Рішення

від 03.06.2020 по справі 2а-1929/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2020 р. справа № 2a-1929/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Королевич О.В.,

за участю представників: позивача - Косар М.Є, відповідача - Юрчука Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом корпорації "Укртрансжилбуд" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Корпорація "Укртрансжилбуд" звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, в якому, з урахування уточнених позовних вимог, просила визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 20.06.2012 № 0000292203 та № 0000302203; від 21.08.2012 № 0000662203, № 0000672203, № 0000682203.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.12.2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 20.06.2012 №0000292203 та №0000302203; від 21.08.2012 №0000662203, №0000672203, №0000682203.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 13.12.2017 змінено постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.12.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 20.06.2012 №0000292203 та №0000302203 повністю, податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012 №0000662203 у частині збільшення суми грошового зобов`язання із податку на прибуток в сумі 297354,00 грн. за основним платежем. У задоволення решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 09 квітня 2019 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.12.2012, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014, постанову Вищого адміністративного суду України від 13.12.2017 у справі №2а-1929/12/0970 скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2012 №0000662203 в сумі 299562,00 грн. за основним платежем і 7491,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), від 21.08.2012 №0000672203 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 7897,00 грн., від 21.08.2012 №0000682203 в частині збільшення грошового зобов`язання на 248495,00 грн. за основним платежем і на 62124,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 замінено відповідача у справі Державну податкову інспекцію в м. Івано-Франківську на Головне управління ДФС в Івано-Франківській області.

В частині позовних вимог, які підлягають вирішенню в даному провадженні, позовна заява мотивована тим, що відповідач необґрунтовано дійшов висновків, які стали підставою для нарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток, податку на додану вартість та зменшення сум від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток з відповідними фінансовими санкціями, за рахунок того, що контрагент ТОВ "С.Дж.Р.Груп." є недобросовісним суб`єктом господарювання та платником податків, а відтак, сплачені позивачем на його користь за товари (роботи, послуги) суми грошових коштів не можуть бути віднесені до валових витрат позивача, як і сплачений в ціні таких робіт, податок на додану вартість не може бути віднесений до складу податкового кредиту. Позивач вказує на те, що посилання відповідача на постанову Печерського районного суду міста Києва від 07.12.2011 у справі №1-п-32/11, за якою директора ТОВ "С.Дж.Р.Груп" ОСОБА_1 звільнено від відповідальності на підставі Закону України "Про амністію у 2011 році" є неналежним, так як позивач не був учасником фіктивних угод, які досліджувалися у вказаній кримінальній справі. За сукупністю таких обставин, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, письмових поясненнях, які містяться в матеріалах справи (т.4 а.с.214-217, 224-228). Зазначила, що позивачем не було вчинено жодних порушень податкового законодавства, а саме - Податкового кодексу України, Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо формування валових витрат, формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Крім цього зазначила, що оскільки на час здійснення перевірки були вилученими первинні документи, які повністю підтверджують реальність господарських операцій із ТОВ "С.Дж.Р.Груп", такі документи під час перевірки не досліджувались, перевіряючі дійшли безпідставних висновків щодо їх безтоварності, будь-яких дій передбачених вимогами пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України відповідачем не вчинено.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив з підстав викладених у письмовому запереченні (т.2 а.с.181-183), додаткових заперечень (т.3 а.с.65-67) та додаткових пояснень по суті спору (т.5 а.с.1-4, 11). Суду пояснив, що порушень норм матеріального і процесуального законодавства під час проведення перевірки позивача та винесення спірних податкових повідомлень-рішень з боку податкового органу не було. Вказав, що правочини у ІІІ-IV кварталах 2009 року з придбання будівельних матеріалів та послуг укладених між позивачем та ТОВ "С.Дж.Р.Груп" фактично не вчинялись, оскільки згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва №823/23-10/34981754 від 14.10.2010 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "С.Дж.Р.Груп" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.08.2008 по 31.05.2010 та в постанові Печерського районного суду від 07.12.2011 №1-п-32/11, з мотивувальної частини якої, встановлено, що директор ТОВ "С.Дж.Р.Груп" ОСОБА_1. у липні 2008 року передав ОСОБА_2 фінансово-господарські документи, документи бухгалтерської та податкової звітності, ліцензію на право здійснення будівельної діяльності, електронні ключі системи "клієнт-банк" та печатку ТОВ "С.Дж.Р.Груп", для ведення бухгалтерського та податкового обліків підприємства. Вказав, що у сукупності з неможливістю здійснення господарських операцій контрагентом у зв`язку з відсутністю трудових ресурсів та основних засобів, вказані обставини дають можливість дійти вмотивованого висновку про безтоварність господарських операцій. За таких обставин, вважає, що податковий орган, приймаючи податкові повідомлення-рішення від 21.08.2012 №0000662203, №0000672203, №0000682203 діяв в межах повноважень та на виконання норм діючого законодавства. Просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.

Корпорація "Укртрансжилбуд" з 03.12.2003 зареєстрована як юридична особа відповідно до довідки Головного управління статистики в Івано-Франківській області про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.1 а.с.40). Основними видами діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель, неспеціалізована оптова торгівля, будівництво доріг і автострад.

В період з 13.07.2012 по 02.08.2012 ДПІ в м. Івано-Франківську проведено планову документальну перевірку корпорації "Укртрансжилбуд" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2012, за результатами якої складено акт №6024/22-3/32776178 від 09.07.2012 (т.2 а.с.106-165).

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- ч.1 та ч.5 ст.203, ст.207, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4, 2.15. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 - здійснення операцій на підставі нікчемних правочинів, прийнято до виконання документи та складено документи на операції, що порушують публічний порядок і, відповідно, суперечать законодавчим та нормативним актам;

- п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.138.1.1 п.138.1, п.138.4, п.138.6 ст.138 Податкового кодексу України, п.2 ст.3, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого, встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.04.2009 по 31.03.2012 на загальну суму 596916 грн., в т.ч. за II квартал 2009 року зменшено від`ємне значення об`єкту оподаткування податку на прибуток в сумі 7897 грн., за три квартали 2009 року занижено податку на прибуток в сумі 105056 грн., за 2009 рік занижено податок на прибуток в сумі 299562 грн. за ІІ-ІV квартали 2011 року занижено податок на прибуток в сумі 7354 грн.;

- на порушення пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.4.5 п.7.4 пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" п.2 ст.3, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в результаті задокументованих безтоварних операцій по ланцюгу до "вигодонабувача" Корпорації "Укртрасжилбуд" з ТОВ "С.Дж.Р.Груп" завищено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (рядок 25 декларації) з урахуванням залишку від`ємного значення попередніх звітних періодів всього в сумі 248495 грн., за липень 2009 року в сумі 11233 грн., серпень 2009 року в сумі 14813 грн., вересень 2009 року в сумі 31250 грн., грудень 2009 року в сумі 187885 грн., за вересень 2011 року в сумі 3314 грн.

На підставі акта перевірки від 09.07.2012 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" за №0000662203 від 21.08.2012, яким Корпорації "Укртрансжилбуд" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 671807,00 грн., з яких 596916 грн. - основного платежу та 74891 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- форми "Р" за №0000682203 від 21.08.2012, яким Корпорації "Укртрансжилбуд" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 310619 грн., в тому числі 248495 грн. - основного платежу та 62124 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

- форми "П" за №0000672203 від 21.08.2012, яким Корпорації "Укртрансжилбуд" зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2009 року на загальну суму 7897 грн.

Суд зазначає, що податковим повідомленням-рішенням від 21.08.2012 №0000662203 збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 671807,00 грн., з яких 596916 грн. - основного платежу та 74891 грн. - штрафні (фінансові) санкції. У відповідності до постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у даній справі вказане податкове повідомлення-рішення скасоване та направлене на новий розгляд в частині збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 299562,00 грн. за основним платежем і 7491,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Таким чином, судом досліджено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21.08.2012 №0000662203 саме в цій частині.

Вищевказаним актом перевірки встановлено, що позивачем з посиланням на поставку від ТОВ "С.Дж.Р.Груп" товарів (будівельні матеріали (щебінь, бетон, пісок) та послуг (оренда спецтехніки і обладнання, підрядні послуги) на адресу позивача виписані видаткові та податкові накладні, складені акти виконаних робіт, на підставі яких позивач сформував валові витрати та податковий кредит у податковому обліку з податку на прибуток та ПДВ за вищевказані податкові періоди. При цьому, особи, які здійснювали перевірку дійшли висновку про безтоварність господарських операцій, з врахуванням висновків перевірки ДПІ в Печерському районі м. Києва з питань дотримання податкового законодавства ТОВ "С.Дж.Р.Груп" за період з 01.08.2008 по 31.05.2010. Зокрема, перевіркою встановленні відхилення в співставленні податкових зобов`язань, за юридичною та фактичною адресою товариство не знаходиться, останній звіт подав за березень 2010. Крім цього, встановлено, що в провадженні СУ ПМДПА України порушена кримінальна справа №69-107 щодо директора ТОВ "С.Дж.Р.Груп". На підставі зазначеного податковий орган дійшов висновку, що всі фінансово-господарські відносини між позивачем та ТОВ "С.Дж.Р.Груп" є фіктивними правочинами без наміру створення правових наслідків, що ними обумовлювались.

Як наслідок це призвело до збільшення суми грошового зобов`язання позивача з податку на прибуток підприємств, з податку на додану вартість та зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Суд звертає увагу, що у відповідності до акту перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, серед обставин, за яких податковий орган дійшов висновку про безтоварність господарських операцій не зазначено відсутність первинних документів, що підтверджують ці операції.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР (втратив чинність з 1 квітня 2011 року, за винятком положень деяких статей, у зв`язку з набранням чинності Податковим кодексом України) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно підпункту 5.2.1 вказаної статті, включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 цього Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Абзацами першим, другим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року у зв`язку з набранням чинності Податковим кодексом України) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

Відповідно до пункту 138.1 ст.138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов`язків сторін в яких виник спір) витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 цієї статті).

Згідно із підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст.139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (в редакції Закону України від 02.12.2010р. №2755-VІ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що податковим органом первинні документи, які вилучені згідно протоколу виїмки від 16.11.2010, не витребовувались і не перевірялись на предмет їх недостовірності чи неповноти.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Під час розгляду справи судом встановлено, що первинні документи, які складались під час господарських операцій позивача із ТОВ "С.Дж.Р.Груп" згідно протоколу виїмки (предметів, документів) від 16.11.2010 були вилученими у позивача у зв`язку із розслідуванням кримінальної справи №69-107 (т.2 а.с.166-168). Вказана обставина не заперечується сторонами.

11.11.2010 слідчий з ОВС слідчого відділу податкової міліції ДПА в Івано-Франківській області розглянувши матеріали кримінальної справи №69-107 виніс постанову про проведення виїмки в адміністративному приміщенні "Укртрансжилбуд" документів податкового та бухгалтерського обліку укладених з ТОВ "С.Дж.Р.Груп" (т.3 а.с.53).

16.11.2010 складено протокол виїмки, відповідно до якого у позивача було вилучено договори укладені із ТОВ "С.Дж.Р.Груп", акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість підрядних робіт, рахунки-фактури, податкові накладні, відомості та інші документи щодо проведення розрахунків із ТОВ "С.Дж.Р.Груп" (т.2 а.с.166-168).

Таким чином, станом на час проведення податковим органом планової перевірки, а саме з 13.07.2012 по 02.08.2012, первинні документи, які підтверджують здійснені господарські операції позивача із ТОВ "С.Дж.Р.Груп", особами, що здійснювали перевірку не досліджувались.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Судом встановлено, що станом на момент здійснення перевірки податковому органу було достеменно відомо про існування первинних документів, складених за результатами господарських операцій та факт їх вилучення згідно протоколу виїмки, що відображено в акті перевірки на аркуші 17.

Пунктом 85.9 статті 85 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Вказаний порядок відповідачем не дотримано, оскільки вимоги вказаної статті передбачають перенесення термінів проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої до дати отримання копій документів або забезпечення доступу до них. Натомість податковим органом завершено перевірку без дослідження первинних документів та складено акт перевірки. Будь-яких доказів одержання таких документів або одержання доступу до таких документів відповідачем суду не надано. При цьому, направлення відповідачем листа від 17.07.2012 №4432/8/22-344/5750 на адресу Слідчого управління податкової міліції ДПС України із проханням надати всі вилучені документи або доступ до перевірки таких документів не свідчить про дотримання податковим органом вимог встановлених пунктом 85.9 статті 85 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що висновок про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку здійснюється на підставі аналізу даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності цих даних у первинних документах об`єктивним обставинам вчинення господарської операції.

Враховуючи наведене, судом встановлено порушення порядку проведення перевірки контролюючим органом, що призвело до відображення необґрунтованих висновків про безтоварність господарських операцій в акті перевірки №6024/22-3/32776168 від 09.08.2012.

Вказані порушення є такими, що тягнуть протиправність податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки №6024/22-3/32776178 від 09.07.2012 в частині висновків щодо господарських операцій із ТОВ "С.Дж.Р.Груп", оскільки відповідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, яка здійснена на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Враховуючи наведене в розрізі вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято необґрунтовано та на підставі висновків акту, які ґрунтуються припущеннях осіб, які здійснювали перевірку, а не на фактичних обставинах.

Також суд зазначає, що відповідачем не виконано вимоги суду про представлення в якості доказів вилучених первинних документів згідно протоколу виїмки. В судових засіданнях представниками відповідача заявлено про неможливість представлення таких доказів.

З метою дослідження первинних документів з урахуванням змісту постанови Верховного Суду від 09 квітня 2019 року судом було вчинено ряд дій. Зокрема, згідно протокольних ухвал неодноразово витребовувались у відповідача додаткові документи, які з посиланням на неможливість їх отримання, суду надано не було. Крім цього згідно ухвали від 06.11.2019 було витребувано у Державної податкової служби України належним чином засвідчені копії документів, вилучених, у корпорації "Укратрансжилбуд" по кримінальній справі №69-107 у відповідності до протоколу виїмки від 16.11.2010, згідно складеного переліку вилучених документів. В зв`язку з одержаною відповіддю від 22.11.2019 ухвалою від 20.12.2019 було витребувано у Державної фіскальної служби України належним чином засвідчені копії документів, вилучених, у корпорації "Укратрансжилбуд" по кримінальній справі №69-107 у відповідності до протоколу виїмки від 16.11.2010, згідно складеного переліку вилучених документів. Державною фіскальною службою України також не надано належним чином засвідчені копії документів, з посиланням на спрямування вказаної справи до Генеральної прокуратури України з клопотанням до Печерського суду м. Києва про звільнення від кримінальної відповідальності. Судом направлено запит до Печерського суду м. Києва однак відповіді не отримано. Враховуючи вказані обставини судом вчинено всі дії для здобуття доказів, однак з незалежних причин та враховуючи тривалість часу, який сплинув від спірних правовідносин такі докази дослідити немає об`єктивною можливості. За таких обставин судом надана оцінка обставинам, що мають значення для вирішення спору із врахуванням наявних в матеріалах справи доказів.

Щодо висновків податкового органу наведених у акті перевірки про безтоварність господарських операцій, суд зазначає наступне.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Щодо жодної з вказаних обставин податковим органом не надано доказів, які б доводили факт безтоварності таких операцій та необґрунтованість податкової вигоди, отриманої позивачем.

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог відповідач вказує на неможливість встановлення фактичної адреси ТОВ "С.Дж.Р.Груп", невідображення контрагентом основних засобів, відсутності трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання нездійснення контрагентом господарської діяльності та неподання ним звітності, що висвітлено в акті перевірки ДПІ в Печерському районі м. Києва №823/23-10/34981754 від 14.10.2010 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "С.Дж.Р.Груп" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.08.2008 по 31.05.2010 (т.3 а.с.120-125).

Щодо вказаних доводів суд зазначає наступне.

Згідно акту перевірки ДПІ в Печерському районі м. Києва №823/23-10/34981754 від 14.10.2010 за результатами невиїзної перевірки, яка проведена в приміщенні ДПІ у Печерському районі м. Києва за адресою м. Київ, вул. Московська, 8 к. 16 старший державний податковий ревізор інспектор Безсмертний І.А. дійшов висновку про відсутність об`єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у серпні 2008 року по травень 2010 року, які підпадають під визначення ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість". Згідно змісту вказаного акта особа, яка здійснювала перевірку, дійшла таких висновків посилаючись на те, що жодних первинних документів фінансово-господарської діяльності ТОВ "С.Дж.Р.Груп" за період з 01.08.2008 по 31.05.2010 до перевірки не надано.

Суд зазначає, що при аналізі змісту вказаного доказу сторони відповідача необхідно звернути увагу на необґрунтованість та невідповідність висновків, які він містить, оскільки, як зазначено в самому акті, про проведення перевірки ТОВ "С.Дж.Р.Груп" не повідомлене з посиланням на те, що фактична адреса останнього не встановлена. При цьому, будь-якої інформації щодо вимоги надати такі документи чи інформування про необхідність їх надання акт не містить. Водночас, висновки обґрунтовуються саме ненаданням первинних документів фінансово-господарської діяльності.

У вказаному акті також міститься покликання на відкриту кримінальну справу №69-107, яка порушена відносно директора ТОВ "С.Дж.Р.Груп" за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України. Вказана обставина на думку посадових осіб податкового органу вказує на те, що фінансова господарська діяльність ТОВ "С.Дж.Р Групп" здійснюється поза межами правового поля, а фінансово-господарські відносини із контрагентами є фіктивними правочинами.

Одночасно представник відповідача в судовому засіданні також зазначає, що наявність вказаної кримінальної справи та обставини встановлені в ході розслідування дали можливість дійти висновків про безтоварність господарських операцій позивача із ТОВ "С.Дж.Р. Груп".

З вказаного приводу судом встановлено наступне.

Як вбачається з постанови податкової міліції Державної податкової адміністрації України від 27.04.2011, кримінальну справу №69-107, порушену відносно ОСОБА_1 та невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ "С.Дж.Р.Груп" за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України - закрито за відсутності складу злочину (т.3 а.с.48-52).

Підставою для закриття кримінальної справи стало те, що у ході проведення досудового слідства порушення норм чинного законодавства ОСОБА_1 не знайшло свого підтвердження.

При цьому зі змісту вказаної постанови чітко описані обставини, які спростовують твердження податкового органу про нездійснення контрагентом позивача жодної господарської діяльності.

Також відповідач посилається не нереабілітуючі підстави звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 згідно постанови Печерського районного суду м. Києва 1-п-32/11 від 07.12.2011. Вказаною постановою звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.367 ч.2 КК України (службова недбалість), на підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08.07.2011. Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.367 ч.2 КК України провадженням закрито.

Суд звертає увагу на ту обставину, що фактично перевіряючі дійшли висновку про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "С.Дж.Р.Груп" з мотивів викладених у постанові Печерського районного суду від 07.12.2011 №1-п-32/11 та в акті ДПІ у Печерському районі м. Києва №823/23-10/34981754 від 14.10.2010 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "С.Дж.Р.Груп" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.08.2008 по 31.05.2010.

Так, у вищенаведеній постанові зазначено, що ОСОБА_1. , будучи директором - службовою особою ТОВ "С.Дж.Р.Груп", надав можливість неуповноваженій на те особі - ОСОБА_2 здійснювати фінансово-господарську діяльність ТОВ "С.Дж.Р.Груп", при цьому повністю ігноруючи свої обов`язки, як службової особи - директора ТОВ "С.Дж.Р.Груп", - здійснення якої фактично не контролював, і при цьому офіційно не уповноважував інших осіб бути відповідальними за ведення фінансово-господарської діяльності підприємства. ОСОБА_1 стверджував, що не здійснював ніяких взаємовідносин з ТОВ "Альянс", ТОВ "ІТЦ Стройенерго", ПП "Ванк", ТОВ "Конкорд плюс", ТОВ "ГК "Бум Сервіс".

Суд зазначає, що постанова Печерського районного суду міста Києва від 07.12.2011 у справі №1-п-32/11 не може бути доказом незаконності дій позивача, фіктивності спірних угод, позаяк корпорація "Укртрансжилбуд" не виступало учасником операцій, які досліджувалися у вказаній кримінальній справі.

Також, в ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Суд враховує, що станом на час виникнення спірних правовідносин контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.2 а.с.169). Крім того, позивач надав суду копії ліцензії на будівельну діяльність та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "С.Дж.Р.Груп", які були чинні на час укладення договорів у 2009 році.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, законодавець в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, покладає саме на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів та довести його недобросовісність.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 21.08.2012 №0000662203 на 299562,00 грн. за основним платежем і на 7491,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), від 21.08.2012 №0000672203 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 7897,00 грн., від 21.08.2012 №0000682203 в частині збільшення грошового зобов`язання на 248495,00 грн. за основним платежем і на 62124,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов корпорації "Укртрансжилбуд" (код ЄДРПОУ 32776178, вул. Незалежності, 65/4, м. Івано-Франківськ, 76018) до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000662203 від 21.08.2012 в частині збільшення грошового зобов`язання в сумі 299562,00 грн. за основним платежем та 7491,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000672203 від 21.08.2012.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000682203 від 21.08.2012.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 295 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.

Рішення складене в повному обсязі 09.06.2020.