Постанова

від 18.06.2020 по справі 826/5092/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5092/18 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Губської Л.В.,

Епель О.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Белойл Індустрі" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2017 року №0027484004 на суму 120 012,20 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2020 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ Белойл Індустрі зареєстроване платником акцизного податку та здійснює діяльність в сфері постачання нафтопродуктів.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві 11 жовтня 2017 року №2269/26-15-40-04/40572897 проведено камеральну перевірку з питань дотримання порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних. Предметом перевірки стала акцизна накладна за 05 травня 2017 року №545.

При перевірці виявлено несвоєчасну реєстрацію акцизної накладної, про що складено акт №2265/26-15-40/04/40572897 від 11 жовтня 2017 року, яким встановлено порушення ТОВ Белойл Індустрі вимог пункту 120-2.1 статті 120-2 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Не погодившись з результатами перевірки, позивач 26 жовтня 2017 року подав заперечення на акт перевірки до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, листом якого від 06 листопада 2017 року №35396/10/26-15-40-04-2 висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0027484004 від 09 листопада 2017 року, яким до позивача застосовано штраф в сумі 120 012,20 гривень.

За результатами адміністративного оскарження, Державна фіскальна служба України рішенням від 05 грудня 2018 року №3837/6/99-99-11-03-01-25 повідомила позивача про залишення скарги без задоволення, а податкового повідомлення-рішення - без змін.

Проте, не погоджуючись з таким рішенням, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що 20 вересня 2017 року позивачем помилково складено і зареєстровано акцизну накладну №545, яка датована 05 травня 2017 року, по операції, яка фактично не відбулась, документами не підтверджена.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до пункту 231.1 статті 231 ПК платник (акцизного) податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Згідно пункту 231.3 статті 231 ПК акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

Пунктом 231.5 статті 231 ПК передбачено, що при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов`язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального.

Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб`єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до пункту 231.6 статті 231 ПК реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо після реалізації пального відбувається повернення частини чи всього обсягу пального особі, яка реалізує пальне, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної , показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних: особою, яка реалізує пальне, якщо передбачається збільшення обсягів реалізованого пального або якщо коригування показників у підсумку не змінює обсяг реалізованого пального; отримувачем пального, якщо передбачається зменшення обсягів реалізованого пального, для чого особа, яка реалізує пальне, надсилає складений розрахунок коригування отримувачу пального. При цьому особа, що реалізує пальне, має право зменшити обсяг реалізованого пального за таким розрахунком коригування після його реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем пального.

Згідно з пунктом 120-2.1 статті 120-2 ПК порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що у разі постачання пального не платникам акцизного податку, постачальник - платник акцизного податку має скласти у цей день акцизну накладну, яку протягом п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою її складання, зареєструвати у Єдиному реєстрі акцизних накладних.

При цьому, закон допускає можливість виправлення помилок у зареєстрованих акцизних накладних шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а також встановлює відповідальність за порушення строків реєстрації цих накладних.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, 05 вересня 2017 року ТОВ Белойл Індустрі згідно з видатковою накладною №495 від 05 вересня 2017 pоку, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №б/н від 05 вересня 2017 року, здійснило відвантаження дизельного палива контрагенту неплатнику акцизного податку - ПП Новавтотранс в кількості 37 200 літрів.

У зв`язку із викладеним, позивачем, у день відвантаження пального, тобто 20 вересня 2017 року, складено та внесено до Єдиного реєстру акцизних накладних накладну №545, у якій в розділі особа, що реалізує пальне зазначено ТОВ Белойл Індустрі , а в розділі Особа - отримувач пального вказано - Неплатник , в розділі Обсяг реалізованого пального вказано об`єм реалізованого в кг - 30 965 в літрах, приведених до t15°С - 37127,85.

Водночас, вказану накладну було датовано не 05.09.2017, а 05.05.2017.

Виявивши наведену помилку, позивачем вирішено її виправити шляхом здійснення коригування в бік зменшення об`єму реалізованого пального на розмір, вказаний у накладній №545, а також подання нової акцизної накладної із вірною датою.

Так, 20 вересня 2017 року позивач склав розрахунок №546 коригування акцизної накладної від 05 травня 2017 року №545, який внесено до реєстру, доставлено до районного рівня 20 вересня 2017 року о 17:09 год. та прийнято в Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, тобто зареєстровано.

У той же час, позивачем 20 вересня 2017 року сформовано та зареєстровано нову акцизну накладну №547 із вірною датою - 05 вересня 2017 року та показниками, ідентичними накладній від №545 від 05 травня 2017 року.

Враховуючи, що відповідач вказує про дійсне існування операції, за якою мала бути зареєстрована накладна №545 від 05 травня 2017 року, дані про яку у Декларації акцизного податку за травень-вересень 2017 року також відсутні, то колегія суддів дійшла висновку, що її реєстрація датою 05.05.2017 є помилкою, яка позивачем невідкладно виправлена шляхом здійснення відповідних коригувань обсягів постачання та реєстрації нової накладної із правильною датою.

З огляду на це, обставини помилкової реєстрації 20 вересня 2017 року акцизної накладної №545 невірною датою 05 травня 2017 року (замість 05 вересня 2017 року), не можуть бути розцінені як такі, що свідчать про порушення позивачем її строку реєстрації та про наявність підстав для застосування до позивача санкцій у вигляді штрафу за пунктом 120-2.1 статті 120-2ПК.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Л.В. Губська

Суддя О.В. Епель