Рішення

від 04.06.2020 по справі 585/882/20

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/882/20

Номер провадження 2/585/461/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої - судді Машини І.М.,

при секретарі - Шемчук І.С.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Старун ОСОБА_2 В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ромни цивільну справу за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Глинської сільської ради Роменського району Сумської області в інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей Роменської районної державної адміністрації, про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей , -

встановив:

Позивач в інтересах малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про відібрання дітей від матері без позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів, в якому просить відібрати у матері ОСОБА_6 дітей та стягнути з неї на користь установи, де будуть перебувати діти аліменти на їх утримання в розмірі Ѕ частини усіх видій заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

Позивач мотивує свої позовні вимоги, тим що ОСОБА_5 є матір`ю малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти перебувають на обліку служби у справах дітей Роменської районної державної адміністрації як такі, що опинились в складних життєвих обставинах. 1 квітня 2020 року надійшло повідомлення про вчинення насильства в сім`ї ОСОБА_5 її співмешканцем ОСОБА_7 відносно її доньки ОСОБА_4 Виконавчим комітетом Глинської сільської ради спільно зі службою у справах дітей Роменської районної державної адміністрації, Роменським районним центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, управлінням соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації, Роменським ВП ГУНП в Сумській області та медичними працівниками Глинської сільської лікарської амбулаторії здійснено обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_5 та проведено оцінку рівня безпеки дітей. За результатами обстеження умов проживання було встановлено незадовільні умови проживання дітей відповідачки. ОСОБА_5 та ОСОБА_8 не працюють. Діти стверджують, що мати та її співмешканець зловживають алкоголем. ОСОБА_8 часто б`є матір у присутності дітей. Отже, мати ОСОБА_5 не створила належні умови для всебічного розвитку, навчання та виховання дітей у своїй сім`ї. Подальше перебування дітей в сім`ї несе безпосередню загрозу їх життю та здоров`ю.

Згідно акта проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_4 , дитина має наявні поведінкові ознаки, що можуть свідчити про жорстоке поводження, насильство такі як реакція дитини у вигляді страху та тривоги. Дитина пояснює, що боїться співмешканця матері, оскільки коли він перебуває в стані алкогольного сп`яніння то може торкатися статевих органів дитини або бити її. Мати пояснює, що ОСОБА_9 лише раз говорила їй про це. Дитина виглядає заляканою. Дитина має візуальні ознаки недогляду та занедбаності. Ганна має неохайний зовнішній вигляд, брудна. Одяг та волосся також брудні. Дитина повідомляє про небезпеку та просить допомоги у сторонніх осіб, а саме у своєї тітки ОСОБА_10 . За результатами оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_4 встановлено, що перебування дитини в сім`ї матері ОСОБА_5 є дуже небезпечним. Дитини систематично піддається психологічному, фізичному та сексуальному насильству з боку співмешканця матері. Згідно акта проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_3 дитина також має наявні поведінкові ознаки, що можуть свідчити про жорстоке поводження, насильство такі як реакція дитини у вигляді страху та тривоги. Дитина має візуальні ознаки недогляду та занедбаності. За результатами оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_3 встановлено, що перебування дитини в сім`ї матері ОСОБА_5 є дуже небезпечним. Рішенням виконавчого комітету Глинської сільської ради Роменського району Сумської області від 01.04.2020 № 21 малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відібрані з сім`ї матері ОСОБА_5 у зв`язку з безпосередньою загрозою життю та здоров`ю дітей та влаштовано дітей до Хоружівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09.08.2019 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання на 14.05.2020

14.05.2020 судом закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 04.06.2020.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги.

Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзиву на позовну заяву не подала клопотань не заявляла.

Представник третьої особи ОСОБА_11 позов органу опіки та піклування підтримала.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_5 є матір`ю малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області, актовий запис № 25, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим виконкомом Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області, актовий запис № 05 (а.с. 10,11).

Малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають на обліку Служби справах дітей Роменської районної державної адміністрації, як такі, що опинились в складних життєвих обставинах.

01.04.2020 виконавчим комітетом Глинської сільської ради Роменського району Сумської області було прийнято рішення № 21 про відібрання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у матері ОСОБА_5 у зв`язку з тим, що діти знаходяться в умовах, що несуть загрозу їх життю та здоров`ю (а.с. 20).

Під час інспекції родини ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 та 01.04.2020 було встановлено, що санітарно - гігієнічний стан житла не відповідає нормам, харчування для дітей не достатньо, постільної білизни немає, стіл для навчання дітей відсутній, що підтверджується актами обстеження умов проживання дитини (а.с. 12,22).

Відповідно до актів проведення рівня безпеки дитини щодо дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 встановлено, що існує загроза життю та здоров`ю останніх, у зв`язку з цим було вилучено дітей та влаштовано до Хоружівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей.

Факт загрози життю та здоров`ю дітей в сім`ї матері ОСОБА_5 , що дає підстави для їх відібрання, також підтверджується листом Роменського ВП ГУНП в Сумській області від 02.04.2020 № 5364/69/04-20, з якого встановлено, що співмешканець останньої ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 вчинив насильство в сім`ї, в тому числі і відносно дитини ОСОБА_4 , а саме, застосував до дитини фізичну силу, чим завдав їй фізичного болю. Крім вказаного, відносно ОСОБА_7 в Роменському ВП відкрите кримінальне провадження за ч. 2 ст. 156 КК України (розбещення неповнолітніх), за яким ведеться слідство (а.с. 21).

Відповідачка ОСОБА_5 не надала суду доказів відновлення свого становища задля виховання дітей в атмосфері любові, моральної і матеріальної забезпеченості та не спростувала зазначені позивачем обставини справи щодо відсутності санітарно-гігієнічних умов життя та протиправності дій її співмешканця, що в сукупності є загрозою життю та здоров`ю дітей.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Європейський суд справ людини в своєму рішенні Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року, вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення

Відповідно до вимог ч.7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з вимогами ст. 150 СК України, встановлено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, до яких, серед інших, належить і обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

За змістом ч. 2 ст. 170 СК України у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов`язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Савіни проти України від 18 грудня 2008 року звернув особливу увагу на те, що застосовуючи такий захід, як відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, необхідно виходити з інтересів дитини й враховувати право на повагу до його сімейного життя, проголошене ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Розірвання сімейних зв`язків, а відтак позбавлення дитини її коріння виправдане лише за наявності виняткових обставин - необхідність захисту дитини від небезпеки у випадку реального існування такої.

Частиною 2 ст. 155 СК визначено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до положень принципу № 6, принципу № 7 абз. 2 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією № 1385 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, дитина заради повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та порозуміння. Вона має, коли це є можливим, зростати під опікою і відповідальністю її батьків і в будь-якому випадку в атмосфері любові, моральної і матеріальної забезпеченості. Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її навчання, ця відповідальність покладена переш за все на батьків.

Стаття 39 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначає, що держави - учасниці вживають всіх необхідних заходів для сприяння фізичному та психологічному відновленню та соціальній інтеграції дитини, яка є жертвою будь-яких видів нехтування, експлуатації чи зловживань, катувань чи будь-яких жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження, покарання чи збройних конфліктів. Таке відновлення і реінтеграція мають здійснюватися в умовах, що забезпечують здоров`я, самоповагу і гідність дитини.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та оцінюючи їх у сукупності, суд вважає, що відповідачка нехтує своїми батьківськими обов`язками щодо виховання малолітніх дітей, суду надано достатньо доказів на підтвердження негативного впливу матері на розвиток та здоров`я її дітей, а відтак суд дійшов висновку про задоволення вимоги позову про відібрання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від матері ОСОБА_5 без позбавлення її батьківських прав.

Крім того, враховуючи приписи ч. 4 ст. 170 СК України, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів ; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно із ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Пункт 1 ст. 3 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п. 2 - дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Пунктом 2 ст. 27 ч. 1 зазначеної Конвенції визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За таких обставин, аналізуючи викладене вище, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення аліментів та стягнути з ОСОБА_5 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/2 частини від заробітку (доходу) відповідачки щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Також суд, з урахуванням повного задоволення позову та звільнення позивача від сплати судового збору, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь держави судові витрати в загальному розмірі 4204 грн. (2102 грн. - за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав та 2102 грн. - за позовну вимогу про стягнення аліментів, заявлених юридичною особою).

На підставі положень ст.ст. 10, 12, 19, 76-81, 141, 263-265, п. 3 Розділу ХІІ ЦПК України, ст.ст. 7, 150, 155, 170 СК України, Конвенції про права дитини, суд,-

ухвалив:

Позов органу опіки та піклування виконавчого комітету Глинської сільської ради Роменського району Сумської області (місцезнаходження: Сумська область, Роменський район, с. Глинськ, вул. Роменська, 15, код ЄДРПОУ - 04388879) в інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ), третя особа: Служба у справах дітей Роменської районної державної адміністрації (місцезнаходження: Сумська область, м. Ромни, бульв. Свободи, 1, код ЄДРПОУ - 04057936), про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити.

Відібрати малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , без позбавлення батьківських прав.

Стягувати з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь установи, де будуть перебувати діти, аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі Ѕ частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, але не пізніше закінчення строку карантину, враховуючи положення п. 3 Розділу ХІІ ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники, які не були присутні в судовому засіданні мають право на поновлення строку на апеляційне оскарження. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, але не пізніше закінчення строку карантину, враховуючи положення п. 3 Розділу ХІІ ЦПК України.

Повний текст рішення суду складений 15.06.2020.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ І. М. Машина