Постанова

від 20.01.2021 по справі 640/223/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/223/19 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г. В.

суддів: Мєзєнцева Є. І., Парінова А. Б.

за участю секретаря Масловської К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2020 року

у справі № 640/223/19 (розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО ГРУП УКРАЇНА

до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (правонаступник Головне управління Державної податкової служби у місті Києві)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРО ГРУП УКРАЇНА (надалі - позивач, ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА ) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкових повідомлень-рішень від 27.07.2018 №3892615147 та №3902615147.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі необґрунтованих висновків відповідача, викладених в акті перевірки від 12.07.2018 №179/26-15-14-07-02-10/35551105 щодо встановлених в ході перевірки порушень ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА" вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) під час формування податкової звітності за результатами здійснення господарських операцій із ТОВ "Інтербілд Комьюніті" (код 39932429), ТОВ "Інгер Буд" (код 39452095), ТОВ "Омелюх груп" (код 39343995), ТОВ "Будівельна компанія "Нові горизонти" (код 39387168).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО ГРУП УКРАЇНА - задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 27.07.2018 №3892615147 та №3902615147.

Стягнуто з Головного управління ДФС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3983,84 грн (три тисячі дев`ятсот вісімдесят три гривні вісімдесят чотири копійки).

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ`єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що викладені в акті перевірки від 12.07.2018 №179/26-15-14-07-02-10/35551105, згідно яких не підтверджено реальність господарських операцій ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА" з ТОВ "Інтербілд Комьюніті", ТОВ "Інгер Буд", ТОВ "Омелюх груп", ТОВ "БК "Нові горизонти" з огляду на:

відсутність у ТОВ "Інтербілд Комьюніті", ТОВ "Інгер Буд", ТОВ "Омелюх груп", ТОВ "БК "Нові горизонти" ресурсів, економічно необхідних суб`єкту господарювання для здійснення господарських операцій, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб`єктами господарювання вищезазначених господарських операцій;

розрив у ланцюгу псевдо постачання. Згідно бази даних Єдиного реєстру податкових накладних, на адресу ТОВ "Інтербілд Комьюніті", ТОВ "Інгер Буд", ТОВ "Омелюх груп", ТОВ "БК "Нові горизонти" не реєструвались податкові накладні за номенклатурою послуг, які в подальшому реалізовані вказаними підприємствами ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА";

наявність протоколів допитів директорів ТОВ "Інтербілд Комьюніті" та ТОВ "Будівельна компанія "Нові горизонти", здобутих в ході досудового розслідування кримінальних провадженнях, згідно яких директори вказаних підприємств заперечують участь у господарській діяльності ТОВ "Інтербілд Комьюніті" та ТОВ "Будівельна компанія "Нові горизонти".

В судовому засіданні 11 листопада 2020 року колегією суддів продовжено розгляд апеляційної скарги на п`ятнадцять днів, у зв`язку з витребуванням додаткових документів.

Представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях у повному обсязі та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та надав суду апеляційної інстанції.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315, статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к, винесеної за клопотанням слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області Сьомічева А.А., прокурора відділу прокуратури міста Києва Сибірякова О.О., в межах кримінального провадження від 08.12.2015 №12015000000000630 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст. 209, ч.3 ст.28, ч.3 ст.212; ч.4 ст.190, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205 КК України, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 14.06.2018 №9916, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА" (код 35551105) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Акротус-Систем" (код 39474962), ТОВ "Арнад плюс" (код 39759943), ТОВ "ТПС "ЕНЕРІЯ" (код 36424719), ТОВ "Ренесанс Славія Інвестмент" (код 32852075), ТОВ "ДРАЙВ ДЕНС КИЇВ" (код 35997875), ТОВ "Біо Плюс" (код 36586825), ТОВ "Світ Фуд" (код 38864306), ТОВ "Металлсервіс Україна" (код 38946535), ТОВ "Фондор Груп" (код 39161539), TOB "СТ Мідя" (код 39165685), ТОВ "ГРАН БУТПС" (код 39721811), ТОВ "Арабікус" (код 39795071), ТОВ "Барбадос ЛТД" (код 39861332), ТОВ "Бром форс" (код 39879596),ТОВ "ІНТЕР ТЕКНОЛЕДШ" (код 39931839), ТОВ "Елітстар Компані" (код 39931996), ТОВ "Марино Торг" (код 39882792), ТОВ "Домініка Трейд" (код 39883204), ТОВ "Бурж Ком" (код 39936470), ТОВ "Бурбон Трейд" (код 39941606), ТОВ "Бендер Проджект" (код 39401391), ТОВ "Корапсіті" (код 39472352), TOB "ВТК Сиріус" (код 39707891), ТОВ "Молгрант" (код 39832034), ТОВ "Мідленд інвест" (код 39852129), ТОВ "Гард Комьюніті" (код 39873662), ТОВ "Біда Комьюніті"(код 39873730), ТОВ "Вест Комьюніті" (код 39873877), ТОВ "КОНСАЛТКОМ" (код 39932853), ТОВ "Ленсі Груп" (код 39932921), ТОВ "Макао Союз" (код 39938750), ТОВ "Ареал Софт Груп" (код 39954814), ТОВ "Компанія "Інвест Гарант" (код 40136254), ТОВ "Кортес-плюс" (код 39710362), ТОВ "Форест-таун 2015" (код 39882090), ТОВ "Олмофо" (код 39930086), ТОВ "Профбудкомплекс" (код 40028021), ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія" (код 36850050), ТОВ "ЕНКОД КОНСТРАКШН" (код 39237361), TOB "ТК Спектр" (код 39730370), ТОВ "Фреш продакшн" (код 38799709), ТОВ "Маджестик Лайн" (код 38952491), ТОВ "Анадора" (код 39937233), ТОВ "Сафарс" (код 39937516), ТОВ "Альтерсвіфт" (код 39832055), ТОВ "Врожай 2015" (код 39983410), ТОВ "Стандарт промбуд" (код 40047395), TOB "РЗХ ЛІМІТЕД" (код 39526198), ТОВ "Малаві" (код 39861589), ТОВ "Наполі Груп" (код 39865997), ТОВ. "Багіра Фінанси" (код 38750731), ТОВ "ІК "Дельта" (код 39623466), ТОВ "Голд Трейд" (код 39279857), ТОВ "Шериф комфорт" код 39735866), TOB "Сурінам плюс" (код 39861463), TOB "Промомаркетгруп" (код 39276264), ТОВ "БК "Нові Горизонти" (код 39387168), TOB "НОВА ПЕРСПЕКТИВА-2015" (код 39816164), TОB "Інгер буд" (код 39452095), TОB "Будівельні технології "Кразбуд" (код 39323036), TOB "Інтербілд Комьюніті" (код 39932429), TOB "Ека Строй Плюс" (код 38637567), ТОВ "Підлога- Бетон" (код 37909981), ТОВ "Біз-лайн" (код 39621563), ТОВ "ТД "Метрокепітал Груп" (код 37354392), ТОВ "Сільник" (код 37692894), ТОВ "Фоса - Інтернешнл" (код 38380067), ТОВ "ПАНОРАМА-СКАЙ" (код 39343141), ТОВ "Омелюх груп" (код 39343995), ТОВ "БК "Профбуд-2015" (код 39669448), ТОВ "Гранді плюс" (код 39962762), ПП "БУДПОСТАЧ-ЗАКАРПАТТЯ" (код 37858019), ТОВ "САЛЕС ЛТД" (код 39420964), ТОВ "АРГЕНТО Україна" (код 39621144), ТОВ "АЛТІМ ТРЕЙД" (код 39870310), ТОВ "КОНТИНЕНТ ДК" (код 38387020), ТОВ "НУБІРОМ" (код 39267705), TOB "АСТОР АГРОТРЕЙД" (код 39590404), ТОВ "Ковад-Проммонтаж" (код 34688267) на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати податків за період з 01.01.2014 по 29.07.2016.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 12.07.2018 року №179/26-15-14-07-02-10/35551105 (надалі - акт перевірки).

В акті перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України в результаті чого занижено суму податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на 100 926 грн, у тому числі за 2015 рік на 3 114 грн, за 2016 рік на 97 812 грн;

- пунктів 198.2, 198.3, 198.6, статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за грудень 2015 року на 112 157 грн.

ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА" не погоджуючись з висновками акта від 12.07.2018 №179/26-15-14-07-02-10/35551105 подано до ГУ ДФС у м. Києві заперечення від 18.07.2018.

Рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 26.07.2018 №35443/10/26-15-14-07-02-15 вказані заперечення ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА" залишено без задоволення, а висновки акту перевірки від 12.07.2018 №179/26-15-14-07-02-10/35551105 - без змін.

На підставі висновків викладених у акті перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення 27.07.2018 року:

- №3892615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА" за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 125379 грн, в тому числі на 100926 грн за податковим зобов`язанням та на 24453 грн за штрафними санкціями;

- №3902615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА" за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів на 140196 грн, в тому числі на 112157 грн за податковим зобов`язанням та на 28039 грн за штрафними санкціями.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження вказаних господарських операцій із ТОВ "Інтербілд Комьюніті", ТОВ "Інгер Буд" та ТОВ "Будівельна компанія "Нові горизонти" позивачем надано первинні документи, які у повній мірі підтверджують факт надання послуг/виконання робіт вказаними контрагентами для ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА". Договори не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами). Тобто, матеріалами справи підтверджено наявність підстав для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності формування витрат та віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що виключає наявність висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом частини першої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які у розумінні абзацу одинадцятого статті 1 цього Закону є документами, які містять відомості про господарську операцію та відповідно до частини другої статті 9 цього ж Закону повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податок на прибуток підприємств Податкового кодексу України.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій). Згідно з пунктом 5 Положення дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Пункти 5 - 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, визначають, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Отже, об`єктом справляння податку на прибуток є фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності підприємства, за правилами бухгалтерського обліку та відкоригований на різниці, передбачені ПК України. Обов`язковою умовою виникнення у платника права на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів.

За правилами підпункту а пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, формування фінансових показників, які враховуються при визначені оподатковуваного прибутку підприємства, а також податкового кредиту для цілей визначення суми податкових зобов`язань з ПДВ повинно здійснюватися тільки щодо фактичного здійснення господарських операцій, підтверджених належним чином оформленими первинними документами та іншими обліковими документами, складання яких для оформлення операцій певного виду передбачено правовими нормами. При цьому презумується, що такі документи є достовірними, а зафіксована в них інформація розкриває справжній зміст господарської операції, свідчить про її економічну вигоду (виправданість, ризик). Якщо певна господарська операція не відбулася або її зміст інший, ніж той, стосовно якого складені документи, підстави для відтворення фінансових показників операції в податковому обліку відсутні (в разі якщо документи складені про людське око) або ж операція відтворюється відповідно до її дійсного змісту, що відповідає принципу превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Слід враховувати, що при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податків, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та визначення оподатковуваного прибутку, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Водночас, кожна з наведених вище обставин не може бути самостійним та беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В обґрунтування нереальності господарських операцій між позивачем та контрагентами, відповідач зазначає про наявність протоколів допитів директора ТОВ "Будівельна компанія "Нові горизонти", здобутих в ході досудового розслідування кримінального провадження від 08.12.2015 №12015000000000630, згідно яких директор заперечує участь у господарській діяльності ТОВ "Будівельна компанія "Нові горизонти", колегія суддів частково не погоджується з даними твердженнями, з наступних підстав.

Так, між ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА" (Замовник) та ТОВ "Будівельна компанія "Нові горизонти" (Виконавець), в особі директора Берестового Р.Ю. 01.06.2015 укладено Договір про виконання робіт №010615 предметом якого є виконання Виконавцем власними і притягненими силами робіт і послуг з механічної обробки, агрегатування, збірки, модернізації, переоснащення, налаштування і пусконалагодження, гідравлічних, механічних електричних випробувань насосів і насосних станцій, труб, кабельно-провідної продукції, арматури, шаф управління, фільтрувальних установок, переданих Виконавцеві згідно актів прийому-передачі комплектуючих, надалі - роботи, а Замовник зобов`язався сплатити вартість робіт Виконавця, згідно актів виконаних робіт.

На виконання умов вищезазначеного договору оформлено акти про надання послуг, акти прийому-передачі комплектуючих, податкові накладні на загальну суму 4320 грн.

Оплата за вказаними договорами проведена ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА" у повному обсязі з урахуванням умов договорів про переведення боргу, укладених в подальшому.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень Печерським районним судом міста Києва винесено 27.03.2017 року по справі №757/6635/17-к винесено Вирок директора ТОВ "Будівельна компанія "Нові горизонти" Берестового Р. Ю.

Так, у Вироку суду зазначено наступне: згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також податкових декларацій у період з 2015 по 2016 роки значився засновником та директором ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ НОВІ ГОРИЗОНТИ (код 39387168).

Незважаючи на те, що зазначене товариство зареєстровано в державних органах влади як суб`єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, ОСОБА_1 взяв участь в його створені, перереєстрації не з метою здійснення господарської діяльності, як передбачено статутом підприємства, а з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, при цьому ОСОБА_1 діяв у порушення вимог законодавчих актів України .

Так, ОСОБА_1 у травні 2015 року в денний час доби перебуваючи неподалік станції метро Печерська в м. Києві зустрівся з незнайомим йому чоловіком, ім`я якого не пам`ятає, який запропонував йому за грошову винагороду без мети здійснення підприємницької діяльності зареєструвати на своє ім`я ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ НОВІ ГОРИЗОНТИ (код 39387168), з метою використання підприємства для прикриття незаконної діяльності. ОСОБА_1 переслідуючи корисливий мотив у вигляді отримання неправомірної вигоди в розмірі 500 гривень від реєстрації на своє ім`я ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ НОВІ ГОРИЗОНТИ (код 39387168) погодився на пропозицію. .

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію, зокрема у постанові від 01 вересня 2020 року по справі №804/1053/17, щодо застосування норм матеріального права, які регулюють подібні спірні правовідносини, а саме що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення, зокрема відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є безпідставними.

Отже, при вирішенні питання щодо реальності господарських операцій із ТОВ "Будівельна компанія "Нові горизонти" , з урахуванням наданої оцінки поданих позивачем первинних документів, за наявності вироку Печерського районного суду міста Києва від 27.03.2017 року, колегія суддів доходить висновку про не підтвердження реальності вчинення позивачем господарських операцій з даним контрагентом (ТОВ "Будівельна компанія "Нові горизонти"), а отже оскаржувані податкові повідомлення в частині донарахування податку на додану вартість в сумі за основним платежем 2395 грн та штрафні санкції в сумі 599 грн та податку на прибуток в сумі 2154 прийняті правомірно, а рішення суду в даній частині підлягає скасуванню.

Щодо обґрунтування відповідачем нереальності господарських операцій ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА" з ТОВ "Інтербілд Комьюніті", ТОВ "Інгер Буд", ТОВ "Омелюх груп", а саме:

- відсутність у ТОВ "Інтербілд Комьюніті", ТОВ "Інгер Буд", ТОВ "Омелюх груп", економічно необхідних суб`єкту господарювання для здійснення господарських операцій, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб`єктами господарювання вищезазначених господарських операцій;

- розрив по ланцюгу псевдо постачання. Згідно бази даних Єдиного реєстру податкових накладних, на адресу ТОВ "Інтербілд Комьюніті", ТОВ "Інгер Буд", ТОВ "Омелюх груп", не реєструвались податкові накладні за номенклатурою товарів і послуг, які в подальшому реалізовані вказаними підприємствами ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА", колегія суддів зазначає наступне.

Так, 20.05.2015 між ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА" (Замовник) та ТОВ "Інгер Буд" (Виконавець), укладено Договір про надання послуг №200515 предметом якого виконання Виконавцем власними і притягненими силами робіт і послуг з механічної обробки, агрегатування, збірки, модернізації, переоснащення, налаштування і пусконалагодження, гідравлічних, механічних електричних випробувань насосів і насосних станцій, труб, кабельно-провідної продукції, арматури, шаф управління, фільтрувальних установок, переданих Виконавцеві згідно актів прийому-передачі виконаних робіт.

На виконання умов зазначеного договору оформлено акти про надання послуг, акти прийому-передачі комплектуючих, податкові накладні на загальну суму 2094 грн.

Так, відповідач в обґрунтування нереальності господарських операцій ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА" з ТОВ "Інтербілд Комьюніті", ТОВ "Інгер Буд", ТОВ "Омелюх груп", зазначає про:

- відсутність у ТОВ "Інтербілд Комьюніті", ТОВ "Інгер Буд", ТОВ "Омелюх груп", ТОВ "БК "Нові горизонти" ресурсів, економічно необхідних суб`єкту господарювання для здійснення господарських операцій, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб`єктами господарювання вищезазначених господарських операцій;

- розрив по ланцюгу псевдо постачання. Згідно бази даних Єдиного реєстру податкових накладних, на адресу ТОВ "Інтербілд Комьюніті", ТОВ "Інгер Буд", ТОВ "Омелюх груп", не реєструвались податкові накладні за номенклатурою товарів і послуг, які в подальшому реалізовані вказаними підприємствами ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА";

- наявність протоколу допиту директора ТОВ "Інтербілд Комьюніті", здобутих в ході досудового розслідування кримінального провадження від 08.12.2015 №12015000000000630, згідно якого директор підприємства заперечує участь у господарській діяльності ТОВ "Інтербілд Комьюніті".

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що між ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА" (Замовник) та ТОВ "Інтербілд Комьюніті" (Виконавець) укладено Договір про надання послуг №011215 від 01.12.2015 у відповідності до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати за плату послуги з технічного огляду та гідравлічних випробувань.

На виконання умов вказаного договору оформлено акт про надання послуг, акт прийому-передачі комплектуючих, податкову накладну від 31.12.2015 року на загальну суму 652158 грн з ПДВ (стор. 22 - 30 том І, стор. 14 том ІІ).

Колегією суддів досліджено вищезазначені документи та встановлено, що дані документи від імені ТОВ "Інтербілд Комьюніті" підписані директором ОСОБА_3.

Так, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що громадянин ОСОБА_3 з 18.10.2016 року перебуває директором та засновником ТОВ "Інтербілд Комьюніті" та під час допиту зазначив, що за грошову винагороду підписав установчі документи, проте ні якої фінансової та господарської діяльності не здійснював.

Так, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що з 15.03.2016 року та на даний час засновником та директором ТОВ "Інтербілд Комьюніті" є ОСОБА_4 .

З аналізу вищезазначеного, колегія суддів вважає помилковим твердження апелянта, проте, що громадян ОСОБА_3 з 18.10.2016 року мав відношення до вищезазначеного контрагента позивача.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що договірні взаємовідносини між позивачем та даним контрагентом існували в грудні 2015 році, а не в 2016 році, що ставить під сумнів твердження апелянта проз здійснення аналіз первинної документації, яку надано позивачем.

Отже, посилання апелянта на наявність кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частини 2 статті 205 Кримінального кодексу України, в межах досудового розслідування якого встановлено непричетність до фінансово-господарської діяльності контрагента позивача (ТОВ "Інтербілд Комьюніті") директора та протоколи їх допитів.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту, є Кримінальний процесуальний кодекс України.

Відповідно до частин першої, другої статті 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частина четверта статті 95 КПК України визначає, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

А тому колегія суддів вважає посилання відповідача на відомості щодо контрагенту, отримані в межах кримінальних проваджень та допити свідків, як на підставу порушення позивачем норм податкового законодавства необґрунтованими, оскільки вищезазначені акти не є вироком суду в розумінні статті 369 Кримінального процесуального кодексу України, яким встановлюються визнані судом доведеними фактичні обставин із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

До винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18 березня 2020 року по справі №826/18952/14, від 08 жовтня 2020 року по справі № 816/1909/18 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в межах кримінального провадження, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом.

При цьому, колегія суддів зауважує, що жодних вироків за фактом фіктивного підприємництва (ТОВ "Інтербілд Комьюніті") директора ОСОБА_3 за 2015 рік, що має безпосереднє значення для надання висновку, щодо діяльності позивача надано не було.

Так, між ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА" (Замовник) та ТОВ "Інтербілд Комьюніті" (Виконавець) укладено Договір про надання послуг №011215 від 01.12.2015 у відповідності до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати за плату послуги з технічного огляду та гідравлічних випробувань.

На виконання умов вказаного договору оформлено акт про надання послуг, акт прийому-передачі комплектуючих, податкову накладну на загальну суму 652158 грн з ПДВ.

Крім того, 06.07.2015 між ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА" (Замовник) та ТОВ "Омелюх Груп" (Виконавець) укладено Договір про виконання робіт №06/07/15 предметом якого є виконання Виконавцем власними і притягненими силами робіт і послуг з механічної обробки, агрегатування, збірки, модернізації, переоснащення, налаштування і пусконалагодження, гідравлічних, механічних електричних випробувань насосів і насосних станцій, труб, кабельно-провідної продукції, арматури, шаф управління, фільтрувальних установок, переданих Виконавцеві згідно актів прийому-передачі комплектуючих, надалі - роботи, а Замовник зобов`язався сплатити вартість робіт Виконавця, згідно актів виконаних робіт.

На виконання умов вищезазначеного договору оформлено акти про надання послуг, акти прийому-передачі комплектуючих, податкові накладні на загальну суму 4320 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що на запит відповідача про надання інформації від 27.06.2018 ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА" на підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій, надано копії документів: Наказ №2-К від 06.02.2018 про призначення директора; Наказ №6-К від 06.04.2018 про призначення головного бухгалтера; Договір №1\16 від 30.12.2015; Додаткову угоду №1 від 01.01.2017; Додаткову угоду №2 від 29.12.2017; Акт прийому передачі Робочих місць від 01.01.2016; Договір оренди №01\02\16\НВП від 01.02.2016; Акт прийому передачі від 01.02.2016; Договір про надання послуг №011215 від 01.12.2015; Акт №ІД000000477-ППК від 01.12.2015; Акт №Щ000000477-ПП від 31.12.2015; Акт про надання послуг №ІД000000477 від 31.12.2015; Договір про переведення боргу №220116 від 22.01.2016; Акти звірки взаєморозрахунків за січень 2016 року між ТОВ "ІНТЕРБІЛД КОМЬЮНІТІ" та ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА"; АКТИ звірки взаєморозрахунків за 2015 рік між ТОВ "ІНТЕРБІЛД КОМЬЮНІТІ" та ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА"; Акти звірки взаєморозрахунків за січень 2016 року між ТОВ "ІНТЕР ТЕКНОЛЕДЖІ" та ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА"; Акти звірки взаєморозрахунків за грудень 2015 року між ТОВ "ІНТЕР ТЕКНОЛЕДЖІ" та ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА"; Роздруківка картки рахунку 6851 по ТОВ "ІНТЕРБІЛД КОМЬЮНІТІ"; Договір виконання роботи №200515 від 20.05.2015; Акт виконання робіт №ІБ000000004 від 27.05.2015; Акт №ІБ000000005- ПП від 27.05.2015; Акт №26515-ППК від 26.05.2015; Акт №ІБ000000004-ПП від 27.05.2015; Акт виконання робіт №ІБ000000004 від 27.05.2015; Акт №26515-ППК від 26.05.2015; Роздруківку картки рахунку 6851 по ТОВ "ІНГЕР БУД"; Договір виконання роботи №06\07\15 від 06.07.2015; Акт виконаних робіт №ОП000000126 від 16.07.2015; Акт №ОП000000126-ПП від 16.07.2015; Акт №140715-ППК від 14.07.2015; Роздруківка картки рахунку 6851 по ТОВ "ОМЕЛЮХ ГРУП"; Договір виконання роботи №010615 від 01.06.2015; Акт виконання робіт №НГ000000054 від 15.06.2015; Акт №НГ000000054-ПП від 15.06.2015; Акт №150515-ППК від 15.06.2015; Акт виконання робіт №НГ000000053 від 12.06.2015; Акт №НГ000000053-ПП від 12.06.2015; Акт №100615-ППК від 10.05.2015; Акт виконання робіт №НГ000000032 від 09.06.2015; Акт №НГ000000032 від 09.06.2015; Акт №050616-ППК від 05.06.2015; Роздруківку картки рахунку 6851 по ТОВ "БК НОВІ ГОРИЗОНТИ".

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика, зокрема у постановах Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року по справі № 816/1909/18, від 06 жовтня 2020 року по справі № 140/1611/19 зазначено, що вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов`язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. Проте, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів відсутності у контрагентів позивача спеціальної податкової правосуб`єктності на момент укладення з ними вказаних вище правочинів, зокрема, того, що вказана юридична особа не була зареєстровані в якості платника податку на додану вартість або того, що їхня реєстрація платником податку на додану вартість була анульована до спірного періоду.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів, які підтверджують фактичне проведення відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Як вже зазначалося колегією суддів, висновки контролюючого органу про допущені позивачем порушення ґрунтуються на доводах про порушення контрагентами позивача (ТОВ "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА", ТОВ "Інгер Буд", ТОВ "Омелюх груп") податкової дисципліни, відсутності у контрагентів позивача трудових та інших ресурсів для виконання взятих на себе зобов`язань за укладеними договорами, відсутності ланцюга постачання.

Разом з тим, відповідачем не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків, не надано доказів щодо можливої відсутності у контрагентів позивача можливостей на виконання зобов`язань за укладеними договорами.

Крім того, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Доводи контролюючого органу про відсутність матеріально-технічних ресурсів у контрагента позивача як на підставу неможливості фактичного здійснення вказаних господарських операцій не підтверджені жодними доказами, а зводиться лише до констатації вказаних фактів у акті перевірки.

Колегія суддів вважає, що зазначена інформація не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємствах основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та трудових ресурсів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку.

Відповідачем такі документи в ході перевірки не досліджувалися та не з`ясовувалося, які ресурси потрібні були б підприємству-контрагенту.

Проте, такі обставини, як відсутність у контрагента трудових ресурсів, виробничого обладнання, відсутність працівників тощо не можуть спростовувати фактичне виконання операції, оскільки специфіка підприємницької діяльності полягає у тому, що підприємство не завжди має мати у власності задекларовану значну кількість працівників, наявність основних засобів та транспорт для виконання взятих на себе зобов`язань, звичаями ділового обороту визначені й інші можливості залучення ресурсів для поставки товарів/робіт/послуг, як от на підставі цивільно-правових договорів.

На момент здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача (ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА з ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Інгер Буд , ТОВ Омелюх груп ,) були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагента, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що перевіркою та судом першої інстанції не встановлено відсутності документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників по операціям з контрагентами, обов`язок ведення і зберігання яких покладено на позивача, а наявні в матеріалах справи містять достатні дані про зміст господарських операцій та її учасників, підтверджують фактичність здійснення такої операції.

Колегія суддів вважає, що саме лише посилання апелянта на наявну у контролюючого органу податкову інформацію є необґрунтованим, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, складених за наслідками проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами (ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА з ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Інгер Буд , ТОВ Омелюх груп ,) та не є належними доказами в розумінні процесуального закону.

Так, податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов`язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

Отже, висновки відповідача, на підставі яких були винесено оскаржувані рішення по взаємовідносинам позивача з контрагентами (ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА з ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Інгер Буд , ТОВ Омелюх груп ) не базуються на первинних господарських документах. Окрім того, висновки щодо позивача були сформовані виключно у зв`язку з оцінкою діяльності не самого позивача, а його контрагентів.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що перевіркою та судом першої інстанції не встановлено відсутності документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників по операціям з контрагентами (ТОВ ЄВРО ГРУП УКРАЇНА з ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Інгер Буд , ТОВ Омелюх груп ), обов`язок ведення і зберігання яких покладено на позивача, а наявні в матеріалах справи містять достатні дані про зміст господарських операцій та її учасників, підтверджують фактичність здійснення такої операції, а доводи позивача є обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення рішення № 3892615147 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 123225,00 грн., в т. ч. за податковим зобов`язанням в сумі 98772 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 24453,00 грн - підлягає скасуванню.

Крім того, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення рішення № 3902615147, в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 137202,00 грн, в т. ч. за податковим зобов`язанням в сумі 109762,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 27440,00 грн - підлягає скасуванню.

Проте, по взаємовідносинах ТОВ "Будівельна компанія "Нові горизонти" з позивача, контролюючим органом було правомірно застосовані штрафні санкції по оскаржуваним податковим повідомленням в частині донарахування податку на додану вартість в сумі за основним платежем 2395 грн та штрафні санкції в сумі 599 грн та податку на прибуток в сумі 2154 прийняті правомірно, а рішення суду в даній частині підлягає скасуванню.

Таким чином апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позовних вимог частково, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи пункту 1 частин 1, 2 статті 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга апелянта підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасування в частині, у зв`язку з неповним з`ясуванням всіх обставин справи та порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 34, 242, 243, 246, 250, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - задовольнити частково .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2020 року щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 27 липня 2018 року:

№ 3902615147, в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем 2395 грн та штрафні санкції в сумі 599 грн та

№ 3892615147 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2154 грн - скасувати. В цій частині прийняти нове, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ГРУП УКРАЇНА" в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови буде складено протягом п`яти днів з моменту його проголошення.

Головуючий суддя: Г. В. Земляна

Судді: Є. І. Мєзєнцев

А. Б. Парінов

Повний текст постанови складено 21 січня 2021 року.