Рішення

від 19.06.2020 по справі 640/223/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2020 року м. Київ № 640/223/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО ГРУП УКРАЇНА до Головного управління ДФС України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

04.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРО ГРУП УКРАЇНА (ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДФС України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.07.2018 №3892615147 та №3902615147.

В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі необґрунтованих висновків відповідача, викладених в акті перевірки від 12.07.2018 №179/26-15-14-07-02-10/35551105 щодо встановлених в ході перевірки порушень ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) під час формування податкової звітності за результатами здійснення господарських операцій із ТОВ Інтербілд Комьюніті (код 39932429), ТОВ Інгер Буд (код 39452095), ТОВ Омелюх груп (код 39343995), ТОВ Будівельна компанія Нові горизонти (код 39387168).

Позивач зазначив, що господарські відносини із ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Інгер Буд , ТОВ Омелюх груп , ТОВ Будівельна компанія Нові горизонти є реальними, підтверджені належними та достатніми первинними документами та пов`язані із господарською діяльністю позивача. При цьому, доводи відповідача про неможливість здійснення таких операцій у зв`язку із відсутністю у ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Інгер Буд , ТОВ Омелюх груп , ТОВ Будівельна компанія Нові горизонти можливості для здійснення задокументованої діяльності є помилковими та необґрунтованими.

Щодо посилань відповідача на негативну інформацію щодо ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Інгер Буд та ТОВ Будівельна компанія Нові горизонти , яка міститься в матеріалах окремих кримінальних проваджень позивач зазначив, що така інформація сама собі не може розглядатись як підстава недійсності правочинів. Посилання відповідача на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 05.07.2018 не можуть розцінюватись як доказ у даній справі, адже відповідач не брав до уваги вказану ухвалу під час прийняття спірних рішень.

Також позивач звернув увагу на практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання у податкових правовідносинах принципу індивідуальної відповідальності платника податку.

Крім того, позивач зауважив, що відповідач не повідомив ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА про час та місце розгляду заперечень на акт перевірки, а тому не забезпечив право позивача на участь у розгляді заперечень та прийнятті спірних рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2019 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА посилаючись на висновки, викладені в акті перевірки від 12.07.2018 №179/26-15-14-07-02-10/35551105, згідно яких не підтверджено реальність господарських операцій ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА з ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Інгер Буд , ТОВ Омелюх груп , ТОВ БК Нові горизонти з огляду на:

- відсутність у ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Інгер Буд , ТОВ Омелюх груп , ТОВ БК Нові горизонти ресурсів, економічно необхідних суб`єкту господарювання для здійснення господарських операцій, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб`єктами господарювання вищезазначених господарських операцій;

- розрив у ланцюгу псевдо постачання. Згідно бази даних Єдиного реєстру податкових накладних, на адресу ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Інгер Буд , ТОВ Омелюх груп , ТОВ БК Нові горизонти не реєструвались податкові накладні за номенклатурою послуг, які в подальшому реалізовані вказаними підприємствами ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА ;

- наявність протоколів допитів директорів ТОВ Інтербілд Комьюніті та ТОВ Будівельна компанія Нові горизонти , здобутих в ході досудового розслідування кримінальних провадженнях, згідно яких директори вказаних підприємств заперечують участь у господарській діяльності ТОВ Інтербілд Комьюніті та ТОВ Будівельна компанія Нові горизонти .

Додатково у відзиві відповідач зазначив, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05.07.2018 у справі №757/15754/18 директора ТОВ Інтербілд Комьюніті ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України з нереабілітуючих підстав (закінчення строку давності притягнення до відповідальності), доведено вину директора ТОВ Інтербілд Комьюніті ОСОБА_1 у пособництві фіктивному підприємництві, зокрема шляхом документального оформлення псевдо господарських операцій з метою формування незаконної податкової вигоди у тому числі для ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА .

Також відповідач зауважив, що належним чином повідомив позивача про час та місце розгляду заперечень на акт перевірки, шляхом направлення на адресу ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА листа від 20.07.2018 №33768/10/26-15-14-07-02 про запрошення на розгляд заперечень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2019 клопотання представника відповідача про допит свідка задоволено та призначено у справі судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотаннями представників сторін, на підставі частини третьої статті 194 КАС України, ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

Відповідно до ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к, винесеної за клопотанням слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області Сьомічева А.А., прокурора відділу прокуратури міста Києва Сибірякова О.О., в межах кримінального провадження від 08.12.2015 №12015000000000630 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст. 209, ч.3 ст.28, ч.3 ст.212; ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205 КК України, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 14.06.2018 №9916, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА (код 35551105) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Акротус-Систем (код 39474962), ТОВ Арнад плюс (код 39759943), ТОВ ТПС ЕНЕРІЯ (код 36424719), ТОВ Ренесанс Славія Інвестмент (код 32852075), ТОВ ДРАЙВ ДЕНС КИЇВ (код 35997875), ТОВ Біо Плюс (код 36586825), ТОВ Світ Фуд (код 38864306), ТОВ Металлсервіс Україна (код 38946535), ТОВ Фондор Груп (код 39161539), TOB СТ Мідя (код 39165685), ТОВ ГРАН БУТПС (код 39721811), ТОВ Арабікус (код 39795071), ТОВ Барбадос ЛТД (код 39861332), ТОВ Бром форс (код 39879596),ТОВ ІНТЕР ТЕКНОЛЕДШ (код 39931839), ТОВ Елітстар Компані (код 39931996), ТОВ Марино Торг (код 39882792), ТОВ Домініка Трейд (код 39883204), ТОВ Бурж Ком (код 39936470), ТОВ Бурбон Трейд (код 39941606), ТОВ Бендер Проджект (код 39401391), ТОВ Корапсіті (код 39472352), TOB ВТК Сиріус (код 39707891), ТОВ Молгрант (код 39832034), ТОВ Мідленд інвест (код 39852129), ТОВ Гард Комьюніті (код 39873662), ТОВ Біда Комьюніті (код 39873730), ТОВ Вест Комьюніті (код 39873877), ТОВ КОНСАЛТКОМ (код 39932853), ТОВ Ленсі Груп (код 39932921), ТОВ Макао Союз (код 39938750), ТОВ Ареал Софт Груп (код 39954814), ТОВ Компанія Інвест Гарант (код 40136254), ТОВ Кортес-плюс (код 39710362), ТОВ Форест-таун 2015 (код 39882090), ТОВ Олмофо (код 39930086), ТОВ Профбудкомплекс (код 40028021), ТОВ ЄС Європейська будівельно-фасадна компанія (код 36850050), ТОВ ЕНКОД КОНСТРАКШН (код 39237361), TOB ТК Спектр (код 39730370), ТОВ Фреш продакшн (код 38799709), ТОВ Маджестик Лайн (код 38952491), ТОВ Анадора (код 39937233), ТОВ Сафарс (код 39937516), ТОВ Альтерсвіфт (код 39832055), ТОВ Врожай 2015 (код 39983410), ТОВ Стандарт промбуд (код 40047395), TOB РЗХ ЛІМІТЕД (код 39526198), ТОВ Малаві (код 39861589), ТОВ Наполі Груп (код 39865997), ТОВ. Багіра Фінанси (код 38750731), ТОВ ІК Дельта (код 39623466), ТОВ Голд Трейд (код 39279857), ТОВ Шериф комфорт код 39735866), TOB Сурінам плюс (код 39861463), TOB Промомаркетгруп (код 39276264), ТОВ БК Нові Горизонти (код 39387168), TOB НОВА ПЕРСПЕКТИВА-2015 (код 39816164), TОB Інгер буд (код 39452095), TОB Будівельні технології Кразбуд (код 39323036), TOB Інтербілд Комьюніті (код 39932429), TOB Ека Строй Плюс (код 38637567), ТОВ Підлога- Бетон (код 37909981), ТОВ Біз-лайн (код 39621563), ТОВ ТД Метрокепітал Груп (код 37354392), ТОВ Сільник (код 37692894), ТОВ Фоса - Інтернешнл (код 38380067), ТОВ ПАНОРАМА-СКАЙ (код 39343141), ТОВ Омелюх груп (код 39343995), ТОВ БК Профбуд-2015 (код 39669448), ТОВ Гранді плюс (код 39962762), ПП БУДПОСТАЧ-ЗАКАРПАТТЯ (код 37858019), ТОВ САЛЕС ЛТД (код 39420964), ТОВ АРГЕНТО Україна (код 39621144), ТОВ АЛТІМ ТРЕЙД (код 39870310), ТОВ КОНТИНЕНТ ДК (код 38387020), ТОВ НУБІРОМ (код 39267705), TOB АСТОР АГРОТРЕЙД (код 39590404), ТОВ Ковад-Проммонтаж (код 34688267) на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати податків за період з 01.01.2014 по 29.07.2016.

За результатами перевірки складено акт від 12.07.2018 №179/26-15-14-07-02-10/35551105 в якому зафіксовано наступні порушення:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України в результаті чого занижено суму податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на 100 926 грн, у тому числі за 2015 рік на 3 114 грн, за 2016 рік на 97 812 грн;

- пунктів 198.2, 198.3, 198.6, статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за грудень 2015 року на 112 157 грн.

ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА , не погоджуючись з висновками акта від 12.07.2018 №179/26-15-14-07-02-10/35551105 подано до ГУ ДФС у м. Києві заперечення від 18.07.2018.

Рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 26.07.2018 №35443/10/26-15-14-07-02-15 вказані заперечення ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА залишено без задоволення, а висновки акту перевірки від 12.07.2018 №179/26-15-14-07-02-10/35551105 - без змін.

27.07.2018 на підставі висновків акту перевірки від 12.07.2018 №179/26-15-14-07-02-10/35551105 ГУ ДФС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №3892615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 125 379 грн, в тому числі на 100 926 грн за податковим зобов`язанням та на 24 453 грн за штрафними санкціями;

- №3902615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів на 140 196 грн, в тому числі на 112 157 грн за податковим зобов`язанням та на 28 039 грн за штрафними санкціями.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 27.07.2018 №3892615147 та №3902615147 та вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

За приписами пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов`язковою. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Згідно пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Встановлено, що позивач 18.07.2018 подав запереченнях на акт перевірки від 12.07.2018 №179/26-15-14-07-02-10/35551105 у якому повідомив про бажання брати участь у розгляді заперечень.

Вказані заперечення отримані ГУ ДФС у м. Києві 19.07.2018, а листом від 20.07.2018 №33768/10/26-15-14-07-02 відповідач запросив посадових осіб позивача прийняти участь у розгляді заперечень на акт перевірки від 12.07.2018 №179/26-15-14-07-02-10/35551105, що відбудеться 25.07.2018 о 11:00, за адресою м. Київ, вул. Смілянська, 6, кім. 331.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ГУ ДФС у м. Києві не повідомлено ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА про час та місце розгляду заперечень на акт перевірки від 12.07.2018 №179/26-15-14-07-02-10/35551105.

На підтвердження факту направлення на адресу ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА листа від 20.07.2018 №33768/10/26-15-14-07-02, відповідач надав копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0411623522814 з відміткою про те, що вказане поштове відправлення подано до об`єкта поштового зв`язку 20.07.2018, однак не було вручене ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА за закінченням терміну зберігання.

Суд враховує, що зі здобутих у ході розгляду даної справи доказів достеменно не вбачається, що вказане поштового відправлення №0411623522814 містило саме лист від 20.07.2018 №33768/10/26-15-14-07-02. Однак, з огляду на відсутність у відповідача можливості надати інші докази направлення на адресу ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА листа від 20.07.2018 №33768/10/26-15-14-07-02 та відсутністю достатніх обґрунтувань позивача та доказів протилежного, суд вважає необґрунтованими доводи позивача у цій частині.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток приватних підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Статтями 138-140 ПК України встановлений перелік різниць, на які коригується фінансовий результат до оподаткування. Зазначений перелік не містить різниць, які б передбачали коригування фінансового результату до оподаткування на витрати за операціями, що не пов`язані з господарською діяльністю платника податків або операціями, що мають ознаки нереальності.

Частина 3 розділу 1 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, визначає витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Згідно пункту 5 Положення бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2010 №20, зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Відповідно до пункту 6 Положення бухгалтерського обліку 16 Витрати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість регулюється Розділом V Податкового кодексу України. Зокрема, відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (Закон №996-XIV) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону №996-XIV).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту та витрат виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту та витрат, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Судом встановлено, що між ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА (Замовник) та ТОВ Інтербілд Комьюніті (Виконавець) укладено Договір про надання послуг №011215 від 01.12.2015 у відповідності до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати за плату послуги з технічного огляду та гідравлічних випробувань.

На виконання умов вказаного договору оформлено акт про надання послуг, акт прийому-передачі комплектуючих, податкову накладну на загальну суму 652 158 грн з ПДВ.

20.05.2015 між ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА (Замовник) та ТОВ Інгер Буд (Виконавець) укладено Договір про надання послуг № 200515 предметом якого виконання Виконавцем власними і притягненими силами робіт і послуг з механічної обробки, агрегатування, збірки, модернізації, переоснащення, налаштування і пусконалагодження, гідравлічних, механічних електричних випробувань насосів і насосних станцій, труб, кабельно-провідної продукції, арматури, шаф управління, фільтрувальних установок, переданих Виконавцеві згідно актів прийому-передачі виконаних робіт.

На виконання умов зазначеного договору оформлено акти про надання послуг, акти прийому-передачі комплектуючих, податкові накладні на загальну суму 2094 грн.

06.07.2015 між ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА (Замовник) та ТОВ Омелюх Груп (Виконавець) укладено Договір про виконання робіт №06/07/15 предметом якого є виконання Виконавцем власними і притягненими силами робіт і послуг з механічної обробки, агрегатування, збірки, модернізації, переоснащення, налаштування і пусконалагодження, гідравлічних, механічних електричних випробувань насосів і насосних станцій, труб, кабельно-провідної продукції, арматури, шаф управління, фільтрувальних установок, переданих Виконавцеві згідно актів прийому-передачі комплектуючих, надалі - роботи, а Замовник зобов`язався сплатити вартість робіт Виконавця, згідно актів виконаних робіт.

На виконання умов вищезазначеного договору оформлено акти про надання послуг, акти прийому-передачі комплектуючих, податкові накладні на загальну суму 4320 грн.

01.06.2015 між ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА (Замовник) та ТОВ Будівельна компанія Нові горизонти (Виконавець) укладено Договір про виконання робіт №010615 предметом якого є виконання Виконавцем власними і притягненими силами робіт і послуг з механічної обробки, агрегатування, збірки, модернізації, переоснащення, налаштування і пусконалагодження, гідравлічних, механічних електричних випробувань насосів і насосних станцій, труб, кабельно-провідної продукції, арматури, шаф управління, фільтрувальних установок, переданих Виконавцеві згідно актів прийому-передачі комплектуючих, надалі - роботи, а Замовник зобов`язався сплатити вартість робіт Виконавця, згідно актів виконаних робіт.

На виконання умов вищезазначеного договору оформлено акти про надання послуг, акти прийому-передачі комплектуючих, податкові накладні на загальну суму 4320 грн.

Оплата за вказаними договорами проведена ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА у повному обсязі з урахуванням умов договорів про переведення боргу, укладених в подальшому.

Також встановлено, що на запит відповідача про надання інформації від 27.06.2018 ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА на підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій, надано копії документів: Наказ №2-К від 06.02.2018 про призначення директора; Наказ №6-К від 06.04.2018 про призначення головного бухгалтера; Договір №1\16 від 30.12.2015; Додаткову угоду №1 від 01.01.2017; Додаткову угоду №2 від 29.12.2017; Акт прийому передачі Робочих місць від 01.01.2016; Договір оренди №01\02\16\НВП від 01.02.2016; Акт прийому передачі від 01.02.2016; Договір про надання послуг №011215 від 01.12.2015; Акт №ІД000000477-ППК від 01.12.2015; Акт №Щ000000477-ПП від 31.12.2015; Акт про надання послуг №ІД000000477 від 31.12.2015; Договір про переведення боргу №220116 від 22.01.2016; Акти звірки взаєморозрахунків за січень 2016 року між ТОВ ІНТЕРБІЛД КОМЬЮНІТІ та ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА ; АКТИ звірки взаєморозрахунків за 2015 рік між ТОВ ІНТЕРБІЛД КОМЬЮНІТІ та ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА ; Акти звірки взаєморозрахунків за січень 2016 року між ТОВ ІНТЕР ТЕКНОЛЕДЖІ та ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА ; Акти звірки взаєморозрахунків за грудень 2015 року між ТОВ ІНТЕР ТЕКНОЛЕДЖІ та ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА ; Роздруківка картки рахунку 6851 по ТОВ ІНТЕРБІЛД КОМЬЮНІТІ ; Договір виконання роботи №200515 від 20.05.2015; Акт виконання робіт №ІБ000000004 від 27.05.2015; Акт №ІБ000000005- ПП від 27.05.2015; Акт №26515-ППК від 26.05.2015; Акт №ІБ000000004-ПП від 27.05.2015; Акт виконання робіт №ІБ000000004 від 27.05.2015; Акт №26515-ППК від 26.05.2015; Роздруківку картки рахунку 6851 по ТОВ ІНГЕР БУД ; Договір виконання роботи №06\07\15 від 06.07.2015; Акт виконаних робіт №ОП000000126 від 16.07.2015; Акт №ОП000000126-ПП від 16.07.2015; Акт №140715-ППК від 14.07.2015; Роздруківка картки рахунку 6851 по ТОВ ОМЕЛЮХ ГРУП ; Договір виконання роботи №010615 від 01.06.2015; Акт виконання робіт №НГ000000054 від 15.06.2015; Акт №НГ000000054-ПП від 15.06.2015; Акт №150515-ППК від 15.06.2015; Акт виконання робіт №НГ000000053 від 12.06.2015; Акт №НГ000000053-ПП від 12.06.2015; Акт №100615-ППК від 10.05.2015; Акт виконання робіт №НГ000000032 від 09.06.2015; Акт №НГ000000032 від 09.06.2015; Акт №050616-ППК від 05.06.2015; Роздруківку картки рахунку 6851 по ТОВ БК НОВІ ГОРИЗОНТИ .

В обґрунтування нереальності вказаних господарських операцій ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА з ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Інгер Буд , ТОВ Омелюх груп , ТОВ БК Нові горизонти , відповідач зазначає про:

- відсутність у ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Інгер Буд , ТОВ Омелюх груп , ТОВ БК Нові горизонти ресурсів, економічно необхідних суб`єкту господарювання для здійснення господарських операцій, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб`єктами господарювання вищезазначених господарських операцій;

- розрив по ланцюгу псевдо постачання. Згідно бази даних Єдиного реєстру податкових накладних, на адресу ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Інгер Буд , ТОВ Омелюх груп , ТОВ БК Нові горизонти не реєструвались податкові накладні за номенклатурою товарів і послуг, які в подальшому реалізовані вказаними підприємствами ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА ;

- наявність протоколів допитів директорів ТОВ Інтербілд Комьюніті та ТОВ Будівельна компанія Нові горизонти , здобутих в ході досудового розслідування кримінального провадження від 08.12.2015 №12015000000000630, згідно яких директори вказаних підприємств заперечують участь у господарській діяльності ТОВ Інтербілд Комьюніті та ТОВ Будівельна компанія Нові горизонти .

Щодо посилань відповідача на матеріали вказаних кримінальних проваджень, суд зазначає наступне.

Встановлено, що разом із ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к, винесеної за клопотанням слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області Сьомічева А.А. прокурора відділу прокуратури міста Києва Сибірякова О.О., в межах кримінального провадження від 08.12.2015 №12015000000000630, відповідач отримав здобуті в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження протоколи допитів директорів ТОВ Інтербілд Комьюніті ОСОБА_1 від 18.10.2016 та ТОВ Будівельна компанія Нові горизонти ОСОБА_2 від 03.08.2016. За змістом вказаних протоколів допиту директори вказаних підприємств заперечують участь у господарській діяльності ТОВ Інтербілд Комьюніті та ТОВ Будівельна компанія Нові горизонти .

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд України в постанові від 29.03.2017 у справі №826/11082/14 зазначив, що первинні документи, які стали підставою для формування суб`єктом господарювання податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту та визначених пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрат є безпідставними.

У постанові від 14.03.2017 у справі №826/757/13 Верховний Суд України вказує, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Верховний Суд у рішенні у справі №2а-7075/12/2670 від 16.01.2018 констатує, що первинні документи є неналежними, адже підписані особою, яка значилась директором товариства, проте фактично ніякого відношення до діяльності товариства не мала, що встановлено в межах розслідування кримінальної справи за фактом вчинення злочинів, передбачених частиною другою статті 205, частинами першою та третьою статті 358 Кримінального кодексу України.

У постанові від 27.03.2018 у справі №816/809/17 Верховний Суд зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами. Далі, аналізуючи правовідносини у зазначеній справі, Верховний Суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути й необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Згідно постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №814/569/16 факт наявності вироку, ухваленого у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого існує нагальна потреба перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення та здійснювати комплексне дослідження всіх складових господарських операцій, враховуючи обставини, встановлені вироком, який набрав чинності, період часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретну особу та наслідки її дій для реалізації конкретних господарських операцій.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту, є Кримінально процесуальний кодекс України (КПК України).

Відповідно до частини першої статті 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частина четверта статті 95 КПК України визначає, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту чи пояснення, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, пояснення чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670, від 26.06.2018 у справі №808/2360/17, та Верховним Судом України у постановах від 12.04.2016 у справі №826/17617/13, від 05.03.2012 у справі №21-421а11 та від 22.09.2015 у справі №810/5645/14.

При цьому, сам факт існування обвинувального вироку за статтею 205 КК України не є безумовною підставою для такого висновку. Суд повинен встановити, чи мали взагалі місце операції між платником і його контрагентами та чи може вирок мати преюдиційне значення в податковому спорі, а після цього ще й дослідити його зміст. Наявність вироку не завжди свідчить про нереальність господарських операцій.

Судом допитано у якості свідка директора ТОВ Будівельна компанія Нові горизонти ОСОБА_2 , який не надав чітких пояснень щодо причетності до господарської діяльності ТОВ Будівельна компанія Нові горизонти .

З мотивів викладених вище, суд зазначає, що ні на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків, ні станом на час розгляду даної справи в суді, вироки або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності щодо посадових осіб ТОВ Будівельна компанія Нові горизонти - відсутні.

У відзиві на позовну заяву відповідач додатково зазначив, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05.07.2018 у справі №757/15754/18 директора ТОВ Інтербілд Комьюніті ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України з нереабілітуючих підстав (закінчення строку давності притягнення до відповідальності), доведено вину директора ТОВ Інтербілд Комьюніті ОСОБА_1 у пособництві фіктивному підприємництві, зокрема шляхом документального оформлення псевдо господарських операцій з метою формування незаконної податкової вигоди, у тому числі для ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА .

Однак, суд не розцінює наявність ухвали Печерського районного суду міста Києва від 05.07.2018 у справі №757/15754/18 як доказ правомірності спірних рішень.

Так, відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В даному випадку не можуть братися до уваги посилання відповідача на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 05.07.2018 у справі №757/15754/18, адже зміст акту перевірки та рішення про розгляд заперечень позивача на акт перевірки безумовно вказують на те, що вказана ухвала Печерського районного суду міста Києва не була покладена в основу висновків відповідача на підставі яких прийняті оскаржувані рішення.

Аналогічна правова позиція щодо оцінки посилань суб`єкта владних повноважень на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, міститься у постановах Верховного Суду від 28.02.2020 у справі №200/10469/19-а, від 31.03.2020 у справі №520/4214/19.

Отже, наведені відповідачем доводи не можуть слугувати безумовним свідченням нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Будівельна компанія Нові горизонти .

Надаючи правову оцінку вказаним висновкам відповідача щодо відсутності у ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Інгер Буд , ТОВ Омелюх груп , ТОВ БК Нові горизонти ресурсів для здійснення задокументованих господарських операцій та відсутність факту (джерела) законного введення отриманих позивачем послуг в обіг, неподання вказаними товариствами податкової звітності, суд виходить з наступного.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі №804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки зокрема залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Водночас, відсутність достатніх (саме на думку контролюючого органу) матеріальних та трудових ресурсів не може беззаперечно свідчити про невиконання цими суб`єктами договірних зобов`язань.

Відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем (постанова Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №804/9072/16).

Необхідно зауважити, що залучення матеріальних та трудових ресурсів для постачання товару для позивача могло відбуватись без оформлення трудових відносин з працівниками та без укладання відповідних цивільно-правових договорів щодо залучення матеріальних ресурсів. У такому разі може йти мова про порушення контрагентами позивача вимог законодавства при оформленні відносин з отримання певних ресурсів.

Послуги і роботи, які вказані контрагенти реалізували позивачу фактично могли виконуватись залученими особами, які не є платниками ПДВ, а тому відповідач не міг відслідкувати факти залучення таких осіб лише шляхом співставлення даних Єдиного реєстру податкових накладних, що свідчить про поверховість висновків відповідача про розрив ланцюга постачання. При цьому, суд зазначає, що зазначений розрив ланцюга постачання встановлено відповідачем в результаті аналізу баз даних податкових органів до яких позивач не має доступу, при цьому відповідачем не доведено, що позивач мав можливість дізнатись про дані обставини.

Також суд зазначає, що стверджуючи про відсутність у ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Інгер Буд , ТОВ Омелюх груп , ТОВ БК Нові горизонти необхідних ресурсів для здійснення задокументованих господарських операцій, відповідач оперує виключно припущеннями, адже не зазначає який саме обсяг ресурсів є достатнім для виконання таких робіт.

Верховний Суд у постановах від 27.02.2018 по справі №811/2154/13, від 16.04.2020 у справі №805/5017/15-а зауважив, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись допустимими.

Тому, суд не може вважати обґрунтованими вказані висновки відповідача, адже вони базуються виключно на даних автоматизованих систем Державної фіскальної служби України.

У постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №813/4931/13-а, від 06.02.2018 у справі №802/4940/14 викладену правову позицію згідно якої податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку.

Суд також акцентує увагу на принципі індивідуальної відповідальності за вчинене порушення (частина друга статті 61 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України , якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Отже, у разі підтвердження товарності здійснених поставок та реальності надання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2019 у справі №804/9072/16 зауважив, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд зазначає, що на підтвердження вказаних господарських операцій із ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Інгер Буд та ТОВ Будівельна компанія Нові горизонти позивачем надано первинні документи, які у повній мірі підтверджують факт надання послуг/виконання робіт вказаними контрагентами для ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА . Договори не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами). Тобто, матеріалами справи підтверджено наявність підстав для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності формування витрат та віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що виключає наявність висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що контролюючим органом не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Також, не подано відповідачем належних та достатніх доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено обґрунтованість висновків перевірки та правомірність оскаржуваних рішень, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення від 14.12.2018 №2152, позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 3 983,84 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО ГРУП УКРАЇНА задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 27.07.2018 №3892615147 та №3902615147.

Стягнути з Головного управління ДФС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО ГРУП УКРАЇНА судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 983,84 грн (три тисячі дев`ятсот вісімдесят три гривні вісімдесят чотири копійки).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРО ГРУП УКРАЇНА (місцезнаходження юридичної особи: 02092, місто Київ, вулиця Довбуша, будинок 18; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 35551105).

Відповідач - Головне управління ДФС у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39439980).

Суддя О.М. Чудак