Рішення

від 16.06.2020 по справі 640/9019/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року м. Київ № 640/9019/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг"

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Е-Консалтинг" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 березня 2019 року №0183241206.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням 01 березня 2019 року №0183241206 на позивача накладено штраф за порушення термінів реєстрації податкових накладних №28 від 31 січня 2017 року, №30 від 28 квітня 2017 року, №33 від 24 листопада 2017 року, №45 від 31 грудня 2017 року, №29 від 15 лютого 2018 року, №45 від 10 квітня 2018 року, №44 від 10 квітня 2018 року, які вже були предметом документальної планової перевірки Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року, валютного - за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року, за результатом якої складений акт від 16 січня 2019 року №7/26-15-14-02-04/31467680, документальної позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" з питань, що стали предметом оскарження від 05 лютого 2019 року №156/26-15-14-02-04/31467680 та податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №00003701402.

Крім того, позивач вказує, що податкову накладну №46 від 26 грудня 2018 року подано на реєстрацію 15 січня 2019 року о 09:06 годин, проте квитанція про неприйняття такої податкової накладної надійшла 15 січня 2019 року об 21:04 годин, тобто відсутній підстави для накладення штрафної санкції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки згідно з актом перевірки встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" за 2017-2018 роки, за результатом якої складений акт від 11 лютого 2019 року №1257/26-15-12-06/31467680 (далі - акт перевірки).

Так, перевіркою встановлено порушення Дочірнім підприємством "Е-Консалтинг" граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 роки, перелік яких зазначено в акті перевірки.

На підставі вказаних висновків акта перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 березня 2019 року №0183241206, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" застосовано штраф на загальну суму 96 121,57 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 11 травня 2019 року №21650/6/99-99-1106-01-25 податкове повідомлення-рішення від 01 березня 2019 року №0183241206 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Незгода позивача із податковим повідомленням-рішенням від 01 березня 2019 року №0183241206 зумовила звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Вказаними нормами права визначено підстави відповідальності платника податку за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Факт порушення термінів реєстрації податкових накладних №50 від 31 грудня 2018 року, №47 від 31 грудня 2018 року, №54 від 31 грудня 2018 року, №49 від 31 грудня 2018 року, №58 від 31 грудня 2018 року, №48 від 31 грудня 2018 року, №52 від 31 грудня 2018 року, №61 від 26 грудня 2018 року, №59 від 31 грудня 2018 року не заперечується позивачем.

Щодо податкової накладної №46 від 26 грудня 2018 року суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи квитанцію № 46 від 15 січня 2019 року о 09:46 годин направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто з дотриманням строку, визначеного пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, зареєстрованого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочій день, такий день вважається операційним днем.

Так матеріалами справи підтверджено, що квитанцію про прийняття вказаної податкової накладної протягом операційного дня позивач не отримав, 15 січня 2019 року о 21:04 годині отримано квитанцію про те, що документ не прийнято. Помилка.

Суд зауважує, що позивач не може бути притягнутий до відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної, якщо ним вчинено всі дії щодо такої реєстрації в межах, встановлених Податковим кодексом України, строків для реєстрації такої податкової накладної, однак така реєстрація не відбулася.

З огляду на викладене, суд вважає протиправним нарахування позивачу штрафної санкції в сумі 83 277,06 грн.

Також судом встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведена документальна планова перевірка Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року, валютного - за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2018 року, за результатом якої складений акт від 16 січня 2019 року №7/26-15-14-02-04/31467680, якою, зокрема, встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №28 від 31 січня 2017 року, №30 від 28 квітня 2017 року, №33 від 24 листопада 2017 року, №45 від 31 грудня 2017 року, №29 від 15 лютого 2018 року, №45 від 10 квітня 2018 року, №44 від 10 квітня 2018 року.

Також, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірки Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" з питань, що стали предметом оскарження, за результатом якої складений акт від 05 березня 2019 року №156/26-15-14-02-04/31467680, яким зафіксовано порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №28 від 31 січня 2017 року, №30 від 28 квітня 2017 року, №33 від 24 листопада 2017 року, №45 від 31 грудня 2017 року, №29 від 15 лютого 2018 року, №45 від 10 квітня 2018 року, №44 від 10 квітня 2018 року.

На підставі акту від 05 березня 2019 року №156/26-15-14-02-04/31467680 Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №00003701402, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" застосовано штраф на загальну суму 5 300,62 грн.

Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення від 02 квітня 2019 року №101 позивачем сплачено грошове зобов`язання в сумі 5300,62 грн згідно податкового повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №00003701402.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №00003701402, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві нараховано штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №28 від 31 січня 2017 року, №30 від 28 квітня 2017 року, №33 від 24 листопада 2017 року, №45 від 31 грудня 2017 року, №29 від 15 лютого 2018 року, №45 від 10 квітня 2018 року, №44 від 10 квітня 2018 року.

Отже, фактично Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 01 березня 2019 року №0183241206 та податковим повідомленням-рішенням від 22 березня 2019 року №00003701402 нараховано позивачу штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №28 від 31 січня 2017 року, №30 від 28 квітня 2017 року, №33 від 24 листопада 2017 року, №45 від 31 грудня 2017 року, №29 від 15 лютого 2018 року, №45 від 10 квітня 2018 року, №44 від 10 квітня 2018 року.

Відповідно до пункту 116.2 статі 116 Податкового кодексу України за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

З урахуванням того, що штрафні санкції визначені позивачу податковим повідомленням-рішенням від 22 березня 2019 року №00003701402 станом на час розгляду справи сплачені позивачем, з урахуванням норм пункту 116.2 статі 116 Податкового кодексу України суд вбачає наявним підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 01 березня 2019 року №0183241206 в частині нарахування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №28 від 31 січня 2017 року, №30 від 28 квітня 2017 року, №33 від 24 листопада 2017 року, №45 від 31 грудня 2017 року, №29 від 15 лютого 2018 року, №45 від 10 квітня 2018 року, №44 від 10 квітня 2018 року.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 01 березня 2019 року №0183241206 в частині нарахування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №46 від 26 грудня 2018 року, №28 від 31 січня 2017 року, №30 від 28 квітня 2017 року, №33 від 24 листопада 2017 року, №45 від 31 грудня 2017 року, №29 від 15 лютого 2018 року, №45 від 10 квітня 2018 року, №44 від 10 квітня 2018 року з урахуванням вимог частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору..

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 01 березня 2019 року №0183241206 в частині застосування штрафу на суму 85 592,53 грн.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Стягнути на користь Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" (01032, місто Київ, бульвар Шевченка, будинок 58-А, код ЄДРПОУ 20073410) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04655, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) судовий збір в сумі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн 66 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко