Рішення

від 18.06.2020 по справі 640/16505/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/606

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2020 року м. Київ № 640/16505/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дороги і мости

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Дороги і мости (надалі - позивач), адреса: 08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Західна, будинок 14, офіс 86 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі - відповідач), адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, в якій позивач, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, просить суд:

- визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо проведення в період з 19 червня 2019 року до 03 липня 2019 року та з 12 серпня 2019 року до 13 серпня 2019 року позапланової перевірки дотримання товариством з обмеженою відповідальністю Дороги і мости вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, результати якої оформлено актом від 13 серпня 2019 року №Т-1308/1, складеним головними інспекторами будівельного нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України Бутківським Олександром Миколайовичем та Ковалем Володимиром Анатолійовичем;

- визнати протиправною та скасувати постанову №З-2108/1/1010-2472/02 від 21 серпня 2019 року, винесену Державною архітектурно-будівельною інспекцією України про визнання товариства з обмеженою відповідальністю Дороги і мости винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладення на нього штрафу у розмірі 180630,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідачем проведена позапланова перевірка щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті: Будівництво автомобільної дороги з твердим покриттям на території с. Лісники Києво-Святошинського району, Київської області, вул. Затишна, від вул. Лугової до лісосмуги НПП Голосіївський , за результатами якої складено акт від 13 серпня 2019 року №Т-1308/1, на підставі якого, в подальшому, винесено постанову про накладення штрафу №З-2108/1/1010-2472/02 від 21 серпня 2019 року.

Вважаючи, що відповідачем було порушено процедуру проведення перевірки, а виявлені нібито порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не відповідають дійсності, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що позапланова перевірка позивача була проведена у порядок, спосіб та у строки, визначені законодавством.

За результатами перевірки встановлені порушення вимог позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, які зафіксовані у акті та, у зв`язку з неподанням позивачем доказів, які б спростовували виявлені порушення, за доводами представника відповідача, відповідачем правомірно винесено оскаржувану постанову, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Так, відповідно до наявної в матеріалах справи Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 04 липня 2019 року, земельна ділянка, кадастровий номер 3222484501:01:001:5240, цільове призначення: 18.00 Землі загального користування (землі будь-якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, набережні, пляжі, парки, землі зони, сквери, бульвари, водні об`єкти загального користування, а також інші землі, якщо рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування їх віднесено до земель загального користування), площе 0,9292 га за місцем розташування: Київська область, Києво - Святошинський район, село Лісники, належить на праві власності Лісниківській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області (Т.1, арк. 136).

У відповідності до наданої суду копії рішення сімнадцятої чергової сесії сьомого скликання Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 31 липня 2017 року №237 Про надання згоди на добровільну відмову від земельної ділянки Лісниківська сільська рада надала згоду на добровільну відмову товариства з обмеженою відповідальністю СКІФІНВЕСТ від земельної ділянки площею 0,9292 га, що пролягає через вулицю Затишна, на користь Лісниківської сільської ради, задля реконструкції вулиці Затишної із влаштування твердого покриття (Т.1, арк. 134).

Рішенням двадцятої позачергової сесії сьомого скликання Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 23 жовтня 2017 року №244 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки надано дозвіл Лісниківській сільській раді на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,9292 га, яка була зареєстрована для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 3222484501:01:001:5240 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства в межах села Лісники Києво-Святошинського району Київської області (Т.1, арк. 134).

02 жовтня 2017 року розпорядженням сільського голови Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №14 (пункт 3) затверджено проектно-кошторисну документацію в сумі 18087806,00 грн на реконструкцію вулиці Затишної села Лісники Києво-Святошинського району Київської області з влаштуванням твердого покриття, розробленою товариством з обмеженою відповідальністю Імперія доріг , код ЄДРПОУ 36287619 (Т.1, арк. 45).

Більш того, з матеріалів справи вбачається та не заперечувалось сторонами у справі, що у зв`язку з відмовою ОСОБА_2 від авторського права по об`єкту будівництва Реконструкція вул. Затишна з влаштуванням твердого покриття с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області , Лісниківська сільська рада просила товариство з обмеженою відповідальністю Дороги і мости провести коригування проектно-кошторисної документації, розробленої товариством з обмеженою відповідальністю Імперія доріг та провести авторський нагляд даного об`єкта, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа №329 від 27 липня 2018 року (Т. 1, арк. 114).

03 серпня 2018 року Лісниківським сільським головою затверджено завдання на розробку проекту на Реконструкція вул. Затишної з влаштуванням твердого покриття, с. Лісники, Києво-Святошинського району, Київської області (коригування) , яке погоджено з товариством з обмеженою відповідальністю Дороги і мости (Т.1, арк. 115).

Розпорядженням сільського голови Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (з адміністративно-господарської діяльності) від 07 серпня 2018 року №11, з урахуванням того, що проектна вул. Затишна є тупиковою, а також, що при прийнятті проектні рішення є технічно нескладними, замовник та проектувальник прийняли узгоджене рішення виконати проект Реконструкція вул. Затишної з влаштуванням твердого покриття, с. Лісники, Києво-Святошинського району, Київської області (коригування) в одну стадію - РП (робочий проект) (Т.1, арк. 118).

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії додатку до експертного звіту від 29 серпня 2018 року №0182-0992-18/УЕБ/А щодо розгляду проектної документації за робочим проектом: Реконструкція вул. Затишної з влаштуванням твердого покриття, с. Лісники, Києво-Святошинського району, Київської області (коригування) , проектною організацією ТОВ Дороги і мости у 2018 році розроблено робочий проект на замовлення Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району, Київської області. За результатом розгляду робочого проекту експертною установою Укрекспертиза в будівництві надано позитивний експертний звіт щодо відповідності проектної документації (Т.1, арк. 126-128).

Наказом товариства з обмеженою відповідальністю Дороги і мости від 05 вересня 2018 року №359 призначено відповідальною особою по авторському нагляду на об`єкті Реконструкція вул. Затишної з влаштуванням твердого покриття, с. Лісники, Києво-Святошинського району, Київської області (коригування) ОСОБА_3 , ГІПа ТОВ Дороги і мости (Т.1, арк. 54).

04 березня 2019 року між Лісниківською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та ГІП ТОВ Дороги і мости укладено договір №103/19-18 на здійснення авторського нагляду, відповідно до умов якого Лісниківська сільська рада доручила, а ТОВ Дороги і мости зобов`язалось за плату здійснити роботи з авторського нагляду за: виконанням робіт по об`єкту Реконструкція вул. Затишної з влаштуванням твердого покриття, с. Лісники, Києво-Святошинського району, Київської області (коригування) (Т.1, арк. 49-53).

17 травня 2019 року Лісниківська сільська рада звернулась до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області з заявою за вх. №10/10-1705/6 про надання дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті Реконструкція з влаштуванням твердого покриття, с. Лісники, Києво-Святошинського району, Київської області (коригування) , місце розташування об`єкта будівництва: 08172, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Лісники, вулиця Затишна. Вид будівництва: реконструкція. Код об`єкта 2112.1. Клас наслідків (відповідальності) СС2 (Т.1, арк. 131-132).

За результатом розгляду даної заяви Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області прийнято відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 28 травня 2019 року №КС 132191481730, у зв`язку з встановленням невідповідності поданих документів вимогам законодавства (Т.1, арк. 133).

Більш того, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, 28 травня 2019 року на адресу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надійшло звернення Національного антикорупційного бюро України від 24 травня 2019 року №0421-062/17357, в якому зазначено, що в межах досудового розслідування кримінального провадження №52019000000000012 від 08 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України, було встановлено факт проведення будівельних робіт з реконструкції вул. Затишна в с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області без дотримання вимог статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме, без видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу довкілля .

У зв`язку з чим Національне антикорупційне бюро України просило Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області вжити заходів в межах компетенції для перевірки та надання юридичної оцінки викладених обставин (Т.1, арк. 85).

18 червня 2019 року головним інспекторам будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області видано направлення №40019/01 для проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва Реконструкція вул. Затишної з влаштуванням твердого покриття, с. Лісники, Києво-Святошинського району, Київської області (коригування), за адресою: 08172, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Лісники, вул. Затишна щодо дотримання суб`єктами містобудування ТОВ Імперія доріг , ТОВ Дороги і мости та ПП Артембуд вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 12 червня 2019 року №172-П та звернення Національного антикорупційного бюро України від 24 травня 2019 року №0421-062/17357 (за вх. 1010-527 від 28 травня 2019 року). Строк дії направлення зазначено з 19 червня по 03 липня 2019 року. Відповідно до наявної в матеріалах справи копії наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 07 серпня 2019 року №223П Про продовження позапланової перевірки позапланову перевірку на вказаному вище об`єкті будівництва продовжено. Предметом перевірки зазначено дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (Т.1, арк. 87). Копія направлення на перевірку керівник ТОВ Дороги і мости ОСОБА_3 отримав 23 липня 2019 року (Т.1, арк. 86).

На підставі вказаного наказу від 07 серпня 2019 року №223П Про продовження позапланової перевірки та звернення Національного антикорупційного бюро України від 24 травня 2019 року №0421-062/17357, головним інспекторам будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області видано направлення №40019/01/П для проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва Реконструкція вул. Затишної з влаштуванням твердого покриття, с. Лісники, Києво-Святошинського району, Київської області (коригування), за адресою: 08172, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Лісники, вул. Затишна щодо дотримання суб`єктами містобудування ТОВ Імперія доріг , ТОВ Дороги і мости та ПП Артембуд вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Строк дії направлення зазначено з 12 серпня по 13 серпня 2019 року, копія якого отримана керівником позивача 15 серпня 2019 року (Т.1, арк. 88).

За результатами проведеної позапланової перевірки посадовою особою відповідача 13 серпня 2019 року складено акт №Т-1308/1 (Т.1, арк. 89-97) дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва, відповідно до висновків якого вбачається, що посадовими особами відповідача виявлені порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме, у акті зазначено:

2018 року затверджено завдання на розробку робочого проекту на реконструкція вул. Затишної з влаштуванням твердого покриття, с. Лісники, Києво-Святошинського району, Київської області (коригування) між Лісниківською сільською радою та ТОВ Дороги і мости .

ТОВ Дороги і мости (ГІП ОСОБА_3 ) розроблено проектну документацію на Реконструкція вул. Затишної з влаштуванням твердого покриття, с. Лісники Києво-Святошинського району, Київської області (коригування).

Проектувальником ТОВ Дороги і мости (ГІП ОСОБА_3 ), нових вихідних даних крім отриманих ТОВ Імперія доріг (проектувальником - розробником проекту) не отримано.

ТОВ Дороги і мости проектування зазначеного об`єкту, який належить до класу наслідків СС2 та являється лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури, здійснено в одну стадію РП, не розроблено стадії проектування в об`ємі передбаченому порядком розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, а саме, відсутні стадії П, Р та ТЕО (ТЕР).

Склад проектної документації розробленої ТОВ Дороги і мости не відповідає вимогам додатку Е ДБН А2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво .

Відповідно до завдання на проектування інженерний захист території не передбачається.

Відповідно до пункту 7.27 ДБН 360-92** Планування і забудова міських і сільських поселень, розрахункові параметри вулиць і доріг міст слід приймати за таблицею 7.1.

Відповідно до таблиці 7.1. Наближчий повздовжній схил для вулиць і доріг місцевого значення (житлові вулиці) не повинен перевищувати 70 проміле, тоді як найбільший повздовжній схил відповідно до проекту, розробленого ТОВ Дороги і мости Том №1 (загальна пояснювальна записка, відомості, креслення) становить 79 проміле.

Відповідно до примітки 3* таблиці 7.1 величина схилів пішохідних доріжок і тротуарів не повинна перевищувати 40проміле, тоді як найближчий схил відповідно до проекту розробленого ТОВ Дороги і мости Том №1 (загальна пояснювальна записка, відомості, креслення) становить 79 проміле. З відхиленням від пункту 7.27 ДБН 360-92**.

Окрім того, відповідно до Генерального плану с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області, затвердженого 2013 року, поперечний розріз 11-11, ширина дороги у червоних лініях прийнято 9,62 м (0,50+1,01+3,30+1,01+0,50=9,62), з відхиленням від пункту 7.32* ДБН 360-92** та Генерального плану с. Лісники, Києво-Святошинського району.

Відсутній журнал авторського нагляду .

Чим, як вказано у акті, товариством з обмеженою відповідальністю Дороги і мости порушено

- вимоги статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- положення наказу №45 Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів ;

- вимоги статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- додаток Е ДБН А 2.2.-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво ;

- пункт 7.27, таблицю 7.1 ДБН 360-92**;

- вимоги статті 25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- пункт 7.32** ДБН 360-92**;

- вимоги статті 11 Закону України Про архітектурну діяльність ;

- положення постанови Кабінету Міністрів України №903 Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури .

Суд зазначає, що під час проведення перевірки керівник товариства з обмеженою відповідальністю Дороги і мости або уповноважена ним особа були відсутні, але керівник товариства отримав копію акта 15 серпня 2019 року, про що свідчить його підпис у відповідній графі акта.

На підставі виявлених перевіркою порушень, посадовою особою відповідача відносно позивача було складено припис №С-1308/4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13 серпня 2019 року, яким керівнику товариства з обмеженою відповідальністю Дороги і мости внесено вимогу про усунення виявлених порушень в термін до 13 вересня 2019 року, примірник якого керівник товариства отримав 15 серпня 2019 року (Т.1, арк. 98-99).

Також, посадовими особами відповідача було складено протокол №1-Л-З-1308/5 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 серпня 2019 року, в якому зазначено про виявлення під час проведення позапланової перевірки вказаних вище порушень законодавства з боку позивача, а також вказано, що відповідальність за вказане правопорушення передбачена частиною 1 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та призначено розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 21 серпня 2019 року. Примірник вказаного протоколу керівник товариства з обмеженою відповідальністю Дороги і мости отримав 15 серпня 2019 року, що підтверджується підписом останнього у відповідній графі протоколу (Т.1, арк. 100-101).

21 серпня 2019 року за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Ковалем В.А. винесено постанову №З-2108/1/1010-2472/02, відповідно до якої встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю Дороги і мости вчинено правопорушення, передбачене частиною 1 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 180630,00 грн. Примірник постанови керівник товариства отримав 21 серпня 2019 року (Т.1, арк. 102-103).

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо оскарження позивачем винесеного припису №С-1308/4 від 13 серпня 2019 року, як і не містять відомостей щодо того, що позивачем було надано заперечення разом з відповідними документами, на спростування наявності виявлених під час перевірки порушень станом на день розгляду справи про правопорушення (21 серпня 2019 року).

Вважаючи, що відповідачем було порушено процедуру проведення позапланової перевірки, а також неповно та не всебічно досліджено усі обставини справи, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Так, обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач послався на порушення відповідачем процедури проведення позапланової перевірки, зокрема, щодо

- не зазначення переліку питань, в межах яких проводиться перевірка, чим порушено, за доводами позивача, вимоги абзацу 9 частини 2 статті 5 та абзацу 10 частини 1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V;

- не повідомлення позивача про проведення перевірки, чим порушено положення частини 4 статті 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V;

- проведення перевірки за відсутності керівника, його заступника та уповноважених осіб позивача та за невідомими останньому місцем і часом, що, за доводами позивача порушує його право на недопуск посадової особи органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу, яке передбачено частиною 4 статті 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V;

- не відповідність предмета здійснення перевірки, зазначеного в направленнях на перевірку предмету здійснення перевірки, зазначеному в акті, протоколі та приписі, складених за результатом перевірки, що, за твердженнями позивача, порушує частини 3, 6 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V;

- порушення передбаченого частиною 4 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V строку здійснення позапланової перевірки суб`єктів малого підприємництва, до яких відноситься позивач;

- порушення відповідачем частини 2 статті 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V в частині повного, об`єктивного та неупередженого здійснення державного нагляду (контролю) у межах повноважень, передбачених законом;

- порушення принципів державного нагляду, встановлених статтею 3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V.

В той же час, суд зазначає, що у відповідності до частини 4 статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Таким чином, з огляду на предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини насамперед регулюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок №553), а не лише Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V, як помилково вважає позивач.

Так, у відповідності до абзаців 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підпунктом 2 абзацу 6 частини 1 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI передбачено, що підставами для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

У відповідності до пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль на об`єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав Порядок здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

Так, згідно з пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно із абзацом 9 пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно з абзацом 10 пункту 7 Порядку №553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Абзацом 11 пункту 7 Порядку №553 передбачено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

У відповідності до пункту 9 Порядку №553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктами 1, 2, підпунктом а пункту 3 частини 3 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI, а також підпунктами 1, 2, 3 пункту 11 Положення № 553 встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, але не виключно: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Пунктами 13, 14 Порядку №553 визначені права та обов`язки суб`єкта містобудування під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Пунктом 20 Порядку № 553 передбачено, що протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення .

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Такого правового висновку дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 26 червня 2019 року у справі №1640/3394/18, від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18 та від 22 травня 2020 року у справі №825/2328/16.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи обставини справи, суд не вбачає правових підстав для відступлення від вказаної вище правової позиції Верховного Суду та вважає за необхідне, з метою повного та всебічного розгляду справи, вирішити даний спір по суті виявлених під час проведення позапланової перевірки порушень з боку позивача вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Так, відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 жовтня 1994 № 208/94-ВР, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Положеннями статті 1 цього Закону визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельним нормами, державними стандартами і правилами.

Частиною 1 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 жовтня 1994 № 208/94-ВР передбачено, що суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Як вже зазначалось судом, посадовими особами відповідача була проведена позапланова перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої складено акт від 13 серпня 2019 року.

За результатами проведеної перевірки посадовою особою відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13 серпня 2019 року, відповідно до якого з боку позивача виявлено порушення статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , наказу №45 Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів , статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , додатку Е ДБН А 2.2.-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , пункту 7.27, таблиці 7.1 ДБН 360-92**, статті 25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пункту 7.32** ДБН 360-92**, статті 11 Закону України Про архітектурну діяльність , постанови Кабінету Міністрів України №903 Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури , та, в подальшому, при розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідачем визнано винним позивача у їх вчиненні.

Суд звертає увагу, що керівник товариства з обмеженою відповідальністю Дороги і мости 15 серпня 2019 року отримав примірники як акта, складеного за результатами проведеної позапланової перевірки, так і вказаного вище протоколу про правопорушення, тобто, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що, в свою чергу, свідчить про наявність у позивача можливості надати відповідачу під час розгляду справи про правопорушення докази, що спростовують зазначені у акті та протоколі порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, але такою можливістю позивач не скористався та не надав будь-яких доказів на підтвердження відсутності з його боку відповідних порушень вимог законодавства.

Так, у відповідності до частини 1 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку розроблення проектної документації, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року № 45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 березня 2012 року № 122) для забезпечення проектування об`єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Під коригуванням проектної документації у відповідності до цього Порядку слід розуміти внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування (далі - завдання на проектування).

Як вже зазначалось судом, 03 серпня 2018 року Лісниківським сільським головою затверджено завдання на розробку проекту на Реконструкція вул. Затишної з влаштуванням твердого покриття, с. Лісники, Києво-Святошинського району, Київської області (коригування) , яке погоджено з товариством з обмеженою відповідальністю Дороги і мости .

Проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивачем на підставі вказаного вище завдання на розробку проекту (коригування) отримувались нові вихідні дані, відмінні від тих, які були отримані попереднім проектувальником ТОВ Імперія доріг , як і відсутні докази внесення будь-яких змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва.

Більш того, у відповідності до підпункту 2 пункту 11.2 Порядку розроблення проектної документації, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року № 45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 березня 2012 року № 122) для об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми наслідками (СС2), за рішенням замовника проектування може здійснюватися в дві або три стадії: при двостадійному проектуванні: стадія проект (далі - стадія П); стадія робоча документація (далі - стадія Р); при тристадійному проектуванні:

для об`єктів невиробничого призначення - стадія ЕП або за відповідним обґрунтованим рішенням замовника стадія ТЕО, а для об`єктів виробничого призначення та лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія ТЕО; стадія П; стадія Р.

При цьому, вказаними нормами не передбачено можливості узгодження між замовником та проектувальником здійснення проектування в одну стадію Р для лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з твердженнями відповідача щодо наявності в діях позивача порушення, передбаченого статтею 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку розроблення проектної документації, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року № 45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального

господарства України від 23 березня 2012 року № 122).

Також, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

У додатку Е ДБН А 2.2.-3-2014 визначені обов`язкові складові проекту (затверджувальної частини РП) на будівництво об`єктів виробничого призначення та лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Так, позивач наполягає на тому, що склад проектної документації відповідає вимогам додатку Е ДБН А.2.2-3.2014, проте, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин, позивачем суду не надано. Більш того, твердження відповідача щодо невідповідності проектної документації вимогам додатку Е ДБН А.2.2-3.2014 не спростовані позивачем шляхом подання відповідних доказів й під час розгляду справи про правопорушення 21 серпня 2019 року, а тому, суд дійшов висновку про наявність з боку позивача порушень, передбачених статтею 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та вимог додатку Е ДБН А 2.2.-3-2014.

Пунктом 7.27 ДБН 360-92** передбачені розрахункові параметри вулиць і доріг міст слід приймати за таблицею 7.1.

Таблицею 7.1. ДБН 360-92** для усіх груп поселень (у тому числі сільських) визначено, що найбільший повздовжній схил для вулиць і доріг місцевого значення (житлові вулиці) не повинен перевищувати 70%о (проміле), а згідно примітки 3* таблиці 7.1 величина схилів пішохідних доріжок і тротуарів не повинна перевищувати 40%о,

Під час проведення позапланової перевірки посадовими особами відповідача встановлено, що найбільший повздовжній схил відповідно до проекту розробленого позивачем ТОМ №1 (загальна пояснювальна записка, відомості, креслення) становить 79%о (проміле), а найбільший повздовжній схил відповідно до проекту розробленого ТОМ №1 (загальна пояснювальна записка, відомості, креслення) становить 79%о.

Обґрунтовуючи невідповідність встановленого порушення позивач посилається на те, що вказані розрахункові параметри вулиць та доріг застосовуються на території міста, а не села.

Проте, суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки положення ДБН 360-92**, зокрема, пункт 7.27. та таблиця 1, регулюють як розрахункові параметри вулиць і доріг міста, так і групи поселень - сільських поселень.

За таких підстав, суд вважає доведеним факт порушення позивачем пункту 7.27 ДБН 360-92** та таблиці 7.1 ДБН 360-92**.

Згідно з положеннями частини 1 статті 25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Пунктом 7.32* ДБН 360-92** передбачено, що ширина вулиць і доріг визначається розрахунком залежно від інтенсивності руху транспорту і пішоходів, складу елементів, які розміщуються в межах поперечного профілю (проїзні частини, технічні смуги для прокладання підземних комунікацій, тротуари, зелені насадження тощо), з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог і вимог цивільної оборони. Як правило, ширина вулиць і доріг у червоних лініях приймається, м: а) магістральних вулиць 50 - 80 б) вулиць і доріг місцевого значення 15 - 25.

Відстань від краю основної проїжджої частини магістральних доріг до лінії регулювання житлової забудови слід приймати не менше 50 м, а при застосуванні шумозахисних пристроїв - не менше 25 м.

Обґрунтовуючи наявність порушення позивачем положень статті 25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пункту 7.32* ДБН 360-92** відповідач зазначає, що відповідно до Генерального плану села Лісники, Києво-Святошинського району, затвердженого 2013 року, поперечний розріз 11-11, ширина дороги у червоних лініях прийнято - 15,0 метрів. Проте, відповідно до проекту розробленого товариством з обмеженою відповідальністю Дороги і мости , ширина дороги у червоних лініях прийнято 9,62 м (0,50+1,01+3,30+1,01+0,50=9,52), тобто, з відхиленням від п. 7.32* ДБН 360-92** та Генерального плану села Лісники Києво-Святошинського району Київської області.

В той же час, не погоджуючись з такими доводами відповідача, позивач посилається на те, що Генеральний план 2013 року втратив свою дію у зв`язку із затвердженням Генерального плану у 2015 році, а відповідно до Генерального плану 2015 року позивачем дотримано усіх вимог щодо ширини дороги.

Проте, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження цього аргументу, зокрема, до матеріалів справи позивачем було додано лише копію рішення XLVII позачергової сесії Лісниківської сільської ради VI скликання № 306 від 25 травня 2015 року було затверджено Генеральний план, поєднаний з детальним планом території окремих частин села Лісники Києво-Святошинського району Київської області, але належним чином засвідчених копій документів щодо погодження з Київською обласною державною адміністрацією цього Генерального плану матеріали справи не містять.

Більш того, позивач на підтвердження своїх доводів не надано суду самого Генерального плану, а також не спростовано будь-якими іншими належними та допустимими доказами порушення пункту 7.32* ДБН 360-92**.

За таких підстав, оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено відсутності порушення з боку позивача статті 25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пункту 7.32* ДБН 360-92**, суд дійшов висновку про безпідставність таких тверджень останнього.

Також, згідно частин 1 та 5 статті 11 Закону України Про архітектурну діяльність під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11 липня 2007 року, результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника.

Вказані норми чинного законодавства не передбачають обов`язкового здійснення будівельних робіт, а лише встановлюють обов`язок ведення журналу авторського нагляду генеральним проектувальником, яким, в даному випадку, виступає позивач.

Враховуючи, що позивачем не заперечується відсутність такого журналу, але заперечується порушення вимог статті 11 Закону України Про архітектурну діяльність від 20 травня 1999 року № 687-XIV та Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11 липня 2007 року з підстав не виконання станом на момент проведення позапланової перевірки будівельних робіт на об`єкті будівництва, зважаючи на те, що законодавством передбачено обов`язкова наявність такого журналу на об`єкті будівництва, суд погоджується з доводами відповідача щодо наявності в діях позивача порушень статті 11 Закону України Про архітектурну діяльність від 20 травня 1999 року № 687-XIV та Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11 липня 2007 року.

Крім того, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (надалі - Порядок № 244).

Пунктом 9 Порядку №244 визначено, що про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з вимогами пункту 16 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

У відповідності до пункту 17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 19 Порядку №244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

У відповідності до пункту 20 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи;

4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (пункт 21 Порядку №244).

Судом встановлено, що керівник товариства з обмеженою відповідальністю Дороги і мости був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за наслідками розгляду якої винесено оскаржувану постанову від 21 серпня 2019 року, тобто мав можливість надати свої усні або письмові зауваження щодо змісту акта та складеного відносно позивача протоколу, а також з приводу встановлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проте, не скористався такою можливістю та не надав будь-яких документів на спростування виявлених порушень, що, в свою чергу, дозволяє суду дійти висновку про відсутність підстав для скасування винесеної постанови №3-2108/1/1010-2472/02.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Аналіз вищенаведених в цьому рішення норм законодавства, а також встановлені судом обставини дозволяють суду дійти висновку про недотримання в повній мірі процедури проведення позапланової перевірки відповідачем в частині завчасного повідомлення позивача про початок проведення перевірки, але, порушення процедури вчинення певних дій та/або прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Тобто, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення .

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Такого правового висновку дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 26 червня 2019 року у справі №1640/3394/18, від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18 та від 22 травня 2020 року у справі №825/2328/16.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи обставини справи, суд не вбачає правових підстав для відступлення від вказаної вище правової позиції Верховного Суду.

Згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для часткового виходу за межі позовних вимог та задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо проведення в період з 19 червня 2019 року до 03 липня 2019 року та з 12 серпня 2019 року до 13 серпня 2019 року позапланової перевірки дотримання товариством з обмеженою відповідальністю Дороги і мости вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, без вчасного повідомлення про початок такої перевірки ТОВ "Дороги і мости". В іншій частині, враховуючи виявлені за результатами перевірки порушення, наявність яких по суті не спростована позивачем, враховуючи відповідні висновки Верховного Суду, викладені вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в іншій частині.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Зважаючи, що позовні вимоги задоволені частково, суд дійшов висновку про наявність підстав стягнення на користь позивача понесених ним судових витрат по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2102,00 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Дороги і мости задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо проведення в період з 19 червня 2019 року до 03 липня 2019 року та з 12 серпня 2019 року до 13 серпня 2019 року позапланової перевірки дотримання товариством з обмеженою відповідальністю Дороги і мости вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, без вчасного повідомлення про початок такої перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Дороги і мости .

3. У задоволенні інших позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Дороги і мости - відмовити.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Дороги і мости (08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Західна, будинок 14, офіс 86, ЄДРПОУ 40059772) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн (дві тисячі сто дві гривні) 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова