Постанова

від 18.06.2020 по справі 420/5918/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2020 року

Київ

справа № 420/5918/18

адміністративне провадження № К/9901/18942/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справу № 420/5918/18

за позовом Головного управління Держпраці в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю Любашівський мукомельний комбінат про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом зобов`язання зупинити роботи, -

за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Любашівський мукомельний комбінат

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року, ухвалену колегією у складі Вербицької Н.В., Джабурії О.В., Кравченко К.В.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У листопаді 2018 року Головне управління Держпраці в Одеській області (далі - позивач, ГУ Держпраці в Одеській області) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Любашівський мукомельний комбінат (далі - відповідач, ТОВ Любашівський мукомельний комбінат ), в якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ТОВ Любашівський мукомельний комбінат (вул. Завокзальна, буд. 10-А, смт. Любашівка, Любашівський район, Одеська область, 66502; код ЄДРПОУ: 34264155) шляхом зобов`язання відповідача зупинити роботи з експлуатації закритої трансформаторної підстанції (261/400 кВА) та роботи в технологічному устаткуванні харчової промисловості у виробничому цеху літ. б VІ, які знаходяться за адресою: вул. Радянська, буд. 188, смт. Любашівка, Любашівський район, Одеська область, у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю людей.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що за результатами проведеної у період з 23 по 29 жовтня 2018 року ГУ Держпраці в Одеській області планової перевірки ТОВ Любашівський мукомельний комбінат виявлено 29 порушень нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, з яких 6 створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

2.1. ТОВ Любашівський мукомельний комбінат не отримано дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, не надало декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки на виконання робіт підвищеної небезпеки, директор товариства не пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці та не забезпечив проведення такого навчання та перевірки чотирьох працівників. Також відповідачем не було забезпечено проведення протиаварійних, приймально-здавальних і профілактичних випробувань і вимірів електроустановок та не проведено випробування ізоляції, опору петлі фаза-нуль кабельних ліній 0,4 кВ, технологічного устаткування харчової промисловості, внутрішньої електропроводки .

2.2. На думку позивача зазначене вказує на недотримання відповідачем вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, Типового положення про порядок проведення навчань та перевірки знань з питань охорони праці та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, що є порушенням статтей 13,18 та 21 Закону України Про охорону праці .

2.3. З огляду на те, що на час розгляду справи у суді зазначені порушення відповідачем не усунуто, позивач просив зупинити роботи з експлуатації закритої трансформаторної підстанції (261/400 кВА) та роботи в технологічному устаткуванні харчової промисловості у виробничому цеху літ. Б VІ (за адресою вул. Радянська, буд. 188, смт. Любашівка, Любашівський район, Одеська область), які використовуються відповідачем у його господарській діяльності.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року, адміністративний позов задоволено.

3.1. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду до ТОВ Любашівський мукомельний комбінат (вул. Завокзальна, буд. 10-А, смт. Любашівка, Любашівський район, Одеська область, 66502; код ЄДРПОУ: 34264155) шляхом зобов`язання ТОВ Любашівський мукомельний комбінат зупинити роботи з експлуатації закритої трансформаторної підстанції (261/400 кВА), роботи в технологічному устаткуванні харчової промисловості у виробничому цеху літ. б VІ, які знаходяться за адресою: вул. Радянська, буд.188, смт. Любашівка, Любашівський район, Одеська область, у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю людей.

3.2. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

3.3. Суди попередніх інстанцій вказали на те, що ТОВ Любашівський мукомельний комбінат здійснюючи господарську діяльність в орендованому у ТОВ Метролюкс приміщенні за адресою вул. Радянська, 188, смт. Любашівка, Одеської області допустило 29 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, з них 6 порушень створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Такі порушення відповідачем усунуті не були. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновків про необхідність зупинення робіт з експлуатації закритої трансформаторної підстанції, роботи в технологічному устаткуванні харчової промисловості у виробничому цеху літ. Б VI, які розташовані за вказаною адресою.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

4. У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ Любашівський мукомельний комбінат , в якій скаржник просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

5. В обгрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що оскаржувана постанова судом апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

5.1. Скаржник вказує на те, що 25 травня 2019 року відповідач отримав повістку з П`ятого апеляційного адміністративного суду, в якій зазначалося, що апеляційний розгляд справи відбудеться 12 червня 2019 року о 12:00 год. Однак, 29 травня 2019 року відповідач отримав ще одну повістку, в якій дату судового розгляду вказано - 13 червня 2019 року о 12:00 год. У зв`язку з цим представник відповідача звернувся з заявою про уточнення дати судового засідання та у зв`язку із його зайнятістю просив відкласти розгляд справи на іншу дату. Більше того, тільки 14 червня 2019 року, тобто після розгляду справи судом апеляційної інстанції, відповідач отримав відзив ГУ Держпраці в Одеській області на його апеляційну скаргу. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції фактично обмежив можливість участь відповідача у розгляді апеляційної скарги у тому числі можливість подавати додаткові докази та наводити підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

5.2. Також скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій вказуючи на те, що між ТОВ Метролюкс та ТОВ Любашівський мукомельний комбінат укладено договори оренди, відповідно до яких відповідач у даній справі отримав у тимчасове платне користування 1/5 цілісного майнового комплексу, не звернули увагу на те, що дія цих договорів (від 21 липня 2006 року № 2 та від 20 червня 2007 року) закінчилася. Тому ТОВ Любашівський мукомельний комбінат не може бути належним відповідачем у цій справі.

5.3. Також скаржник вказує на те, що під час перевірки, позивачем не були залучені посадові особи, відповідальні за дотримання законодавства з питань охорони праці в ТОВ Любашівський мукомельний комбінат . Тому на думку скаржника обставини, викладені позивачем у акті перевірки та адміністративному позові, а судом апеляційної інстанції у оскаржуваному судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.

5.4. Скаржник зауважив, що у липні 2007 році робочою комісією прийнято в експлуатацію закінчене будівництво приміщення та споруд, які орендувалися ТОВ Любашівський мукомельний комбінат . Зазначене підтверджується відповідним актом, додатками до якого є також протоколи перевірки ізоляції кабелів відповідно до яких опір ізоляції відповідає нормі. Також було проведено перевірку повного опору петлі фаза-нуль, про що також складено відповідні протоколи. У зв`язку з цим посилання позивача на порушення відповідачем вимог статті 13 Закону України Про охорону праці є безпідставними.

5.5. На думку скаржника статті 21 Закону України Про охорону праці до ТОВ Любашівський мукомельний комбінат не можу бути застосоване, оскільки відповідач не проектував, не будував та не проводив реконструкцію трансформаторної підстанції та виробничо-технічних споруд, що належать ТОВ Метролюкс . Відповідач лише орендував вказані приміщення у ТОВ Метролюкс .

6. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів Загороднюка А.Г., Соколова В.М. від 08 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.

7 . Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 17 червня 2020 року закінчено підготовчі дії та призначено касаційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до частини першої статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

8. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ Любашівський мукомельний комбінат , в якому ГУ Держпраці в Одеській області вказуючи на вірність висновків суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року - без змін.

9. Позивач вказує на необґрунтованість доводів касаційної скарги про те, що відповідач не знав коли саме відбудеться апеляційний розгляд справи, оскільки ним отримано дві повістки з різними датами розгляду справи. Позивач звертає увагу на те, що телефонограмою суду апеляційної інстанції відповідача було повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться 13 червня 2019 року. Також позивач зазначає, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено, що у разі неотримання стороною у справі відзиву на апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції не може розглянути справу. Відзив на апеляційну скаргу позивачем направлено 11 червня 2019 року.

9.1. Посилання скаржника на протоколи перевірки ізоляції кабелів та повного опору петлі фаза-нуль кабельних ліній від 2007 року не заслуговують на увагу, оскільки така перевірка здійснена 12 років тому, а має проводитись не менше 1 разу на 2 роки. Безпідставними є також посилання відповідача про неможливість застосування до нього вимог статті 21 Закону України Про охорону праці . Зазначеною статтею врегульовані питання не лише проектування, будування та реконструкції споруд, а й отримання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки.

9.2. Судами попередні інстанцій зроблені вірні висновки про те, що саме ТОВ Любашівський мукомельний комбінат має нести відповідальність за порушення, виявлені під час проведеної позивачем перевірки. ТОВ Любашівський мукомельний комбінат є орендарем відповідно до договорів оренди, укладених з ТОВ Метролюкс , балансоутримувачем закритої трансформаторної підстанції відповідно до акту № 058, який є додатком до договору постачання електричної енергії № Л-058 від 18 липня 2007 року та суб`єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність із використанням праці найманих працівників у приміщеннях, які розташовані по АДРЕСА_3

Установлені судами фактичні обставини справи

10. Між ТОВ Метролюкс та ТОВ Любашівський мукомельний комбінат укладено договори оренди від 21 липня 2006 року та № 2 від 20 червня 2007 року. Згідно з умовами вказаних договорів, ТОВ Метролюкс передало ТОВ Любашівський мукомельний комбінат в тимчасове платне користування: 1/5 частину цілісного майнового комплексу Комбікормовий завод , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 виробничо-технічне спорудження (приміщення та обладнання) - трансформаторну підстанцію, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, на території Комбікормового заводу. Відповідно до умов даних договорів трансформаторна підстанція надана для використання та технічного обслуговування орендарем обладнання, що знаходить в приміщенні у виробничих цілях.

11. Відповідно до акту прийому - передачі від 20 липня 2007 року трансформаторна, розташована за адресою АДРЕСА_2 , на території Комбікормового заводу передана в оренду ТОВ Любашівський мукомельний комбінат .

12. Згідно з актом № 058, що є додатком 7 до договору про постачання електричної енергії № Л-058 від 18 липня 2007 року, на балансі ТОВ Любашівський мукомельний комбінат знаходиться ЗТП №261/400кВА, ПЛ-0,4 кВ від ЗТП 261, прилад обліку електроенергії та електрообладнання всередині споруд. Відповідач несе відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію усього електрообладнання, яке знаходиться на його балансі, збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії та пломб.

13. Наказом ГУ Держпраці в Одеській області від 18 вересня 2018 року № 1404 затверджено графік перевірок суб`єктів господарювання та об`єктів на жовтень 2018 року. Відповідно до пункту 7 цього графіку перевірка ТОВ Любашівський мукомельний комбінат призначена у період з 23 по 29 жовтня 2018 року.

14. 18 вересня 2018 року на адресу ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат" направлено повідомлення № 15/01-28-1228 про проведення у період з 23 по 29 жовтня 2018 року перевірки додержання цим товариством законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці. Зазначене повідомлення отримано відповідачем 11 жовтня 2018 року.

15. Цього ж дня, 18 вересня 2018 року інспектору Подільського відділу нагляду Пасаіті К.О. видано направлення на проведення перевірки ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат".

16. З 23 жовтня 2018 року по 29 жовтня 2018 року головним державним інспектором Подільського відділу нагляду в промисловості Пасаіта К.О., відповідно до наказу ГУ Держпраці в Одеській області від 18 вересня 2018 року № 1401 та відповідного направлення від 18 вересня 2018 року, проведено перевірку ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат" з питань дотримання вимог законодавства та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки, за результатами якої 29 жовтня 2018 року складено акт № 15/14.7/03-1142.

17. Під час проведеної перевірки, участь у якій взяв директор ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат" ОСОБА_1 виявлено 29 порушень нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, 6 з яких, на переконання позивача, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме, такі порушення:

17.1. статті 21 Закону України Про охорону праці , а саме відповідачем у встановленому порядку не отримано в органі Держпраці дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної безпеки: технологічне устаткування харчової промисловості виробничого цеху літ б VI; устаткування напругою вище 1000 В (ЗТІ № 261/400 кВа). Таким чином відповідачем порушено вимоги додатку до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (ПКС України від 26 жовтня 2011 року № 1107 в редакції від 08 лютого 2018 року);

17.2. статті 21 Закону України Про охорону праці , та не надано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: роботи на висоті понад 1,3 метра, верхолазні роботи, роботи в діючих електроустановках напругою понад 100 В, роботи із переробки зерна. При цьому відповідачем порушено вимоги додатку 6 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (ПКС України від 26 жовтня 2011 року № 1107 в редакції від 08 лютого 2018 року);

17.3. статті 18 Закону України Про охорону праці , а саме директор ОСОБА_1 не пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці, що є порушенням пункту 5.1 НПАОП 0.00-4.12-05 Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці;

17.4. статті 13 Закону України Про охорону праці , а саме директор ОСОБА_1 не забезпечив проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників у кількості 4 осіб. Цим порушено приписи пункту 3.18, 4.1 НПАОП 0.00-4.12-05 Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці;

17.5. статті 13 Закону України Про охорону праці щодо не призначення особи відповідальної за справний стан і безпечну експлуатацію технологічного устаткування харчової промисловості;

17.6. всупереч вимогам статті 13 Закону України Про охорону праці у відповідача відсутній журнал реєстрації нарядів-допусків на проведення робіт підвищеної небезпеки, чим порушено вимоги додатку № 2 НПАОП 15.0-1.01-17 Правил охорони праці для працівників, зайнятих на роботах зі зберігання та переробки зерна.

18. В акті від 29 жовтня 2018 року № 15/14.7/03-1142 попереджено ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат" про необхідність зупинення експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме ЗТП 261/400 кВ та технологічного устаткування харчової промисловості у виробничому цеху літ Б VI.

19. 29 жовтня 2018 року ГУ Держпраці в Одеській області також винесено припис №15/14.7/03-1142-1797, яким зобов`язано директора ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат" усунути виявлені порушення та повідомити про це позивача.

20. Копії зазначених вище акту перевірки та припису відповідачем отримано 06 листопада 2018 року.

Джерела права й акти їх застосування

21. Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (в редакції станом на 01 вересня 2017 року, далі - Положення № 96).

22. Відповідно до пункту 1 Положення № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

23. Пунктом 3 Положення № 96 визначено основні завдання Держпраці, якими є: 1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні; 3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки; 4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об`єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об`єктів Єдиної газотранспортної системи.

24. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом (пункт 7 Положення № 96).

25. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V ( в редакції станом на 04 квітня 2018 року, далі - Закон № 877-V).

26. Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

27. За приписами частини першої статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

28. Частиною шостою статті 7 Закону № 877-V визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

29. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

30. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

31. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

32. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

33. У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

34. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

35. За приписами частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

36. Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина восьма статті 7 Закону № 877-V).

37. Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

38. Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні визначені Законом України Про охорону праці від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (в редакції станом на 20 січня 2018 року, далі - Закон № 2694-XII).

39. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності (частина перша статті 1 Закону № 2694-XII).

40. Частиною першою статті 13 Закону № 2694-XII визначено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

41. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

41.1. створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

41.2. розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

41.3. впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

41.4. забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

41.5. забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

41.6. організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів;

41.7. розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

41.8. здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

41.9. організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог (частини друга та третя статті 13 Закону № 2694-XII).

42. Статтею 18 Закону № 2694-XII визначено, що працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

42.1. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

42.2. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

42.3. Посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

42.4. Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

42.5. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

42.6. У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.

42.7. Вивчення основ охорони праці, а також підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних об`єктів економіки забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, в усіх навчальних закладах за програмами, погодженими із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

43. Відповідно до частини третьої статті 21 Закону № 2694-XII роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

44. Частиною дев`ятою статті 21 Закону № 2694-XII визначено, що набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

45. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-ІХ).

46. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-ІХ, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

47. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із того, що з метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підставі позову у суді касаційної інстанції не допускається.

48. Згідно з нормою частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

49. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень на момент їх ухвалення визначалися статтею 242 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року), відповідно до яких судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справ, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

50. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

51. В обгрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що: він не є належним відповідачем у цій справі; під час проведеної позивачем перевірки не були залучені особи, відповідальні за дотримання законодавства про працю у ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат"; дія статті 21 Закону України Про охорону праці не поширюється на нього; у 2007 році проведена перевірки повного пору петлі фаза-нуль та ізоляції кабелів на електроустаткуванні, яке використовується відповідачем у його господарській діяльності.

52. При цьому доводів незгоди щодо суті виявлених порушень ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат" Закону України По охорону праці касаційна скарга не містить.

53. З огляду на приписи статті 341 КАС України касаційний перегляд постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року Верховним Судом здійснюється в межах доводів касаційної скарги.

54. Предметом судового контролю у даній справі є питання усунення ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат" порушень вимог статтей 13, 18 та 21 Закону України Про охорону праці , виявлених позивачем під час планової перевірки та наявність підстав для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді зупинення роботи з експлуатації устаткування, яке ним використовується під час здійснення господарської діяльності.

55. Залишаючи без змін рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року суд апеляційної інстанції вірно виходив з того, що за результатами планової перевірки ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат" позивачем виявлено ряд порушень нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, які загрожували життю та здоров`ю людей, та які не були усунуті відповідачем на час розгляду справи.

56. Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції та слідує з матеріалів справи ГУ Держпраці в Одеській області відповідно до графіка проведення планових перевірок, повідомлення про проведення перевірки та відповідного направлення у період з 23 по 29 жовтня 2018 року здійснила планову перевірку ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат" з питань додержання законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці.

57. За результатами проведеної перевірки позивачем складено акт від 29 жовтня 20198 року № 15/14.7/03-1142, яким встановлено порушення ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат" вимог статей 13, 18 та 21 Закону України Про охорону праці . На підставі цього акту позивачем складено припис від 29 жовтня 2018 року №15/14.7/03-1142-1797, яким відповідача зобов`язано усунути виявлені порушення та повідомити про це ГУ Держпраці в Одеській області.

58. Верховний Суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів оскарження зазначеного припису, визнання його протиправним та скасування. Отже, даний припис є чинним та підлягає виконанню.

59. Суд апеляційної інстанції дійшов вірних висновків про те, що відповідач здійснював свою господарську діяльність у орендованому приміщенні, користувався електрообладнанням та електроустановками без оформлення документів (дозволів), що може нести загрозу життю та здоров`ю працівників, а отже несе відповідальність за дотримання вимог законодавства про працю. На час розгляду справи судом апеляційної інстанції суду не надано доказів відсутності виявлених позивачем порушень або їх усунення.

60. Верховний Суд зазначає, що такі висновки суду апеляційної інстанції підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, оціненими судом апеляційної інстанції відповідно до приписів статті 90 КАС України.

61. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про обґрунтованість позовних вимог та про необхідність їх задоволення.

62. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що у даному випадку ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат" не є належним відповідачем з огляду на таке.

63. Характер виявлених порушень, які загрожують життю та здоров`ю людей, (директор ОСОБА_2 не пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці, не забезпечення проведення навчання та перевірки знань працівників відповідача, використання устаткування підвищеної небезпеки без відповідних дозволів тощо) вказують на те, що саме ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат" допустило порушення вимог Закону України Про охорону праці .

64. Доводи касаційної скарги про закінчення договору оренди приміщень по АДРЕСА_2 не можуть бути доказом відсутності порушень відповідачем вимог Закону України Про охорону праці . Факт здійснення ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат" господарської діяльності у приміщеннях за адресою АДРЕСА_2 з використанням закритої трансформаторної підстанції (261/400 кВА) та технологічного устаткування харчової промисловості у виробничому цеху літ. б VІ відповідачем під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не заперечувався.

65. Доводів на заперечення факту здійснення відповідачем такої господарської діяльності за вказаною адресою не містить і касаційна скарга. Більше того, припис позивача, винесений за результатами перевірки, який був чинним на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, вказує на те, що відповідачем така господарська діяльність здійснювалась з порушенням вимог чинного законодавства про охорону праці.

66. Відтак Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат" є суб`єктом господарювання який використовує найману працю та повинен дотримуватися вимог Закону України Про охорону праці .

67. Оскільки виявлені під час планової перевірки ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат" порушення вказаного закону відповідачем усунуті не були, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для застосування заходів реагування та зупинення експлуатації закритої трансформаторної підстанції (261/400 кВА) та робіт в технологічному устаткуванні харчової промисловості у виробничому цеху літ. б VІ.

68. Доводи касаційної скарги про незалучення до участі під час проведення перевірки посадових осіб, відповідальних за дотримання законодавства з питань охорони праці відповідача та невідповідність висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи є необґрунтованими, оскільки під час проведення такої перевірки був присутній директор ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат" ОСОБА_1. Такі доводи слід відхилити.

69. Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги про безпідставність висновків позивача щодо порушення відповідачем вимог статті 13 Закону України Про охорону праці з огляду на наявність актів та протоколів перевірки ізоляції кабелів, складених у 2007 році, зводяться до переоцінки доказів. З огляду на норму статті 341 КАС України їх слід відхилити. Зазначені докази були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції та оцінені судом апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 90 КАС України.

70. Доводи касаційної скарги про не можливість застосування до відповідача статті 21 Закону України Про охорону праці ТОВ Любашівський мукомельний комбінат з огляду на те, що відповідач не проектував, не будував та не проводив реконструкцію трансформаторної підстанції та виробничо-технічних споруд, що належать ТОВ Метролюкс , слід відхилити з огляду на таке.

71. Статтею 21 Закону України Про охорону праці врегульовано питання додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об`єктів і засобів виробництва. Однак частиною третьою цієї статті на роботодавця, який виконує роботи підвищеної небезпеки та експлуатує (застосовує) машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, покладає обов`язок одержати відповідний дозвіл.

72. У свою чергу частина дев`ята статті 21 Закону України Про охорону праці набуття суб`єктом господарювання права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки пов`язує з поданням ним декларації відповідності. Із зазначеного випливає обов`язок суб`єкта господарювання у встановленому законодавством порядку подати таку декларацію відповідності.

73. Судом апеляційної інстанції вірно встановлено на підставі матеріалів справи, що позивач вказуючи на порушення відповідачем вимог статті 21 Закону України Про охорону праці зазначив саме про не отримання ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат" в органі Держпраці дозволу на експлуатацію устаткування підвищеною небезпеки та неподання декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

74. З огляду на зазначене та враховуючи, що ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат" є суб`єктом господарювання, який використовує найману працю, Верховний Суд зазначає що дія частини третьої та дев`ятої статті 21 Закону України Про охорону праці поширюється на відповідача у частині необхідності отримати ним дозволу на експлуатування устаткування підвищеної небезпеки та надання ним декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

75. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи порушень норм матеріального права допущено не було. Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

76. З огляду на положення статті 341 КАС України в іншій частині оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції Верховним Судом не переглядається.

77. Щодо доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права Верховний Суд зазначає таке.

78. Зі змісту оскаржуваної постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року слідує, що апеляційний розгляд справи судом апеляційної інстанції здійснено у відкритому судовому засіданні без участі представника ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат".

79. В матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат" повістки про виклик до суду у судові засідання на 12 та 13 червня 2019 року. Зазначені поштові відправлення відповідачем отримані 24 та 29 травня 2019 року.

80. 11 червня 2019 року від представника ТОВ "Любашівський мукомельний комбінат" Опалька О.М. надійшла заява з проханням уточнити дату судового засідання та повідомити про неї сторін. Відповідно до телефонограми, наявної у матеріалах справи 11 червня 2019 року представника відповідача Опалька О.М. за номером телефону НОМЕР_1 повідомлено про те, що розгляд справи призначено на 13 червня 2019 року о 12:00 год.

81. Також у поданій до суду апеляційної інстанції заяві представник Опалько О.М. просив відкласти розгляд справи у зв`язку з його великою зайнятістю та значною віддаленістю місця його проживання від місця розташування суду. Однак будь-яких доказів на підтвердження його занятості Опалько О.М. до суду не надав.

82. Верховний Суд зазначає, що нормами частини першої статті 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

83. Частиною другою статті 205 КАС України встановлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

84 . Із зазначеного слідує, що поважнісь причин неявки у судове засідання є оціночним питанням та нележить до дискреції суду, який виходить із наданих учасниками справи доказів на підтвердження поважності таких причин.

85. Як слідує із журналу судового засідання від 13 червня 2019 року суд апеляційної інстанції, попередньо заслухавши думку позивача, постановив усну ухвалу про здійснення розгляду справи за відсутності осіб, які не з`явилися до судового засідання.

86. З огляду на те, що відповідач був належним чином повідомлений про те, що розгляд справи призначено на 13 червня 2019 року на 12:00 год., а його представник звертаючись із заявою про відкладення розгляду справи не надав належних доказів його зайнятості, Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

87 . Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про позбавлення відповідача права на участь його представника у судовому засіданні під час апеляційного розгляду даної справи з огляду на значну віддаленість місця проживання сторін від місця розташування суду. Зазначена причина не є поважною в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

88. Слід зауважити, що за приписами частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається .

89. Доводи касаційної скарги про неотримання відповідачем відзиву на апеляційну скаргу також слід відхилити з огляду на таке.

90. За приписами частини першої статті 304 КАС України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. До відзиву на апеляційну скаргу додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи (частина п`ята статті 304 КАС України).

91. Зі змісту наведених норм слідує, що суд апеляційної інстанції отримавши відзив на апеляційну скаргу повинен переконатися в тому, що учасник справи, який його подав, надав до суду докази направлення його іншим учасникам судового процесу. При цьому обов`язок здійснювати перевірку отримання іншою стороною такого відзиву у суду апеляційного суду відсутній.

92. В матеріалах даної справи наявний відзив ГУ Держпраці в Одеській області на апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Любашівський мукомельний комбінат , до якої додано чек ПАТ Укрпошта про направлення 11 червня 2019 року цього відзиву відповідачу у даній справі.

93. Представник відповідача, звертаючись до суду 11 червня 2019 року із заявою про відкладення розгляду даної справи не зазначав про неотримання ним відзиву позивача на його апеляційну скаргу, а отже суд апеляційної інстанції не мав можливості надати оцінку такій обставині.

94. Варто звернути увагу на ту обставину, що скаржник не зазначає, які саме додаткові докази чи пояснення він мав бажання надати після отримання відзиву позивача на його апеляційну скаргу.

95. З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про те, що порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи судами попередніх інстанцій під час розгляду справи допущено не було. Водночас за приписами частини другої статті 350 КАС України не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи .

96. Зазначені у касацій скарзі доводи про позбавлення судом апеляційної інстанції відповідача права навести нові доводи та підстави для скасування рішення суду першої інстанції є необґрунтованими та підлягають відхиленню з огляду на таке.

97. Відповідно до частини четвертої статті 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

98. Отже, учасник справи, який має намір подати до суду апеляційної інстанції нові докази повинен зазначити які саме докази він вважає на необхідне дослідити під час апеляційного провадження та зазначити причину, через яку він не мав можливості подати їх до суду першої інстанції.

99. Вказуючи на таку обставину у касаційні скарзі, скаржник не зазначає, які саме докази він не мав можливості надати до суду апеляційної інстанції та причину, через яку ці докази не були подані ним до суду першої інстанції.

100. Відповідно до частини першої статті 303 КАС України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

101. З матеріалів справи слідує, що рішення Одеського окружного адміністративного суду у даній справі ухвалено 02 квітня 2019 року без участі представника відповідача. Копію цього рішення відповідач отримав 27 червня 2019 року, отже строк на апеляційне оскарження даного судового рішення закінчується 27 липня 2019 року. З огляду на те, що цей день є вихідним, останній день строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є 29 липня 2019 року.

102. Виходячи з наведеного саме у період з 27 червня по 29 липня 2019 року відповідач мав право подати до суду апеляційної інстанції докази, які не були подані ним до суду першої інстанції із зазначенням причин такого неподання та зазначити підстави для оскарження рішення суду першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги.

103. Іншого порядку та строку подання доказів до суду апеляційної інстанції та визначення підстав оскарження рішення суду першої інстанції Кодексом адміністративного судочинства не визначено.

104. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про відсутність порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час апеляційного розгляду цієї справи.

105. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди відповідача із правовою оцінкою судом апеляційної інстанції обставин справи.

106. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

107. Доводи та аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

108. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

109. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

110. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

111. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскарженого рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

112. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

113. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

114. З огляду на результат касаційного розгляду Верховний Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Любашівський мукомельний комбінат залишити без задоволення.

2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду