00174846, місцезнаходження: 86065, Донецька обл., місто Авдіївка, проїзд Індустріальний, будинок 1).

Згідно Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство "Вугільна компанія "Куйбишевська" (ідентифікаційний код 33966997) зареєстрована за адресою: Донецька область, місто Донецьк, вулиця Лермонтова, будинок 3 В. З 03.10.2012 перебуває в стані припинення, правонаступником є Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія" ідентифікаційний код 33161769, місцезнаходження: 85670, Донецька обл., місто Вугледар.

Підставою для не зарахування до пільгового стажу вказаних періодів роботи з боку управління зазначена неможливість здійснення перевірки пільгових довідок, оскільки як самі підприємства, так і первинні документи знаходяться в місті Донецьку, тобто на території де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень.

З цього приводу, суд зауважує, що шахти дійсно знаходяться в населеному пункті, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014№ 1085-р), однак, в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності пільгового характеру роботи, у зв`язку з знаходженням підприємств на території, непідконтрольній Українській владі та не перереєстрації його на території підконтрольній Українській владі.

Також, суд зазначає, що підстав вважати наведені в довідці та трудовій книжці відомості недостовірними, відповідачем не наведено.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів". Так, у справі "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах Кіпр проти Туреччини" ( Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" ( Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).

Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".

Верховний Суд у постанові від 18.04.2019 року по справі №344/16404/16-а зазначив про можливість застосувати названі загальні принципи ( Намібійські винятки ), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.

Суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Тобто, в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права на призначення пенсії з урахуванням наданих довідок, через видання документу на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що свідчить про безпідставну відмову пенсійного органу у прийнятті до уваги відомостей, що містяться в довідках.

Окрім цього, суд звертає увагу, що трудовий стаж позивач набув, працюючи в період, коли територія м. Донецька перебувала під контролем української влади, і підприємство, на якому працював позивач, також було утворено відповідно до законодавства України.

Відмова у зарахуванні періоду роботи з 26.11.1991 по 16.10.1993 з підстав відсутності проведення атестації робочих місць є також безпідставною, оскільки, довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії містить відомості про атестацію робочих місць на підприємстві, проведену відповідно до наказу від 15.10.2009 №651к.

Враховуючи записи у трудовій книжці та довідки, що наявні в матеріалах справи, у сукупності, суд зазначає, що періоди роботи з 17.05.1984 по 19.07.1984 на шахтоуправлінні Куйбишевське , з 24.09.1984 по 16.12.1984, з 22.03.1985 по 26.04.1985 та з 06.10.1987 по 09.11.1988, 28.09.1989 по 11.11.1991 в Ш/у Жовтневе Виробничого об`єднання Донецьквугілля , з 24.06.2011 по 06.06.2012 у ВП Шахта Жовтневий рудник ДП Донецька вугільна енергетична компанія , з 26.11.1991 по 16.10.1993 в ОП Шахта ім. О.Ф.Засядька підлягають зарахуванню до пільгового стажу, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи у зарахуванні цих періодів діяв не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Позовні вимоги щодо зарахування періоду роботи з 06.05.1987 по 05.10.1987 на підприємстві Ш/у Жовтневе Виробничого об`єднання Донецьквугілля до пільгового стажу задоволенню не підлягають, оскільки на виконання вимог ухвал суду від 14.04.2020 позивачем а ні додаткових пояснень, а ні доказів, що підтверджують роботу в цей період на зазначеному підприємстві до суду не надано.

Щодо вимог про зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 28.02.2014 по 14.11.2014 в ДП Шахтоуправління Октябрьское ВО ДУЕК суд зазначає наступне.

Трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_2 підтверджено, що у період 28.02.2014 - 14.11.2014 позивач працював підземним помічником начальника дільниці з повним робочим днем під землею у ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія".

Підставою для не зарахування до пільгового стажу вказаних періодів роботи є відсутність сплати страхувальником (підприємством) страхових внесків (відзив).

З витягу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування вбачається, що у період лютий 2014 року - листопад 2014 року підприємством ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" (ідентифікаційний код ВП 33577425) здійснено виплату заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч. 2 ст. 20 цього Закону).

Відповідно до ст. 11 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , застрахованими особами є громадяни, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру.

За осіб, які працюють на вищезазначених умовах, страхувальник (роботодавець) зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати до солідарної системи в установлені строки та в повному обсязі страхові внески від об`єкту для їх нарахування.

Згідно з вимогами ст. 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно ст. 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових зборів до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 1994 р. N 5-5. Інструкції затвердженої постановою правління Пенсійного Фонду України від 6 вересня 1996 р. N 11-1, ст. 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 року платниками зборів на пенсійне страхування є підприємства, установи та організації усіх форм власності, які також несуть відповідальність за своєчасну сплату страхових внесків. Сама застрахована особа не сплачує зборів та не несе відповідальності за несвоєчасну сплату страхових внесків підприємством, на якому вона працювала.

Згідно ч. 5, 6 ст. 20 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1. 2. 4 статті 14 нього Закону, календарний місяць, для страхувальників, зазначених у пункті 5 етапі 14 цього Закону квартал.

З огляду на вказані норми діючого законодавства суд вважає, що наявність у підприємства, де він працював та працює, заборгованості перед Пенсійним фондом України зі сплати страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до стажу періодів роботи, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. А застрахована особа не несе відповідальності за несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків; нарахованих із заробітної плати цієї особи. Цю відповідальність відповідно до вищезазначених норм закону несе тільки страхувальник (підприємство).

Не зарахувавши до пільгового стажу позивача періоди роботи з 28.02.2014 по 14.11.2014 в ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" при обчисленні пенсії, відповідач фактично покладає саме на нього відповідальність за неперерахування страхувальником відповідних страхових внесків, порушуючи тим самим вищенаведені положення чинного законодавства.

Отже, відсутність факту перерахування страхових внесків роботодавцем, не може бути підставою для відмови у зарахуванні періоду роботи позивача до страхового стажу, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.

Аналогічна правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а та постанові від 01.11.2018 року у справі № 199/1852/15-а.

Отже, з врахуванням наведених обставин та норм чинного законодавства, судом встановлено, що стаж роботи позивача з 28.02.2014 по 14.11.2014 в ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

Підсумовуючи викладене, враховуючи те, що пенсійним органом безпідставно визначено пільговий стаж позивача без врахування вищезазначених періодів роботи у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що рішення про відмову у призначенні пенсії є незаконним та підлягає скасуванню. При цьому, після скасування рішення відповідач зобов`язаний повторно розглянути заяву і прийняти рішення з урахуванням висновків суду, у зв`язку з чим позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо зазначення кількості років, місяців та днів у періоду, що підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача суд зазначає, що дана позовна вимога не підлягає до задоволення, оскільки суд не наділений повноваженнями перебирати на себе функцію здійснення підрахунку стажу замість органу, на який покладено такі повноваження.

При розподілі судових витрат суд враховує, що фактично позовні вимоги задоволені, оскільки рішення про відмову у призначенні пенсії скасовано, а задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача вчинити певні дії є похідними від першої вимоги, отже присудженню підлягає судовий збір у розмірі, який передбачений сплаті як за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції від 04.02.2020 №0.0.1605175924 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., враховуючи те, що позовні вимоги, які носять немайновий характер, фактично задоволені, присудженню підлягає судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Скасувати рішення Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 29 листопада 2019 року №1649 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42169496, 85700, Донецька область, м.Волноваха, вул.Обручева, 17) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії від 25.11.2019 №1649 із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи періоди роботи з 17.05.1984 по 19.07.1984 на шахтоуправлінні Куйбишевське , з 24.09.1984 по 16.12.1984 в Ш/у Жовтневе ВО Донецьквугілля , з 22.03.1985 по 26.04.1985, з 06.10.1987 по 09.11.1988 та 28.09.1989 по 11.11.1991 в Ш/у Жовтневе ВО Донецьквугілля , з 24.06.2011 по 06.06.2012 у ВП Шахта Жовтневий рудник ДП Донецька вугільна енергетична компанія , з 26.11.1991 по 16.10.1993 в ОП Шахта ім. О.Ф.Засядька , з 28.02.2014 по 14.11.2014 в ВП "Шахта "Жовтневий рудник" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія".

У задоволені позовних про зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 06.05.1987 по 05.10.1987 в Ш/у Жовтневе ВО Донецьквугілля відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42169496, 85700, Донецька область, м.Волноваха, вул.Обручева, 17) судові витрати в розмірі 804 (вісімост чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України, пункту 3 розділу VI Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош